КПК_комент_2012_ч2

Глава 28. Судовий розгляд

Згідно з положеннями ст. 340 КПК у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді головуючий роз'яснює потерпілому його право під­ тримувати обвинувачення в суді. Якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді, головуючий надає йому час, необхідний для підготовки до су­ дового розгляду.

Проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження відповідно до положень ч. 2 ст. 357 КПК здійснюється у разі якщо їх не можна доставити в судове засідання. Суд відкладає розгляд кримінального провадження на строк, необхідний для організації проведення дослідження речових доказів за їх місцезнаходженням.

Огляд на місці згідно з положеннями ч. 1 ст. 361 КПК проводиться у виняткових випадках, якщо суд визнає за необхідне оглянути певне місце за участю учасників судового провадження та, залежно від обставин, за участю свідків, спеціалістів і екс­ пертів. У такому разі розгляд кримінального провадження відкладається судом на строк, який необхідний для організації такого огляду на місці.

У разі якщо суд постановив ухвалу про доручення проведення експертизи, судовий розгляд відкладається, тільки якщо його продовження є неможливим до отримання висновку експерту (ч. 4 ст. 332 КПК).

Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання досту­ пу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здій­ снення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами (ч. 2 ст. 333 КПК).

Згідно з положеннями ч. З ст. 333 КПК у разі, якщо під час судового розгляду ви­ никне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істот­ не значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшу­ кові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судо­ вого провадження з її результатами.

Ураховуючи те, що перелік підстав, з яких відкладення судового розгляду не по­ рушує принципу безперервності, є вичерпним, у всіх інших випадках відкладення одним і тим самим складом суду судового розгляду буде тягнути за собою порушення принципу безперервності.

Стаття 323

Наслідки неприбуття обвинуваченого

1. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечен­ ня його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

зо

Стаття 323

1. За змістом ч. 2 ст. 318 КПК участь сторін кримінального провадження у судо­ вому засіданні є обов'язковою, за винятком окремих випадків, передбачених КПК. За новим КПК загальним правилом судового розгляду справи є те, що явка обвинуваче­ ного у судове засідання є обов'язковою.

Обвинувачений, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має бути своєчасно доставленим до суду конвоєм, а обвинувачений, щодо яко­ го обраний інший запобіжний захід, зобов'язаний з'явитися до суду за викликом у при­ значений строк. Згідно з ч. 2 ст. 134 КПК суд здійснює судовий виклик учасників кри­ мінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні регламентується ст. 135 КПК.

Обинувачений, як і інші особи, вважається належно повідомленим про виклик до суду у разі, якщо у суду є дані про його розпис про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення йому повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Уразі попереднього повідомлення обвинуваченою особою про адресу своєї електронної пошти надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою за умови підтвердження її отримання відповідним листом електронної пошти (ст. 136 КПК).

Ураховуючи те, що обвинувачений є основною процесуальною фігурою у кримі­ нальному судочинстві, його нез'явлення до суду може тягти за собою певні процесуаль­ ні наслідки: суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд, призначивши нову дату судо­ вого засідання та вжити заходів до забезпечення його прибуття в суд. Перед тим як за­ стосовувати заходи процесуального впливу до обвинуваченого, який не з'явився в су­ дове засідання, суд з'ясовує причини такої неявки. Якщо суд установить, що неявка обвинуваченого була викликана поважними причинами, суд відкладає судовий розгляд, призначає нову дату судового засідання і забезпечує своєчасність повідомлення обви­ нуваченої особи. Поважними причинами неприбуття на виклик згідно з положеннями ст. 138 КПК є: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини неперебор­ ної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; не­ своєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможлив­ люють з'явлення особи на виклик. Слід враховувати, що саме на обвинуваченому та його захисникові лежить обов'язок своєчасно повідомити суд про поважність причин неявки та засвідчити її відповідними документами.

Якщо неявка обвинуваченого викликана неповажними причинами - умисним ухиленням від явки в суд, доведенням себе до стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння тощо, суд має право застосувати заходи процесуального примусу: постано­ вити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього гро­ шового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК.

Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений

31

Глава 28. Судовий розгляд

в ухвалі час (ч. 1 ст. 140 КПК). Суду необхідно забезпечувати право обвинувачувано­ го на повагу до його честі й гідності, захист його життя і здоров'я, на поводження з ним як із невинуватим. Тому, пересвідчившись у неповажності причин неявки обви­ нуваченого до суду та визнавши за необхідне застосувати до нього привід, суд зобов'язаний це належним чином мотивувати. Рішення про здійснення приводу при­ ймається у формі ухвали (ч. 2 ст. 140 КПК). Ухвала про привід виноситься у нарадчій кімнаті. В ухвалі чи постанові також доцільно зазначити про новий день і час роз­ гляду справи та вирішити питання про покладення на підсудного судових витрат.

Виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним під­ розділам органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства або органів державного бюро розслідувань. Ухвала про здійснення приводу оголошується обвинуваченому особою, яка виконує ухвалу. Це покладає на обвинуваченого обов'язок прибути до місця виклику в зазна­ чений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу (детальніше про порядок виконання ухвали про здійснення приводу див. ст. 143 КПК).

Якщо обвинувачений у встановленому КПК порядку був викликаний до суду, про що є достовірні дані, і не з'явився до суду або не повідомив про причини свого не­ прибуття, суд має право своєю ухвалою згідно з ч. 1 ст. 139 КПК накласти на нього грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, то питання про відкладення або зупинення судового провадження вирішується відповідно до вимог ст. 335 КПК. У такому разі суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваче­ ного до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.

Стаття 324

Наслідки неприбуття прокурора і захисника

1.Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник

укримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вжи­ ває заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є непо­ важною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

2.У разі неможливості подальшої участі прокурора в судовому провадженні він замінюється іншим у порядку, передбаченому статтею 37 цього Кодексу.

3.Якщо подальша участь у судовому провадженні захисника неможлива, головуючий пропонує обвинуваченому протягом трьох днів обрати собі іншого захисника. Якщо в кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, прибуття в судове засідання захисника, обраного обвинуваченим, протягом трьох днів неможливе, суд відкладає судовий розгляд на необхідний для

32

Стаття 324

з'явлення захисника строк або одночасно з відкладенням судового розгляду за­ лучає захисника для здійснення захисту за призначенням.

4. Прокурору та захисникові, які раніше не брали участі у кримінальному провадженні, суд зобов'язаний надати час, достатній для ознайомлення з матері­ алами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні.

1. Повноваження прокурора у судовому засіданні передбачені п. 15 ч. 2 ст. 36 КПК. Прокурор підтримує державне обвинувачення в суді, відмовляється від підтримання державного обвинувачення, змінює його або висуває додаткове обвинувачення у по­ рядку, встановленому КПК. Ураховуючи роль прокурора у судовому провадженні, у ч. З ст. 36 КПК зазначено, що участь прокурора в суді є обов'язковою, крім випадків, передбачених КПК.

Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття прокурора до суду. При цьому суд повинен з'ясувати причину неявки прокурора. У разі відсутності поважних причин неприбуття в судове засідан­ ня суд порушує питання про відповідальність прокурора.

Відповідно до ч. З ст. 48 ЗУ «Про прокуратуру» за неналежне виконання службо­ вих обов'язків прокурори несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується ВР України. Статтею 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України передбачено, що дисциплінарні стягнення щодо про­ курорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання служ­ бових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури. Коло осіб, які наділені повноваженнями щодо накладення дисциплінарного стягнен­ ня на прокурора, передбачено у ст. 10 Дисциплінарного статуту прокуратури України.

Якщо в судове засідання не прибула за повідомленням особа, яка є захисником у кримінальному провадженні, у разі, якщо участь захисника є обов'язковою, суд від­ кладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вжи­ ває заходів до прибуття захисника до суду. Якщо причина неприбуття захисника є не­ поважною, суд порушує питання про відповідальність адвоката перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати його до дисциплінарної відповідальності.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» серед га­ рантій адвокатської діяльності передбачено, що дисциплінарне провадження стосов­ но адвоката здійснюється в особливому порядку. У частині 3 ст. 33 цього Закону за­ значається, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфі­ каційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Частиною 1 ст. 36 цього Закону передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адво­ катури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Пере­ вірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката здійснюється в порядку, передбаченому ст. 38 цього Закону. Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону за результатами розгля­ ду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів пере-

33

Глава 28. Судовий розгляд

вірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшіс­ тю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про пору­ шення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Частиною 1 ст. 40 Закону передбачається, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розгляда­ ється дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про­ тягом тридцяти днів з дня її порушення. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення на адвоката приймається у порядку, передбаченому ст. 41 Закону.

2.Призначення та заміна прокурора здійснюються в порядку, передбаченому ст. 37 КПК. Новелою у кримінальному процесуальному законодавстві є положення, яке закріплене у ч. 2 ст. 37 - прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінально­ му провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором є винятком із загальних правил і можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п'ятою ст. 36, частиною третьою ст. 313, частиною другою ст. 341 та ч. З ст. 37 КПК.

