Підпала Т.В.
Породи напівгрубововнових і грубововнових овець планується удосконалювати з метою підвищення скоростиглості, м’ясо-сальної продуктивності і збереження пристосованості до місцевих умов.
Конярство. Передбачається збільшення поголів’я коней, удосконалення селекційної роботи з чистокровною верховою, орловською та російською рисистими, а також арабською породами; створення нових порід і типів спортивних коней.
Вся історія розведення сільськогосподарських тварин та сучасний досвід передових господарств доводить, що для виконання завдань щодо збільшення виробництва продуктів тваринництва племінна справа має виняткове значення. Найвищі показники продуктивності отримують в тих господарствах, які укомплектовані тваринами з кращими продуктивними і племінними властивостями, і де проводиться цілеспрямована племінна робота зі стадом.
13.3. Атестація племінних господарств
Удосконалення племінних та продуктивних якостей порід сільськогосподарських тварин і створення нових, високопродуктивних заводських типів, ліній, родин проводиться в племінних господарствах. Одним із основних завдань таких господарств також є вирощування племінного молодняку для ремонту як власних стад, так і для реалізації його у племпідриємства та в господарства-репроду- ктори. Враховуючи, що в системі великомасштабної селекції головна роль належить племінному ядру породи, перед племінними господарствами стоїть завдання перетворити їх у зразкові базові господарства, де б матеріально-технічна база на 15-20% перевищувала рівень товарних господарств.
Всю виробничу діяльність племінних господарств спрямовують на одержання високоякісної племінної продукції, вдосконалення племінних і продуктивних якостей тварин. Селекційно-племінна робота в стадах цих господарств здійснюється відповідно до перспективних планів, які є складовою частиною програми племінної роботи з породою в цілому.
Згідно з “Положенням про проведення державної атестації племінних заводів, господарств і ферм великої рогатої худоби, свиней
230
Розділ 13
овець та коней”, затвердженим науково-технічною радою Міністерства сільського господарства і продовольства України (23.03.1993 р.) раз у п’ять років проводять атестацію державних племінних заводів, племінних ферм, дослідно-виробничих (експериментальних) і навчально-дослідних господарств, науково-виробничих об’єднань “Еліта”, племінних репродукторів, племінних господарств та інших сільськогосподарських підприємств і організацій, а також селянських (фермерських) господарств.
Атестацію проводять відповідно до мінімальних вимог оцінки племінних господарств і ферм на основі кількісних та якісних показників продуктивності тварин. При цьому враховують достовірність первинного зоотехнічного обліку, результати перевірки маточного поголів’я за імуногенетичними показниками, а також селекційні програми, аналіз їх застосування та показники виробничо-господар- ської діяльності. На основі таких даних, що характеризують стан роботи господарства та результати огляду маточного і ремонтного поголів’я, атестаційна комісія складає акт, в якому робить висновок про відповідність племінного господарства (ферми) тій чи іншій категорії. Матеріали комісії подають на розгляд управлінням сільського господарства і продовольства областей, Автономної Республіки Крим, які своїми наказами затверджують перелік племінних ферм, вилучаючи ті господарства, які за результатами роботи не відповідають мінімальним вимогам оцінки. Атестаційні матеріали затверджує Міністерство агропромислового комплексу України.
При атестації племінних господарств аналізують стан породних ресурсів і рівень селекційно-племінної роботи зі стадом, стан первинного зоотехнічного та племінного обліку з обов’язковим оглядом тварин безпосередньо на фермах.
Основними критеріями оцінки роботи племінних господарств, наприклад в молочному скотарстві, є: рівень продуктивності молочного стада, стан племінної роботи та темпи селекційного прогресу, динаміка якісного складу, продуктивні й технологічні характеристики худоби, кількість та якість вирощеного й реалізованого молодняка, використання тварин з рекордною продуктивністю, вихід приплоду і його збереження.
231
Підпала Т.В.
При атестації враховують розмір і структуру стада, забезпечення тварин кормами, наявність і виконання планів селекційно-пле- мінної роботи, ветеринарно-санітарний стан господарства, наявність спеціалістів і працівників масових професій, участь господарства у різних виставках і виводах племінних тварин, а також результати, яких було досягнуто.
Таким чином, постійне проведення атестації племінних господарств обумовлює системне ведення селекції на вдосконалення господарськи корисних ознак сільськогосподарських тварин.
13.4.Державна апробація селекційних досягнень у тваринництві
Селекційні досягнення в галузях тваринництва обов’язково повинні пройти державну апробацію. В Україні апробацію селекційних досягнень здійснюють відповідно до вимог ”Положення про апробацію селекційних досягнень у тваринництві” (Київ, 1992 р.).
”Положення про апробацію селекційних досягнень у тваринництві” введено з метою встановлення єдиних методичних принципів оцінки племінних і продуктивних якостей новостворених і поліпшених порід, а також оцінки результатів творчої роботи авторських колективів у розвитку різних галузей тваринництва.
Селекційне досягнення – група племінних тварин, створена в результаті цілеспрямованої творчої роботи селекціонера з характерними лише для неї властивостями, які й відрізняють її від інших подібних форм.
Згідно з існуючим “Положенням про апробацію…” в скотарстві, наприклад, визначають такі масиви або групи тварин: порода, відріддя, породна група, внутрішньопородний тип (зональний тип), заводська лінія, родина; у свинарстві – порода, породна група, внутрішньопородний (зональний) тип, заводський тип, заводська лінія, родина, спеціалізований тип, спеціалізована лінія, крос, а також окрема видатна тварина; у вівчарстві – порода, породна група, типи, лінії; в птахівництві – порода, лінії, родини, кроси.
