- •ПЕРЕДМОВА
- •1.1. Розвиток тваринництва і проблеми селекції
- •1.2. Історія розвитку селекції
- •1.4. Предмет, методи і завдання селекції
- •1.5. Роль і місце селекції в підвищенні продуктивності тварин
- •Контрольні питання
- •2.1. Природні й доместиковані популяції, їх характеристика
- •2.2. Мета і методи вивчення популяцій
- •2.3. Генетична структура популяції
- •2.4. Фактори впливу на генетичну структуру популяції
- •2.5. Зміна частоти генів у популяції відповідно до теорії імовірності
- •2.6. Закони динаміки популяцій та їх порушення
- •2.7. Відхилення від закону Харді-Вайнберга під впливом певних факторів
- •2.8. Популяційно-генетична рівновага між мутаціями і відбором
- •2.9. Вплив відбору тварин на ступінь гомозиготності
- •Контрольні питання
- •3.1. Особливості популяцій за кількісними ознаками
- •3.2. Закономірності успадкування кількісних ознак
- •3.4. Популяційні параметри та їх характеристика
- •3.5. Застосування генетичних параметрів у селекційній роботі
- •3.6. Типи мінливості та фактори, що її викликають
- •3.7. Стабілізація ознак покоління та її механізми
- •Контрольні питання
- •4.1. Цитогенетика в селекції сільськогосподарських тварин
- •4.2. Зміни стану популяцій під впливом монофакторних генетичних дефектів
- •4.3. Картування хромосом
- •4.5. Поширення хромосомних відхилень і перспективи розвитку популяцій
- •4.6. Генетичний вантаж популяцій
- •4.7. Випробування окремих тварин на рецесивні гени
- •Контрольні питання
- •5.1. Генетичні системи та групи крові сільськогосподарських тварин
- •5.2. Біохімічний поліморфізм білків у тварин
- •5.3. Імуногенетичний контроль походження тварин
- •5.4. Використання генетичного поліморфізму в прогнозуванні продуктивності
- •5.5. Біохімічні поліморфні системи як генетичні маркери при селекції тварин
- •Контрольні питання
- •6.1. Породи і популяції свійських тварин
- •6.2. Поняття генофонду порід сільськогосподарських тварин
- •6.3. Генетичний механізм створення нових порід
- •Контрольні питання
- •7.1. Селекція як наука, виробництво і майстерність
- •7.2. Вплив селекції на різноманітність і глибину змін тварин
- •7.3. Сучасні досягнення і перспективи селекції
- •7.4. Завдання та напрямки селекції
- •7.5. Селекція тварин за господарськи корисними ознаками
- •7.6. Вплив різних факторів на селекційні ознаки
- •7.7. Спеціалізований і комбінований напрямки селекції
- •Контрольні питання
- •8.1. Селекція за якісними і альтернативними ознаками
- •8.2. Селекція за трансгресивними ознаками
- •8.3. Кількість селекційних ознак
- •8.4. Методологічні завдання чистопородного розведення і схрещування
- •8.5. Специфічні генетичні методи
- •8.7. Комбінаційні форми мінливості та їх виникнення
- •8.8. Плато селекції та методи його подолання
- •8.10. Роль масштабу і фону селекції
- •Контрольні питання
- •9.2. Фактори впливу на ефективність великомасштабної селекції
- •9.3. Великомасштабна селекція молочної худоби
- •9.4. Великомасштабна селекція в багатоплідному тваринництві
- •Контрольні питання
- •10.1. Біологічні й генетичні особливості молочної худоби
- •10.2. Завдання та ознаки селекції
- •10.4. Успадковуваність ознак продуктивності й відтворення
- •10.5. Методи визначення племінної цінності
- •10.6. Прояв інбредної депресії і гетерозису за ознаками продуктивності
- •10.8. Порівняльна характеристика генофонду порід
- •Контрольні питання
- •11.1. Біологічні та генетичні особливості свиней
- •11.4. Ефект селекції, гетерозису та інбредна депресія
- •11.5. Оцінка племінної цінності свиней
- •11.6. Комплексна і переважаюча селекція
- •11.7. Індексна селекція свиней
- •Контрольні запитання
- •12.1. Генетичні основи селекції овець
- •12.2. Біологічні особливості овець
- •12.3. Основні селекційні ознаки
- •Контрольні питання
- •13.1. Мета, завдання і значення племінної справи у тваринництві
- •13.2. Загальнодержавна програма селекції у тваринництві
- •13.3. Атестація племінних господарств
- •13.4. Державна апробація селекційних досягнень у тваринництві
