КПК_комент_2012_ч2

Глава 27. Підготовче провадження

для повернення матеріалів прокурору. У такому випадку копії зазначених документів мають бути вручені обвинуваченому під час підготовчого судового засідання.

Про повернення матеріалів кримінального провадження (обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного харак­ теру) прокурору суд постановляє відповідну ухвалу. Такою ухвалою суд зобов'язує прокурора усунути виявлені недоліки протягом визначеного ним строку, що пови­ нен відповідати засаді розумного строку та бути достатнім для виправлення до­ пущених недоліків. Ухвала негайно направляється прокурору для усунення зазна­ чених у ній недоліків обвинувального акта, клопотання про застосування приму­ сових заходів медичного або виховного характеру або для долучення необхідних додатків тощо.

Проведення будь-яких слідчих або інших процесуальних дій, окрім тих, що зазна­ чені в ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, у кримінальному проваджен­ ні не допускається. Докази, отримані при проведенні процесуальних дій, не визна­ чених в ухвалі про повернення зазначених матеріалів кримінального провадження, згідно з ч. 8 ст. 223 КПК мають визнаватися недопустимими;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових за­ ходів виховного або медичного характеру до відповідного суду для визначення під­ судності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження. У та­ кому разі питання визначення підсудності та направлення кримінального прова­ дження з одного суду до іншого (залежно від того, у межах якої юрисдикції апеля­ ційного суду воно перебуває) вирішується колегією суддів відповідного суду за поданням суду першої чи апеляційної інстанції або ж за клопотанням сторін чи потерпілого в порядку ст. 34 КПК у строк не пізніше п'яти днів із дня внесення такого подання чи клопотання. Днем внесення подання чи клопотання слід вважати день надходження їх у провадження колегії суддів, визначеної в порядку, передба­ ченому ст. 35 КПК. Про час та місце розгляду подання або клопотання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду цього питан­ ня (див. коментар до статей 32-35 КПК);

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру. Якщо під час підготовчого судового засідання не буде встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пп. ч. З ст. 314 КПК, суд, заслухавши думку прокурора, пояснення учасників підготовчого судового засідання, переходить до вирішення питань, пов'язаних із підготовкою до судового розгляду.

Крім того, згідно зі ст. 335 КПК, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, до його розшуку або видужання, якщо обвинувачених декіль­ ка, суд зупиняє підготовче провадження лише щодо такого обвинуваченого і продовжує підготовче провадження стосовно інших обвинувачених. Розшук обвинуваченого, який ухилився від явки до суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

10

Глава 27. Підготовче провадження

2)відповідно до загальних засад кримінального провадження визначає порядок розгляду кримінального провадження, зокрема з'ясовує, чи є підстави для здійснення судового розгляду кримінального провадження в закритому судовому засіданні та чи приймав слідчий суддя рішення (постановляв ухвалу) під час досудового розсліду­ вання про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні. Слід зауважити, що згідно з ч. 2 ст. 27 КПК кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито, крім деяких випадків, коли суд може (тобто має право, а не зобов'язаний) прийняти рішення про розгляд справи в закритому засідан­ ні. До таких випадків закон відносить: розгляд справи, у якій обвинуваченим є не­ повнолітній, або справи про злочини проти статевої свободи та статевої недоторка­ ності особи; необхідність забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у криміналь­ ному провадженні, або запобігання розголошенню відомостей про особисте та сімей­ не життя чи обставини, які принижують гідність особи; якщо здійснення проваджен­ ня у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

3)з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді. Суд, ґрунтуючись на матеріалах кримінального провадження, беручи до уваги клопотання, заявлені учасниками кримінального провадження (наприклад, про визнання цивільним позивачем), особу обвинуваченого, визначає коло учасників судового провадження, за необхідності залучає відповідного перекладача (сурдоперекладача);

4)розглядає клопотання учасників судового провадження про:

здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, зокрема свідків обвинувачення та захисту. Відповідно до ч. 7 ст. 101 КПК для допиту під час судо­ вого розгляду може бути викликаний експерт за клопотанням однієї із сторін або ж судом за власною ініціативою (ч. 1 ст. 356 КПК) для роз'яснення чи доповнення ним свого висновку. Крім того, для допиту малолітнього або неповнолітнього (за роз­ судом суду) свідка чи потерпілого відповідно до ч. 1 ст. 354 КПК викликаються законний представник, педагог чи психолог, а за необхідності - лікар. Для допиту неповнолітнього обвинуваченого, який не досяг шістнадцятирічного віку або якщо його визнано розумово відсталим, згідно з ч. 1 ст. 491 КПК, за рішенням суду або за клопотанням захисника викликаються законний представник, педагог чи психо­ лог, а за необхідності - лікар;

витребування певних речей чи документів. Якщо у сторін при отриманні певних речей чи матеріалів (доказів) виникають труднощі, суд, призначаючи справу до судо­ вого розгляду під час підготовчого судового засідання, у разі задоволення клопотань про дослідження цих речей чи матеріалів повинен сприяти учасникам судового про­ вадження в їх витребуванні шляхом надання відповідних запитів, судових доручень тощо. Зазначимо, що відповідно до частин 2, 3 ст. 93 КПК сторони та потерпілий збирають докази шляхом витребування та отримання їх від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб. Це можуть бути речі, документи, відомості, висновки експертів, акти перевірок тощо.

