КПК_комент_2012_ч2

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особли­ вості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

2. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довіч­ ного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання мас право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

1. Обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді до­ вічного позбавлення волі, повинно бути повідомлено про право на розгляд його кри­ мінального провадження судом присяжних.

Обвинуваченим особа стає після того, як обвинувальний акт щодо неї буде пере­ даний до суду. Виходячи зі змісту цієї статті, видається, що прокурор зобов'язаний роз'яснити власне підозрюваному про право на суд присяжних.

Відповідно до ст. 293 КПК одночасно з переданням обвинувального акта до суду (це може бути обвинувальний акт, складений слідчим, який затверджує прокурор, або він може скласти новий (ст. 291 КПК)) прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику. Оскільки письмове роз'яснення про право на суд присяжних додається до обвинувального акта і передається до суду, такий обов'язок прокурор повинен здійснити ще до передання обвинувального акта до суду.

Виходячи із змісту п. З ч. 4 ст. 291 КПК (розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта), прокурору необхідно вручити підозрюваному роз'яснення про право на суд присяжних одночасно з обвинувальним актом. На роз'ясненні, яке передається до суду, має бути відмітка про вчинення таких дій.

Знання підозрюваного про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового провадження дозволить йому підго­ туватися до реалізації такого права і рішення його буде обдуманим та обґрунтованим.

Письмове роз'яснення прокурора про право особи на розгляд кримінального про­ вадження щодо неї судом присяжних повинно містити такі положення:

1)прізвище, ім'я, по батькові прокурора, який проводить роз'яснення;

2)місце, дату і час його виконання;

3)найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

4)анкетні відомості підозрюваного, який має таке право;

5)короткий виклад фактичних даних, правову кваліфікацію злочину, з посиланням на норму закону, яка передбачає санкцію у вигляді довічного позбавлення волі;

6)безпосереднє роз'яснення права підозрюваного на суд присяжних;

7)відмітка особи, що таке право їй роз'яснено і вона розуміє правові наслідки цього, та її підпис;

8)підпис особи, яка була присутня під час виконання такої дії (наприклад, захис­

ника);

9)підпис прокурора, який виконав таке роз'яснення.

2.Якщо обвинувачений не виявив бажання реалізувати своє право на суд присяж­ них, суд під час підготовчого засідання зобов'язаний роз'яснити йому право на розгляд

170

Стаття 385

кримінального провадження щодо нього таким складом суду. Відмітка про це робить­ ся у журналі судового засідання. Крім цього, таке роз'яснення фіксується за допомо­ гою звукозаписувального технічного пристрою під час повного фіксування судового засідання (ч. 5 ст. 27 КПК). Якщо обвинувачений не може визначитися з реалізацією такого права, то суд може оголосити перерву для прийняття ним остаточного рішення.

Під час підготовчого засідання обвинувачений у вчиненні злочину, за який перед­ бачене покарання у виді довічного позбавлення волі, може також з власної ініціативи заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Виклик присяжних

1.Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількос­ ті семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду

зчисла осіб, які внесені до списку присяжних.

2.Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

3.Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і міс­ це проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

4.На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити при­ сяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

1.Для кожного місцевого суду загальної юрисдикції відповідною місцевою радою формується список присяжних. Кількість присяжних у цьому списку залежить від завантаженості суду та статистичної кількості судових розглядів злочинів, за які пе­ редбачене покарання у вигляді довічного утримання, і визначається в кожному кон­ кретному випадку територіальним управлінням Державної судової адміністрації України. Особи з цього списку заносяться до автоматизованої системи документообі­ гу суду, за допомогою якої обираються сім громадян для участі в конкретному судо­ вому провадженні.

2.Згідно зі ст. 59 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» для внесення особи у список присяжних вона повинна дати свою згоду на це та відповідати таким вимогам: мати громадянство України; досягнути тридцятирічного віку; постійно проживати на тери­ торії, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

Поняття «громадянин України» визначено в абз. З ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про громадянство України» від 18.01.2001 р. № 2235-ІП, згідно з яким громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжна-

171

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

родними договорами України. Громадянство України підтверджується паспортом громадянина України. Цим же документом особа підтверджує свій вік. Вимога трид­ цятирічного вікового цензу видається виправданою, оскільки присяжним має бути зріла, морально сформована особа, з достатнім життєвим досвідом, аби мати можли­ вість об'єктивно та всебічно розглянути обставини злочину і ухвалити справедливе рішення.

