Підпала Т.В.

4.3. Картування хромосом

Відкриття Т. Морганом та його співробітниками зчепленого успадкування і лінійного розположення генів у хромосомі дозволило скласти першу карту хромосом у дрозофіли. На основі величини кросинговера визначають розміщення гена в хромосомі. При побудові карт в добре вивчених хромосомах вказують не відстань між генами, а відстань до кожного гена від нульової точки початку хромосом.

Виявилось, що встановлення розміщення генів у хромосомі є загальнобіологічною закономірністю. Вже складено карти хромосом для багатьох видів тварин. Що ж таке карта хромосом? Це план розміщення генів у хромосомах.

При порівнянні генетичних карт хромосом з цитологічними було виявлено, що кожний ген знаходиться в певному місці (локусі) хромосоми, і що гени в хромосомах розміщені в певній лінійній послідовності.

Нині значні перспективи має розробка цитогенетичних критеріїв оцінки генотипу племінних тварин на основі картування хромосом. Вперше в Росії цим питанням займався О.С. Серебровський ним було створено карти статевих хромосом у курей. Сьогодні найбільших успіхів досягнуто в цитогенетичному картуванні хромосом завдяки використанню різноманітних методів диференційованого забарвлення і гібридизації соматичних клітин. Останній метод дозволяє розподілити гени, які аналізуються на групи синтенії, що відповідають окремим хромосомам (І.А. Захаров 1992).

Останнім часом ці роботи проводяться досить інтенсивно і число ідентифікованих груп синтенії (27 аутосомних) близьке до кількості хромосом (n = 30). У генетичному аналізі використовують чітко ідентифікуючі ознаки: групи крові, біохімічні поліморфні системи та інші морфологічні особливості. Найбільш цікавими групами зчеплення є ті, які можуть бути визначені у багатьох тварин в декількох поколіннях. Аналіз успадкування таких зчеплених ознак міг би дати оцінку частоти кросинговеру в різних породах і уточнити уявлення про перетворення генетичного матеріалу вихідних порід при різних варіантах схрещування.

80

Розділ 4

Для створення детальної генетичної карти великі можливості відкривають дослідження поліморфізма ДНК – (П Д Р Ф). Наявність такої карти розширює арсенал засобів для аналізу генотипів і цілеспрямованого відбору кращих із них для розширеного відтворення із застосуванням ефективних методів біотехнології.

4.4.Числові, хромосомні та структурні порушення каріотипу тварин

Внаслідок забруднення навколишнього середовища і кормів залишками отрутохімікатів, надлишками незасвоєних рослинами мінеральних добрив та радіонуклідами збільшується антропогенний тиск на хромосомний апарат домашніх тварин. Це приводить до зростання в каріотипі хромосомних мутацій та різних порушень, які за характером поділяються на такі:

•геномні або числові мутації, що спричиняють кількісні зміни хромосомного складу клітин, і серед яких розрізняють поліплоїдію, анеуплоїдію;

•хоромосомні або структурні аберації викликають зміну будови хромосом, що впливає на групи зчеплення генів й проявляється у вигляді транслокацій, інверсій, делецій, нестач, дуплікацій тощо;

•генні або точкові мутації змінюють розміщення нуклеотидів у генетичному матеріалі і тим самим обумовлюють дефекти реплікацій, спіралізації, репарації ДНК та післятрансляційне порушення синтезу структурних білків.

За тривалий період розведення у кожному виді сільськогосподарських тварин відбувалося накопичення певного вантажу генних мутацій. Вони здебільшого мають рецесивний характер успадкування. У тварин різних порід можуть зустрічатися мутації, що викликають подібні анатомічні або функціональні зміни – потворність і аномалії. За фенотиповим проявом інших мутацій може спостерігатися різниця між породами. Окремі мутації виникають лише при конкретних географічних умовах розведення порід і певною мірою характеризують мутаційний вантаж кожної породи. Для профілактики збільшення частоти генетичного вантажу необхідно знайти форми

81

Підпала Т.В.

фенотипового прояву мутаційних летальних та напівлетальних генів, характер їх успадкування та наявність у популяціях.

Убільшості видів свійських тварин відомо дуже багато рецесивних дефектів. У чорно-рябої худоби відносно часто спостерігаються три летальні аномалії, які обумовлюють народження ампутованих, бульдогоподібних і водяночних телят. Такі порушення, як числові аномалії коріотипу, викликають загибель гамет вже на ранніх стадіях їх розвитку.