3.Відповідно до вимог ч. З ст. 324 КПК у разі неможливості подальшої участі у судовому провадженні захисника головуючий має запропонувати обвинуваченому обрати собі іншого захисника, надавши йому для цього строк у три дні. У разі якщо участь захисника у кримінальному провадженні є обов'язковою, а захисник, обраний обвинуваченим, не в змозі протягом трьох днів прибути в судове засідання, суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд на строк, який є об'єктивно необхідним для з'явлення захисника або, відкладаючи судовий розгляд, залучити іншого захисника для здійснення захисту за призначенням.

4.У тих випадках, якщо прокурор та/або захисник раніше не брали участі у кри­ мінальному провадженні, з метою належного виконання ними своїх повноважень, забезпечення принципу рівності сторін у кримінальному провадженні, а також забез­ печення обвинуваченому права на захист суд зобов'язаний надати прокурору та/або захиснику час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального проваджен­ ня і підготовки до участі в судовому засіданні. Цей час не може бути дуже тривалим. Але суд, надаючи такий час, має враховувати обсяг кримінального провадження, його складність, кількість осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопору­ шень, кількість епізодів обвинувачення та інші критерії, які об'єктивно впливають на термін вивчення матеріалів кримінального провадження.

Стаття 325

Наслідки неприбуття потерпілого

1. Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.

34

Стаття 326

1. У разі неявки в судове засідання за викликом потерпілого, належним чином повідомленого про судовий розгляд, дату, час і місце судового засідання, суд з ураху­ ванням думки учасників судового провадження вирішує питання щодо того, чи мож­ ливо провести судовий розгляд за відсутності потерпілого. Головний чинник, який суд має враховувати при вирішенні питання про можливість розгляду кримінального провадження за відсутності потерпілого, це чи не буде його відсутність заважати пов­ ному з'ясуванню всіх обставини, необхідних для прийняття законного та обґрунтова­ ного рішення. Залежно від встановленого суд вирішує питання або про проведення судового розгляду без участі потерпілого або про відкладення розгляду кримінально­ го провадження.

Якщо суд дійде висновку про необхідність відкладення розгляду кримінального провадження, то таке відкладення судового розгляду не може розцінюватись як по­ рушення принципу безперервності судового розгляду (п. 1 ч. 2 ст. 322 КПК). Утім при відкладенні судового розгляду на інший день та час суду необхідно дотримуватись вимог закону щодо розумності строків. Так, у п. 46 рішення у справі «Антоненков та інші проти України» (2005 р.) ЄСПЛ дійшов висновку, що було порушення п. 1 ст. 6 КЗПЛ відносно тривалості кримінального провадження проти заявників. При цьому Суд зауважив, що, серед іншого, «затримки у провадженні були спричинені рідкими судовими засіданнями. Хоча заявники не перебували під вартою, Суд вважає, що су­ довий розгляд мав проводитись із більш щільним графіком судових засідань з метою прискорити провадження. До того ж Суд зазначає, що найбільш частою причиною для відкладення слухань протягом усього судового розгляду була неявка потерпілого у судове засідання. Так було до квітня - травня 2001 року, коли суд прийняв рішення про його примусовий привід, та ці рішення, напевно, не справили жодного ефекту на його поведінку».

У разі неявки потерпілого на виклик суду в судове засідання без поважних причин суд своєю ухвалою за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою вправі на­ класти на нього грошове стягнення у порядку, передбаченому гл. 12 КПК. Якщо на потерпілого було накладено грошове стягнення, йому не пізніше наступного робочого дня після постановления відповідної ухвали надсилається її копія (ч. З ст. 146 КПК). Розмір такого грошового стягнення згідно зч . 1 ст. 139 КПК складає від 0,5 до 2 роз­ мірів мінімальної заробітної плати.

Стаття 326

Наслідки неприбуття цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників

1. Якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, крім ви­ падків, встановлених цією статтею.

Цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача, його представника чи законного представника, якщо від нього надійшло клопо-

35

Глава 28. Судовий розгляд

тання про розгляд позову за його відсутності або якщо обвинувачений чи цивіль­ ний відповідач повністю визнав пред'явлений позов.

2. Якщо в судове засідання не прибув за викликом цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з'ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на цивільного відповідача в порядку, передбаченому главою 12 цього Кодексу.

