КПК_комент_2012_ч2

Глава 28. Судовий розгляд

3.Слідчі (розшукові) дії, проведення яких регламентується гл. 20 розд. III КПК, як правило, здійснюються під час досудового розслідування. Але інколи і під час су­ дового розгляду виникає необхідність у встановленні або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження і не можуть бути встановле­ ні або перевірені іншим шляхом, окрім проведення слідчих (розшукових) дій. Клопо­ тання про проведення таких дій можуть подавати сторони кримінального проваджен­ ня. На підставі заявленого клопотання суд має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії, про що постановляється відпо­ відна ухвала. У разі якщо суд дійде висновку про обґрунтованість заявленого клопо­ тання, він відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення такої слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

4.При розгляді клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій вирішаль­ ними для суду є значущість та можливість встановлення обставин, заради яких сто­ рони кримінального провадження просять провести слідчі (розшукові) дії, та з'ясування причин, з яких певні слідчі (розшукові) дії не були проведені під час досудового роз­ слідування. Якщо клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій заявлено прокурором, на нього законом покладається обов'язок доведення того, що ці дії не могли бути проведені під час досудового розслідування через невстановлення на той час обставин, які свідчать про необхідність їх проведення. У разі якщо суд визнає до­ води прокурора непереконливими, він відмовляє в задоволенні клопотання.

5.Ухвала суду про доручення проведення слідчої (розшукової) дії повинна відпо­ відати певним вимогам: у ній має бути зазначено, які саме обставини можуть бути встановлені або перевірені під час проведення слідчої (розшукової) дії, і які дії для цього необхідно провести. В ухвалі встановлюється строк виконання такого доручення.

6.Якщо внаслідок слідчих (розшукових) дій, проведених за дорученням суду, будуть отримані певні матеріали, які мають значення для кримінального провадження

іможуть бути використані як докази, прокурор на підставі положень ст. 290 КПК зобов'язаний відкрити ці матеріали іншій стороні судового провадження та надати їх суду у встановлений строк.

Стаття 334

Об'єднання і виділення матеріалів кримінального провадження

1.Матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне про­ вадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

2.У разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове про­ вадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення пи­ тання про їх об'єднання.

1.Підставами для об'єднання судом матеріалів кримінального провадження є над­ ходження до суду обвинувальних актів щодо однієї особи за вчинення різних кримі­ нальних правопорушень та щодо декількох осіб за вчинення одного і того ж право-

50

Стаття 335

порушення. При вирішенні питання про об'єднання матеріалів кримінального про­ вадження слід враховувати положення ч. 2 ст. 217 КПК щодо неможливості об'єднання в одне провадження матеріалів досудових розслідувань щодо кримінального проступ­ ку та щодо злочину.

Виділення матеріалів досудового розслідування щодо одного або кількох кримі­ нальних правопорушень в окреме провадження можливе у разі обвинувачення однієї особи у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або двох чи більше осіб у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Головна умова, яку слід враховувати суду при вирішенні зазначеного питання, - це те, що таке виділення ма­ теріалів досудового розслідування в окреме провадження не повинно негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

2. Загальним правилом розподілу між суддями того чи іншого суду матеріалів кримінального провадження є здійснення такого розподілу за допомогою автомати­ зованої системи документообігу суду (ст. 35 КПК). Утім ч. 2 коментованої статті пе­ редбачено винятки із загальних правил. У разі надходження на розгляд місцевого суду матеріалів кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається тому складу суду, що його здій­ снює, для вирішення питання про їх об'єднання.

Зупинення судового провадження

1. У разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

1. У коментованій статті визначено підстави для зупинення судового провадження: ухилення обвинуваченого від суду або захворювання на психічну чи іншу тяжку три­ валу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні. Слід мати на увазі, що перелік підстав для зупинення судового провадження є вичерпним і не підлягає розширювальному тлумаченню.

У випадку ухилення обвинуваченого від суду судове провадження зупиняється до моменту розшуку цієї особи. Якщо зупинення провадження у справі викликано станом здоров'я обвинуваченого, яке перешкоджає йому брати участь у судових засіданнях, суд зупиняє судове провадження до його видужання. Зупинення провадження щодо однієї особи не є перешкодою для суду продовжувати судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.

Якщо обвинувачений ухилився від суду, ухвалою суду оголошується його розшук. Організація виконання ухвали про розшук обвинуваченого покладається судом на слідчого та/або прокурора.