Поліплоїдію можна спостерігати у тварин хворих лейкозом. Аномалії кількості хромосом каріотипу це в основному полісомії, трисомія. Телята народжувалися мертвими або після народження гинули. Серед худоби є носії трисомії за статевою Х – хромосомою. Досить поширеним також є химеризм у системі статевих хромосом, який спостерігається у каріотипі різностатевих двійнят.

Вкаріотипі телиць поряд з хромосомами жіночої статі є хромосоми чоловічої статі. Телиці – носії химеризму ХХ / ХУ залишаються стерильними і їх називають фримартинами.

Структурні порушення хромосом представлені в основному транслокаціями. Найбільш поширеною формою є робертсоновська транслокація 1/29, яка зустрічається у тварин симентальської, червоної степової та лебединської порід. У тварин-носіїв транслокацій 1/29 порівняно з аналогами спостерігається порушення відтворювальних функцій. Тому необхідно в першу чергу аналізувати хромосоми на аберацію у плідників. У корів з високою частотою числових порушень (поліплоїдії) і будови хромосом показники відтворювальної функції й пожиттєвої молочної продуктивності нижчі, ніж у корів без суттєвих порушень у каріотипах.

Численими дослідженнями доведено підвищену частоту хроматидних і ізохроматидних розривів у хворих на паракератоз телят. Паракератоз – спадкова рецесивна аномалія великої рогатої худоби. На хромосомну нестабільність необхідно звертати увагу при виборі тварин для використання на племпідприємствах.

Усвиней спостерігаються різні форми аберацій і найчастіше виявляються реципрокні транслокації між парами аутосом, що впливає на ознаки продуктивності. Ембріональну смертність (аналіз бластоцист) давали кількісні та структурні аномалії. Встановлено

82

Розділ 4

також порушення за статевими хромосомами: ХО, ХХ / ХХУ, ХХУ. Так, мозаїцизм ХХ / ХУ у свиней поєднується з паховими грижами. Таке порушення характерне і для кіз. Числові порушення хромосом, таких, як поліплоїдія, найчастіше спостерігаються в бластоцистах свиней і найрідше – у великої рогатої худоби.

Із летальних факторів у свиней особливої уваги заслуговують вади кінцівок, а саме: параліч задніх кінцівок, товстоногість, викривлення, трьохногість.

В овець встановлено різні форми аберацій хромосом у мертвонароджених ягнят. Крім того, виявлено ряд генетичних аномалій: карликовість, параліч тазових кінцівок, недорозвинення вушної раковини, вовча паща, летальна м’язева дистрофія тощо. Все це результат генних і хромосомних мутацій. За локалізацією в хромосомах вони можуть бути аутосомними і зачепленими зі статтю, а за характером успадкування – домінантними і рецесивними.

Уконей також встановлено структурні аберації хромосом, реципрокна транслокація між 7 та 14 аутосомами і порушення за статевими хромосомами (ХО, ХО / ХХ). Випадки стерильності у коней пов’язані з високою частотою моносомії за Х – хромосомою.

Уптиці найчастіше виявляють гетероплоїдні форми аномалій каріотипу – гаплоїдію, триплоїдію, трисомію за аутосомними і половими хромосомами, мозаїцизм. У птахів 10-11% ембріонів, які гинуть, виявляються гетероплоїдними і порівняно часто (у 1,2 % всіх ембріонів) спостерігають гаплоїдний набор хромосом, а в двох бройлерних лініях частота цього феномена склала 4,4 %. Встановлено вікову частоту аберацій хромосом в ембріонів, одержаних від штучного осіменіння спермою, яка зберігалася 4 місяці в замороженому стані, що вказує на необхідність цитогенетичного контолю при розробці технології заморожування сперми. Є різниця між популяціями за частотою хромосомних аномалій. Цю особливість застосовують в селекції птиці.

Отже, наявність порушень каріотипу та їх негативна дія на продуктивність та відтворювальні функції свідчать про необхідність обов’язкового контролю стану каріотипу племінних тварин і в першу чергу плідників, яких використовують або визначають для використання в селекційному процесі. Проведення цитогенетичного ко-

83