«Регіональна економіка»

1. Об'єктом регіональної економіки є:

1. система виробничих, господарських, суспільних відносин у певному регіоні країни;

2. територія (регіон) як цілісна суспільно-географічна система зі своїм потенціалом та властивою лише йому територіальною організацією господарства;

3. просторовий аспект розвитку та розміщення продуктивних сил в окремих регіонах країни;

4. сукупність економічних факторів та явищ, зумовлених раціональним розміщенням продуктивних сил.00000000

1. Що відноситься до предмета досліджень у регіональній економіці:

1. дослідження взаємозв'язків різних господарських об'єктів на обмеженій території; 00000000

2. дослідження впливу ринкового оточення на формування попиту та пропозиції;

3. визначення основних передумов зменшення витрат на виробництво;

4. формування висновків про ступінь ефективності використання природно-ресурсного потенціалу певного регіону.

2. Регіон —це:

1. будь-яка частина країни без чітко виражених меж;

2. група поряд розташованих економічних районів;

3. частина національної економіки, що характеризується єдністю та цілісністю відтворювального процесу й управління; 00000000

4. група країн або частина світу.

3. Метод економічного районування застосовується в регіональній економіці для:

1. розкриття особливостей розміщення промислових підприємств, центрів, галузей;

2. аналізу розвитку економіки регіону;

3. визначення місця регіону серед інших регіонів;

4. визначення основних напрямів найбільш раціонального використання ресурсів у регіоні шляхом створення територіально-виробничих комплексів. 00000000

4. Крупні (інтегральні) економічні райони – це:

1. найбільші територіальні формування, які об'єднують декілька адміністративних областей, або адміністративні області з автономною республікою; 00000000

2. підрайони макрорайонів, які окреслюються межами адміністративної області або автономної республіки;

3. низові або локальні господарські комплекси у низових адміністративних районах з суто місцевими економічними зв'язками;

4. території адміністративних районів, міст.

5. Можливість регіональної системи функціонувати в автономному режимі на основі комплексного використання наявних ресурсів та єдиної функції управління цим розвитком — це:

1. суть принципу самоорганізації; 00000000

2. суть принципу загальності;

3. суть принципу цілеспрямованості;

4. суть принципу цілісності.

6. Метод наукового дослідження, за якого комплексне вивчення структури господарства і внутрішніх взаємозв'язків доповнюється вивченням їх взаємодії, — це:

1. картографічний метод;

2. метод системного аналізу; 00000000

3. балансовий метод;

4. метод планування.

7. Основоположником неокласичної теорії економічного розвитку є

1. Дж. М. Кейнс;

2. У. Айзард;

3. М. Фрідмен; 00000000

4. У. Беррі.

8. Оптимум Парето — це:

1. поширення, розсіювання по території регіону різних економічних інновацій;

2. велика кількість варіантів розвитку економіки, які не можна покращити для одних регіонів, не погіршуючи стану інших; 00000000

3. процес формування на території регіону полюсів економічного зростання;

4. збільшення валютних надходжень у бюджет країни й регіонів.

9. Системний опис та діагностика соціально-економічного розвитку регіонів — це:

1. суть методу системного аналізу; 00000000

2. суть методу територіальних пропорцій;

3. суть методу типізації;

4. суть методу порівняння.

10. Яке твердження неправомірне? До основних факторів виробництва відносяться:

1. земля;

2. устаткування; 00000000

3. праця;

4. грошові кошти.

11. Що покладено в основу складання програм соціально-економічного і культурного розвитку регіону:

1. розрахунок чисельності зайнятого населення;

2. природно-ресурсний потенціал регіону;

3. сумарний обсяг виробництва будь-якого регіону;

4. склад найважливіших галузей виробництва. 00000000

12. Під природними ресурсами слід розуміти:

1. тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил є істотними для життя та діяльності людського суспільства у виробничій і невиробничій сферах;

2. тіла й сили, які на певному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності; 00000000

3. економічно активне населення, що має певну освіту, кваліфікацію та навички;

4. сукупність підприємств і організацій, об'єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі територіального поділу праці.