51

Глава 28. Судовий розгляд

Стаття 336

Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження

1. Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами при­ міщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

1)неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження

всудовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;

2)необхідності забезпечення безпеки осіб;

3)проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4)необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судово­ го провадження;

5)наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

2.Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримі­ нального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, об­ ґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами примі­ щення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.

3.Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можли­ вість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати про­ цесуальні обов'язки, передбачені цим Кодексом.

4.Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, зна­ ходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдик­ цією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов'язаний вручити такій особі пам'ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.

5.Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, зна­ ходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, перед­ бачені частиною четвертою цієї статті. Копія ухвали може бути надіслана елек­ тронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням з судом, що надав доручення, зобов'язаний у визна­ чений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення.

52

Стаття 336

6.Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, три­ мається в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.

7.Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.

8.Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеокон­ ференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо впізнати.

9.Дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здій­ снюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, Верховному Суді України під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

1.Як свідчить судова практика, інколи учасники кримінального судочинства в силу об'єктивних причин позбавлені можливості особисто брати участь у судовому засі­ данні. У таких випадках суди вимушені відкладати судовий розгляд, а інколи - не­ одноразово. Таке явище не сприяє забезпеченню виконання судом загальних засад кримінального провадження і негативно відбивається на авторитеті суду в цілому.

Вдеяких державах вже протягом тривалого часу існують можливості проведення судового засідання за участю тих осіб, які дистанційно відділенні від приміщення суду; це допомагає судам розглянути справи у якомога коротший строк та забезпечу­ вати при цьому право на захист обвинувачених та безпосередність дослідження по­ казань. Для України введення положень про проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження є новелою, яка має сприяти справед­ ливому і публічному розгляду кримінального провадження упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У частині 1 коментованої статті надається роз'яснення нового для України юри­ дичного терміна - «дистанційне судове провадження». Це здійснення судового про­ вадження у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення. При­ чому необов'язково, щоб така трансляція здійснювалася саме з приміщення суду; це може бути і інше приміщення, наприклад, приміщення у лікарні або у місцях відбу­ вання покарання. Законодавець чітко визначив юридичні підстави для здійснення судового провадження у режимі відеоконференції: неможливість учаснику криміналь­ ного провадження безпосередньо брати участь у судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; необхідність забезпечення безпеки осіб, які є учасниками кримінального провадження; необхідність проведення допиту мало­ літнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; вжиття таких заходів з метою за­ безпечення оперативності судового провадження; наявність інших підстав, які суд визначив як достатні.

Неможливість безпосередньої участі учасника кримінального провадження в су­ довому провадженні може бути викликана не тільки станом здоров'я особи, а й інши­ ми поважними причинами (наприклад, перебуванням учасника кримінального про­ вадження в іншому населеному пункті на великій відстані від того місця, де здійсню­ ється кримінальне провадження, або за кордоном).

53

Глава 28. Судовий розгляд

Якщо дистанційне судове провадження здійснюється задля забезпечення безпеки осіб, які є учасниками кримінального провадження, суду слід враховувати положення ч. 8 коментованої статті щодо того, що особа, якій забезпечується захист, може бути допитана з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо впізнати.

Необхідність проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого у режимі відеоконференції, як правило, виникає у зв'язку з тим, щоб запобігти або мінімі­ зувати психологічне травмування неповнолітнього або малолітнього потерпілого чи свідка, яке може бути викликане його особистим візуальним контактом з обвинуваченим.

Будь-яке кримінальне провадження має бути здійснене з дотриманням вимог за­ кону щодо забезпечення розумного строку. Тому суд може прийняти рішення про проведення дистанційного судового провадження з метою забезпечення оперативнос­ ті судового провадження.

Перелік підстав для проведення дистанційного судового провадження не є ви­ черпним; законодавець надав суду можливість приймати таке рішення і за наявності інших підстав, які суд визначить як достатні.

2.Приводами для ухвалення судом рішення про здійснення дистанційного судо­ вого провадження можуть бути: 1) власна ініціатива суду; 2) відповідне клопотання сторони чи інших учасників кримінального провадження. Якщо сторона криміналь­ ного провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд не позбавлений можливості ухвалити рішення про його здійснення, але таке рішення має бути належно мотивованим у відповідній ухвалі. У той же час, якщо обвинувачений перебуває у приміщенні поза межами суду і заперечує проти дистанційного судового провадження, суд не вправі прийняти таке рішення.

