24. Суспільна свідомість. Її рівні та форми.

Суспільна свідомість - су­купність поглядів, уявлень, ідей та теорій, які відображають суспільне буття. Виділяють буденну і теоретич­ну свідомості.

Буденна свідомість вплетена в практику, породжується саме в ній практичним досвідом і є засобом його забезпечення. Вона узагальнює емпірично дане, і в цьому її обмеженість. Буденна свідомість не збігається з індивідуальною, її при­значенням є обслуговування постійних життєвих потреб, жит­тєвих ситуацій, вироблення практичних рецептів для здійснення в конкретних умовах.

Теоретичний рівень суспільної свідомості є найвищий рівень узагальнення дійсності й найрозвинутіша форма організації знання, яка узагальнює практику в широких істо­ричних масштабах, виступає ідеальною програмою її розвитку, вона пов'язана з існуванням категорій.

У свідомості виділяють два рівні - ідеологію і суспільну пси­хологію.

1. Матеріальні економічні відносини, соціальні умови існування людей, їх повсякденна діяльність і нагромаджуваний досвід відображаються в людській психіці у. вигляді почуттів, настроїв, думок, спонукань, звичок, їх називають суспільною психологією. Суспільна психологія виникає безпо­середньо під впливом певних умов соціального буття людей, їх діяльності.

2. іде­ологія - це система поглядів та ідей, яка прямо чи опосе­редковано відображає економічні й соціальні особливості суспільства, виявляє становище, інтереси й думи певного сус­пільного класу і спрямована на збереження або зміну існую­чого суспільного устрою.

У соціальній філософії розрізняють форми суспільної свідо­мості - типи відображення суспільного буття в людській свідо­мості. Залежно від сфер суспільного життя розрізняють політи­ку, мораль, право, мистецтво, релігію, філософію.

1. Політика - сфера суспільного буття, діяльність класів і партій, яка визначається їхнім становищем у суспільстві та їхніми інтересами. Це явище історичне, що виникає з поділом суспільства на класи. У класовому суспільстві ідеологія характеризується як революційна або реакційна, прогресивна або консерватив­на, ліберальна або радикальна, інтернаціональна або націо­налістична, тобто виявляється ціннісна природа ідеології

2. Право - сукупність встановлених та санкціонованих державою загальних обов'язкових правил (норм) поведінки, дотримання яких забезпечується її цілеспрямованою діяльністю. Право завжди виявляє державну волю класу або класів, які тримають у руках державну владу. Правова ідеологія є систематизованим теоретичним вираженням правосвідомості класу, тобто його поглядів на при­роду й призначення правових відносин, норм і установ на пи­тання законодавства, суду, прокуратури тощо, її мета - за­хист або утвердження правового порядку, що відповідає інтересам цього класу.

3. Мораль - система поглядів і уявлень, .норм і оцінок, що регулюють моральну поведінку людей. Вона виконує пізнавальну, оцінювальну, виховну функції. Складовими частинами моралі є моральна діяльність (вчинки, поведінка людини), мо­ральні відносини, моральна свідомість.

Норми і принципи моралі, моральні ідеали, почуття становлять систему моралі, яка визначає життєву позицію певної соціальної спільності (соціальної групи), індивіда, орієнтує їх у світі ціннос­тей. Специфікою моралі є те, що вона грунтується на силі переконання, гро­мадської думки, традицій, моральних авторитетів.

4. Найбільш віддаленою від економічного базису формою суспільної свідомості виступає релігія. Основна ознака релігії - віра в надприродне – Бога. Релігія являє собою найбільш консервативну форму, що спирається на «вічні і незмінні» догмати релігійного віров­чення.

5. Однією з найдавніших форм суспільної свідомості є естетична свідомість, тобто мистецтво, виникнення якого належить до докласового суспільства. Мистецтво - естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості - особливого виду людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних есте­тичних ідеалів.

Усі розглянуті вище форми суспільної свідомості, а та­кож різні галузі природознавства беруть участь у форму­ванні світогляду людей. Суспільна й індивідуальна свідомості постійно взаємодіють між собою, взаємно збагачують одна одну.