- •13.5. Оформлення селекційних досягнень та матеріальне заохочення
- •13.6. Структура племінної служби в Україні
- •13.7. Державна племінна служба
- •13.8. Законодавчі акти і відомчі положення з племінної справи
- •13.9. Наукове забезпечення племінної справи у тваринництві
- •Контрольні питання
- •14.1. Проблема збереження генофонду порід
- •14.2. Організація заказників для локальних та зникаючих порід
- •14.3. Державні племінні книги, каталоги плідників, книги високопродуктивних тварин
- •14.4. Організація виставок і виводок племінних тварин
- •14.5. Принципи планування племінної роботи з породою та окремим стадом
- •14.6. Структура плану племінної роботи з тваринами у стаді, породі
- •14.7. Основні форми племінного обліку та статистичної звітності
- •Контрольні питання
Розділ 14
Виводки племінних тварин, переважно племінного молодняка, дають можливість враховувати результати роботи окремих господарств і тваринників щодо масового поліпшення порід сільськогосподарських тварин. Їх влаштовують 1-2 рази на рік і, як правило, виводки бувають одноденні. Для огляду і оцінки тварин під час виводки створюють компетентну комісію, до складу якої входять спеціалісти племінних господарств, учені науково-дослідних інститутів та навчальних закладів і обов’язково працівники племоб’єднань. Систематичність і плановість проведення виводок позитивно впливає на розвиток племінної справи. Використовуючи результати виводки, розробляють рекомендації щодо поліпшення племінної роботи в господарстві.
Виставки й виводки організовують у місцях, безпечних щодо інфекційних захворювань. На виставки допускають тільки здорових тварин з господарств, а також тих, які пройшли ветеринарно-сані- тарну обробку та карантинування.
Таким чином, організація і проведення виставок та виводок племінних тварин надає можливість публічно оцінити результати селекційно-племінної роботи в господарствах і розробити рекомендації подальшого удосконалення сільськогосподарських тварин.
14.5.Принципи планування племінної роботи з породою та окремим стадом
Племінна робота включає в себе складний комплекс заходів удосконалення тварин протягом багатьох років. Щоб кожне нове покоління тварин окремого стада або породи було кращим від попереднього, необхідно застосовувати на практиці методи науковообгрунтованого плану племінної роботи.
Методи планування племінної роботи грунтуються на законах еволюції популяцій сільськогосподарських тварин, закономірностях мінливості й спадковості селекційних ознак, методах прогнозування результатів селекції тварин.
При плануванні заходів племінної роботи з тваринами стада чи породи враховуються:
• селекційно-генетичні параметри господарськи корисних ознак;
259
Підпала Т.В.
•генетичний потенціал основних ознак відбору та необхідні умови середовища для його реалізації;
•походження стада (породи) і його генеалогічна структура;
•екстер’єрно-конституційні типи та інтер’єрні особливості тварин;
•пристосованість породи до зони розведення та існуючої технології годівлі, утримання і експлуатації тварин;
•відтворна здатність тварин.
При плануванні племінної роботи всі її заходи, пов’язані між собою у єдиний комплекс і викладаються у спеціальному документі, який називається планом племінної роботи.
План племінної роботи – це комплекс перспективних заходів, спрямованих на удосконалення окремого стада, породної популяції або породи в цілому.
Принципи розробки планів племінної роботи з тваринами різних видів подібні між собою. Вони складаються з двох частин. У першій частині плану робиться аналіз результатів племінної роботи за попередні роки, дається характеристика стада та умов, в яких утримують тварин. У другій частині плану подається розроблений комплекс заходів, спрямованих на подальше поліпшення стада. Схеми складання планів племінної роботи різних видів тварин в основному подібні, але зміст розділів має свої відмінності, що зумовлено специфікою методів розведення, утримання й експлуатації того чи іншого виду сільськогосподарських тварин.
