Підпала Т.В.
9.4.Великомасштабна селекція в багатоплідному тваринництві
Великомасштабна селекція у свинарстві має пірамідальну структуру, тобто їй властива ієрархічна структура популяції, що складається з декількох категорій спеціалізованих господарств.
Найбільш поширеною є триступінчата структура популяцій свиней, котру можна подати у вигляді піраміди, на вершині якої знаходяться племінні заводи, де виводять високоцінних племінних тварин. У середині піраміди розміщуються племінні репродуктори, які розмножують племінних тварин, що надійшли з племінних заводів. Основу піраміди складають товарні стада, у яких відгодовують потомків тварин, одержаних у репродукторних стадах.
Поголів’я свиней у цих господарствах має приблизно таке співвідношення: 5-7% – у племінних, 15-18% – у репродукторних і 75-80% – у товарних стадах.
Багатоступінчатість селекційної програми передбачає перенесення генетичної інформації із племінної частини популяції в товарні стада. Проте багатоступінчата система розведення свиней одночасно затримує строки передачі ефекту селекції з племінних у товарні стада.
Відповідно до спеціалізації у господарствах різних категорій розрізняють такі етапи розведення свиней:
•у племінних стадах виводять спеціалізовані лінії на основі чистопородного розведення двох або трьох порід;
•у репродукторних стадах одержують двопородних помісних свиноматок шляхом схрещування тварин спеціалізованих ліній, що надійшли з племінних стад;
•у товарних стадах відгодівельне поголів’я поросят отримують схрещуванням двопородних свиноматок, що надійшли з племрепродукторів, із кнурами спеціалізованих батьківських ліній, завезених із племінних стад або репродукторів. Таке
розведення відповідає системі трьохлінійної гібридизації. При такій трьохступінчатій структурі “селекція – розмноження
– виробництво” з моменту виведення генетично цінних тварин у племінних стадах до експлуатації їх потомків у товарній частині породи минає п’ять років.
174
Розділ 9
Для скорочення генераційного інервалу (2 LТ) й уникнення організаційних труднощів, що пов’язані з ремонтом та комплектуванням товарних стад свиноматками, використовують двохступінчату модель, яка придатна і для чистопорідного розведення, і для схрещування та гібридизації.
Оцінка племінної цінності кнурів за відгодівельними та м’ясними якостями потомків проводиться на відгодівельних станціях при достатній кількості потомків. Це точний метод, але збільшується інтервал між поколіннями і тому оцінюють кнурів за власними показниками і якістю сибсів.
Принципи великомасштабної селекції у птахівництві. За визначенням професора С.І. Боголюбського (1991), селекція у птахівництві пройшла довгий шлях від безсистемної метизації (схещування місцевого поголів’я із заводськими породами) до формування системи спеціалізованих підприємств, які займаються виведенням і удосконаленням лінійної та гібридної птиці.
Замість виведення ліній з універсальними якостями доцільно селекціонувати лінії на розвиток невеликої кількості ознак, а потім – шляхом схрещування ліній з різною спеціалізацією об’єднати в гібриді кращі якості вихідних ліній, підсилюючи при цьому деякі з них за рахунок гетерозису.
Створення та удосконалення кросів – вища форма племінної роботи у сучасному птахівництві, яка здійснюється на принципах великомасштабної селекції.
Сучасні селекційні програми передбачають удосконалення ліній і створення нових методами внутрішньопородної та міжпородної синтетичної селекції з подальшою їх оцінкою на поєднуваність для вибору структури кросу. Враховуючи те, що селекційна робота на окремих етапах системи гібридизації відрізняється як за обсягом, так і за технологічними рішеннями, необхідна її спеціалізація і кооперування у масштабах всієї країни. Зважаючи на це, в рамках держави птахівничі господарства спеціалізовані не тільки за виробництвом основної продукції (яєчні і м’ясні), але і на виконанні певних етапів – від створення ліній і кросів до передачі товарних гібридів промисловим господарствам.
175
Підпала Т.В.
Професор В.П.Коваленко виділяє у птахівництві такі ланки великомасштабної селекції:
1.Селекційно-генетичні центри і племінні заводи, основни-
ми завданнями яких є: удосконалення і збереження цінних якостей ліній і кросів, що розводять в регіоні; організація племінної роботи в зоні діяльності, створення нових ліній, оцінка їх на поєднуваність і формування структури кросу.
2.Племінні репродуктори І порядку отримують від племін-
них заводів вихідні лінії, розмножують їх схрещуванням відповідно до схеми кросу.
3.Племінні репродуктори ІІ порядку отримують батьківські форми від племінних репродукторів І порядку для схрещування їх з метою одержання гібридного інкубаційного яйця. Роль репродукторів ІІ порядку виконують спеціалізовані господарства або племінні ферми з батьківськими стадами птахофабрик.
4.Промислові господарства отримують від репродукторів
ІІ порядку інкубаційні яйця або молодняк з метою виробництва товарної продукції.
Таким триланковим шляхом забезпечується перенесення генетичного прогресу з племінних у товарні стада, причому гарантується безперервність удосконалення генофонду і певна конвеєрність у виробництві племінної птиці.
Основним заходом великомасштабної селекції у птахівництві є оцінка, відбір та інтенсивне використання на племзаводах цінних плідників із застосуванням штучного осіменіння для удосконалення ліній, а також оцінка їх на поєднуваність у певних кросах. Для виведення найбільш ефективних поєднань ліній у кросах, які забезпечують одержання максимального ефекту гетерозису, застосовуються методи моделювання і прогнозування результатів відбору і підбору на ЕОМ. Впровадження у практику племінної роботи принципів великомасштабної селекції забезпечило значне підвищення продуктивності курей.
176
Розділ 9
9.5.Використання науково-технічних досягнень в селекції сільськогосподарських тварин
Теоретичні можливості організації великомасштабної селекції стали впроваджуватись у практику селекційної роботи в результаті застосування принципово нових систем репродукції тварин.
Збільшення можливостей впливу генотипу плідників на якість великих груп тварин обумовило розробку сучасних методів управління процесами селекції в зональних масштабах.
В нових умовах обробка масової інформації щодо продуктивності і племінних якостей тварин тільки традиційними методами перестала задовольняти виробництво. Різко збільшились обсяги інформації і вимоги до оперативності аналізу.
Прискоренню впровадження системи великомасштабної селекції у тваринництві сприяли такі досягнення сучасної біології, генетики, клітинної біології, біохімії, мікробіології, біофізики та інших наук:
•одним із основних методів біотехнології відтворення, що сприяли підвищенню ефективності генетичного прогресу в доместикованих популяціях, вважають штучне осіменіння сільськогосподарських тварин, застосування у технології штучного осіменіння визначення та прогнозування запліднювальної здатності сперматозоїдів плідників сільськогосподарських тварин, розробка методів довготривалого зберігання глибокоохолодженої сперми плідників;
•метод імуногенетичного контролю достовірності походження, який дає змогу не допустити до племінного використання тварин, особливо плідників, з недостовірними родоводами;
•метод цитогенетичного контролю каріотипу племінних тварин, картування геномів сільськогосподарських тварин, визначення летальних генів, використання ДНК-технологій;
•розробка та застосування на практиці поліовуляції, трансплантації та кріоконсервації ембріонів, отримання зародків in vitro, метод мікрохірургічного ділення ембріонів для одержання однояйцевих близнюків;
•створення системи збору, накопичення й обробки даних племінного обліку в породі із застосуванням сучасних ЕОМ і ге-
177