17. Філософське поняття матерії. Сучасні уявлення про структуру матеріального світу

Матеріалістична філософія загальною субстанцією, субстра­том будь-яких властивостей, зв'язків, відносин і форм руху вважає матерію (від лат. речовина).

У матеріалістичних вченнях мілетської школи в старовинній Греції в ранг субстанції зводились конкретні форми речовини: вода (Фалес), повітря (Анаксімен), вогонь (Геракліт), які утворюють сонце, зірки, всі інші тіла і обумовлюють вічну змінюваність світу. У філософії Анаксімандра субстанцією вважалась не конкретна речовина, а якась нескінченна і невизначена матерія – алейрон. Демокріт, Епікур, припускали існування найпростіших частинок - атомів, які нестворювані і незруйнівні, перебувають у безперервному русі. Вперше був висунутий у конкретно визначеній формі принцип збереження матерії як принцип неподільності атомів. З ідеї збереження і абсолютності матерії неминуче випливало положення про вічність і нескінченність світу, первинність матерії відносно свідомості людини, про закономірну зумовленість усіх явищ.

Серія наукових відкриттів наприкінці 19 ст призводить до кризи механічної картини світу у фізиці і метафізичного розуміння матерії. Починається розробка філософського поняття матерії, на відміну від кон­кретно-природничого, яке існувало до XIX ст.

Матерія стала розглядатися як філософська категорія для означення об'єктивної реальності, яка дана людині у відчуттях її, яку людина може і намагається пізнати, але при цьому ма­терія існує незалежно від самої людини. Отже, матерія не зво­диться до якихось визначених її видів - частинок речовини, чуттєво сприйманих тіл тощо.

Матерія охоплює всю нескінченну багатоманітність різних об'єктів і систем природи, які існують і рухаються в просторі і часі, мають невичерпну різноманітність властивостей: рух, структурність, просторово-часові зв'язки і взаємодії та багато інших загальних і часткових влас­тивостей. Поза конкретними об'єктами і системами матерія не існує, і в цьому розумінні немає матерії в чистому вигляді і як первинної структурної субстанції.

Таким чином, в історії філософії і природознавстві розви­вались два аспекти, дві точки зору на розуміння матерії: філо­софський і природничо-науковий (фізичний). Природничо-на-уковий аспект включає знання про фізичну, структурну будову матерії, досліджується окремими конкретними науками, особливо фізикою і хімією. Філософський аспект - це погляд на матерію як сутність - субстанцію, яка лежить в основі внутрі­шньої єдності усього різномаїття явищ і предметів. Філо­софське поняття матерії є найбільш широким і універсальним.

Матерія як об'єктивна реальність має безліч властивостей, притаманних її різноманітним видам і станам. Одним з універ­сальних властивостей матерії є її структурність, тобто розчленованість на якісно різні рівні її організації, яка полягає у тому, що вона завжди і всюди у просторі і часі певним чином органі­зована у конкретні матеріальні системи, зв'язок між елементами у яких є більш-менш стійким і тривалим. Основні типи матеріальних сис­тем і відповідні їм структурні рівні матерії: 1) система неживої природи; 2) система живої природи; 3) суспільство..

Структурність матерії характеризує її стан з точки зору перервності і неперервності. Матерія перервна, оскільки існує у вигляді множини окремих структурних систем. Одночасно вона неперервна, бо простір між матеріальними структурними системами не є абсолют­ною порожнечею, а містить у собі матеріальні поля: гравітаційні, електромагнітні, ядерні та інші. Перервний і неперервний характер будови матерії яскраво виявляється у класифікації видів матерії за її фундаментальни­ми фізичними властивостями. У зв'язку з цим розрізняють два види матерії: речовина і поле.

Речовина - все те, що має в основному механічну масу спо­кою. Вона знаходиться у різних станах, у стані електронів, про­тонів, газів, рідини і твердих тіл, біополімерів, живих організмів. Поле - це вид матерії, який не має маси спокою. Елект­ромагнітні, гравітаційні поля забезпечують взаємодію і зв'язок речовини.

Слід визначити також, що в світі може існувати і багато інших, невідомих нам видів матерії з незвичайними специфіч­ними властивостями, але всі вони - елементи об'єктивної ре­альності, яка існує незалежно від нашої свідомості.