Іv. Міждисциплінарна інтеграція:

Дисципліна	Знати		Вміти
1. Попередні (забезпечуючі)
Нормальна анатомія	Будову ЦНС немовляти і дітей перших місяців життя.
Нормальна фізіологія	Фізіологію ЦНС немов­ляти і дітей перших місяців життя, норматив­ні показники лаборатор­них та інструментальних методів дослідження, їхнє значення	Оцінити дані лабораторних та інструментальних методів обстеження пацієнта
Патологічна фізіологія	Ключові ланки патології ЦНС
Патологічна анатомія	Морфологічні особливос­ті розвитку центральної нервової системи немовляти в залежності від стадії процесу	Аналізувати та інтерпретувати дані клінічного обстеження та додаткових методів обстеження хворих
Фармакологія	Фармакокінетику, фармакодинаміку, побічні еффекти медикаментозних, які застосовуються при лікуванні хворих на ураження нервової системи немовлят	Призначити лікування в залежності , індивідуальних особливостей хворого, періоду захворювання. Означити оптимальний режим прийому та дози препаратів. Виписати рецепти.
Пропедевтика внутрішніх хвороб	Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого	Зібрати скарги, анамнез хвороби, життя, виявити основні фактори ризику хворих на ураження нервової системи немовлят, провести об’єктивне обстеження хворого по органам і системам, інтерпретувати дані додаткових лабораторних та інструментальних досліджень
2. Внутрішньопредметна інтеграція
Пологова травма	Клінічні прояви пологової травми	Встановлювати характерні клінічні ознаки асфіксії диференційну діагностику з перинатальними ураження ми нервової системи
Внутрішньоутробна гіпоксія і асфіксія при народженні.	Симптоми пологової травми при народженні	Визначати клінічні ознаки пологової травми при народженні та проводити диференційну діагностику з проявами гіпоксія.
Внутрішньоутробні та неонатальні інфекції.	Клінічні прояви внутрішньоутробної та неонатальної інфекції.	Визначати клінічні ознаки внутрішньоутробної та неонатальної інфекції та проводити диференційну діагностику з проявами асфіксії

5. Зміст теми:

Розвитку пологової травми сприяють різні фактори:

сідничне передлежання;

олігогідроамніон;

• затяжні і стрімкі пологи;

• пологи вдома;

• поступлення до пологового будинку в потуговий період;

• вузькі і ригідні пологові шляхи;

• невеликий зріст матері;

• глибоке тривале поперечне стояння передлежачої частини плода в пологових шляхах;

патологічна форма таза в матері (вузький, плоский, плоскорахітичннй);

• стимуляція пологів на тлі слабкості пологової діяльності;

акушерські втручання в пологах (застосування порожнинних і вихідних аку­шерських щипців, вакуум екстрактора, поворот на ніжку з наступною екст­ракцією плода, операція кесаревого розтину при вклиненні голови плода в таз матері);

• макросомія;

• мікросомія внаслідок затримки внутрішньоутробного розвитку плода;

• коротка пуповина;

• обвивання пуповини навколо шиї;

• перекошеність;

• недоношеність;

• вади розвитку плода;

• великі розміри голови плода.

Класифікація пологових травм у новонароджених:

• пологова травма м'яких тканин і кісток скелета;

• пологова травма головного мозку (внутрішньочерепні крововиливи);

• пологова травма спинного мозку;

• пологова травма черепних і периферійних нервів;

• пологова травма внутрішніх органів.

За перебігом розрізняють наступні періоди пологової травми:

• гострий (7—10 днів із дня народження до 1-го місяця життя);

• ранній відновний (2 - 4-й місяці життя);

• пізній відновний (5-й місяць життя — до одного, двох років).

ПОЛОГОВА ТРАВМА М'ЯКИХ ТКАНИН І КІСТОК

Пологова травма м'яких тканин і кісток скелета трапляється часто і прояв­ляється саднами передлежачої частини, лінійними порізами при олігогідро-амніоні під час проведення операції кесаревого розтину. Переломи кісток скелета стаються при стисненні кістками таза, акушерськими щипцями, застосу­ванні акушерських інструментів.

Пологова пухлина локалізується в ділянці голови новонародженого як наслідок підшкірного накопичення серозно-кров'янистої рідини, позв'язана з процесом конфігурації голівки плода під час пологів або застосуванням вакуум-екстрактора. Набряк м'яких тканин голови розсмоктується до кінця раннього неоі іатал ьного періоду.

Стиснення вушної раковини акушерськими щипцями супроводжується кро­вовиливом і зміною форми вуха у вигляді кольорової капусти, при ушкодженні хрящової тканини надалі можливе формування стійкого перихондрпту.

Розрив задньої межової пластинки рогівки надалі призводить до утворення рубця, астигматизму й амбліопії.

Розрив і крововилив у грудниюю-ключично-соскоподібшш м'яз. Частіше трапляється в пологах при сідничному передлежанні плода. Розрив ло­калізується в груднинній частини м'яза, прнзводячп до розвитку кривошиї. Діаг­ностують до кінця 1-го тижня життя новонародженого. Голова дитини нахилена в уражений бік, а підборіддя повернуто у протилежний. При двобічному ушкод­женні голова нахилена вперед, обмежена рухливість хребта в шийному відділі, посилений шийний лордоз.

Крововилив під апоневроз — ізольоване скупчення крові під скальпом. Вини­кає в результаті накладання щипців і розриву підшкірних вен. Клінічно прояв­ляється пухлиноподібним, іноді флюктуючнм утворенням, необмеженим межа­ми однієї кістки черепа. При розмірі близько 1см може містити понад 200 мл кроні і зумовлювати розвиток гіповолемічного шоку. Спонтанне розсмоктуван­ня крові триває декілька тижнів і може супроводжуватися непрямою гіпербілірубінемією і жовтяничним забарвленням шкіри.

Кефалогематома — накопичення крові в субперіостальиому просторі. Є наслідком відшарування окістя при русі голови в момент прорізування. Кефало-гематома завжди обмежена межами однієї кістки, частіше тім'яної або потилич­ної, безболісна, не пульсує, під час пальпації можна відчути флуктуацію. Шкіра над кефалогематомою не змінена. У процесі розсмоктування може спричиню­вати підвищене внутрішньосудинне утворення білірубіну і розвиток жовтяниці.

Переломи покривших кісток і кісток основи черепа трапляються при здавлю­ванні голівки плода лобковим симфізом, крижовим мисом і сідничними висту­пами таза і, як правило, мають лінійний характер. Утиснені переломи формують­ся внаслідок накладання акушерських щипців. Якщо перелом не супроводжує внутрішньочерепний крововилив, то він перебігає безсимптомно, зазвичай са­мостійно загоюється і не чинить негативного впливу на подальший розвиток ди­тини. Зрідка у разі влучення в місце дефекту павутинної оболонки можуть утво­рюватися лептоменінгеальні кісти, які містять спинномозкову рідину. Надалі та­ка кіста може стати причиною судомної активності мозку. Перелом скроневої кістки з ушкодженням кам'янистої частини (піраміди) може супроводжуватися крововиливом у барабанну порожнину та ушкодженням слухових кісточок.

Перелом кісток лицевого черепа частіше відбувається при лицевому пере-длежанні і застосуванні акушерських щипців. Буває перелом очної ямки з ушко­дженням м'яза-підіймача верхньої повіки, сльозової протоки і сльозової залози, травмою очного яблука з крововиливом у склисте тіло. Виявляють зсув хрящо­вої частини носової перегородки внаслідок стиснення кісток носа під час по­логів, що супроводжується набряком слизової оболонки носової порожнини н утрудненням носового дихання через часткову обструкцію верхніх дихальних шляхів. Дихання у цьому разі стає стридорозним. Рідко виявляють перелом нижньої щелепи, що клінічно проявляється асиметрією обличчя і наявністю підшкірної гематоми в зоні перелому.

Перелом ключиці — одне з найчастіших ушкоджень під час пологів. Сприяючими факторами є: макросомія, утруднене виведення плечиків, закидання ручок при тазовому передлежанні, вузький таз. Зазвичай перелом розташовується в середній частині ключиці і може бути повним або підокісним. При грубих ушкодженнях — обмеження рухливості верхньої кінцівки, болюча пальпація ключиці,крепітація уламків .

Перелом плечової кістки є наслідком акушерських втручань при ножному і сідничному передлежанмі. Найчастіше перелом локалізується в середній трети­ні діафіза і метаепіфіза проксимального і дистального кінців плечової кістки. При діафізарному переломі рухи в кінцівці цілком відсутні. М'які тканини над зоною перелому набряклі, болючі, можна виявити крепітацію уламків При епіфізеолізі клініка залежить від ступеня зсуву уламків і проявляється при­пухлістю і болючістю в ділянці плечового суглоба, нечіткою крепітацією.

Перелом стегнової кістки можливий унаслідок витягання плода за тазовий кінець у випадку сідничного передлежання і при витягненні за ніжку при ке­са­ревому розтині. Бувають діафізарні переломи й епіфізеолізи. При діафізарному переломі, звичайно, відбувається зсув уламків по довжині, ширині і під кутом. Нога новонародженого займає вймушене положення, вона зігнута в колійному і кульшовому суглобах і приведена, виражений набряк стегна. При епіфізеолізі відзначають згладжуваність контурів кульшового суглоба, різке обмеження активних рухів, біль і крепітація уламків при спробі пасивних рухів. До 7- 10 дня формується значний кістковий мозоль і підвивих у кульшовому суглобі.

Внутрішньочерепні травматичні крововиливи

Травматичні внутрішньочерепні крововиливи виникають у доношених новонароджених і поєднуються з пологовою травмою. До умов, що впливають на перебіг внутрішньочерепних крововиливів, відносять порушення системи згортання крові, дефіцит вітаміну К у новонародженого. Серед доношених новонароджених частота внутрішньочерепних крововиливів- 1:1000. Клінічна картина внутрішньочерепної гематоми залежить від її локалізації (рис. ).