21. Методи визначення концентрації спирту в спирто-водних розчинах і фармацевтичних препаратах.

Вміст етанолу в розчині (концентрація) виражається у відсотках за об'ємом, тобто як об'ємна частка, % (об. ч.); і у відсотках за масою, тобто як масова частка, % (мас. ч.). Якщо нема спеціального зазначення, мається на увазі об'ємна частка у відсотках. Вміст етанолу Cv в розчині у відсотках за об'ємом Сг показуе; яка кількість мілілітрів безводного етанолу міститься в 100 мл водно-спиртового розчину при 20 9С. Концентрація етанолу Ст в розчині у відсотках за масою показує, яка кількість грамів безводного етанолу міститься в 100 г водно-спиртового розчину.

Вміст етанолу у (водно-спиртових розчинах визначають скля­ним і металевим спиртомірами, а також за густиною — денсиметром (ареометром) або пікнометром (рис. ). За допомогою значення густини при 20 °С визначаюсь Cv і Ст, користуючись таблицею 1 ДФXI. За значеннями густини, які отримані при інших температурах, І показаннями скляного і металевого спир­томірів переведення в відсотки за об'ємом при 20 °С здійснюють за спеціальними таблицями видавництва стандартів1.

Концентрацію етанолу визначають скляними спиртомірами класу 0,1 (ціна поділки — 0,1 %) або класу 0,5. Арбітражні визначення міцності спиртових розчинів проводять металевими або скляними спиртомірами класу ОД. Для практичних цілей кори­стуються спиртомірами класу 0,5 із вбудованим термометром. Комплект складається з двох або трьох спиртомірів (0—60, 60— 100 або 0—40, 40—70, 70—100 %). 'Скляний спиртомір при тем­пературі 20 °С показує об'ємну частку етанолу у відсотках. Але в умовах великих фармацевтичних виробництв температура часто відхиляється від 20 °С. У цих випадках визначення проводять при фактичній температурі, а отримані значення скляного спир­томіра приводять до 20 °С за допомогою таблиці III видавництва стандартів.

22. Розведення спирту. Формули розведення етанолу та перерахування масових відсотків в обємні.

Розведення водно-спиртових розчинів необхідно проводити за об'ємом і за масою. При цьому зручно виходити з рівняння матеріального балансу абсолютного спирту:

Х*а = р*b,

де X — кількість міцного спирту;

а — концентрацій міцного спирту;

р — кількість спирту необхідної концентрації;

b— необхідна концентрація.

Для розведення слабкими спиртами формула (3.5) набуває іншого вигляду:

Х*(а-с) = р*(b-с),

де c—концентрація слабкого спирту. ,

Розрахунки можуть бути проведені за правилом «зірочки»:

Зліва вгорі записують концентрацію міцного розчину а; зліва внизу — концентрацію розріджувача, слабкого розчину с; у разі чистого розчинника с = О. У центрі записується потрібна концентрація b. Цифри праворуч одержують відніманням по діагоналі —• від більшого менше. Вони показують відповідну (по горизонталі) кількість міцного розчину (b- с) і розріджувача (а -b). При додаванні цих величин одержують кількість розчину (а - с) необхідної концентрації.

Формули прийнятні для розрахунків розведення як у масових, так і в об'ємних відсотках. Але слід пам'ятати, що у випадках розведення об'ємів може бути використана .тільки концентрація за об'ємом, при розведенні масових кількостей .— тільки концентрація за масою.

При розведенні за об'ємом розраховують необхідний об'єм міцного етанолу. Визначення кількості води утруднене через явище контракції, тобто зменшення об'єму суміші води і етанолу проти їхньої арифметичної суми. Тому простіше не розраховувати необхідну кількість води, а до розрахованої кількості міцного етанолу додати воду до необхідного об'єму при температурі 20 °С,