3.Суттєвою вимогою до дистанційного судового провадження є забезпечення під час застосовування технічних засобів і технологій належної якості зображення і звуку. При цьому у разі, якщо судове провадження здійснюється дистанційно, це не позбав­ ляє суд від обов'язку дотримуватися принципу гласності та відкритості судового провадження. Також суд зобов'язаний забезпечувати інформаційну безпеку.

4.Учасникам кримінального провадження судом має бути забезпечена можливість безперешкодно користуватись наданими ним процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені КПК. Це визначено у ч. З коментованої статті.

Ау частині 4 цієї статті передбачається, що під час дистанційного судового прова­ дження з приміщення, розташованого на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на^території міста, в якому розташований суд, на судового розпорядника або секретаря судового засідання цього суду покладається обов'язок вручити особі, допит якої здійснюється дистанційно, пам'ятку про її процесуальні права, перевірити її до­ кументи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання. Проведення дій, передбачених частиною 4 цієї статті, суд, який здійснює кримінальне провадження, може доручити своєю ухвалою тому суду, на території якого перебуває така особа.

5.У разі тримання особи, яка братиме участь у судовому провадженні дистанцій­ но, в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, обов'язок перед дистанційним допитом вручити їй пам'ятку про її процесуальні права, переві­ рити документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання покладається на службову особу такої установи.

54

Стаття 337

Значущість новацій, які містяться у ст. 336 КПК, неможливо переоцінити з ураху­ ванням того, що Україна вже має негативний досвід задоволення заяви проти неї ЄСПЛ через незабезпечення можливості допиту свідків у режимі відеозв'язку. Так, у справі «Жуковський проти України» (2011 р.) подія злочину мала місце у м. Якутську (Росія), а кримінальне переслідування заявника на підставі Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (Мінська конвенція) відбувалося на території України, куди виїхав заявник. Розгляд справи здійснювався по першій інстанції апеляційним судом Черкаської області. Суд неодноразово викликав свідків, а оскільки вони на виклики не з'являлися, суд обрав механізм міжнародної правової допомоги та постановив доручити відповідним російським органам провести судовий допит свідків у РФ. У подальшому суд визнав заявника винним у вчиненні вбивства та засудив його до чотирнадцяти років позбавлення волі, обґрунтувавши свої висновки матеріалами кримінальної справи, отриманими від відповідних російських органів, і матеріалами, отриманими під час допитів свідків судом у Росії. ЄСПЛ, аналі­ зуючи доводи Уряду і заявника, у своєму рішенні зазначив: «Усі докази повинні зазвичай надаватися у відкритому судовому засіданні в присутності підсудного з метою забез­ печення змагальних дебатів» (п. 40); «вирок не може ґрунтуватись виключно або вирі­ шальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити» (п. 41); «у випадку існування конкретної географічної перепони Суд також повинен вивчити, чи вжила держава-відповідач заходів, які достатньою мірою компенсували обмеження прав заявника» (п. 43); «будучи обізнаним про труднощі у забезпеченні права заявника допи­ тати свідків у цій справі, Суд вважає, що доступні сучасні технології могли б забезпе­ чити більш інтерактивний спосіб допиту свідків з-за кордону, наприклад з допомогою відеозв'язку» (п. 45). На підставі цього Суд наголосив: «Цих міркувань достатньо для висновку Суду про те, що право заявника на допит свідків було необгрунтовано обме­ жено, тоді як вирок щодо нього вирішальною мірою було обґрунтовано показаннями зазначених свідків. Відповідно було порушення пункту 1 і підпункту «о» пункту З статті 6 Конвенції» (п. 47).

Отже, судам слід уважно ставитись до клопотань про дистанційний судовий роз­ гляд, які заявляються сторонами кримінального провадження, і сприяти максималь­ ному забезпеченню їх процесуальних прав.

§ 2. Межі судового розгляду

Визначення меж судового розгляду

1.Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обви­ нувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинуваль­ ного акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

2.Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

55

Глава 28. Судовий розгляд

3.3 метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав люди­ ни і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинува­ чення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової ква­ ліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

1. Норма закону про визначення меж судового розгляду у кримінальному проце­ суальному законодавстві України з'явилася після запровадження змагальності сторін як конституційної засади судочинства (п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України). Змагаль­ ність сторін передбачає розмежування у кримінальному провадженні функцій обви­ нувачення, захисту і вирішення справи, а також заборону виконання цих функцій у кримінальному судочинстві одним і тим же суб'єктом процесуальної діяльності.