14.6.Структура плану племінної роботи з тваринами у стаді, породі
Всистемі племінної справи плани селекційно-племінної роботи
єскладовою частиною великомасштабної селекції. При їх складанні враховують загальні проблеми щодо удосконалення порід, стад сільськогосподарських тварин, а також конкретні можливості регіону або окремого господарства.
План племінної роботи з окремим стадом, наприклад, молочної худоби складається з двох частин і окремих розділів.
260
Розділ 14
Частина 1
Розділ 1. Характеристика природних і господарських умов племінного господарства.
Розділ 2. Коротка історія формування стада. Розділ 3. Умови вирощування молодняку.
Розділ 4. Характеристика кормової бази, умов годівлі, утримання та експлуатації тварин.
Розділ 5. Характеристика маточного поголів’я стада.
Розділ 6. Характеристика бугаїв-плідників, що використовуються у стаді.
Розділ 7. Оцінка бугаїв за потомством.
Розділ 8. Аналіз генеалогічної структури стада. Розділ 9. Характеристика ліній і родин.
Розділ 10.Аналіз результатів відбору і підбору, що застосовувалися
|
у стаді. |
Частина 2 |
|
Розділ 1. |
Планові показники. |
Розділ 2. |
Заходи щодо поліпшення кормової бази, годівлі і утри- |
|
мання тварин. |
Розділ 3. |
Заходи щодо поліпшення системи вирощування молодняку. |
Розділ 4. |
Заходи щодо підвищення відтворної здатності тварин. |
Розділ 5. |
Мета племінної роботи зі стадом і методи розведення. |
Розділ 6. |
Робота з лініями і родинами. |
Розділ 7. |
Відбір кращих тварин у племінне ядро. |
Розділ 8. |
Загальні принципи та індивідуальні схеми племінного під- |
|
бору. |
Розділ 9. |
Відбір плідників та планування їх ротації. |
Розділ 10.Загальні організаційні заходи. |
|
Розділ 11. |
Економічна ефективність від впровадження комплексу |
заходів, включених у план племінної роботи.
Структура плану племінної роботи з породою, наприклад, молочної худоби також складається з двох частин і окремих розділів.
Частина 1
1.Історія формування породи.
2.Генеалогічна структура породи.
3.Характеристика племінної бази.
261
Підпала Т.В.
4.Продуктивність, екстер’єр і конституція тварин у племінних стадах.
5.Характеристика плідників.
6.Методи розведення.
7.Відтворення популяції.
8.Вирощування племінного молодняку.
9.Кормова база.
10.Селекційно-генетичні параметри.
Частина 2
1.Обгрунтування відбору та підбору.
2.Методи створення бажаного генотипу.
3.Напрям селекції, прогноз результатів селекції.
4.Розведення за лініями і родинами.
5.Розвиток племінної бази.
6.Система одержання бугаїв-плідників.
7.Вирощування і реалізація племінного молодняку.
8.Годівля тварин у племінних стадах.
9.Заходи щодо використання ЕОМ.
10.Організація виставок, конкурсів, аукціонів.
11.Імпорт племінних тварин.
Перша частина плану племінної роботи, який складається чи для стада, чи для породи, є аналітичною. У ній подано матеріали щодо стану галузі, дається характеристика природно-кліматичних умов, кормової бази, а також виробничо-економічним показникам тваринництва або окремого господарства, або області чи регіону. Крім того, обов’язково вказується напрямок розвитку і спеціалізації галузей тваринництва та рослинництва. В аналітичній частині також надається характеристика маточного поголів’я, його породності, класності, продуктивності і відтворювальних якостей. У цій частині плану роблять аналіз виконання попереднього плану племінної роботи з обов’язковою характеристикою генеалогічної структури стада, племінної цінності плідників, методів розведення та селекційногенетичних параметрів господарськи корисних ознак.
Друга частина плану племінної роботи з окремим стадом чи породою є плановою. В ній іде мова про перспективу розвитку тваринницької галузі, серед яких: напрямок племінної роботи, наймену-
262