- •1. Поняття про машини та апарати. Визначення.
- •2.Сутність та значення матеріального балансу.
- •3.Розділи промислового регламенту.
- •4.Нормативна докуметнація у виробництві глз
- •5.Характеристика технічного устаткування на стадіях, перемішування мазей
- •6.Нові лікарські форми зі спрямованою доставкою лікарської речовини
- •7.Нові лікарські форми з регульованою швидкістю вивільнення лікарської речовини
- •8.Стадії виробництва стерильних лікарських форм
- •9.Носії лікарської речовини 3-го покоління
- •10.Методи отримання іммобілізованих ферментів
- •11. Сита - робочі поверхні апаратів для просіювання.
- •12. Позитивні сторони ударних млинів:
- •14. Закон Ріттінгера допускає , що збільшення поверхні матеріалу пропорційно роботі , витраченої під час розуміли .
- •19. Дезінтегратор (від лат. Integer - «цілий » ) - машина , призначена для дрібного дроблення крихких малоабразивних матеріалів .
- •21 Таблеткові покриття залежно від їх складу і способу нанесення розділяють на :
- •1. Дражовані покриття
- •1. Ґрунтування (обволікування).
- •2. Нашаровування (тістовка).
- •3. Шліфування.
- •4. Глянцування.
- •3.1. Гранулювання в дражувальному котлі;
- •3.2. Гранулювання розпиленням;
- •3.3. Гранулювання в псевдозрідженому шарі.
- •32. Розведення спиртових розчинів
- •35. Виробництво максимально очищених препаратів
- •36. Глибинний метод виробництва ферментів
- •38. Одним зі шляхів удосконалення виробництва екстракційних засобів з рослинної сировини є пошук і застосування нових екстрагентів.
- •41.Типи сушарок застосовуваних для сушіння вологих гранул. Характеристика апарата для одержання гранул в псевдо зрідженому шарі.
- •44. Стандартизація мазей.
- •43. Роль і значення мазевих основ в фармації.
- •46. Вимоги до ін'єкційних лікарських форм.
- •47. Устаткування,застосовуване для готування м’яких лікарських форм(мазей) на стадії гомогенізації
- •48. Оцінка якості медичних капсул
- •49. Способи виробництва желатинових капсул. Оцінка якості по дфу.
- •52.Медичні капсули. Основні вимоги дфу запропоновані до желатинових капсул з лікарськими речовинами.
- •53.Види і типи упаковки для виробництва фармацевтичних аерозолів ,її основні елементи.
- •54.Класифікація фармацевтичних аерозолів по способу застосування . Характеристика аерозольних балонів . Типи клапанно - розпилювальних систем.
- •55.Аерозольні упаковки. Пристрій клапана.
- •56.Пропеленти ,їх призначення. Класифікація. Технологічна схема виробництва лікарських засобів аерозольних упаковках.
- •1.Внутрішноцеховий контроль виробництва ін"акційних розчинів в ампулах.
- •2.Стадії технологічного процесу виробництва ін"акційних розчинів ампулах. Апаратура, що використовується на стадії стерилізації.
- •3.Виробницто ін."акційних розчинів в ампулах у середовищі захисних газів . Апаратурна схема виробництва.
- •4.Принцип роботи термокомпресійної установки при одержанні апірогенної води.
- •9. Якістьампульногоскла і ампул оцінюють за наступними параметрами:
- •15.Підготування ампул до наповнення. Способи мийки. Переваги і гідність шприцевого і вакуумного способів наповнення.
- •16.Теорія фільтрації. Фактори що впливають на процес розділення фаз.Принцип роботи установки з фільтром хніхфі
- •18.Екстракти-концентрати. Стандартизація рідких і сухих екстрактів-концентратів. Оптимальні способи їх сушіння.
- •19.Методи часткової і повної рекуперації спирту.
- •21. Методи визначення концентрації спирту в спирто-водних розчинах і фармацевтичних препаратах.
- •22. Розведення спирту. Формули розведення етанолу та перерахування масових відсотків в обємні.
- •23.Види реперколяції у виробництві екстракційних препаратів.
- •24.Стадії виробництва ферментів мікробіологічного синтезу.
- •25. Стадії одержання сухих екстрактів. Принцип роботи пінного випарника.
- •27. Стадії отримання екстракційних органопрепаратів.
- •28. Основні закони процесу екстрагування.
- •30. Статистичні і динамічні методи екстрагування лрс.
- •31. Промислові методи отримання ферментних препаратів гіалуронідазної кислоти.
- •33. Визначення концентрації спирту в настоянках по дфу виданню.
- •35. Максимально очищені препарати з рослинної сировини. Спосіб очищення. Суть діалізу і висолювання.
- •36. Способи одержання й устаткування при виробництві фармацевтичних препаратів протеолітичної дії.
- •37. Способи інтенсифікації процесу екстрагування бар із рослинної сировини. Екстрагування з пульсацією рідини в зваженому шарі.
