Розділ 14

вання найбільш перспективних порід і типів сільськогосподарських тварин; планові показники щодо поголів’я, продуктивності, відтворення та вирощування молодняку. Відповідно до прийнятого плану районування порід визначаються методи розведення тварин. У цій частині плану племінної роботи подаються схеми перспективних ліній та родин і методи роботи з ними.

План племінної роботи з окремим стадом чи породою дозволяє цілеспрямовано поліпшувати продуктивні якості сільськогосподарських тварин і таким чином ефективно проводити селекцію і розвивати галузь в цілому.

14.7.Основні форми племінного обліку та статистичної звітності

Зоотехнічний і племінний облік – основа племінної справи в тваринництві. Його значення зростає в умовах концентрації й інтенсифікації молочного скотарства, впровадження великомасштабної селекції та ЕОМ у практичну селекцію.

Успішна селекційно-племінна робота в сучасних умовах неможлива без чіткої організації точного і систематичного обліку продуктивності та інших селекційних ознак, а також обліку походження кожної тварини, його предків і потомків.

Зоотехнічний і племінний облік ведуть за формами, затвердженими Міністерством аграрної політики України, обов’язково у встановлені строки. Племінний облік – визначення і внесення до документів з племінної справи (племінної документації) суб’єктами племінного тваринництва даних про походження, продуктивність, тип та інші якості тварин з метою одержання систематизованих відомостей, необхідних для ведення племінної справи.

Племінний облік узгоджується з бухгалтерським обліком і складається з таких елементів: ідентифікації (присвоєння клички та ідентифікаційного номера), зважування, запису інформації про тварину у відповідні форми племінного обліку.

На підставі даних племінного обліку формується інформація на кожну тварину, стадо, генеалогічну групу, породу, масив худоби окремих регіонів та країни в цілому. Ця інформація використовується для здійснення господарського, зоотехнічного та економічного

263

Підпала Т.В.

аналізів, розробки селекційних програм формування та якісного удосконалення конкретних стад, селекційних і генеалогічних груп, масивів, типів і порід.

Форми племінного обліку ведуть суб’єкти племінної справи у тваринництві всіх форм власності до вибуття тварини, після чого передають на зберігання до архіву.

Основні документи племінного обліку у молочному і молочно-м’я- сному скотарстві – картка племінного бугая і картка племінної корови (телиці), для завезених тварин додається племінне свідоцтво.

Картка племінного бугая (форма № 1-мол). В ній наведено всі відомості, які характеризують індивідуальні й племінні якості бугая, його родовід, лінійну належність, інтенсивність використання, результати оцінки за якістю нащадків

Картка племінної корови (форма № 2-мол). Це основний до-

кумент індивідуального племінного обліку від народження до кінця господарського використання тварин. В ній дається всебічна інформація про тварину: дата народження, походження, породність, розвиток, оцінка екстер’єру і конституції, якість вим’я й інтенсивність молоковіддачі, надій та хімічний склад молока за місяцями лактації, за повну лактацію і за 305 її днів, дати запусків, отелень та осіменінь, класність, час і причина вибуття. Картка є основною для запису тварин до Державної книги племінних тварин (ДКПК), визначення цін на племінний молодняк і проведення бонітування стада.

Племінний облік ведуть ще й за іншими формами.

Журнал реєстрації приплоду і вирощування молодняку

(форма № 4-мол). До цього журналу переносять всі відомості про телят з ”Акту приплоду”. Потім записують результати щомісячного зважування тварин, які свідчать про його розвиток. На племінний молодняк заводять ”Картку племінного бугая” або ”Картку племінної корови (телиці).”

Журнал відтворення великої рогатої худоби (форма № 3-

врх). До нього заносять дані про відтворну здатність тварин: дату останнього отелення, осіменіння в минулому році, фактичного осіменіння в поточному році, дату і номер бугая, результати ректального дослідження на тільність, дату отелення, стать приплоду, його живу масу при народженні, кличку та інвентарний номер.

264

Розділ 14

Акт контрольного доїння (форма 4-мол). Це одноразовий первинний документ, на основі якого визначають молочну продуктивність корови за кожною декадою, місяцем і лактацією в цілому. В акті вказують кличку та інвентарний номер корови, надій молока за кожне доїння і в цілому за добу (кг), вміст жиру і білка в молоці (%).

Журнал оцінки вимені корів та інтенсивності молоковіддачі (форма № 5 мол). Форма призначена для проведення оцінки молочної залози за основними морфофізіологічними властивостями у корів на 2-3-му місяці лактації. Записують дані визначення придатності корів до машинного доїння. До уваги беруть форму вим’я, яку оцінюють окомірно при огляді збоку та ззаду; разовий надій, час доїння, інтенсивність молоковіддачі. Одержані дані потім заносять у форму № 2-мол.

Відомість вимірювання статей тіла корів (форма № 6-

мол) – призначена для занесення величини промірів окремих частин тіла (статей) корови на 2-3-му місяці лактації.

Звіт про результати бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід (форма № 7-мол) – це фор-

ма, призначена для зведення результатів бонітування бугаїв, корів та молодняку старших 6-місячного віку.