13. До основних блоків питань природокористування не належить:

1. дослідження фізіологічних особливостей розвитку рослин у природному середовищі та врахування їх взаємодії;

2. оцінка природних ресурсів і пошук економічних механізмів досягнення їх найраціональнішого використання (різні форми плати за ресурси, прогресивні технології, безвідходне виробництво та ін.); 00000000

3. виявлення негативного впливу господарської діяльності на довкілля (забруднення і пряме руйнування, тобто зміни умов природного середовища), що зводиться до оцінки збитків;

4. створення економічного механізму регулювання цієї взаємодії чи відновлення деградованої природи (плата за забруднення, штрафні санкції тощо);

14. Механізм лімітування природокористування передбачає:

1. розробку певних нормативів використання та забруднення природного середовища; 00000000

2. плату практично за всі природні ресурси, за забруднення навколишнього природного середовища, розташування в ньому відходів виробництва та за інші види впливів;

3. надання грошових коштів на чітко визначені природоохоронні заходи;

4. управління природокористуванням, тобто співвідношення економічних та інших методів регулювання цього процесу.

15. Яке твердження неправомірне? До заохочувальних заходів матеріального стимулювання належить:

1. встановлення податкових пільг (сума прибутку, з якого стягується податок, зменшується на величину, що повністю або частково відповідає природоохоронним видаткам);

2. звільнення від оподаткування екологічних фондів та природоохоронного майна;

3. запровадження спеціального додаткового оподаткування екологічно шкідливої продукції та продукції, що випускається із застосуванням екологічно небезпечних технологій.

4. організація комплексної, науково вмотивованої оцінки об’єктів екологічної експертизи. 00000000

16. Основна частка працездатного населення зайнята у:

1. промисловості;

2. сільському господарстві;

3. транспорті;

4. сфері послуг. 00000000

17. Підйом розвитку за рахунок науково-технічного прогресу на чергову хвилю зростання базується на суттєвих досягненнях в області:

1. інформатики;

2. важкого машинобудування; 00000000

3. металургії;

4. промисловості будівельних матеріалів.

18. Основна маса організацій України, які виконують наукові та науково-технічні роботи, зосереджена в:

1. м. Київ; 00000000

2. Херсонській області;

3. Вінницькій області;

4. Луганській області.

19. До регіонів з вищим рівнем результатів науково-технічної діяльності належить:

1. Кіровоградська область;

2. Сумська область;

3. Львівська область; 00000000

4. Волинська область.

20. До нових форм розміщення виробництва не належать:

1. технополіси;

2. промислові вузли;

3. технопарки; 00000000

4. бізнес-інкубатори.

21. Основними факторами, які призвели до зниження науково-технічного потенціалу України, є:

1. переважання застарілих технологій виробництва; 00000000

2. низька кваліфікація українських вчених;

3. низький рівень наукового потенціалу України;

4. зростання віку наукових працівників із науковим ступенем.

22. Виробничим потенціалом називають:

1. сукупність підприємств господарського комплексу;

2. спроможність галузей господарства країни та регіонів виробляти товари та послуги для населення та виробництва; 00000000

3. виробництво товарів та послуг;

4. промисловість країни чи регіону.

23. Виробничі ресурси України характеризує:

1. висока міра зносу; 00000000

2. низька собівартість продукції;

3. ефективне оновлення;

4. низька матеріало-, енергоємність виробництва.

24. Найбільш розвиненим міжгалузевим комплексом України є:

1. агропромисловий;

2. лісовий;

3. хімічний;

4. будівельний. 00000000

25. Виробництво чорних металів зосереджено переважно:

1. у Придніпров'ї; 00000000

2. на Волині;

3. у Прикарпатті;

4. на Поділлі.

