31. Свобода як сутнісна характеристика людського буття.

Кожний індивід може проектувати свій спосіб буття та його стиль, але при цьому він завжди виходить з деяких припущень про дійсність цінностей, з певного розуміння сенсу життя і цілей життєдіяльності. Здійснення вибору виявляє свободу людини. Але, обираю­чи вчинок, той або інший варіант поведінки, особистість оби­рає себе. Вона будує себе, створює свій духовний образ. Буття, що складається з множини актів вибору, і являє собою життя особистості, а точніше саму особистість у її динаміці та русі. Таким чином, разом зі свободою виникає відповідальність - і насамперед, за себе і свою долю.

Свобода полягає не в незалежності від об'єктивної не­обхідності, а в умінні приймати рішення з урахуванням наяв­ного знання. Стосовно особистості, яка живе і діє в суспільстві, свобода є право робити все, що дозволено законами, які виявля­ють пізнану необхідність.

Усвідомлення загального розуміння свободи дозволяє вид­ілити її конкретні аспекти:

свобода економічна, що передбачає не тільки свободу від експлуатації, ай свободу прийняття економічних рішень і дій;

свобода політична, що полягає в певному наборі грома­дянських прав, загальне і рівне виборче право, пряму участь в управлінні суспіль­ними справами, можливість об'єднуватись у політичні партії, рухи;

свобода духовна, що полягає у свободному виборі світог­ляду, ідеології, системи моральних цінностей, а також у свободі совісті.

Свобода особистості не абсолютна, а відносна, що виявляється у відповідальності особистості перед іншими людьми та суспільством.

Якщо свобода означає можливість вибору певної форми дії в конкретній ситуації на основі необхідності, яку вдалося пізнати, то відповідальність е здатність особистості приймати адек­ватне ситуації рішення, передбачати наслідки своїх дій та відпо­відати за них перед суспільством. Причому залежність між сво­бодою і відповідальністю особистості прямо пропорційна: чим більше свободи людині надає суспільство, тим більша відпові­дальність за використання цієї свободи. Відповідальність вис­тупає мірою свободи.

Враховуючи, що діяльність людини пов'язана з різними сторонами суспільних відносин, соціальна відповідальність проявляється в різних формах: політична, правова, громадянська, моральна, адміністративна тощо. Крім того, існує індиві­дуальна, колективна, а також різні види професійної відпові­дальності, Це вказує на те, що в суспільстві не може бути особис­тості, вільної від відповідальності в будь-якій формі. Таким чином, свобода - осмислена необхідність вільного вибору і діяльність з ура­хуванням цієї необхідності, а відповідальність - це соціальне відношення до суспільних цінностей.

32. Загальна характеристика проблеми сенсу людського буття

Суттєвою рисою людського буття є його здатність ставати проблемою для самого себе. Тільки про людину достеменно відомо, що вона здатна, по-перше, задавати собі питання про власне місце і призначення в світі, і по-друге, в залежності від відповіді на це питання обирати з-поміж важливих варіантів спосіб власної реалізації, власний життєвий шлях. Відтак традиційна філософська проблема сенсу людського буття, яка пов’язана із проблемою свободи волі, закладена у самій специфіці людської появи у світі.

Центральна ідея, що спрямовує всі пошуки сенсу життя в історії філософії – це розуміння того, що задоволення лише віртуальних потреб не може надати осмислення людського буття. Погляди на сенс життя: Сократ (життя – страждання, які народжуються пристрастями, потягом до чуттєвих насолод, тільки відмовившись від них можна досягти нірвани). Стоїцизм – призначення люд – творити добро заради добра. Гедоністи – життя це задоволення. Сковорода – любовне ставлення до світу. Просвітництво – служіння загальному благу, внесення особистого внеску в історію. Марксизм – життя самоцінне само по собі.

Сенс життя являє собою осмислення людиною свого призначення, «самовиправдовування» своєї життєдіяльності. Він містить у собі цілі, ідеали, установки, умонастрій та лінії поведінки людини.

Сенс життя не заданий людині одвічно. Людина змінюється у зв'язку із змінами в суспільних відносинах, в особистому житті, у формах життєдіяльності; разом з цими змінами змінюється і сенс життя. До того ж людина існує в багатьох формах буття, тому сенс її життя багатомірний.

Обміркування проблеми виявлення сенсу життя передбачає і узагальнення можливих шляхів надання життю сенсу. В історії духовних пошуків людства можна виділити три головні підходи до вирішення цієї проблеми.

1. Сенс життя знаходиться за межами світу - в об'єктивних порядках вищого буття, у надособистісних цінностях, у Богові. З цієї точки зору, єдиним, що робить життя усвідомленим, що надає йому абсолютного сенсу, є дійова співучасть у житті, що спрямовується надприродними силами.

2. Цінність і сенс життя - у самому житті, тому людина здатна перебудовувати світ на засадах добра та справедливості. Ця прогресивна мета і надає сенсу людському існуванню.

3. Сенс життя задається самою людиною завдяки її зусиллям щодо самореалізації. Життя саме по собі не має заданого сенсу, тільки людина завдяки своїй діяльності свідомо чи несвідомо, доцільно чи стихійно творить свою людську сутність.

Віктор Франкл, засновник сучасної йоготерапії, виявляє такі можливі шляхи: по-перше, це те, що людина дає світові (творчість та її результати), по-друге, це те, що людина бере від світу (переживання цінностей, любов); по-третє, те, як вона ставиться до життя (позиції, які вона обирає відносно того, що вона не в змозі змінити, а може лише оцінити). Відповідно до того виокремлюють три групи смисложиттєвих цінностей: цінності творчості, цінності переживання, цінності відносин. Цінності відносин людина реалізує, коли опиняється у владі трагічних обставин, які не може змінити. Цінності відносин дозволяють прояснити не тільки сенс життя в цілому, але і конкретних життєвих обставин, не втратити сенс життя навіть перед стражданнями, тяжкими життєвими випробуваннями.

Отже, сенс життя завжди можна знайти, але його швидше варто виявити, аніж вигадати, довільно сконструювати. Сенс життя кожної людини унікальний та неповторний, як і її життя. Людина завжди вільна в тому, щоб знайти та реалізувати сенс життя.