Межі судового розгляду визначаються виходячи із висунутого обвинувачення від­ повідно до обвинувального акта.

Тому стаття, що коментується, у частині першій регламентує здійснення судового розгляду: 1) щодо особи, якій висунуто обвинувачення; 2) лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

2.Водночас частини 2 і 3 ст. 337 КПК передбачають винятки з цього правила. Так, за межі обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, може вийти: а) прокурор; б) суд за власною ініціативою за наявності відповідних підстав.

Уході судового розгляду кримінального провадження прокурор має право:

1)змінити обвинувачення в суді як щодо правової кваліфікації кримінального право­ порушення, так і щодо обсягу обвинувачення; 2) висунути додаткове обвинувачення щодо вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, якщо окремий їх розгляд неможливий; 3) відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

3.На відміну від КПК 1960 р., новий КПК більш детально визначає випадки, коли суд може вийти за межі викладеного в обвинувальному акті обвинувачення, а також підстави прийняття такого рішення. Суд має право самостійно вийти за межі висунуто­ го обвинувачення лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопо­ рушення, якщо це покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження. Користуючись наданим йому правом, суд має за мету ухвалення справед­ ливого вироку та захисту прав і основоположних свобод людини і громадянина.

Уході судового розгляду кримінального провадження суд не наділений правом змінити висунуте щодо особи обвинувачення. Суд не вправі проводити розгляд щодо інших осіб, про причетність яких до кримінального правопорушення стало відомо під час судового провадження. Також суд не вправі під час судового провадження у будьякий спосіб поставити питання про внесення змін прокурором обвинувачення. Оскіль­ ки судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснюється лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, суд не має права з'ясовувати обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення особами, які не є обвинуваченими у конкрет­ ному кримінальному провадженні. У випадку якщо під час судового розгляду буде встановлено факт вчинення кримінального правопорушення особою, якій обвинувачен­ ня не висувалося, суд повідомляє про це прокурора.

56

Стаття 338

Недодержання положень ст. 337 КПК щодо меж судового розгляду може бути ви­ знано істотним порушенням кримінального процесуального закону і стати підставою для скасування вироку суду в апеляційному або касаційному порядку.

Стаття 338

Зміна обвинувачення в суді

1.3 метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого об­ винувачується особа.

2.Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.

3.Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питан­ ня про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який пе­ редбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпі­ лому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.

4.Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засідан­ ні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.

1.Зазначеною нормою КПК регламентуються підстави, умови та порядок зміни прокурором обвинувачення у суді.

Підставами зміни обвинувачення у суді є:

-встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення,

увчиненні якого обвинувачується особа;

-наявність у прокурора після дослідження доказів у суді переконання про необ­ хідність зміни обвинувачення.

Стаття, яка коментується, визначає межі, у яких прокурор має можливість змі­ нити обвинувачення: 1) зміна правової кваліфікації діяння; 2) зміна обсягу обви­ нувачення. У кожному з цих випадків (як окремо, так і за наявності їх сукупності) прокурор має право змінити обвинувачення у суді. При цьому не має значення, з якої із викладених вище підстав виноситься таке процесуальне рішення. У разі необхідності зміни юридичної кваліфікації діяння, інкримінованого особі на досудовому розслідуванні в бік погіршення становища обвинуваченого, яка не тягне за

57

Глава 28. Судовий розгляд

собою зміни обсягу обвинувачення, прокурор має право вирішити це питання шля­ хом зміни обвинувачення в суді.

За необхідності зміни обвинувачення в бік погіршення становища обвинува­ ченого шляхом збільшення обсягу обвинувачення прокурор має право його зміни­ ти за наявності ідеальної сукупності злочинів, коли як мінімум один не інкримі­ новано особі в вину в ході досудового розслідування. Якщо під час судового розгляду буде встановлено факт вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, за яким обвинувачення взагалі не висувалося, але це правопо­ рушення тісно пов'язане з попереднім і їх окремий розгляд неможливий, прокурор не змінює, а висуває додаткове обвинувачення в порядку, передбаченому ст. 339 КПК. Такий випадок може мати місце наприклад, коли у судовому розгляді кри­ мінального провадження буде з'ясовано, що обвинувачений після вчинення вбив­ ства особи вчинив крадіжку цінних речей потерпілого, від представника якого судом отримано відповідну заяву.

Заява про вчинення іншого кримінального правопорушення, не пов'язаного з тим, в якому особа обвинувачується, що надійшла до суду під час судового розгляду пер­ вісного обвинувачення, направляється судом прокурору для реєстрації у ЄРДР та проведення досудового розслідування.