Апробація селекційних досягнень проводиться кваліфікованою комісією Міністерства АПК України з урахуванням таких вимог:
232
Розділ 13
•наявність досить великої кількості тварин, що мають спільне походження, а також схожі за екстер’єром та конституцією, характером та рівнем продуктивності, мастю й іншими ознаками, що стійко передаються потомству і відповідають вимогам цільового стандарту нового селекційного досягнення. При цьому чисельність племінних чистопородних та помісних тварин першого покоління повинна відповідати вимогам;
•створення нової генеалогічної структури, яка б на час апробації відповідала вимогам успішного розведення тварин нового генотипу без вимушеного застосування близьких ступенів спорідненості. На початок проведення апробації плідники, оцінені за якістю потомків плідники повинні бути живими або мати запас сперми не менше ніж по 5 тис. доз. Походження плідників і провідних маток підтверджується імуногенетичною експертизою;
•наявність у тварин апробованих селекційних досягнень продуктивних, екстер’єрних, біологічних та інших властивостей, за якими вони переважають вихідні генотипи або відрізняються від тих, що розводять у зоні адміністративного району, й такого ж напрямку продуктивності;
•стійкість передачі потомству продуктивних, екстер’єрних та
інших властивостей при внутрішньопородному розведенні, схрещуванні та гібридизації.
Апробація нового селекційного досягнення проводиться за ініціативою авторського колективу (автора), який подає заявку до Міністерства АПК з обгрунтуванням доцільності проведення апробації при наявності відповідних документів: анкети автора (авторів), листа-погодження частки участі, анкети організації, що претендує на визнання її як організації-оригінатора, та матеріалів-характерис- тик селекційного досягнення.
Матеріали, що подаються на апробацію, включають чітку назву селекційного досягнення, програму (методику) його виведення, цільові стандарти тварин і результати закінченої селекційної роботи, характеристику господарсько корисних, біологічних, зоотехнічних, екстер’єрно-конституційних особливостей тварин та умов їх годівлі; характеристику пристосованості до сучасних технологічних умов
233
Підпала Т.В.
виробництва продукції, генеалогічної структури та економічної ефективності або справжньої племінної цінності селекційного досягнення.
При апробації нового селекційного досягнення й одержанні показників відповідно до вимог за однією або кількома селекційними ознаками інші показники повинні відповідати вимогам цільового стандарту створеного генотипу. Загальними вимогами для всіх видів сільськогосподарських тварин до рівня продуктивності є перевага селекційного досягнення над показниками вихідної або існуючої форми на 10% і більше.
Крім того, в матеріалах наводяться такі, обов’язкові для всіх селекційних досягнень, показники:
•кількість тварин, птиці, риб за статево-віковими групами, кількість бджолиних сімей;
•продуктивність (молочна продуктивність корів за 305 днів або за вкорочену закінчену 1, 2, 3 і старшу лактацію; молочність м’ясних корів у віці 3-5 років, кобил, свиноматок; настриг митої вовни на 1 голову овець за статево-віковими групами, несучість птиці, маса яєць, яйцемаса; медова і воскова продуктивність бджіл за останні 3 роки);
•якість продукції (жирно і білковомолочність корів за 3 лактації; довжина, тонина, вирівняність, міцність вовни, сортовий склад вовнових рун; характеристика ягнят за якістю смушка і каракуля; якість пуха та шкірок кіз і кролів за останні три роки);
•технологічні й робочі якості (придатність корів до машинного доїння; сила, швидкість і витривалість коней та інше);
•інтенсивність росту молодняку згідно з діючими інструкціями щодо бонітування сільськогосподарських тварин, птиці, риб, бджіл;
•жива маса маток і плідників, самок і самців згідно з діючими інструкціями щодо бонітування;
•забійні та м’ясні якості;
•затрати корму на одиницю отриманої продукції (на 1 кг молока і приросту живої маси, на 10 штук яєць, на 1 кг бджіл, що перезимували, тощо);
234
Розділ 13
•відтворна здатність маток і плідників, самок і самців за загальноприйнятими показниками;
•результати оцінки плідників і маток, самців і самок за якістю потомків;
•стійкість до захворювань, життєздатність молодняку, зимостійкість (риб і бджіл);
•поєднуваність при схрещуваннях (кросах);
•селекційно-генетичні параметри основних господарськи корисних ознак тварин, що апробовані, як селекційні досягнення.
Матеріали обов’язково ілюструються схемами, малюнками, фотографіями тварин. Дані, що використовуються для характеристики заново створених або поліпшенних існуючих порід, внутрішньопородних (зональних) і заводських типів та заводських ліній, повинні отримуватися за основною продуктивністю в умовах базових (племінних) господарств, на контрольно-випробувальних станціях і дворах або на породовипробовувальних станціях під методичним керівництвом і при безпосередній участі племоб’єднань, селекційних центрів, науко- во-дослідних установ та вищих аграрних навчальних закладів.
Апробація нових селекційних досягнень здійснюється експертною комісією, призначеною наказом Міністерства АПК України. До складу експертної комісії включають провідних спеціалістів Міністерства АПК України, організацій державної племінної служби, наукових працівників інститутів, дослідних станцій, вищих навчальних закладів, членів рад по роботі з породами. Автори (автор) селекційного досягнення, що апробується, до складу експертної комісії не включається.
Під час апробації особлива увага звертається на вірогідність матеріалів племінного обліку, дійсність походження тварин на основі результатів імуногенетичної експертизи, визначаються матеріали, що свідчать про наявність у них якостей, які відрізняють їх від основного масиву (пристосованість до конкретних умов утримання, резистентність, відтворна здатність тощо).
При проведенні апробації нової або поліпшеної існуючої породи, внутрішньопородного чи зонального типу експертна комісія також одночасно здійснює апробацію новостворених їх структурних оди-
235