5. Загальна хар-ка філософії стародавнього сходу.

Основні риси східної філософії: слабка диференціація між міфологією, релігією та філософією, консерватизм, слабко виражене особистісне начало творців філос систем, домінування соціально-політичної та морально-етичної проблематикию

ІНДІЯ.

1. Брахманізм. Ідея єдиного світового начала – Брахман-Атман. Перша лбдина – Пуруша – творець Всесвіту. Сансара – переселення душі, характер переселення залежить від покори долі – дхарми. Старанне виконання дхарми є запорукою народження в більш вищій касті. Так діяв закон відплати – карма. Старанне виконання його вимог представником вищої касти звільняє душу від подальших страждань – мокша.

2. Санкх»я. виникає серед кшатріїв. В основі сущого 2 начала – Пуруша – світовий бог, пасивний, бездіяльний дух, та Пракриті – субстрактна першопричина. В уподібненні Пуруші полягає шлях звільнення від страждань, адже той, хто не діє, не піддається і протидії – основному джерелу наших страждань.

3. Джайнізм. Виникає серед вайшья. 2 начала – джива і аджика. Закон карми можна подолати за доп правила 3 перлин: правильна віра + знання на основі інтуїції і медитації+ поведінка (аскетизм, утримання від спокус, ахінса).

4. Буддизм. Життя є страждання, у сансарі немає щасливих доль. Основним джерелом страждання є прагнення до життя. Основний шлях боротьби зі стражданням – приборкання власних бажань. «Восьмерічний шлях» - відречення від усього, що прив’язує людину до життя, боротьба зі спокусами, розуміння минущого характеру усього сущого, бажання змінити своє життя, ахінса, гне злосливість. Результатом такого життя є нірвана – видозмінена мокша, людина, яка не має нічого ні в теперішньому, ні у минулому, ні у майбутньому – архат.

5. Школа Чарвака Локаяти – матеріалістичний напрямок філософії. Заперечують усе надприродне, усе суще виникло в результаті взаємодії 4 матеріальних першоелементів – землі, води, вогню, повітря. Життя дарує не лише страждання, але і насолоду – гедонізм.

КИТАЙ.

1. Ідея хаосу як начала всього сущого.

2. упорядковують хаос 2 сили – Ян (швидке, активне, позитивне, чоловіче) та інь ( повільне, зрадливе, мінливе, ненадійне, жіноче). Вони взаємопроникають і взаємозумовлюють одне одне.

3. первісна суперлюдина - Паньгу.

4. культи Неба, Традиції, Предків.

1. Конфуціанство. Намагається відродити культи. Вимоги неба співпадають з вимогами Дао – загального морального закону. Щоб уникнути зла, людина має слідувати вимогам старших та начальства. Ідеал – людина, яка живе у відповідності з собою і з оточуючим світом, пост вдосконалюється і керується 3 принципами – золотої середини, людинолюбства, взаємності. Суспільство – велика сімя, правитель – батько для підлеглих, повинен створювати умови для моральної поведінки, показати власний моральний приклад.

2. Легісти (Фа-цзя). Бюрократи, чиновники. Орієнтація на закон. Неможливо управляти людьми за допомогою моралі, вони реагують лише на загрозу покарання. Замінити добровільне слідування традиції виконанням законів, відмовитися від моралі, совість замінити страхом, держава не велика сімя, а бездушний механізм, правитель не батько, а деспот, будь-якими засобами досягає головної мети – обєднання Китаю. Усі повинні бути рівними перед законом, держава бере на себе і економічні функції, за приватну власність, рівні можливості при висуненні на державні посади.

3. Даосизм. Дао – всезагальний природний закон про появу всього сущого, першооснова буття і його завершення. Це пустота, вакуум. Небуття має хиткий, нестабільний характер і неодмінно повертається до ніщо. Суперечлива сутність Дао – краса і потворство, сила і слабкість, багатство і бідність. Все має один кінець – небуття, ніщо. Мудрий правитель повинен однаково ставитись до усіх людей. Ву-вей – не діяння, невтручання у суспільні процеси. Критика конфуціанства і легістів. Шлях Дао – це шлях миру. З часом став релігією містичного напрямку.