Поняття «місце постійного проживання» в чинному законодавстві не визначено. Тому необхідно керуватися ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця про­ живання в Україні» від 11.12.2003 р. № 1382-ІУ, в якому визначено лише поняття «місця проживання».

Так, згідно зі ст. З згаданого Закону місце проживання - це адміністративно-тери­ торіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, та яке підлягає обов'язковій реєстрації, тобто внесення відомостей до паспортно­ го документа про місце проживання із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відтак особа може бути включена до списку присяжних за умови, що на день по­ дання заяви про згоду бути присяжним така особа проживає не менше шести місяців з дня реєстрації її місця проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Місце проживання особи також підтверджується паспортом з від­ міткою про реєстрацію місця проживання.

Не можуть бути включені до списків присяжних громадяни:

1)визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2)які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають вико­ нанню обов'язків присяжного;

3)які мають не зняту чи не погашену судимість;

4)народні депутати України, члени КМУ, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;

5)громадяни, які досягай шістдесяти п'яти років;

6)особи, які не володіють державною мовою.

Оскільки список присяжних пропонується формувати на підставі єдиного Дер­ жавного реєстру виборців, який ведеться з метою державного обліку громадян Укра­ їни, що мають право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України, то необхіднос­ ті додатково перевіряти особу на предмет її недієздатності немає. За Конституцією України недієздатні права голосу не мають, тому вони не можуть бути включені до реєстру виборців. З метою виявлення і виключення таких осіб із реєстру виборців органи ведення Державного реєстру виборців щомісячно поновлюють інформацію на підставі даних відповідного районного (районного у місті, міського, міськрайонного) суду про виборців, які протягом попереднього місяця були визнані недієздатними (п. 1 ч. 6 ст. 22 ЗУ «Про Державний реєстр виборців» від 22.02.2007 р. № 698-У).

Для з'ясування питання, чи є особа обмежено дієздатною, відповідна рада, яка формує списки присяжних, може звернутися із запитом до органу опіки і піклування за місцем проживання особи.

172

Стаття 385

Відсутність хронічних психічних чи інших захворювань, що перешкоджають ви­ конанню обов'язків присяжного, підтверджується медичними довідками та сертифі­ катами, виданими у відповідному порядку (див.: «Порядок проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих», затверджений постановою КМУ від 27.09.2000 р. № 1465, Інструкція про проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, за­ тверджена наказом МОЗ від 17 січня 2002 р. № 12; Положення про сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду, затверджене наказом МОЗ від 28 листопада 1997 р. № 339; Інструкція про профілактичний наркологічний огляд та його обов'язкові обсяги, затверджена наказом МОЗ від 28 листопада 1997 р. № 339, «Про вдосконалення системи профілактичних протиалкогольних та протинаркотичних заходів та обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів», затверджені наказом МОЗ від 28 листопада 1997 р. № 339).

Відсутність не знятої чи не погашеної судимості підтверджується довідкою про результати спеціальної перевірки відомостей щодо притягнення особи до криміналь­ ної відповідальності, наявність судимості, її зняття, погашення, про застосування до кандидата адміністративного стягнення за корупційні правопорушення, яка видається уповноваженими органами МВС. (Указ Президента України від 25.01.2012 р. № 33/2012 «Про Порядок організації проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування», Доручення МВС від 22.06.2012 р. № 9732 «Про організацію роботи щодо проведення спецперевірок».)

Народні депутати України, члени КМУ, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси не можуть бути включе­ ні до списку присяжних, оскільки присяжними мають бути люди, які професійно не займаються юриспруденцією і оцінюють обставини у судовому розгляді з позицій життєвого досвіду, емоцій та здорового глузду. Щодо державних службовців, то їхня участь як присяжних може перешкодити виконанню ними їхніх владно-розпорядчих обов'язків і створити труднощі в роботі відповідних державних органів. Саме тому до числа осіб, яким у зв'язку з професією заборонено бути присяжним, необхідно включити і посадових осіб місцевого самоврядування. їхні права та обов'язки багато в чому перекликаються з повноваженнями державних службовців, окремі пільги та гарантії державних службовців поширюються й на посадових осіб місцевого само­ врядування (ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Заборона на участь у суді присяжних не поширюється на тих осіб, які припинили свою професійну діяльність, що унеможливлювала їх участь у здійсненні правосуддя народом. Навіть якщо такі особи працювали суддями чи прокурорами, КПК не вста­ новлює обмежень для включення їх до списку присяжних за умови, що на момент формування списку особи припинили свою професійну діяльність.

