КПК_комент_2012_ч2

Стаття 464

має суд апеляційної інстанції, на правильність судового рішення якого і вплинула перш за все неправдивість показань свідка.

Саме суд апеляційної інстанції у цій ситуації повинен здійснити перегляд судово­ го рішення за нововиявленими обставинами.

2. Загальному правилу повністю відповідає правило частини другої коментованої статті про те, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставина­ ми у разі встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необгрунтоване рішення, по­ дається до суду тієї інстанції, суддею якого він був.

Недотримання правил підсудності, що встановлені цією статтею, є підставою для повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для подання до належного суду. Якщо порушення правил підсудності виявлено після відкриття провадження за нововиявленими обставинами, тоді застосовуються прави­ ла ст. 34 КПК щодо передачі справи.

Стаття 464

Відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами

1.Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що надійшла до суду, передається в порядку черговості судді суду. У розгляді заяви та перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами не має права брати участь суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання.

2.Не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє

їївідповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкрит­ тя кримінального провадження за нововиявленими обставинами.

3.До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, засто­ совуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу. Копія ухвали невід­ кладно надсилається особі, яка її подала, разом із заявою про перегляд судового рі­ шення за нововиявленими обставинами й усіма доданими до неї матеріалами.

4.Відкривши кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, суддя надсилає учасникам судового провадження копії ухвали про відкриття провадження, заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідан­ ня, про що повідомляє зазначених осіб.

1.Коментована стаття визначає дії, які вчиняються в суді після надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Зокрема, у загально­ му вигляді регламентує порядок вирішення питання щодо відкриття провадження за нововиявленими обставинами, спрямований на забезпечення неупередженого розпо­ ділу судових справ у суді та на відкриття провадження за нововиявленими обстави­ нами за відсутності для цього перешкод.

321

Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами

Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що надій­ шла до суду, реєструється в день її надходження до суду у відповідному підрозділі апарату суду. Не пізніше наступного робочого дня після реєстрації апарат суду пови­ нен передати заяву разом з усіма доданими матеріалами судді цього суду, який визна­ чається у порядку черговості. Однак це не повинен бути суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання (частина перша коментованої статті).

2.Суддя, якому передано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви до суду повинен вирішити питання щодо відкриття провадження за нововиявленими обста­ винами.

3.Якщо заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подано без додержання встановлених ст. 462 КПК вимог щодо форми, структури за­ яви та додатків до неї, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Вухвалі суддя вказує на недоліки заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, до­ статній для усунення недоліків. Якщо недоліки не будуть усунуті у встановлений строк, суддя постановляє ухвалу про повернення заяви (ч. З ст. 429 КПК).

Увипадку якщо особа подала заяву про перегляд судового рішення за нововияв­ леними обставинами з пропущенням строку на подання такої заяви, суддя постанов­ ляє ухвалу про повернення заяви у разі відсутності клопотання про поновлення цього строку. Пропущення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за наявності клопотання про його поновлення не є перешкодою для відкриття провадження за нововиявленими обставинами, але суд надалі повинен вирішити питання щодо поновлення пропущеного строку. Так, він своєю ухвалою відмовляє у поновленні строку і залишає заяву без розгляду, якщо будуть відсутні поважні причини пропущення цього строку.

За аналогією з процесом у суді першої інстанції суддя своєю ухвалою повертає заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами також, якщо:

1) особа, яка її подала, до відкриття провадження за нововиявленими обставинами подала заяву про відкликання заяви про перегляд судового рішення за нововиявлени­ ми обставинами;

2)заяву подано особою, яка не має відповідної процесуальної дієздатності;

3)заяву від імені особи, яка бере участь у провадженні, подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими об­ ставинами без руху копія ухвали про це направляється особі, яка її подала. Якщо ж заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами буде повер­ нуто особі, яка її подала, суд направляє копію ухвали про це разом із доданими до заяви матеріалами, але заява залишається в суді і зберігається разом із відповідною ухвалою. Інші особи, які беруть участь у справі, про такі судові рішення не повідом­ ляються, оскільки провадження за нововиявленими обставинами не розпочалося.

Ухвалу про залишення без руху заяви про перегляд судового рішення за новови­ явленими обставинами або про її повернення може бути оскаржено до суду вищої інстанції залежно від того, який суддя та якого суду постановив таку ухвалу.