- •38. Способи висушування витягів, що містять термолабільні речовини. Пристрій і принцип роботи розпилювальної сушарки.
- •39. Способи одержання витяжок на виробництві рідких екстрактів.
- •40. Характеристика конвективних і контактних сушарок.
- •41. Теплоносії. Види теплообмінників.
- •42. Типи сушильних апаратів для фітохімічного виробництва. Принцип роботи сублімаційної сушарки.
- •43. Способи одержання витяжок для виробництва сухих екстрактів. Чинники, що впливають на процес екстракції бар.
- •44. Методи очистки ферментів. Метод афінної хроматографії.
- •45.Гомогенізація дисперсних систем.Застосуван.У виробництві емульсій та суспензій.
- •46.Технологічні особливості виробництва стерильних суспензій для ін'єкцій.Застосовувана апаратура.
- •47.Устаткування,застосуван.Для готування мазей на стадії гомогенізування.
- •48 Оцінка якості медичних капсул
- •49.Способи виробництва желатинових капсул.Оцінка якості по дфу
- •50.Лікарські форми з мікрокапсул.Основ.Спосіб одержання.
23.Види реперколяції у виробництві екстракційних препаратів.
Реперколяція з розподілом сировини на рівні частини з незакінченим циклом проводиться в батареїперколяторів
Першу порцію сировини, призначену для завантаження, попередньо замочують рівним або половинним об'ємом екстрагента відносно маси сировини. Після набухання протягом 4—6 год матеріал укладають у перколятор І і настоюють 24год із подвійним у відношенні до маси сировини об'ємом екстрагента. Після закінчення зазначеного часу проводятьперколяцію до повного виснаження сировини з поділом витяжок на першу порцію в кількості 80 % від маси сировини, яку вважають готовим продуктом; другу порцію (менш концентровані витяжки) — у кількості, рівній масі сировини і призначену для намочування сировини для перколятора ІІ; третю порцію — відпуск 2 у подвійній кількості щодо маси сировини і призначену для настоювання сировини в перколяторі ІІ; четверту порцію — відпуск 3 в кількості, що майже в 6 разів перевищує масу сировини і призначену для екстрагування (перколяції) сировини в перколяторі II. З перколятора ІІ одержують 100 % готового продукту (ГП) відносно маси сировини в перколяторі і збирають відпуски для роботи із сировиною в черговому перколяторі. З останнього перколятора одержують 100% готового продукту і відпуски, що використовують для обробки наступної партії аналогічної сировини. Усі порції готового продукту, отримані з кожногоперколятора, об'єднують.
Реперколяція з розподілом сировини на рівні частини із закінченим циклом проводиться в батареїперколяторів
Кількість перколяторів у батареї залежить від властивостей сировини, чим складніше екстрагується сировина, тим більше число перколяторів входить у батарею.
Сировину, розділену на рівні частини, завантажують у перколятори. У перколяторі І сировину замочують для набухання протягом 4–6 год, після чого в перколятор подають екстрагент до «дзеркала» і настоюють 24 год. Потім перколюють в окрему ємність, одержуючи 80 % готового продукту (ГП 1 – 80 %) у відношенні до маси сировини в цьому перколяторі.
Перколяцію продовжують до повного виснаження сировини в іншу ємність одержують «відпуск 1». Цим відпуском 1 проводять замочування, настоювання і перколяцію сировини в перколяторі ІІ, з якого одержують готовий продукт (ГП 2 — 100 %) у кількості, рівній 100% щодо маси сировини в перколяторі, і відпуск2. Відпуском 2 проводять замочування, настоювання і перколяцію сировини в перколяторі ІІІ; з якого одержують (ГП 3– 100 %) готовий продукт 3 у кількості, рівній 100 % відносно маси сировини в перколяторі і відпуск 3. Так ведуть процес у кожному і наступномуперколяторі, якщо їх більше трьох; Відпуск останнього перколятора упарюють до 20 %, яких не вистачає, готового продукту злитого з перколятора І. При цьому одержують на 300 кгі сировини рідкого екстракту: 80+100+100+20=300 л(кг), тобто співвідношенні 1:1.
Реперколяція за методом Босіна.
Сировину завантажують у рівних кількостях у кожний перколятор батареї (рис. 3). Сировину у перколяторі І екстрагують чистим екстрагентом, у наступних відпусками після витягу сировини з попередніх перколяторів. Готовий продукт одержують тільки з останнього перколятора в об'ємі, рівному всій масі матеріалу, що екстрагується, тобто 1:1.
Реперколяція з розподілом сировини на нерівні частини за Фармакопеями США і Німеччини.
Ці варіанти реперколяції офіцинальні в зазначених країнах.
Відповідно до Фармакопеї США вихідну сировину приймають за 100 % і завантажують у перколятори в співвідношенні 5:3:2
Роботу починаюсь із найбільшою порцією сировини та обробляють її чистим екстрагентом. Витяжку збирають у два прийоми: ГП 1 у І 20 % від загальної кількості сировини і відпуск, що використовують для набухання, настоювання і перколяції у перколяторі II. З перколятора II одержують ГП 2 в кількості 30 % від загальної кількості сировини і відпуск 2, який використовують для екстрагування сировини перколятора ІІІ. З перколятора IIIзбирають 50 % готового продукту відносно до маси сировини. Усього одержують 20 + 30 + 50 = 100 % готового продукту на 100 % вихідної сировини, тобто 1:1.
Відповідно до Німецької фармакопеї всю суху сировину завантажують у три перколятори в співвідношенні 5 : 3,25 : 1,75 і проводять процес, аналогічно описаному вище, для фармакопеї США.
Реперколяція з розподілом сировини на нерівні частини за Фармакопеями США і Німеччини може застосовуватися для невеликих виробництв при одержанні незначної кількості продукту, тому щов цих модифікаціях реперколяціїсировина в другому і в третьому перколяторах виснажується не повністю. Найменше сировина виснажується в третьому перколяторі.
Метод реперколяції Чулкова. Запропонований у 1943 році, знайшов застосування на фармацевтичних виробництвах, що довгостроково працюють за цією схемою.
Екстрагування проводять у батареї з чотирьох і більше перколяторів. Розрізняють два періоди; у пусковий період щодня завантажують по одному перколятору; зливання готового продукту не проводять. У кожний перколяторзавантажують рівну кількість сировини що попередньо заливають рівною кількістю чистого екстрагенту (для першого перколятора) або витягом отриманим із попереднього перколятора (для другого і всіх наступнихперколяторів). Набряклу сировину завантажують у перший перколятор, заливають екстрагентом до «дзеркала» і залишають на добу. Наступного дня з першого перколятора зливають витяжки в два прийоми: першу витяжку — в об'ємі, рівному масі сировини, завантаженої в перколятор, який використовують для замочування сировини в другомуперколяторі, і другу витяжку — у подвійному об'ємі стосовно маси сировини, що використовують для настоювання сировини в другому перколяторі. У цей час у перший перколятор подають свіжий екстрагент у кількості, рівній сумі витяжок. На третій день із другого перколятора збирають також дві витяжки: для роботи із сировиною, призначеною для завантаження в третій перколятор. У другий перколятор подають витяжки з першого перколятора, а в ньогознову подають свіжий екстрагент. Далі процес проводиться аналогічно.
Через добу після завантаження останнього перколятора починається робочий період. У цей час з останньогоперколятора зливають першу порцію готового продукту в об'ємі, рівному масі сировини в цьому перколяторі. Одночасно з першого перколятора вливають усі витяжки і подають їх у другий перколятор. Сировина в першомуперколяторі повністю виснажена. Свіжий екстрагент подають у другий перколятор. Збір готового продукту робиться щодня з того перколятора, який знову завантажений сировиною.
Втрат біологічно активних речовин практично немає, тому що В кожному перколяторі сировина неодноразово обробляється свіжим екстрагентом і виснажується максимально.
Пришвидшена дробна мацерація протинапрямленим методом (за ЦАНДІ). Проведення екстрагування за ЦАНДІ дозволяє значно скоротити час на випуск готової продукції.
Сировину в сухому вигляді завантажують у рівних кількостях у три перколятори. Свіжий екстрагент додають тільки в перший перколятор, у три прийоми. Спочатку заливають сировину в першому перколяторі «до дзеркала» і настоюють 2 год. Після закінчення цього терміну витяжку з першого перколятора переносять другий перколятор, а в перший перколятор знову подають свіжий екстрагент «до дзеркала». Сировину в обох перколятора настоюють 2год, після чого витяжку з другого перколятора переносять на сировину в третій перколятор, у другий — переносять витяжку з першого перколятора, а в перший — знову (у третє) подають свіжий екстрагент. Завантаженіперколятори залишають для настоювання на 24 год. Наступного дня з третього перколятора зливають усю витяжку, що є готовим продуктом. З другого перколятора всю витяжку переносять у третій перколятор. З першогоперколятора витяжки зливають, сировину вивантажують і віджимають. Усі витяжки з першого перколятора об'єднують і використовують для настоювання сировини в другому перколяторі. Обидва перколятори залишають на 2 год. Потім із третього перколятора зливають другу порцію готового продукту. З другого перколятора повністю зливають витяжку, сировину вивантажують і віджимають. Усі витяжки з другого перколятора передають у третій перколятор, настоюють 2 год. Після закінчення цього часу одержують третю порцію готового продукту, до якого приєднують віджим з останньогоперколятора.
Такий метод екстрагування застосовують для фітохімічного виробництва невеликих об'ємів і в лабораторних умовах. При використанні цього методу в останньому і передостанньому перколяторах сировина виснажується не повністю, тому що обробка проводиться не чистим екстрагентом.