Досягнення громадянином шістдесяти п'яти років підтверджується паспортом або свідоцтвом про народження (див.: «Положення про паспорт громадянина України, про

173

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон», затверджене постановою BP України від 26.06.1992 p. № 2503-ХІІ).

Справедливим є обмеження у праві бути присяжним для особи, яка не володіє державною мовою. Не може виконувати обов'язків присяжного особа, яка не володіє мовою судочинства. Згідно з принципом безпосередності (ст. 257 КПК) внутрішнє переконання особи має формуватися у результаті безпосереднього сприйняття всього, що відбувається під час судового розгляду.

Факт володіння державною мовою підтверджується особистою заявою про згоду бути присяжним.

3.Виклик особі, яка була визначена автоматизованою системою документообігу зі списку присяжних, скеровується письмово поштою, рекомендованим листом із повідом­ ленням про вручення. Вручається він присяжному або іншій особі, яка його отримала, для передачі присяжному під розписку, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Такий строк встановлюється для того, щоб присяжний мав можливість за­ кінчити свої справи і вчасно приступити до виконання обов'язків присяжного.

Увиклику обов'язково зазначаються: день, час і місце проведення судового засі­ дання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку та попередження про те, що неявка особи в суд без поважних причин буде розглядатися як прояв неповаги до суду, обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його при­ сяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

Отримання виклику присяжним менше ніж за п'ять днів до судового засідання і неприбуття у зв'язку з цим до суду не розглядається як неповага до суду, за яку перед­ бачено покарання ст. 1853 КУпАП.

Повідомлення про причини неявки в суд може бути здійснено будь-яким доступним для присяжного способом, бажано до початку судового засідання. Якщо в особи є підстави для звільнення її від участі в судовому розгляді як присяжного, передбачені ст. 60 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», вона має подати письмову заяву з викла­ денням усіх обставин, що дають право на звільнення, голові відповідного суду. Голо­ ва суду вправі звільнити таких осіб від участі в кримінальному провадженні як при­ сяжних до початку судового провадження.

4.Виклик особи як присяжного до суду є підставою для звільнення її роботодавцем від роботи на час виконання нею обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду, за яку передбачено покарання

увигляді штрафу (ст. 1853 КУпАП).

Стаття 386

Права і обов'язки присяжного

1. Присяжний має право:

1)брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;

2)робити нотатки під час судового засідання;

3)з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

174

Стаття 386

4) просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судово­ му засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

2.Присяжний зобов'язаний:

1)правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового проваення щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для

ого участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у криінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його "ставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;

2)додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження овуючого;

3)не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;

4)не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до скласуду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що

ійснюються (здійснювалися) під час нього;

5)не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза овим засіданням;

6)не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінаЛЬ­ ОНІ провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під

снього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.

1. Присяжний володіє рядом прав, які дозволяють йому виконувати покладені на ого функції.

На відміну від класичної моделі суду присяжних, присяжний за законодавством України є активним учасником у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні. Так, присяжний бере участь шляхом голосування у вирішенні питань всім складом суду (наприклад, щодо обсягу доказів, які будуть досліджуватися).

Під час дослідження доказів присяжний має право робити різноманітні нотатки, зазначаючи певні відомості, які в подальшому можуть бути ним використані, напри­ клад, під час прийняття рішення.

Будучи активним учасником у дослідженні доказів, присяжний вправі, з дозволу головуючого (а таким у суді присяжних завжди є професійний суддя), ставити питан­ ня для уточнення чи конкретизації незрозумілих йому відомостей будь-яким учасни­ кам, які допитуються.

Присяжними в основному є особи, які не мають юридичних знань, тому для роз'яснення деяких із них (норми закону, що підлягають застосуванню під час вирі­ шення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа) вони можуть звернутися з таким проханням до головуючого.

2. Поряд з правами на присяжного покладено і ряд обов'язків.

Певна інформація про присяжного вже є в суду, оскільки вона збирається під час відбору його для здійснення правосуддя. Однак і вже відома інформація, і невідома (наприклад, про стосунки з особами, які беруть участь у процесі) може бути з'ясована також під час судового провадження. Такі відомості збираються для перевірки мож-

175

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

ливої участі присяжного під час судового розгляду. Якщо такі обставини будуть з'ясовані, тоді можна заявити відвід такій особі (ст. 75 КПК). Головуючий може ви­ магати від присяжного подання іншої необхідної інформації про себе.

