1.Емпіричні методи.

Спостереження - такий засіб пізнання, коли людина безпо­середньо сприймає існування якого-небудь явища, його зміну в просторі і в часі.

Експеримент - це такий засіб дослідження об'єкта, коли дослідник активно впливає на об'єкт, що вивчається, шляхом створення штучних умов, необхідних для вивчення відпові­дних його властивостей або сторін, що цікавлять дослідни­ка, коли свідомо змінюється напрям, хід процесів об'єкта, що вивчається.

По­рівнянням називається такий метод, прийом пізнання, коли ус­тановлюється тотожність, подібність або відмінність предметів і явищ.

2. До групи методів, що застосовуються на емпіричному й те­оретичному рівнях дослідження, відносяться:

Абстрагування в розумовій діяльності людини - найбільш універсальний метод - в процесі пізнання людина відмовляється від ряду несуттєвих вла­стивостей предмета і відношення між ними і виділяє одночасно деякі сторони, які цікавлять дослідника.

Аналізом називається такий метод пізнання, за допомогою якого предмет, що вивчається, фактично або подумки розділяється на складові частини, які вивчаються окремо як частини єдиного цілого.

Синтез - це метод поєднання частин у ціле, це прак­тична або уявна сполука складових елементів об'єкта, що вив­чається, в єдине ціле.

Індукція - метод пізнання, заснований на умовиводах від часткового до загального, від фактів до теоретичних висновків і узагальнень

Дедукція - метод пізнання, який базується на русі знання від загального до часткового, від закону до його про­яву, від знання класу предметів до знання окремих предметів цього класу.

Аналогія - це відповідність елементів, збігання властивостей, що створює передумови для перенесення інформації з одного предмета (моделі) на інший (прототип).

Моделювання - метод пізнання, який полягає в тому, що вивчення властивостей об'єктів здійснюється через моделі. Мо­дель - це умовний образ або зразок якої-небудь речі або про­цесу, в якому відтворюються певні властивості і зв'язки об'єкта, що досліджується. та ін.

Історичний метод - це метод, при якому в думці відтворюється історичний процес розвитку об'єкта з урахуванням усіх подробиць, випадків, фактів, малозначущих і значних:, в їх послідовному розвитку і в зв'язку з часом.

Але дослідження об'єкта, що розвивається, передбачає не тільки знання його емпіричної історії, а й знання його сутності, його внутрішніх закономірностей розвитку, знання об'єктивної «логіки» речі. Логічне виявляється в обгрунтованих законах, суттєвих сторонах явища або процеси і служить для узагальне­ного відображення історичного процесу.

3. До третьої групи загальнонаукових методів пізнання відно­сяться методи теоретичного дослідження. Вони включають у себе методи:

Метод переходу від абстрактного до конкретного це є спосіб, за допо­могою якого мислення засвоює конкретне, відтворює його ду­ховно як конкретне. Відповідно з цим методом пізнання іде двома самостійними етапами: на першому етапі здійснюється перехід від чуттєво-конкретного до абстрактного означення. На другому етапі пізнання здійснюється процес переходу від абстрактного до конкретного.

Метод ідеалізації, коли для цілей наукового пізнання широко використовують ідеали, які не існують у дійсності і навіть практично взагалі нездійсненні.

Формалізація - метод вивчення найрізноманітніших об'єктів шляхом відображення їх змісту і структури в знаковій формі, за допомогою найрізноманітніших умови, математичної логіки.

Під аксіоматичним методом розуміють таку систему побудови наукової теорії або дисципліни, коли ряд тверджень у науці прий­мається без доказів, а всі останні знання виводяться з них: за стягальними логічними правилами.