1.Згідно зі ст. 61 КПК цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фі­ зична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому КПК, пред'явила цивільний позов. Цивільний позивач має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.

Уразі неприбуття в судове засідання без поважних причин цивільного позивача, його представника або законного представника суд застосовує практично ті самі наслідки, що передбачені цивільним процесуальним законодавством (ч. З ст. 169 ЦПК), - залишає цивільний позов без розгляду. Винятки з цього правила становлять випадки, коли від цивільного позивача, його представника чи законного представника надійшло клопо­ тання про розгляд позову за його відсутності, або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнали пред'явлений позов. За таких обставин цивільний позов може бути розглянутий і за відсутності позивача, його представника або законного представника.

2.Цивільний відповідач у кримінальному провадженні - це фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встанов­ леному КПК (ч. 1 ст. 62 КПК). Цивільний відповідач має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього (ч. З ст. 62 КПК).

Якщо цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник не прибули за викликом у судове засідання, суд заслуховує думку учасників судового провадження щодо можливості за відсутності зазначених осіб з'ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, і залежно від встановленого вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду. У разі якщо суд розглянув позов за відсутності цивільного позивача або його представника, цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримі­ нальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у ви­ падках та в порядку, встановлених КПК для інформування та надіслання копій про­ цесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому (ч. З ст. 62 КПК).

У тому разі якщо цивільний відповідач або його представник не з'вилися в судове засідання на виклик суду, у зв'язку з чим було ухвалено рішення про відкладення

36

Стаття 327

судового розгляду, суд має право накласти на цивільного відповідача грошове стяг­ нення у порядку, передбаченому гл. 12 КПК. Грошове стягнення суд накладає шляхом постановлення відповідної ухвали, яка виноситься за клопотанням прокурора або за власною ініціативою. Розмір такого грошового стягнення згідно з ч. 1 ст. 139 КПК складає від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Стаття 327

Наслідки неприбуття свідка, спеціаліста, перекладача і експерта

1.Якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, пере­ кладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.

2.Прибуття в суд перекладача (за винятком залучення його судом), свідка, спе­ ціаліста або експерта забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального прова­ дження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.

1.У разі неявки в судове засідання за викликом свідка, спеціаліста, перекладача або експерта суд допитує інших присутніх свідків, заслуховує думку учасників судо­ вого провадження щодо можливості розгляду справи за відсутності осіб, що не з'явилися, і якщо дійде висновку про неможливість судового розгляду у їх відсутність, призначає нову дату судового засідання. Одночасно суд вживає заходів для своєчас­ ного повідомлення про судовий розгляд свідка, спеціаліста, перекладача або експерта для забезпечення їх прибуття у судове засідання.

Якщо неприбуття свідка на виклик суду обумовлено причинами, які не належать до визначених у законі як поважні (ст. 138 КПК), суд має право застосувати до нього привід та/або постановити ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та порядку, передбачених главами 11 та 12 КПК.

Згідно з положеннями ст. 140 КПК привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується (зокрема, свідка), особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час (ч. 1). Рішення про здійснення приводу приймається судом у формі ухвали (ч. 2 ст. 140 КПК).

Виконання ухвали про здійснення приводу свідка доручається відповідним під­ розділам органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства або органів державного бюро розслідувань (детальніше про порядок виконання ухвали про здійснення приводу див. ст. 143 КПК).

У разі виклику свідка до суду у встановленому КПК порядку та за наявності до­ стовірних даних про отримання ним повідомлення про виклик, якщо свідок не з'явився до суду і не повідомив про причини свого неприбуття, суд згідно з ч. 1 ст. 139 КПК може своєю ухвалою накласти на нього грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 роз­ мірів мінімальної заробітної плати.

37

Глава 28. Судовий розгляд

2. Уперше у КПК з'явилася норма, яка покладає на сторони кримінального про­ вадження обов'язок забезпечувати прибуття в суд перекладача (за винятком залучен­ ня його судом), свідка, спеціаліста або експерта. Такий обов'язок покладається на сторону кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик цієї особи. Суд лише сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазна­ чених осіб шляхом здійснення судового виклику.

Стаття 328

Право перебувати в залі судового засідання

1.Кількість присутніх у залі судового засідання може бути обмежена голову­ ючим лише у разі недостатності місць у залі судового засідання.

2.Близькі родичі та члени сім'ї обвинуваченого і потерпілого, а також пред­ ставники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засідання.