Відомість вимірювання статей тіла бугаїв (форма № 8-

мол) призначена для занесення величини промірів окремих частин тіла (статей) бугая.

Звіт про племінну цінність та результати використання бугаїв молочних і молочно-м’ясних порід (форма № 9-мол) при-

значений для узагальнення матеріалів про оцінку і використання бугаїв. У цій формі наводиться всебічна інформація про племінних бугаїв і ремонтних бугайців, даних про спермопродуктивність, оцінку їх племінної цінності за походженням та якістю потомства, допуск та використання сперми бугаїв для відтворення стад.

Племінний облік тварин у м’ясному скотарстві ведеться аналогічно молочному скотарству. Племінні картки тварин (форма № 1- м’яс і форма № 2-м’яс) не стандартизовані, уніфіковані різними спеціалістами для обробки обчислювальною і комп’ютерною технікою.

265

Підпала Т.В.

Основними формами зоотехнічного і племінного обліку в племгоспах і племінних фермах товарних господарств є картки племінного кнура і племінної свиноматки, журнал обліку парування й осіменіння свиней, книги обліку опоросів та приплоду свиней, вирощування ремонтного молодняку, продуктивності кнура, зведена відомість бонітування свиней, станкова картка підсисної свиноматки.

Племінний облік у конярстві здійснюється за такими основними формами: заводська книга жеребців-плідників; заводська книга племінних кобил; бонітувальна картка на кожну тварину з 1,5-2-рі- чного віку (картка жеребця форма № 1 л, картка кобили форма № 2 л); журнал обліку проби і парування кобил (форма № 3 л); журнал розвитку молодняку (форма № 4 л); відомість вижеребки і парування кобил (форма № 5 л); відомість підбору кобил до жеребців (форма № 12 л); зведена відомість результатів бонітування (форма № 13 м); журнал обліку таврування молодняку (форма № 14 л). Кожне народжене лоша записується в акті приплоду. Складаються також акти на коней, які підлягають виранжируванню та вибракуванню. Крім того, щомісяця складається звіт про рух поголів’я у господарстві.

На іподромах ведуть журнали тренувань та розвитку молодняку; індивідуальні картки обміну випробовувань, книги обліку рекордів і переможців традиційних змагань; протоколи судійської колегії, а також видають програми випробовувань коней тощо.

Облік у вівчарстві поділяють на індивідуальний та груповий

(поотарний). Індивідуальний облік ведуть у племінних господар-

ствах у групі баранів-плідників, елітних і першокласних маток, яких використовують для отримання племінного молодняку, призначеного для племінного продажу і ремонту власної отари. У товарних отарах індивідуальний облік ведуть тільки у групі баранів-плідни- ків, а решту поголів’я обліковують поотарно. На кожного баранаплідника і матку заводять індивідуальні картки (форма 1 ОКЗ та 2 ОКЗ). Ведуть журнал індивідуального бонітування овець, журнал парування й окоту маток, журнал вирощування молодняку, журнал обліку настригів вовни і результатів зважування племінних овець.

У товарних господарствах, де здійснюється груповий (поотарний) облік, введено такі форми обліку: відомість поотарної стриж-

266

Розділ 14

ки овець, де вказують дату стриження, номер отари, кількість пострижених овець, кількість настриженої вовни і середній настриг на одну вівцю; поотарна відомість результатів окоту і відлучення ягнят; відомість закріплення баранів за матками; журнал обліку витрачання кормів на отару.

У птахівництві індивідуальний облік продуктивності проводиться тільки в селекційних гніздах протягом всього продуктивного періоду.

Основною формою первинного зоотехнічного і племінного обліку на кролефермах є трафаретка на клітках для самок і самців, куди заносять дати парування, опоросу та відлучення, а також результати використання. Основними формами племінного обліку є форма 1-крол “Картка самця основного стада”, форма 2-крол “Картка самки основного стада”, форма 3-крол “Відомість поголів’я основного стада кролів”, форма 4-крол “Виробничий журнал на

______ рік”, форма 5-крол “Відомість оцінки самців за якістю потомків”.

Зоотехнічний і племінний облік у звірогосподарствах ведуть за такими затвердженими формами:

•форма 1-зв “Картка самця основного стада”;

•форма 2-зв “Картка самки основного стада”;

•форма 3-зв “Трафаретка самця основного стада”;

•форма 4-зв “Трафаретка самки основного стада”;

•форма 5-зв “Трафаретка щеняти”;

•форма 6-зв “Виробничо-бонітувальний журнал”;

•форма 7-зв “Відомість поголів’я на 1.01”.

При заповненні форми обліку застосовують єдині умовні позначення: норка – “Н”, песець – “П”, лисиця – “Л”, нутрія (болотяний бобер) – “Б”, тхір – “Т”. Племінні картки складають лише на видатні групи звірів, а основні записи відображають на трафаретках і вносять до журналу. Трафаретки є первинною документацією, у якій відображають усі необхідні дані про звіра. Основною документацією є спеціальні журнали й племінні картки. Записи ведуть за порядковими номерами самців, в яких зазначають номери покритих ним самок, дати парування і пологів, результати пологів, проставляють номери щенят, оцінку за бонітуванням, зазначають напрям використання. Залишеному на плем’я молодняку присвоюють й запи-

267