26. Фінансові ресурси — це:

1. грошові нагромадження і доходи, що створюються у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту і зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення і задоволення інших суспільних потреб; 00000000

2. тіла й сили, які на певному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності;

3. поєднання економічно взаємозв'язаних галузей на основі міжвідомчих зв'язків;

4. перерахування до місцевих бюджетів податків та інших обов’язкових платежів підприємствами різних форм власності.

27. Яке твердження неправомірне? Основними суб'єктами фінансової системи України є:

а) Міністерство фінансів;

б) Кабінет Міністрів; 00000000

в) Пенсійний фонд;

г) Державне казначейство.

28. Субсидія — це певна сума платежів, що:

1. надається місцевим бюджетам з метою їх збалансування, механізм надання не потребує цільового використання одержаних коштів;

2. передбачає цільове використання одержаних коштів. Метою їх надання є фінансування державних програм чи проектів, а також забезпечення органів місцевого самоврядування коштами, необхідними для виконання делегованих повноважень; 00000000

3. вкладаються в об'єкти підприємницької та інші види діяльності з метою отримання прибутку;

4. створюються у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту.

29. Економічний район — це:

1. ділянка території, на якій соціально-економічні процеси переважають над природними;

2. поєднання на певній території промислових підприємств, взаємозв'язаних економічно, а на вищих ступенях розвитку — і технологічно;

3. територіально-цілісні поєднання поселень різної величини і народногосподарського профілю, об'єднані стійкими виробничими та соціально-економічними зв'язками;

4. територіально цілісна частина національної економіки, що має спеціалізацію, міцні внутрішні зв'язки, що об'єднують господарство, суспільство і природу в єдиний територіальний соціально-економічний комплекс. 00000000

30. Рушійні сили, які суттєво впливають на процеси розвитку і функціонування району, його структуру і геопросторові межі, це визначення:

1. умов районоутворення;

2. ознак районоутворення;

3. закономірностей районоутворення; 00000000

4. факторів районоутворення.

31. Основним центром хімічного комплексу Центрального району є:

1. Київ;

2. Васильків;

3. Золотоноша;

4. Черкаси. 00000000

32. На території Центрального району сформувались та розвиваються такі агропромислові підкомплекси:

1. м'ясо- , молоко-, льоно-, зернопромислові;

2. олійно-продуктовий;

3. виноградно-продуктовий;

4. зернопромисловий, плодоовочеконсервний. 00000000

33. Перспективним розвиток індустрії туризму є у:

1. Бердичеві;

2. Львові;

3. Миколаєві;

4. Херсоні. 00000000

34. Із-поміж паливних мінеральних ресурсів Центрального економічного району важливе значення мають запаси:

1. бурого вугілля; 00000000

2. марганцевих руд;

3. нафти;

4. газу.

35. Виробництво електроенергії в межах Центрального району забезпечують:

1. Черкаська ТЕЦ; 00000000

2. Ладижинська ДРЕС;

3. Дніпрогес;

4. Рівненська АЕС.

36. До найбільших міст Поліського району належить:

1. Бердичів;

2. Луцьк; 00000000

3. Володимир-Волинський;

4. Прилуки.

37. З-поміж мінеральних ресурсів Східного економічного району важливе значення мають запаси:

1. нафти та природного газу; 00000000

2. будівельної сировини;

3. бурого та кам'яного вугілля;

4. торфу.

38. Яке твердження неправомірне? Найважливішими галузями машинобудування Східного економічного району є:

1. енергетичне та електротехнічне; 00000000

2. транспортне;

3. верстатобудування;

4. сільськогосподарське.

39. Основним центром хімічного комплексу в Східному економічному районі є:

1. Кіровоград;

2. Кременчук; 00000000

3. Лебедин;

4. Миргород.

40. До найбільших міст Південного району належить:

1. Одеса; 00000000

2. Миколаїв;

3. Херсон;

4. Сімферополь.

41. Високу частку в галузевій структурі Південного району займає:

1. промисловість; 00000000

2. лісове господарство;

3. рекреаційна діяльність;

4. сільське господарство.

42. Основну роль у промисловому виробництві Південного економічного району відіграють підприємства: