Розділ 8

8.4.Методологічні завдання чистопородного розведення і схрещування

Методами розведення називають систему підбору тварин з урахуванням їх видової, породної та лінійної належності. До них відносять чистопородне розведення, схрещування і гібридизацію.

Вирішення проблеми виробництва продукції тваринництва для харчування людей неможливе без якісного поліпшення сільськогосподарських тварин.

Як свідчать спеціальні спостереження і світовий генофонд, інтенсифікація тваринництва передусім обумовлюються станом і розвитком племінної бази, кількості племінних тварин різних порід, їх продуктивності, генетичного потенціалу та цілеспрямованої селе- кційно-племінної роботи. Кінцевою метою селекційного процесу є підвищення продуктивності тварин і одержання більшої кількості якісної продукції. Вирішити це питання можна завдяки спеціально розробленим регіональним системам розведення, які включають три методи: чистопородне розведення, схрещування і гібридизацію. А це потребує від фахівців відповідних теоретичних знань, практичних навичок щодо оцінки, відбору і підбору тварин, аналізу й планування розвитку галузі.

Різні галузі тваринництва, залежно від біологічних особливостей організму тварин, вимагають використання специфічних методів і прийомів селекції, але в основі лежать загальнобіологічні закономірності, які й обумовлюють використання тих чи інших методів і прийомів.

Так, широке використання в селекції тварин кращих світових генотипів обумовило вирішення проблеми збереження вітчизняного генофонду. Тому селекція й надалі повинна передбачати застосування як методу схрещування, так і чистопородного розведення.

Внутрішньопородна селекція викликає поступове, спрямоване, прогресивне поліпшення господарськи корисних ознак у тварин, які стійко успадковуються нащадками. Підвищення спадкового потенціалу всього масиву породи забезпечується використанням для штучного запліднення лінійних поліпшувачів, виведених у заводських стадах.

145

Підпала Т.В.

Чистопородне розведення дозволяє вести роботу з великим масивом відносно однорідних тварин. При цьому зберігаються властивості породи внаслідок фенотипічної і генетичної подібності тварин. Це зумовлює їхню значну спадкову стійкість, яка при передачі спадкових ознак чистопородними тваринами сприяє можливості передбачити з великою ймовірністю результативність відбору та підбору, отримання приплоду бажаної якості.

Чисті породи за допомогою сучасних методів селекції можна швидко трансформувати в нові, більш продуктивні, використовуючи при цьому чистопородне розведення, зберігаючи високу консолідацію цінних спадкових ознак. Прикладом такої селекції є формування голштинської породи з голландської і фризької молочної худоби.

Вітчизняна і зарубіжна практика свідчить про те, що чистопорідне розведення є основним методом удосконалення господарськи корисних якостей тварин багатьох заводських порід. Але його застосування веде до збільшення ступеня гомозиготності тварин, особливо при інбридингу. Спаровування близьких за типом неспоріднених тварин (аутбридинг) однієї й тієї ж породи також приводить до зростання гомозиготності у популяції, але набагато повільніше ніж при інбридингу.

Метод чистопородного розведення є основним при збереженні генофонду локальних порід. Зберегти цінний генофонд можна тільки чистопорідним розведенням. Для цього в племзаводах слід виділяти 25-35% маточного поголів’я для чистопородного розведення. У чистопородних тварин тип є більш стійким і може краще відповідати вимогам селекції особливо в екстримальних умовах.

Чистопородний метод розведення сприяє створенню тварин міцної конституції, добре пристосованих до місцевих умов середовища. Вони можуть бути як оптимальними, так і екстримальними. Останні виникають через безконтрольність за станом здоров’я тварин та їх продуктивністю при різних захворюваннях і підвищеному рівні радіонуклідів, недотримання норм годівлі та утримання. В Україні у зв’язку з наслідками, пов’язаними з катастрофою на Чорнобильській АЕС, значно збільшилася кількість районів з екстримальними умовами ведення тваринництва. У таких умовах чис-

146

Розділ 8

топородні тварини з міцною конституцією будуть найбільше відповідати вимогам ведення галузі.

