Підпала Т.В.

Репродуктори І порядку одержують від племінних заводів вихідні лінії кросу, розмножують їх і схрещують відповідно до схеми кросу.

Репродуктори ІІ порядку одержують батьківські лінії і форми, які схрещують їх та постачають гібридні інкубаційні яйця або молодняк промисловим підприємствам та неспеціалізованим господарствам.

13.8.Законодавчі акти і відомчі положення з племінної справи

Закон України “Про племінне тваринництво” визначає загальні, правові, економічні та організаційні основи племінного тваринництва.

Він складається із 7 розділів і 15 статей.

І розділ “Загальні положення про племінну справу”.

•об’єктами племінного тваринництва є племінні тварини великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, коней та птиці.

•подано визначення термінів: племінна тварина, сперма, племінне свідоцтво (сертифікат), племінна (генетична) цінність; племінні ресурси (тварини, сперма, ембріони, яйцеклітини), генофондне стадо (чистопородна група тварин локальних або аборигенних порід, виділена для збереження їх генофонду); селекційне досягнення (група племінних тварин, створена в результаті творчої діяльності, яка має нові корисні господарські ознаки і стійко передає їх нащадкам); державний конт- ролер-асистент (спеціаліст, який має свідоцтво на право ведення офіційного обліку продуктивності тварин), експерт-бонітер; племінний облік, офіційний облік, класифікація за типом, генетична експертиза походження;

•до суб’єктів племінного тваринництва належать підприємства з племінної справи, селекційно-гібридні центри, іподроми, лабораторії імуногенетичного контролю, контрольно-випробувальні станції, центри трансплантації ембріонів; селянські (фермерські) господарства, які мають свідоцтво на право займатися племінною справою;

•основними завданнями племінного тваринництва є: створення, відтворення та раціональне використання племінних ресурсів,

244

Розділ 13

забезпечення вірогідності обліку походження, продуктивності, оцінки племінних ресурсів, проведення випробування плідників за якістю нащадків, отримання тварин з новими корисними генетичними ознаками, ефективне використання в селекції тварин найціннішого світового фонду, збереження генофонду вітчизняних порід, формування експортних племінних ресурсів.

ІІ розділ “Обов’язки суб’єктів племінного тваринництва”

•мати свідоцтво на право займатися племінною справою, вести племінний облік та племінну документацію, виконувати вимоги щодо ведення офіційного обліку, забезпечувати поліпшення, збереження, відтворення та раціональне використання племінних ресурсів, вести документацію для атестації плідни-

ків та використовувати тільки допущених до відтворення плідників.

ІІІ розділ “Порядок оцінки тварин за продуктивністю, шляхи збереження племінних ресурсів та наукове забезпечення племінного тваринництва”

•оцінка тварин за продуктивністю та іншими якостями проводиться уповноваженою Міністерством аграрної політики організацією чи установою, яка повідомляє результати оцінки для інформування зацікавлених осіб;

•створення генофондних стад, банків сперми та ембріонів за рахунок коштів Міністерства аграрної політики;

•організація апробації селекційних досягнень в галузі племінного тваринництва;

•розробка селекційних програм сільськогосподарських тварин, ефективних методів, систем, технологій відтворення найцінніших племінних ресурсів.

ІV розділ “Організація використання племінних ресурсів для відтворення поголів’я”

•для відтворення маточного поголів’я використовуються племінні ресурси, що мають племінні свідоцтва та допущені до використання державною племінною та ветеринарною службою МАК;

•для виконання робіт, пов’язаних з відтворенням сільськогосподарських тварин залучаються лише атестовані працівники.

245

Підпала Т.В.

V розділ “Державне регулювання племінного тваринництва та фінансування державних цільових програм селекції у тваринництві”

•контроль за дотриманням законодавства України про племінне тваринництво, раціональне використання племінних ресурсів, організацію племінного обліку і єдиної системи накопичення інформації з племінної справи, реалізація найважливіших науко- во-технічних розробок, імпорт порід с.-г. тварин та ін.

•фінансування цільових державних програм селекції у тварин-

ництві здійснюється за рахунок державного бюджету та фонду підтримки племінного тваринництва.

VІ розділ “Відповідальність за порушення Закону про племінне тваринництво несуть суб’єкти племінного тваринництва, їх посадові особи та відповідальні працівники племінної служби”

VІІ розділ “Укладання міжнародних договорів”

Інші законодавчі акти видаються відповідно до цього закону. Племінною службою розроблені і діють підзаконні акти, які конкретизують окремі статті Закону “Про племінне тваринництво”. Такими є:

1.Положення про форми племінного обліку, племінне свідоцтво, порядок заготівлі й реалізації племінних тварин, свідоцтво на право займатися племінною справою.

2.Положення про племінне господарство, племінний завод, племінний радгосп, племінну ферму, заводську конюшню, елевер, підприємство з племінної справи у тваринництві, ко- нтрольно-випробувальну станцію, селекційний центр, лабораторію з селекційно-племінної роботи та відтворення поголів’я тварин.

3.Положення про державного контролера-асистента, спеціаліста племінної служби та господарств, експерта-бонітера.

4.Інструкції з бонітування сільськогосподарських тварин та класифікації тварин за типом.

5.Положення про перспективний план селекційно-племінної роботи зі стадом сільськогосподарських тварин, породою.

6.Положення про оцінку плідників.

246

Розділ 13

7.Положення про апробацію та охорону селекційних досягнень у тваринництві, збереження локальних, зникаючих вітчизняних та малочисельних видів і порід сільськогосподарських тварин.

8.Інструкції з трансплантації ембріонів.

9.Положення про проведення національних виставок племінних тварин.

10.Положення про імуногенетичний контроль.

11.Положення про породовипробування.

12.Положення про свідоцтво на право займатися племінною справою.

13.Положення про селекційний центр.

14.Положення про лабораторію з селекційно-племінної роботи та відтворення поголів’я тварин.

15.Положення про відділ племінної роботи у птахівництві і тваринництві.

13.9.Наукове забезпечення племінної справи у тваринництві

Наукове забезпечення племінного тваринництва здійснюють науково-дослідні установи, які розробляють основи селекційних програм розведення сільськогосподарських тварин, ефективні методи, системи і технології відтворення найцінніших племінних ресурсів і практичні рекомендації щодо застосування у виробництві науковотехнічних досягнень.

На підставі розроблених ученими програм селекції проводиться робота щодо виведення нових порід, типів, ліній, кросів сільськогосподарських тварин. Так, ученими Інституту розведення і генетики сільськогосподарських тварин, Інституту тваринництва, Інституту степових районів України відповідно до програми створені нові породи і типи молочної і м’ясної худоби. Колективом учених і спеціалістів різних регіонів країни здійснюється робота щодо виведення нової української породи свиней. Аналогічна робота проводиться й з іншими видами сільськогосподарських тварин.

247