1. У коментованій статті по суті визначені умови реалізації одного з найважливіших принципів кримінального судочинства - гласності й відкритості судового проваджен­ ня. Відповідно до положень ч. 2 ст. 27 КПК кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках, прямо за­ значених у законі.

У разі якщо розгляд судового провадження здійснюється у відкритому судовому засіданні, будь-хто із бажаючих має право бути присутнім у залі судового засідання. Саме через те законодавець у ст. 328 КПК закріпив положення, що кількість присутніх у залі судового засідання може бути обмежена головуючим лише у разі недостатнос­ ті місць у залі судового засідання.

Правило, закріплене у ч. 1 ст. 328 КПК, співвідноситься і з положеннями п. 1 ст. 6 КЗПЛ, у якій зазначається про право кожного на справедливий і публічний роз­ гляд його справи судом. Слід пам'ятати, що обмеження кількості присутніх у залі судового засідання під час судового розгляду без вагомих підстав створює ризик того, що такий судовий розгляд може бути визнаний проведеним із порушенням принципу гласності. Так, у рішенні у справі «Шагін проти України» (2005 р.) ЄСПЛ констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв'язку з незабезпеченням публічного розгляду. Як вбачається з цього рішення, спочатку Київський апеляційний суд вжив виняткових заходів, щоб забезпечити присутність преси і громадськості, було орендовано великий зал, у якому відкриті засідання проходили протягом перших шести місяців, поки 23 травня 2003 р. було вирішено розглядати справу в закритому засіданні. Надалі судо­ вий розгляд відбувався в закритому режимі протягом майже десяти місяців. В ухвалі Київського апеляційного суду від 23 травня 2003 р. наведено такі дві підстави для того, щоб не допускати публіку на засідання суду: запобігання розголошенню відо­ мостей про свідків і потерпілих та забезпечення безпеки учасників судового процесу.

38

Стаття 329

Єдиним поясненням, наданим стосовно того, що спричинило такі побоювання, було посилання на присутність у залі суду невстановленої особи, яка, як стверджувалося, була озброєна і здійснювала аудіозапис за вказівкою заявника, ігноруючи зауваження суддів. Суд у рішенні підкреслив, що, ураховуючи характер і зміст обвинувачень, пред'явлених заявникові та іншим підсудним, а також широке висвітлення в засобах масової інформації судового процесу в цій кримінальній справі, справа була надзвичай­ но значущою для громадськості. Наголошуючи на тому, що міркування безпеки можуть, хоча й рідко, виправдовувати недопущення громадськості на судові засідання, Суд у той же час наголосив, що такі міркування безпеки повинні бути достатньо переконливими і повністю поясненими. За таких обставин Суд визнав, що не було наведено підстав, які могли б виправдовувати позбавлення громадськості можливості бути присутньою про­ тягом усього процесу в суді першої інстанції.

2. Частиною 2 коментованої статті передбачено, що близькі родичі та члени сім'ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засідання. Створення законодав­ цем пріоритетних умов для присутності у залі судового засідання близьких родичів та членів сім'ї обвинуваченого і потерпілого є зрозумілим з огляду на те, що цим особам не байдужа доля близьких їм осіб. Що стосується представників засобів ма­ сової інформації, то в цьому сенсі варто звернутися до п. 56 згадуваного вище рішен­ ня ЄСПЛ, у якому суд зазначив, що «забезпечення відкритості судового розгляду становить основоположний принцип, закріплений у п. 1 ст. 6. Такий публічний харак­ тер судового розгляду гарантує сторонам у справі, що правосуддя не здійснюватиметь­ ся таємно, без публічного контролю; це також один із засобів підтримання довіри до судів. Здійснення правосуддя і, зокрема, судовий процес набувають легітимності за­ вдяки гласності. Забезпечуючи прозорість здійснення правосуддя, гласність, таким чином, сприяє реалізації мети п. 1 ст. 6, а саме — справедливому судовому розгляду, забезпечення якого є одним з основоположних принципів демократичного суспільства у значенні Конвенції (див. рішення у справі «Бєлашев проти Росії» (Belashev v. Russia) № 28617/03 п. 79 від 4 грудня 2008 p., з наведеними посиланнями)». Ураховуючи те, що громадськість стає обізнаною у тому, що відбувається в суспільстві, переважно через засоби масової інформації, саме тому їм надається пріоритетне право бути при­ сутніми під час судового розгляду.

Стаття 329

Обов'язки присутніх у залі судового засідання

1. Особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони кримінального провадження допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після на­ дання їм слова головуючим у судовому засіданні. Свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на місці, призначеному для свідків. Особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи. Відхилення від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.

39