КПК_комент_2012_ч2

Глава 28. Судовий розгляд

вому провадженні розглядається угода про примирення потерпілого з підозрюваним, обвинуваченим чи ухвала про відмову в її затвердженні тощо. У інших випадках суд повинен прийняти рішення про відкладення судового розгляду та за відсутності по­ важних причин неприбуття такого потерпілого, відповідно до ст. 139 КПК вправі на­ класти на потерпілого грошове стягнення та/або застосувати привід. Зауважимо, що повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, належно повідомленого про судо­ вий розгляд (наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайом­ лення з її змістом у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття, у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинува­ чення та висловлення потерпілим згоди на підтримання обвинувачення в суді (у такому разі кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням набуває статусу при­ ватного) прирівнюється згідно з ч. 6 ст. 340 КПК до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням.

Наслідком неприбуття цивільного позивача, цивільного відповідача в судове засі­ дання є залишення цивільного позову без розгляду, за винятком випадків, коли: а) від цивільного позивача надійшло клопотання про розгляд цивільного позову за його від­ сутності; б) обвинувачений, цивільний відповідач повністю визнав пред'явлений позов. У таких випадках цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача. Якщо ж у судове засідання за викликом не прибув цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з'ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судово­ го розгляду без них або приймає рішення про відкладення судового розгляду та вправі відповідно до ст. 139 КПК накласти на цивільного відповідача грошове стягнення

узв'язку з його неявкою до суду за судовим викликом та/або застосувати до нього привід.

Увипадку неприбуття в судове засідання за судовим викликом перекладача суд, керу­ ючись загальними засадами кримінального провадження, для реалізації обвинуваченим його права на захист, а також забезпечуючи рівність сторін кримінального провадження, відкладає судове засідання і вживає заходів для забезпечення його прибуття до суду (в разі неможливості стороною кримінального провадження залучити перекладача суд залучає його самостійно). Зауважимо, що незабезпечення судом обвинуваченого, що не володіє мовою, якою здійснюється судочинство, перекладачем, визнається відповідно до положень

пп.1 і 3 ст. 6 КЗПЛ порушенням права обвинуваченого на захист та підставою для скасу­ вання судового рішення, винесеного за наслідками такого розгляду.

Увипадку неприбуття за викликом свідка, спеціаліста або експерта, заслухавши думку учасників судового провадження, суд призначає нове судове засідання лише після допиту інших присутніх свідків.

Стаття 343

Повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами

1. Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксуван­ ня судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання.

70

Стаття 344

1. Секретар судового засідання, після відкриття головуючим судового засідання, повідомляє присутніх про здійснення повного фіксування судового провадження, а також про умови його фіксування. Згідно з ч. 1 ст. 103 КПК формами фіксування криміналь­ ного провадження є: а) протокол; б) носій інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, та в) журнал судового засідання. При цьому під час судового провадження відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК забезпечується повне фіксуван­ ня судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу (у випадку неприбуття учасників судового провадження або якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК таке фіксування не здійснюється) та відповідно до ч. 1 ст. 108 КПК ведеться журнал судового засідання.

Порядок фіксування судового провадження визначений КПК та іншими норматив­ но-правовими актами, зокрема наказом Державної судової адміністрації України від 21 липня 2005 р. «Про затвердження інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами». Фіксуванням судового провадження технічними за­ собами згідно з п. 2.2.1 зазначеного наказу є ведення технічного запису судового за­ сідання за допомогою комплексу з фіксування судового процесу, що включає в себе створення аудіофонограми судового засідання. Носієм, на якому фіксується технічний запис, може бути магнітний диск, диск для лазерних систем зчитування тощо.

Контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами відпо­ відно до п. З ч. 1 ст. 73 КПК здійснює секретар судового засідання, який, крім іншого, веде журнал судового засідання. Повне'фіксування технічними засобами судового розгляду здійснюється секретарем судового засідання з моменту відкриття судового засідання. У окремих випадках, на розсуд головуючого, повне фіксування технічними засобами судового розгляду може проводитись судовим розпорядником або іншим працівником апарату суду.

Зазначимо, що незастосування технічних засобів фіксування кримінального про­ вадження у випадках, коли воно є обов'язковим (тобто у всіх випадках, якщо при­ сутні учасники судового провадження), тягне за собою недійсність відповідної про­ цесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними (ч. 6 ст. 107 КПК). Відсутність у матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої чи апеляційної інстанції, визнається згідно з п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК іс­ тотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та є підставою для безумовного скасування оскаржуваного судового рішення.

Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу

1. Після виконання зазначених у статтях 342 та 343 цього Кодексу дій голову­ ючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він призначений, пріз­ вища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача,

71

Глава 28. Судовий розгляд

експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз'яснює учасникам судово­ го провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.

2.Питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81 цього Кодексу.

1.Після відкриття головуючим судового засідання, перевірки явки учасників су­ дового провадження та повідомлення секретарем судового засідання про здійснення повного фіксування судового розгляду головуючий:

1)оголошує склад суду, прізвище запасного судді (у разі його призначення), пріз­ вища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, ци­ вільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експер­ та, спеціаліста, секретаря судового засідання.

Кримінальне провадження у суді першої інстанції відповідно до ст. 31 КПК здій­ снюється професійним суддею одноособово або відповідно до частин 2, 3, 9 цієї ж статті колегіально (за винятком кримінального провадження щодо застосування при­ мусових заходів медичного характеру - судовий розгляд, клопотання про застосуван­ ня яких згідно зі ст. 512 КПК здійснюється лише одноособово). При цьому визначен­ ня судді (колегії суддів) відповідно до ст. 35 КПК здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів криміналь­ ного провадження з обов'язковим врахуванням положень статей 75,76 КПК (обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні).

Запасний суддя в разі необхідності (зокрема, у випадку складності кримінального провадження, зумовленого багатоепізодністю, наявністю кількох обвинувачених чи потерпілих тощо) може призначатися судом, що здійснює судове провадження одно­ часно з прийняттям рішення про призначення підготовчого судового засідання.

Необхідно зауважити, що якщо обвинувачений у вчиненні злочину, за який перед­ бачено покарання у виді довічного позбавлення волі, на етапі підготовчого судового провадження скористався своїм правом, передбаченим ст. 384 КПК щодо розгляду кримінального провадження судом присяжних, головуючий оголошує присутнім про те, що у зв'язку із заявленням таким обвинуваченим клопотання про розгляд кримі­ нального провадження судом присяжних, яке було задоволено ухвалою суду, судовий розгляд проводитиметься судом присяжних (двома професійними суддями та трьома присяжними). Після чого головуючий називає прізвища суддів, які входять до складу суду присяжних та прізвища семи присяжних, визначених відповідно до ч. 1 ст. 385 КПК автоматизованою системою документообігу суду, з числа яких у порядку, перед­ баченому ст. 387 КПК, необхідно здійснити відбір трьох основних та двох запасних присяжних;

2) роз'яснює учасникам судового провадження право відводу (заявлення само­ відводу чи відводу судді, запасного судді, присяжного та запасного присяжного, про­ курора, захисника, представника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судо­ вого засідання за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК).

При цьому для реалізації учасниками свого права на відвід присяжних та при­ сяжними на самовідвід, у разі здійснення судового провадження судом присяжних, головуючий повідомляє присяжним (з числа яких проводиться відбір), яке проваджен­ ня підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судо-

72

Стаття 344

вому розгляді. Кожен із семи присяжних має право заявити самовідвід, указавши причину неможливості його участі в судовому розгляді. Крім того, головуючий з'ясовує, чи не має підстав, передбачених КПК чи законом, які перешкоджають за­ лученню громадянина як присяжного або є підставою для звільнення окремих при­ сяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від ви­ конання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами. Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, з дозволу голо­ вуючого прокурор, потерпілий, обвинувачений можуть ставити присяжним запи­ тання;

3) почергово з'ясовує в учасників судового провадження, чи заявляють вони комунебудь відвід. Якщо ж ніхто з учасників не заявив відводу, то головуючий переходить до наступної процесуальної дії судового розгляду або ж у випадку здійснення відбору присяжних (за відсутності відводів та самовідводів) надає розпорядження про визна­ чення трьох основних та двох запасних присяжних з числа семи представлених на засіданні, автоматизованою системою документообігу суду. У разі заявлення клопо­ тання про відвід таке питання вирішується судом відповідно до положень КПК.

2. Питання про відвід вирішується судом у порядку, визначеному статтями 75-81 КПК. За наявності підстав для відводу, передбачених статтями 75-79 КПК, відповід­ но до ч. 1 ст. 80 КПК слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання, а, на нашу думку, ще й запасний суддя та запасний присяжний зобов'язані заявити самовідвід.

Зцих же підстав їм може бути заявлено мотивований відвід особами, які беруть участь

укримінальному провадженні. Зазначимо, що заяви про відвід під час судового про­ вадження подаються до початку судового розгляду, після його початку заява про відвід також може бути поданою, але лише у тому разі, якщо підстава для відводу стала відо­ ма після початку судового розгляду.

Уразі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, розгляд такої заяви чи клопотання здійснює інший суддя цього суду, який визначаєть­ ся згідно з ч. З ст. 35 КПК автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідної заяви чи клопотання. Якщо ж відвід заявлено одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Відвід присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, експерту, спе­ ціалісту, перекладачеві, секретарю судового засідання, а також запасному судді та запасному присяжному вирішує в нарадчій кімнаті суд, який здійснює судове прова­ дження, заслухавши перед цим думку особи, якій заявлено відвід (якщо вона бажає дати пояснення), інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відвід присяжному (запасному присяжному) на етапі їх відбору для здійснення судового розгляду судом присяжних, а також інші питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження та із самовідводом, згід­ но з ч. 5 ст. 387 КПК вирішується ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли такий вихід буде визнаним судом необхідним (наприклад, якщо підставою для відводу послужила інформація, підкріплена фото-, аудіо-, відеоматері-

73

Глава 28. Судовий розгляд

алами про перебування присяжного із однією із сторін кримінального провадження

ублизьких стосунках).

Уразі задоволення заяви про відвід (самовідвід): судді, який здійснює судове про­ вадження одноособово, - справа розглядається у тому самому суді іншим суддею; одно­ го чи кількох суддів із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів - справа розглядається у тому самому суді тим самим кількісним скла­ дом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів, які визначаються у встановленому ч. З ст. 35 КПК порядку.

Уразі задоволення заяви про відвід: прокурора - керівник органу прокуратури має призначити іншого прокурора; експерта, спеціаліста або перекладача - до кримі­ нального провадження залучаються інші учасники у строк, визначений в ухвалі суду; захисника, представника - суд має роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, по­ терпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу їх право запросити іншого захисника, представника та надає їм для цього не менше сімдесяти двох годин (під час судового провадження). Якщо ж підозрюваним, обвинуваченим у кримінальному провадженні, в якому залучення захисника згідно з процесуальним законом чи за рі­ шенням суду є обов'язковим, протягом цього часу не було запрошено іншого захис­ ника, суд самостійно залучає захисника за призначенням.

Уразі задоволення заяви про відвід: присяжному чи запасному присяжному на етапі відбору основного та запасного складу присяжних, якщо в результаті заявлених відводів (самовідводів) присяжних залишилося менше необхідної для участі у судо­ вому розгляді кількості, головуючий надає вказівку секретарю судового засідання про здійснення додаткового виклику присяжних (зазначимо, що відбір присяжних згідно з ч. 8 ст. 387 КПК здійснюється почергово - спочатку основного складу, а потім за­ пасного складу присяжних); присяжному під час судового розгляду - суд постановляє ухвалу про заміну відведеного присяжного запасним присяжним.

Після закінчення відбору присяжних головуючий відповідно до ст. 388 КПК при­ водить їх до присяги (див. коментар до ст. 388 КПК).

Стаття 345

Повідомлення про права і обов'язки

1.Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені цим Кодексом.

2.Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь

усудовому розгляді, з пам'яткою головуючий з'ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов'язки і у разі необхідності роз'яснює їх.

1.Після вирішення питання відводу (самовідводу) учасників кримінального про­ вадження судовий розпорядник, а за його відсутності секретар судового засідання роздає усім учасникам судового провадження пам'ятку про їх права та обов'язки, яка

уподальшому зберігається у них, а головуючий надає учасникам судового проваджен­ ня час для ознайомлення з її змістом. Пам'ятка має містити, з огляду на процесуальний

74

Стаття 347

статус учасника судового провадження, визначені КПК його права та обов'язки, які він має у кримінальному провадженні в суді першої інстанції.

2. У першу чергу розпорядник вручає пам'ятку обвинуваченому, а якщо їх декіль­ ка, то кожному обвинуваченому окремо, захиснику (захисникам), потім потерпілому, його представникові, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві, представнику цивільного позивача та цивільного відповідача, свідку (свідкам кожному окремо) і його адвокатові, а також перекладачеві, спеціалісту та експертові.

Якщо обвинувачений (підозрюваний), потерпілий, цивільний позивач чи цивільний відповідач є неповнолітньою особою або особою, яка визнана у встановленому за­ коном порядку недієздатною, то вона надається його законному представникові разом із пам'яткою про права та обов'язки законного представника обвинуваченого, потер­ пілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача.

Після спливу відведеного головуючим часу для ознайомлення учасників судового провадження із пам'яткою про їх права та обов'язки головуючий запитує, чи зрозумілі сторонам та іншим учасникам судового провадження їхні права та обов'язки та у разі необхідності, за наявності питань щодо змісту пам'ятки, додатково роз'яснює їх.

Стаї їм 346

Заборона присутності свідків у залі судового засідання

1.Перед початком судового розгляду головуючий дає розпорядження про ви­ далення свідків із залу судового засідання.

2.Судовий розпорядник вживає заходів, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувалися між собою.

1.Процесуальною дією, якою закінчується підготовча частина судового розгляду кримінального провадження, є видалення свідків із зали судового засідання, яке здій­ снюється судовим розпорядником за розпорядженням головуючого.

Видалення свідків із зали судового засідання необхідно для уникнення впливу на їх свідомість та подальші їхні показання оголошення прокурором обвинувального акта, надання обвинуваченим показань щодо змісту обвинувачення та відповідей на поставлені йому сторонами кримінального провадження запитання. Отримана ними внаслідок цього інформація може стати підставою для зміни показань.

2.Судовий розпорядник вживає всіх заходів, щоб свідки, які ще не були допитані, не спілкувалися з допитаними свідками, якщо перші після допиту залишили залу судового засідання. На вимогу суду відповідно до ч. 15 ст. 352 КПК допитаний свідок може бути залишений у залі судового засідання.

Початок судового розгляду

1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судо­ вого розгляду.

75

Глава 28. Судовий розгляд

2.Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викла­ ду обвинувального акта, якщо учасники судового провадження не заявили кло­ потання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі.

3.Якщо в кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов, цивіль­ ний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутнос­ ті - головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви, якщо учасники судо­ вого провадження не заявили клопотання про її оголошення в повному обсязі.

1.Після закінчення підготовчої частини судового розгляду головуючий оголошує присутнім про початок судового розгляду, тобто переходить до з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами.

2.Судовий розгляд розпочинається з оголошення прокурором обвинувального акта. Перед початком оголошення головуючий надає слово прокуророві, який, у свою чергу, зазначає, що ним буде проголошено короткий зміст обвинувального акта (ви­ клад фактичних обставин кримінального правопорушення, які, на думку прокурора,

євстановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відпо­ відальність та формулювання обвинувачення, наявність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання). Якщо ж хтось з учасників судового провадження заявить клопотання про оголошення його повного тексту, прокурор оголошує обвинувальний акт у повному обсязі. Якщо у кримінальному провадженні декілька обвинувачених, прокурор оголошує обвинувальний акт щодо кожного з них, при цьому короткий чи повний їх виклад залежить також від заявлених клопотань учасників.

3.Після виступу прокурора головуючим судового засідання надається слово, за умови, що в кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, цивільному пози­ вачеві (фізичній особі, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно не­ безпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридичній осо­ бі, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому КПК, пред'явила цивільний позов) або його представнику (за бажанням цивільного позивача або в разі його від­ сутності чи якщо цивільним позивачем є юридична особа, яка делегувала представляти

їїінтереси представникові) чи законному представнику, якщо потерпілим (цивільним позивачем) є неповнолітня особа або особа, яка визнана у встановленому законом по­ рядку недієздатною). У разі відсутності зазначених осіб: а) у випадку, якщо від цивіль­ ного позивача надійшло клопотання про розгляд цивільного позову за його відсутності; б) якщо обвинувачений, цивільний відповідач повністю визнав пред'явлений позов, головуючий вправі особисто оголосити цивільний позов та розглядати його без їх учас­ ті. Повний чи короткий виклад позовної заяви залежить від наявності заявлених клопо­ тань учасників судового провадження про її виклад у повному обсязі. За відсутності таких клопотань оголошується короткий зміст позовної заяви.

Питання цивільного позову врегульовані статтями 128 та 129 КПК. Цивільний позов може бути пред'явлений лише до початку судового розгляду. Після пред'явлення цивільного позову суд постановляє рішення про визнання особи цивільним позивачем та допускає його до участі у провадженні. За дорученням цивільного позивача його

76

Стаття 348

інтереси під час судового розгляду може представляти його представник, про що суд також має постановити відповідне судове рішення. У разі якщо цивільним позивачем є неповнолітня особа або особа, визначена в установленому законом порядку недіє­ здатною чи обмежено дієздатною, їх процесуальними правами користується законний представник (див. коментар до статей 62-64 КПК).

Роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення

1.Після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваче­ ного, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан, роз'яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

Якщо обвинувачених декілька, головуючий здійснює зазначені дії щодо кож­ ного з них.

2.Якщо у кримінальному проваджені пред'явлено цивільний позов, голову­ ючий запитує обвинуваченого, цивільного відповідача, чи визнають вони позов.

1.Після оголошення прокурором короткого чи повного викладу обвинувального акту, а також цивільного позову, якщо він був заявлений, головуючий встановлює особу обвинуваченого для того, щоб пересвідчитися, що в судове засідання з'явилася саме та особа, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення. Особа обви­ нуваченого встановлюється шляхом його опитування головуючим, зокрема, з'ясуванню підлягає його прізвище, ім'я та по батькові (у деяких випадках суд має встановлювати дані про різні прізвища, імена та по батькові обвинуваченого, які він мав з метою уник­ нути викриття у вчиненні кримінального правопорушення), рік, місяць і день його на­ родження, місце народження і місце проживання, рід занять, освіта, сімейний стан. До інших відомостей про особу обвинуваченого, що мають значення для справи, можуть належати: відомості про національність, громадянство, наявність утриманців, стан здоров'я, участь у військових діях, наявність державних нагород, відомості про судимість (коли, яким судом, за яким законом і до якого покарання був засуджений) тощо. З'ясування цих даних може мати значення для кваліфікації діяння обвинуваченого, при визначенні виду та розміру покарання, вирішення питання про звільнення обвинуваченого від по­ карання чи від кримінальної відповідальності. Крім того, обвинувачений має надати документ, який посвідчує його особу. Таким документом може бути паспорт, свідоцтво про народження, довідка певної форми тощо.

Також головуючий роз'яснює обвинуваченому суть обвинувачення (правову ква­ ліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідаль­ ність) і запитує, чи зрозуміле йому обвинувачення, чи визнає він себе винним, якщо частково, то в якій саме частині визнає, і чи бажає давати показання. У свою чергу, обвинувачений може скористатися своїм конституційним правом та відмовитися свідчити проти себе, бо відповідно до вимог ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК особа не несе відповідальності за відмову давати показання, а отже, вона не може бути змушена свідчити проти себе.

77

Глава 28. Судовий розгляд

Суд, пропонуючи обвинуваченому дати пояснення щодо суті обвинувачення та відомих йому обставин справи, має одночасно роз'яснити йому зміст ст. 63 Консти­ туції України. Указане положення має бути роз'яснено також дружині чи близькому родичу обвинуваченого. Якщо під час досудового розслідування підозрюваному, його дружині чи близькому родичу цього не було роз'яснено, то відповідно до п. 20 По­ станови ПВСУ від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» показання зазначених осіб повинні визнаватися судом одержаними з порушенням закону, що має наслідком недопустимість їх використання як засобів доказування.

Слід зазначити, що якщо обвинувачених декілька, головуючий проводить визна­ чені ч. 1 коментованої статті дії почергово, щодо кожного обвинуваченого окремо.

2. Якщо у кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов, головуючий запитує обвинуваченого, цивільного відповідача, якщо ним є особа, яка не є обвину­ ваченим, чи визнають вони позов. Якщо позов пред'явлено до двох осіб (обвинуваче­ ного та цивільного відповідача, який не є обвинуваченим), вони мають вказати, у якій частині визнають цивільний позов. Зазначені особи можуть визнати цивільний позов повністю, не визнати його чи визнати частково. У останньому випадку обвинувачений (цивільний відповідач) має вказати, у якій саме частині він визнає цивільний позов, а в якій ні.

Стаття 349

Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження

1.Після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно до­ слідити, та про порядок їх дослідження.

Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу.

2.Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визна­ чаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

3.Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового про­ вадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазна­ чені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції,

атакож роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскар­ жити ці обставини в апеляційному порядку.

4.Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, якщо він від­ мовився від давання показань, та випадку, передбаченого статтею 381 цього Кодексу.

1.Головуючий, роз'яснивши обвинуваченому суть обвинувачення, повинен з'ясувати в учасників судового провадження думку про те, які докази слід дослідити та порядок їх дослідження.

78