Незважаючи на те, що присяжний виступає як суддя під час судового розгляду, він повинен дотримуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого.

Дотримуючись принципу незмінності складу суду (ст. 319 КПК), присяжний зобов'язаний перебувати постійно під час судового розгляду у залі судового засідання.

Для недопущення втручання у роботу присяжного і виключення впливу на його свідомість та зміну думки щодо провадження, яке розглядається, без дозволу голо­ вуючого присяжному забороняється спілкування з особами, які не входять до складу суду, щодо суті провадження, процесуальних дій, що здійснюються під час нього. У зв'язку з цим у судах мають бути створені такі умови, які б дозволяли присяжним виконувати свої функції (місця у залі судового засідання як для основних, так і за­ пасних присяжних, кімнати відпочинку тощо).

Також присяжному забороняється розголошувати будь-які відомості, які безпо­ середньо стосуються суті кримінального провадження і стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Кримінальний процес України декларується як змагальний (сторони самостійно обстоюють свої інтереси і для цього можуть використовувати всі передбачені КПК засоби (ст. 22). Переконання присяжного щодо обставин кримінального провадження ґрунтуються на відомостях, які надані сторонами, тому він не може збирати докази самостійно поза судовим засіданням. Цим присяжний підмінятиме сторони, викону­ ючи не властиві йому функції.

Стаття 387

Відбір присяжних у суді

1.Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

2.Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.

3.Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених цим Кодексом або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнен­ ня присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

4.Кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.

5.Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримі­ нального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішують­ ся ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після про-

176

Стаття 387

ведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов'язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кри­ мінального провадження або відведеним.

6.Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п'ятою цієї статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому роз­ гляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документо­ обігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.

7.Якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п'ятій цієї статті, при­ сяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секре­ тар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.

8.Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних

здодержанням зазначених у цій статті правил.

9.Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журна­ лу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.

10.Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на від­ ведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основ­ них присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продов­ жувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.

1.Судове засідання розпочинається із процедури відбору присяжних до суду при­ сяжних із тих семи осіб, яких шляхом вибірки визначила автоматизована система документообігу суду.

2.Насамперед головуючий роз'яснює особам, що з'явилися в судове засідання для участі у суді присяжних, їх права та обов'язки, визначені ст. 386 КПК, умови їх учас­ ті у судовому розгляді, передбачені ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та роз'яснює можливість звільнення їх від виконання обов'язків присяжного.

3.Згідно зі ст. 60 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» особа, яка не може бути вклю­ чена до списку присяжних, але включена до нього, звільняється від виконання обов'язків присяжного головою відповідного суду. Він також звільняє від виконання обов'язків присяжного тих осіб, які подадуть до суду відповідну заяву з проханням про це до по­ чатку судового розгляду, за наявності поважних причин. Зокрема, звільняються особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім'ї похилого віку; керівники та заступники керівників органів місцевого самоврядування; особи, які через свої релігій­ ні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя; інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.

Однак, якщо особи заявили про своє бажання звільнитися від виконання обов'язків присяжного після відкриття судового засідання, то питання їхнього звільнення вирішу­ ється у судовому засіданні шляхом постановлення ухвали двома професійними суддями.

177

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

Для підтвердження перебування жінки у відпустці у зв'язку з вагітністю та по­ логами необхідно надати листок тимчасової непрацездатності (або його завірену ко­ пію), виданий згідно зі встановленим порядком. Так само підтверджується тимчасова непрацездатність внаслідок хвороби. Вагітність підтверджується медичною довідкою, виданою медичною установою, в якій жінка перебуває на обліку як вагітна. Наявність малолітніх дітей підтверджується свідоцтвом про їх народження, а дитини-інваліда ще й відповідним посвідченням про інвалідність.

Якщо особа не може бути присяжним, оскільки є помічником недієздатної фізич­ ної особи, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права, свій статус вона підтверджує відповідним документом, виданим органом опіки та піклу­ вання згідно зі ст. 78 ЦК.

Неможливість участі у здійсненні правосуддя через релігійні переконання під­ тверджується листом відповідної релігійної організації, у якому стверджується, що особа є членом такої організації і не може у зв'язку зі своїми релігійними переконан­ нями брати участь у правосудді.

У юридичній літературі часто обговорюється доречність участі як присяжних німих, глухих, сліпих, а також інших осіб з обмеженими фізичними можливостями. В основному апелюють до проблемної участі в судовому засіданні таких осіб, що призводить до пору­ шення принципу безпосередності (оскільки інформацію вони отримуватимуть за допомогою інших осіб). Тому пропонується за наявності їх прохання звільняти таких громадян від ви­ конання обов'язків присяжних у зв'язку з поважними причинами, що унеможливлюють їх участь у судовому розгляді. Однак, якщо така особа сама не наполягає на своєму звільнен­ ні, її відвід через обмежені фізичні можливості необхідно розглядати як дискримінацію.

Окремої уваги заслуговує можливість звільнення від виконання обов'язків присяжно­ го посадових осіб органів місцевого самоврядування, передбачена п. 2 ч. 2 ст. 60 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Видається, що такі особи взагалі не можуть брати участі у здійсненні правосуддя як присяжні з огляду на п. 4 ч. 2 ст. 59 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», який забороняє включення до списків присяжних державних службовців.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядуван­ ня» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмежен­ ня, встановлені ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції». Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності визначені ст. 7 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» та відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 4 цього ж Закону по­ ширюються на державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування. Отже, посадовим особам місцевого самоврядування заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Таким чином, вважаємо, що посадові особи органів місцевого самоврядування не можуть бути включені до списку присяжних, оскільки прирівнюються до державних службовців.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судово­ му розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Коментована стаття не надає такого права захиснику обвинуваченого та представ­ нику потерпілого, однак, керуючись змістом статей 46, 58 КПК, вони можуть ставити питання присяжним на рівні з іншими учасниками судового провадження.

178

Стаття 387

Поставлені питання дозволяють з'ясувати обставини, які перешкоджають участі присяжних у судовому засіданні й мають значення для заявлення їм відводів. Однак такі питання не повинні стосуватися конфіденційної інформації про осіб (домашня адреса, місце роботи тощо), оскільки її можна використати для впливу на присяжних. Тому в кожному конкретному випадку головуючий вправі відхилити питання, постав­ лене присяжному, якщо, на його думку, воно не стосується обставин, які впливають на виконання присяжним своїх обов'язків.

4. Підстави для відводу присяжного чітко визначені статтями 75 і 76 КПК. Зокре­ ма, заявляти відвід можна, якщо присяжний не відповідає вимогам, що ставляться ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» до кандидатів у присяжні; є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або близьким родичем будь-кого із них чи їхніх представників, а також близьким родичем слідчого, прокурора, обвинуваче­ ного; якщо він брав участь у справі як свідок, понятий, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник потерпілого, цивільний позивач, цивіль­ ний відповідач; якщо він або його близькі родичі особисто зацікавлені у результатах розгляду справи; якщо він уже брав участь як присяжний під час розгляду цієї справи; за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його об'єктивності. Немоти­ вовані відводи коментованою статтею не допускаються.

5.Про звільнення присяжних, їх відвід або самовідвід виноситься ухвала суду у складі двох професійних суддів. При цьому присяжний вважається звільненим або відведеним навіть якщо за це проголосував тільки один із двох суддів.

6.Суд присяжних формують після того, як зроблено всі звільнення та відводи кандидатів у присяжні. Якщо після всіх звільнень, відводів і самовідводів присяжних їх залишається п'ять (оскільки для участі в судовому розгляді потрібно п'ять при­ сяжних - троє основних та двоє запасних) або більше, то за допомогою автоматизо­ ваної системи документообігу суду (тобто шляхом випадкової вибірки) з їх числа обирають трьох основних присяжних.

7.Якщо присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості (тобто менше п'яти), секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.

Оскільки процедура виклику присяжних додатково нормами КПК не визначена, то необхідно керуватися ч. 1 ст. 385 КПК, а саме викликати присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу, з числа осіб, внесених до списку присяжних.

8.Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних. Вони обираються з числа осіб, що залишилися після відбору основних присяжних шляхом вибірки автоматизованою системою документообігу суду. У випадку, коли після відбору основних присяжних залишається лише двоє кандидатів, вони автома­ тично стають запасними присяжними.

9. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.

Якщо після відбору основних присяжних, кандидатів у запасні присяжні залиши­ лося двоє і вони автоматично стають запасними присяжними, їх прізвища до журналу судового засідання необхідно вносити в алфавітному порядку.

10. На запасних присяжних під час виконання ними своїх повноважень поширю­ ються всі гарантії, передбачені для основних присяжних. Вони також повинні вико-

179