322

Стаття 465

4. За відсутності зазначених вище перешкод суддя постановляє ухвалу про від­ криття провадження за нововиявленими обставинами. Після цього він надсилає разом із копією ухвали особам, які беруть участь у справі, копії заяви про перегляд.

Відповідно до частини четвертої коментованої статті суддя може призначити дату, час та місце судового засідання відразу в ухвалі про відкриття провадження за нововиявленими обставинами або після цього, наприклад, після проведення відповідної підготовки справи до розгляду. Про дату, час та місце судового засідання суд повідом­ ляє осіб, які беруть участь у справі.

У вирішенні питання щодо відкриття провадження за нововиявленими обстави­ нами та у здійсненні цього провадження не повинен брати участь суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання (частина перша коментованої статті), оскільки у нього уже склалася думка у справі і його участь у новому її розгляді може викликати сумніви у його неупередженості. Якщо немож­ ливо утворити новий склад суду, тоді необхідно вирішити питання про передачу справи до іншого суду тієї самої інстанції на підставі ст. 34 КПК.

Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та її наслідки

1.Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, має право відмовитися від заяви до початку судового розгляду.

Уразі прийняття відмови від заяви суд закриває кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, про що постановляє ухвалу.

2.Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не має права повторно звертатися до суду з такою самою заявою з тих самих підстав.

1.Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими об­ ставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засі­ данні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявле­ ними обставинами, про що постановляє ухвалу.

У випадку прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами інші особи, які брали участь у справі, можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявле­ ними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою ж заявою на тих самих підставах.

Стаття надає можливість відмовитися від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами особі, яка її подала, а також визначає правові наслідки вчинення таких дій.

323

Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами

Право відмовитися від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами випливає із принципу диспозитивності. Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами має на меті припинення прова­ дження за нововиявленими обставинами.

Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими об­ ставинами, має право у будь-який час до початку розгляду справи по суті у судовому засіданні відмовитися від заяви. Таке саме право має її представник.

Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами викладається у письмовій формі. На початку судового засідання можлива відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в усній формі.

До прийняття рішення у зв'язку із відмовою від заяви суд заслуховує у судовому засіданні думку осіб, які беруть участь у справі, та повинен пояснити наслідки задо­ волення цієї заяви.

2. У разі прийняття судом відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами:

а) з особи, яка її подала і відмовилася від неї, можуть бути присуджені судові ви­ трати, які понесли інші особи, які брали участь у справі, під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (за їхнім клопотанням);

б) особа, яка її подала і відмовилася від неї, втрачає можливість повторно зверта­ тися до суду із такою ж заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на тих самих підставах.

У разі прийняття судом відмови від заяви про перегляд судового рішення суд сво­ єю ухвалою закриває провадження за нововиявленими обставинами, що означає збереження законної сили судового рішення, про перегляд якого ставилося питання. Якщо виконання цього рішення було зупинено, тоді ухвалою про закриття проваджен­ ня за нововиявленими обставинами виконання рішення відновлюється.

Ухвалу про закриття провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено до суду вищої інстанції з відповідних підстав залежно від того, який суд постановив таку ухвалу.

С т а т т я 466

Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами

1.Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами роз­ глядається судом протягом двох місяців з дня її надходження згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстан­ ції, яка здійснює перегляд.

2.Учасники судового провадження повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

3.Суд своєю ухвалою має право зупинити виконання судового рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами, до закінчення перегляду.

324

Стаття 466

4. Суд має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в су­

довому рішенні, яке переглядається за нововиявленими обставинами, якщо вони не оспорюються.

1. Коментована стаття визначає порядок кримінального провадження за нововиявленими обставинами після його відкриття, а також встановлює особливості такого провадження з метою досягнення процесуальної економії і справедливих результатів.

Провадження за нововиявленими обставинами має бути закінчено протягом ро­ зумного строку, але не пізніше двох місяців. Цей строк відраховується не з дня від­ криття такого провадження, а з дня надходження заяви про перегляд судового рішен­ ня за нововиявленими обставинами. Двомісячний строк застосовується в усіх випад­ ках, незалежно від того, суд якої інстанції здійснює перегляд.