Проблема чистопородного розведення тварин пов’язана зі збереженням генофонду порід на всій планеті. Тварини спеціалізованих високопродуктивних порід часто нестійкі до різних захворювань і вимогливі до умов середовища. І це потрібно враховувати. Тому збереження порід методом чистопородного розведення дозволяє здійснити оптимальну взаємодію в системі “генотип – середовище

– біосфера”.

Одним із кінцевих етапів створення нових порід є розведення бажаних генотипів ”в собі”, що й сприяє консолідації спадковості. Завершальним етапом виведення нових порід є застосування внутрішньопородного розведення.

Схрещування, навпаки, використовується як засіб підвищення мінливості у тварин і поліпшення порід та породоутворення. Ще Ч.Дарвіном було помічено, що потомство, яке отримали в результаті схрещування, відрізняється кращим розвитком, життєздатністю, плодючістю. Схрещування веде до збільшення гетерозиготності у популяції. Залежно від того, де і з якою метою застосовується схрещування, його поділяють на:

•породополіпшуючі методи: поглинальне (вбирне, перетворювальне), ввідне (прилиття крові), відтворювальне (заводське);

•породокористувальні методи: промислове просте, промислове перемінне, а також породно-лінійна гібридизація.

Сутність поглинального схрещування полягає в тому, що маток низькопродуктивної аборигенної породи схрещують у ряді поколінь з плідниками іншої заводської високопродуктивної породи. В процесі такого схрещування спадковість материнської породи поглинається чи витісняється властивостями поліпшувальної породи. Помісі за продуктивністю, екстер’єром, конституцією стають схожими на заводську породу і після досягнення високого ступеня подібності процес поглинання припиняється.

У разі, коли існуюча порода потребує поліпшення окремих ознак, застосовують ввідне схрещування або його ще називають прилиттям крові. При цьому одноразово проводять схрещування вихідних порід для одержання помісей першого покоління і надалі їх

147

Підпала Т.В.

спаровують із кращими тваринами поліпшувальної породи. Таким чином основні якості тварин материнської породи зберігаються.

Більш складним методом є відтворювальне або заводське схрещування, яке найчастіше застосовують при виведенні нових порід, типів сільськогосподарських тварин. Теоретичні основи заводського схрещування для створення нових порід розроблені М.Ф. Івановим. Для застосування відтворювального схрещування згідно з його методикою необхідно чітко визначити мету – властивості майбутньої нової породи, її стандарт; підібрати відповідні господарства; вміло вибрати вихідні породи; у межах вибраних порід відібрати необхідну кількість цінних маток і плідників; виділити кращі, найбільш продуктивні генотипи, які відповідають напряму роботи і розведенню помісей “у собі”; у новій породній групі закласти і створити неспоріднені між собою лінії й родини (не менше 5- 7); протягом всього періоду формування породи створити добрі умови годівлі та утримання тварин.

Метод відтворювального схрещування в Україні набув значного поширення і торкнувся практично всіх порід. Застосувавши наукову методику М.Ф. Іванова, вченими-селекціонерами і практиками були створені нові породи худоби, свиней, овець, птиці.

У товарних господарствах частіше застосовують породокористувальні методи схрещування, а саме: промислове і перемінне. Сутність їх полягає у схрещуванні тварин двох або кількох порід і виведенні помісей, які використовують для виробництва м’яса, яєць та інших продуктів тваринництва. Промислове схрещування дає можливість використовувати явище гетерозису для підвищення продуктивних якостей і роботоздатності тварин при одинаковій витраті кормів.

Особливо великого значення методи промислового і перемінного схрещування набули у м’ясному скотарстві, свинарстві та птахівництві. Непогані наслідки бувають при схрещуванні великої білої породи свиней з породою ландрас. Але частіше для підтримання явища гетерозису в ряді поколінь застосовують перемінне схрещування. Перевага цього методу полягає в тому, що кожне покоління, яке отримали в результаті різноманітних спаровувань, дає можли-

148