Відхилення судом клопотань учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій на підтвердження

12

Стаття 315

чи спростування обставин, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухва­ лення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, згідно з ви­ могами п. 1 ч. 1 ст. 410 КПК визнається неповнотою судового розгляду та є підста­ вою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеля­ ційної інстанції;

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду. До їх переліку слід віднести:

забезпечення участі захисника для здійснення захисту за призначенням у випадках та у порядку, передбаченому ст. 49 КПК, та відповідно до положень Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої постановою ВР України від 10 листопада 1994 р. № 240/94-ВР (із змі­ нами та доповненнями). Про залучення захисника для здійснення захисту за призна­ ченням суд постановляє ухвалу;

визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілого, цивільно­ го позивача або представником потерпілого, цивільного позивача і відповідача, якщо рішення про це не було прийнято під час досудового розслідування;

визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов останнім не був заявлений під час досудового розслідування. Також суд за клопотанням цивільного позивача для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили може відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК вирішити питання про накладення арешту на майно, якщо таких заходів не було вжито раніше. Про задоволення клопотання суд у порядку, визначеному статтями 172-173 КПК, постановляє ухвалу. У такому ж порядку роз­ глядається клопотання прокурора про накладення арешту на майно з метою забез­ печення можливої конфіскації майна (див. коментар до статей 170-173 КПК);

у разі подання клопотання обвинуваченим у вчиненні злочину, за який передбаче­ не покарання у виді довічного позбавлення волі, про розгляд кримінального прова­ дження стосовно нього судом присяжних суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох при­ сяжних. Таким же чином вирішується питання у кримінальному провадженні стосов­ но кількох обвинувачених - судове провадження проводитиметься судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд. У випадку заявления клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних другий професійний суддя, окрім головуючого, згідно з ч. 6 ст. 9 КПК визначається автоматизованою системою документообігу суду зі складу колегії суддів, яка здійснювала підготовче провадження. Присяжні в кількості семи осіб від­ повідно до ч. 1 ст. 385 КПК також визначаються автоматизованою системою докумен­ тообігу суду;

формування списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання тощо.

Під час підготовчого провадження суд не вирішує питання про визнання доказів недопустимими. Це питання відповідно до ст. 89 КПК вирішується судом під час су­ дового розгляду.

3. У разі надходження від учасників судового провадження клопотань про об­ рання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, пере-

13

Глава 27. Підготовче провадження

лік яких визначено ч. 2 ст. 131 КПК, суд розглядає їх відповідно до правил, перед­ бачених статтями 131-213 КПК, з урахуванням положень пп. З, 4 ст. 5 КЗПЛ та практики ЄСПЛ.

Наприклад, у разі надходження від сторони кримінального провадження клопо­ тання про обрання такого заходу забезпечення, як тимчасовий доступ до речей та документів, суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 163 КПК, перевіривши наявність достат­ ніх підстав для того, щоб вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важ­ ливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не вклю­ чають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; а також вра­ хувавши причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розсліду­ вання, постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до таких речей та до­ кументів. Суд також може постановити ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, при умові, що сто­ рона кримінального провадження, яка заявила клопотання, крім вищезазначених об­ ставин, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які перед­ бачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ до таких речей та документів здійснюється згідно з ч. 6 ст. 163 КПК у порядку, визначеному законом (див. коментар до ст. 163 КПК).

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний об­ винуваченому. При цьому слід звернути увагу, що при вирішенні питання про обран­ ня обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, заміну менш суво­ рого запобіжного заходу на взяття під варту чи зміну запобіжного заходу на інший менш суворий запобіжний захід явка обвинуваченого та його захисника у підготовче судове засідання визнається обов'язковою. Суд із урахуванням думки інших присутніх учасників підготовчого судового засідання вирішує питання про обрання, доцільність зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжного заходу, обраного обвинуваченому з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК, та обставин кримінального провадження. За відсутності зазначених клопотань від сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим та відповідно обраний запобіжний захід щодо обвинуваченої особи не­ змінним.

Стаття 316

Закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду

1. Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

14

Глава 27. Підготовче провадження

2. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів із дня постанов­ ления ухвали про його призначення. Якщо десятий день припадає на вихідний, свят­ ковий чи інший неробочий день, засідання призначається на перший після десятого робочий день.

Стаття 317

Матеріали кримінального провадження (кримінальна справа) та право на ознайомлення з ними

1.Документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного ха­ рактеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є мате­ ріалами кримінального провадження (кримінальною справою).

2.Після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забез­ печити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріала­ ми кримінального провадження, якщо вони про не заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з мате­ ріалів необхідні виписки та копії.

3.Матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь

укримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.

1.Усі письмові документи, у тому числі перелік яких наведено у ст. 99 КПК, а також інші матеріали, надані суду учасниками підготовчого судового засідання під час його проведення, а також отримані (витребувані судом) за результатами виконання необхідних дій під час підготовки кримінального провадження до судового розгляду, що мають значення для його розгляду, долучаються до обвинувального акта, клопо­ тання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Такі документи і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою), які в порядку черговості надходження повинні бути долучені до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотан­ ня про звільнення від кримінальної відповідальності та належним чином прошиті та пронумеровані у хронологічному порядку відповідно до вимог Інструкції з діловодства

умісцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р. № 68 (із змінами та доповненнями).

2.У разі подання письмового клопотання учасниками судового провадження щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (кримінальної справи) піс­ ля призначення його до судового розгляду головуючий повинен забезпечити можли­ вість ознайомитися з ними. Про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою) на клопотанні про ознайомлен­ ня з матеріалами справи повинна бути накладена відповідна резолюція головуючого

16

ГЛАВА 28

СУДОВИЙ РОЗГЛЯД

§ 1. Загальні положення судового розгляду

С т а т тя 318

Строки і загальний порядок судового розгляду

1.Судовий розгляд мас бути проведений і завершений протягом розумного строку.

2.Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Усудове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

3.Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні-залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду.

1.Судовий розгляд є однією з основних стадій кримінального процесу. Централь­ не місце судового розгляду серед стадій кримінального судочинства обумовлено особ­ ливістю завдань, які покладаються на суд як на один із органів державної влади. Відповідно до положень ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійсню­ ється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Саме на суд покладено завдання захисту прав і свобод людини і громадянина, що випливає з ч. 1 ст. 55 Конституції України.

Як нормами національного законодавства, так і положеннями міжнародно-право­ вих актів, згода на обов'язковість яких надана ВР України, задекларовано таке невід'ємне процесуальне право особи, яка є учасником кримінального або цивільно­ го судочинства, як право на справедливий судовий розгляд. Зокрема, п. 1 ст. 6 КЗПЛ, передбачається, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його спра­ ви упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначаються завдання суду. Цією нормою передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВР України.

Особливі завдання покладаються на суд КПК. У статті 2 КПК зазначається, що одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне право-

18

Стаття 318

порушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинува­ тий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунто­ ваному процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального прова­ дження була застосована належна правова процедура. Саме в стадії судового розгляду суд, виконуючи функцію з відправлення правосуддя, досліджує обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, перевіряє надані сторонами докази та на підставі оцінки цих доказів постановляє виправдувальний чи обвинувальний вирок.

Судовий розгляд як одна зі стадій кримінального судочинства має відповідати за змістом і формою загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК, сутність яких розкривається у подальших його нормах. Це означає, що на суд покладається обов'язок здійснювати кримінальне провадження з додержанням прин­ ципів верховенства права (ст. 8), законності (ст. 9), рівності всіх перед законом і судом (ст. 10), поваги до людської гідності (ст. 11), забезпечення права на свободу та осо­ бисту недоторканність (ст. 12), недоторканності житла чи іншого володіння особи (ст. 13), таємниці спілкування (ст. 14), невтручання у приватне життя (ст. 15), недоторканнос­ ті права власності (ст. 16), презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (ст. 17), свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї (ст. 18), заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення (ст. 19), забезпечення права на захист (ст. 20), доступу до правосуддя та обов'язковості судових рішень (ст. 21), змагальності сторін та сво­ боди в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 22), безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23), забезпе­ чення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ст. 24), пу­ блічності (ст. 25), диспозитивності (ст. 26), гласності і відкритості судового прова­ дження та його повного фіксування технічними засобами (ст. 27), розумності строків (ст. 28), мови, якою здійснюється кримінальне провадження (ст. 29).

У частині 1 ст. 318 КПК зазначається, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Слід зауважити, що строки у кримінальному процесі використовуються законодавцем як один із важелів впливу на суб'єктів кри­ мінальних процесуальних правовідносин з метою виконання завдань судочинства та захисту прав і законних інтересів особи. Особливої уваги заслуговує положення КПК про дотримання розумного строку, яке є надзвичайно важливим для належного здій­ снення правосуддя. Право на судовий розгляд протягом «розумного строку» належить до категорії основних прав і свобод людини. Цьому праву кореспондує обов'язок держави в особі її відповідних органів здійснити всі належні заходи для організації розслідування та проведення судового розгляду у кримінальному провадженні так, щоб, з одного боку, встановити об'єктивну істину, а з другого боку, зробити це без зволікань у якомога коротший строк.

Поняття «розумний строк» у ст. 318 КПК не наводиться. Таке поняття для націо­ нального кримінального процесуального законодавства є відносно новим і вперше вводиться у ст. 28 КПК. До цього суб'єкти кримінального процесу користувалися поняттям «розумності строків», виходячи з тлумачення положень п. 1 ст. 6 КЗПЛ,

19