Відповідно до частини першої коментованої статті суд здійснює провадження за нововиявленими обставинами за правилами кримінального судочинства, що встанов­ лені для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Тобто якщо це про­ вадження здійснює суд першої інстанції, він керується правилами розд. IV; якщо суд апеляційної інстанції, - правилами гл. 31 розд. V; якщо суд касаційної інстанції, - гл. 32 розд. V; якщо ж ВСУ, - гл. 33 розд. V КПК.

При цьому застосовують правила щодо підготовки провадження до розгляду, пра­ вила про склад суду, порядок та межі розгляду, а також правила про ухвалення судо­ вого рішення, його оформлення, проголошення, направлення та видачу його копій особам, які беруть участь у справі.

Якщо справа знаходиться в іншому суді, тоді суддя після відкриття провадження за нововиявленими обставинами повинен витребувати її.

2.Відповідно до частини другої коментованої статті розгляд заяви за нововиявле­ ними обставинами завжди відбувається у судовому засіданні. Особи, які беруть участь

усправі, мають бути своєчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви. Однак неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

3.Подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами автоматично не зупиняє його виконання. Однак суд (у тому кількісному складі, у яко­ му було ухвалено судове рішення) під час підготовки провадження до розгляду або під час розгляду своєю ухвалою може зупинити виконання судового рішення, яке переглядається, до закінчення перегляду (частина третя коментованої статті). Таку ухвалу може бути постановлено судом як з власної ініціативи, так і за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

4.При перегляді справи за нововиявленими обставинами суд першої чи апеляцій­ ної інстанції не зобов'язаний знову досліджувати докази. Суди можуть повторно не досліджувати докази стосовно обставин, що належним чином були досліджені й оці­ нені при попередньому вирішенні справи, якщо ніхто їх не оспорює і щодо яких не виникає сумніву у зв'язку з нововиявленою обставиною. Якщо перегляд здійснює суд касаційної інстанції (зокрема, ВССУ), то він не має повноважень досліджувати до­ кази та встановлювати обставини у провадженні.

325

Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами

Стаття 467

Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами

1.Суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи по­ становити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішен­ ня суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

2.Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововияв­ леними обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодек­ сом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням за­ конної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні.

1.Коментована стаття визначає повноваження суду за наслідками розгляду заяви та перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, види судових рішень, їх правові наслідки, а також порядок оскарження.

Суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення або залишити її без задоволення. Суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи по­ становити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявлени­ ми обставинами без задоволення. Особливість провадження за нововиявленими обста­ винами саме полягає у тому, що суд може скасувати своє ж рішення у провадженні.

Ухвалюючи нове рішення, суд користується повноваженнями тієї інстанції, судом якої він є.

Порядок ухвалення і проголошення судового рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами, видачі і направлення його копій визначено статтями 374-376 КПК.

За структурою судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами має відповідати структурі судового рішення відповідної інстанції. Однак

уньому має бути відображено нововиявлену обставину та те, як вона вплинула на нове судове рішення.

2.Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами набирає законної сили відповідно до ст. 532 КПК з урахуванням того, судом якої ін­ станції його було ухвалено. Після набрання законної сили новим судовим рішенням

укримінальному провадженні втрачають законну силу не лише скасоване рішення, а й автоматично судові рішення судів вищих інстанцій.

326

РОЗДІЛ VI

ОСОБЛИВІ ПОРЯДКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

ГЛАВА 35 КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ НА ПІДСТАВІ УГОД

І( іаття 468 Угоди в кримінальному провадженні

1. У кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:

1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; 2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання

винуватості.

1. Коментована стаття закріплює два види угод, які можуть укладатися учасника­ ми процесу у кримінальному судочинстві. І якщо угода про примирення між потер­ пілим та підозрюваним (обвинуваченим) у тій чи іншій мірі відома вітчизняному законодавству, то угода про визнання винуватості є новим інститутом кримінального процесуального права. Запровадження цих угод має на меті забезпечення принципу процесуальної економії, зменшення витрат на ведення процесу, а також забезпечення потерпілому права на швидке і повне відшкодування заподіяної шкоди. Крім того, закріплення на законодавчому рівні чіткої і детальної процедури примирення між сторонами є виконанням Україною вимог Рамкового рішення Ради ЄС «Про місце жертв злочинів у кримінальному судочинстві» (2001/220/ ШАвід 15 березня 2001 р.), згідно з яким кожна країна-учасниця повинна намагатися сприяти медіації в кримі­ нальних справах.