2. Умовою зміни прокурором обвинувачення в суді є виконання вимог ст. 341 КПК про погодження зміни обвинувачення з керівником органу прокуратури, в якому він працює, для чого суд за клопотанням прокурора відкладає судове засідання. Погодив­ ши свою позицію з керівником прокуратури, прокурор у кримінальному провадженні складає обвинувальний акт, в якому викладає обгрунтування такої зміни. Рішення про його погодження керівник прокуратури, де працює прокурор, письмово фіксує на об­ винувальному акті, оскільки ст. 341 КПК передбачено «погодження відповідних про­ цесуальних документів».

Нормою статті, яка коментується, визначено й час, протягом якого може бути змінено обвинувачення, а саме під час судового розгляду.

Судовим розглядом кримінального провадження у першій інстанції є розгляд об­ винувачення в судовому засіданні аж до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення вироку, у зв'язку з чим клопотання про зміну обвинувачення прокурором може бути заявлено в будь-якій стадії з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами.

Якщо після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами або після дебатів до виходу суду в нарадчу кімнату прокурор прийняв рішення про необ­ хідність зміни обвинувачення, він може звернутися до суду з клопотанням про по­ новлення з'ясування обставин, обгрунтувавши це наміром заявити клопотання про зміну обвинувачення.

При згоді суду на поновлення перевірки обставин зміна обвинувачення здійсню­ ється в порядку, зазначеному вище.

Складений обвинувальний акт, яким змінено обвинувачення, прокурор подає суду для долучення до матеріалів кримінального провадження. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та за­ конним представникам.

58

Стаття 338

3. Після одержання від прокурора обвинувального акта, яким змінено обвинуваення, залежно від постановлених у ньому питань суд виконує такі дії:

1) для забезпечення прав потерпілого у разі, коли ставиться питання про застосуння норми кримінального права, яка передбачає відповідальність за менш тяжке имінальне правопорушення чи про зменшення обсягу обвинувачення, суд роз'яснює станньому його право підтримувати обвинувачення в раніше пред'явленому обсязі, икладеному в обвинувальному акті, що надійшов до суду.

Якщо потерпілий вирішив скористатися правом підтримувати обвинувачення

упопередньому обсязі, то при поновленні судового провадження обвинувачення осо­ би здійснюється: прокурором на підставі зміненого обвинувального акта; потерпілим

ураніше пред'явленому обсязі.

Упродовженому судовому розгляді обвинувачений захищається від обох обви­ нувачень, а суд приймає рішення з урахуванням всіх з'ясованих обставин та перевір­ ки їх доказами.

Якщо у кримінальному провадженні є декілька потерпілих, продовження прова­ дження здійснюється після з'ясування позицій кожного з них;

2)у випадку, коли судове провадження здійснюється за відсутності потерпілого (потерпілих) і його представника (представників), а прокурор змінив обвинувачен­ ня на покращення становища обвинуваченого, суд відкладає судовий розгляд, над­ силає потерпілому (потерпілим) та його представнику (представникам) копію обви­ нувального акта прокурора з роз'ясненням їм права підтримувати обвинувачення

упопередньому обсязі. При цьому суд повинен повідомити потерпілого (потерпілих) та його представника (представників) про час початку судового розгляду, надати час на повідомлення суду про свою позицію. Якщо потерпілий (потерпілі) чи його пред­ ставник (представники), одержавши обвинувальний акт і відповідне роз'яснення, не відповіли суду у встановлений термін, то вважається, що вони погодилися з по­ зицією прокурора.

4. Для забезпечення прав обвинуваченого суд роз'яснює йому, що він буде захи­ щатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, відкладає розгляд не менш ніж на 7 днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. Цей строк може бути скорочений або продов­ жений за клопотанням сторони захисту.

Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується. Кількість змін прокурором обвинувачень у суді законом не обмежена.

Якщо судове рішення у кримінальному провадженні, де змінено прокурором об­ винувачення, скасовується при перегляді його в будь-якій інстанції і матеріали на­ правляються на новий судовий розгляд, це скасування стосується лише судового рі­ шення, а не всієї процедури судового розгляду.

У такому випадку судове засідання починається з оголошення обвинувального акта прокурора, складеного ним у суді (а в разі використання потерпілим права вимагати продовження судового розгляду за обвинувальним актом у раніше пред'явленому обсязі - і обвинувального акта, який первісно був направлений до СУДУ)-

59