Метою угоди є суб'єктивно бажаний результат, який повинен настати після її укладення та затвердження. Найважливішою ознакою угоди є її правомірний характер.

Угода про примирення - це угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинува­ ченим, в якій узгоджуються умови відповідальності підозрюваного або обвинуваче­ ного за умови вчинення ним дій, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Особливістю угоди про примирення є те, що її укладення залежить не тільки від вирішення питань щодо порядку та умов відновлення майнової сфери потерпілого, а й від задоволення його моральних потреб (набуття відчуття безпеки, розкаяння підозрюваного (обвинуваченого, підсудного), зникнення міжособистісного конфлікту та ін.).

Угода про визнання винуватості - це угода між прокурором та підозрюваним (об­ винуваченим), в якій названі сторони узгоджують умови відповідальності підозрюва­ ного або обвинуваченого залежно від його дій після початку кримінального прова-

327

Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод

дження або після вручення письмового повідомлення про підозру щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення.

Угода має на меті, з одного боку, пом'якшення покарання обвинуваченого, а з другого - зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальних справах, процесуальне спрощення розгляду справ.

Закріплення у кримінальному процесуальному законі угоди про визнання винува­ тості полягає у створенні нової ідеології кримінальної політики нашої держави: про­ тидія злочинності через компроміс, договір. Без угоди про визнання винуватості концепція компромісу позбавлена своєї основи. Правовий інститут, передбачений гл. 35 КПК, має стати не виключною, а звичайною, найпоширенішою формою реалі­ зації державного кримінального переслідування у справах публічного обвинувачення. Це радикальним чином прискорило б кримінальне судочинство і дозволило б скоро­ тити як судовий, так і слідчий апарати.

Даний інститут повинен стимулювати осіб, які вчинили кримінальні правопору­ шення, йти на співпрацю з владою. Прокурор може обіцяти підозрюваному (обви­ нуваченому) застосувати цей інститут взамін на співпрацю з владою, давання показань проти, зокрема, організаторів злочину.

Для обвинуваченого перевагами укладення угоди про визнання винуватості є: звільнення від покарання; уникнення невизначеності щодо покарання у суді; у дея­ ких випадках - застосування альтернативного покарання або його зниження. Пере­ вагами угоди про визнання винуватості для прокурора є такі: можливість зменшен­ ня бюджетних витрат та економія процесуального часу; зниження навантаження прокуратури за підтримання державного обвинувачення; внесок у ефективність системи кримінального судочинства; певною мірою усувається перспектива подаль­ ших апеляцій.

Стаття 469

Ініціювання та укладення угоди

1.Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, пі­ дозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторона­ ми кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).,

2.Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою про­ курора або підозрюваного чи обвинуваченого.

3.Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів не­ великої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приват­ ного обвинувачення.

4.Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи об­ винуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких

328

Стаття 469

шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь по­ терпілий, не допускається.

5. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може іні­ ціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

6. У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твер­ дження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як від­ мова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.

7. Слідчий, прокурор зобов'язані проінформувати підозрюваного та потерпі­ лого про їхнє право на примирення, роз'яснити механізм його реалізації та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення.

8. У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох криміналь­ них правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрю­ ваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб),

зякими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.

Уразі якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затвер­ джена лише з усіма потерпілими.

Уразі якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягну­ та не з усіма потерпілими, угода може бути укладена з одним (кількома) з потер­ пілих. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), яка досягла згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.

1.Ініціатива про примирення повинна виходити виключно від потерпілого або підозрюваного (обвинуваченого). Саме цим особам як найбільш зацікавленим у ре­ зультатах розгляду провадження законодавець надав право вирішувати між собою питання про закінчення процесу у спрощеній формі за відсутності спору між ними. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»). Після того, як потерпілий або підозрюваний (обви­ нувачений) виявив бажання примиритися з протилежною стороною, у процедуру примирення можуть залучатися інші особи, які будуть безпосередньо узгоджувати деталі примирення. Водночас залучення таких осіб не перешкоджає самим ініціаторам примирення самостійно вести домовленості. Крім захисника і представника інтереси підозрюваного (обвинуваченого), потерпілого у примирній процедурі може представ­ ляти інша особа, щодо якої немає заперечень у сторін провадження. До інших осіб, які можуть брати участь у примирних процедурах, можна віднести представників

329