- •Вступ
- •ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
- •1. Предмет і метод земельного права
- •2. Система і принципи земельного права
- •2. Земельне право СРСР (1917–1990 рр.)
- •3. Історія земельного права України
- •3.1. Розвиток земельного законодавства України
- •3.3. Земельний кодекс України 2001 р.
- •1. Поняття і види джерел земельного права
- •2. Конституція України і закони як основні джерела земельного права
- •1. Поняття земельних правовідносин
- •2. Види земельних правовідносин
- •3. Земельно-правові норми
- •4. Виникнення, зміна і припинення земельних правовідносин
- •1. Поняття права власності на землю
- •2. Право державної власності на землю
- •3. Право комунальної власності на землю
- •4. Розмежування земель права державної і комунальної власності
- •5. Право приватної власності на землю
- •1. Право постійного і тимчасового користування землею
- •2. Порядок надання земельних ділянок у постійне користування юридичним особам
- •3. Правові засади оренди землі
- •4. Договір оренди землі
- •5. Орендодавці та орендарі. Їх права та обов’язки
- •6. Зміна, припинення і поновлення договору оренди землі
- •1. Право сервітуту за римським правом
- •2. Право земельного сервітуту в Україні
- •2.1. Поняття та види земельних сервітутів
- •2.2. Правовий режим земельних сервітутів
- •3. Обмеження щодо використання земельних ділянок
- •1. Тенденції розвитку земельного обігу
- •2. Розвиток ринку землі
- •3. Правові засади формування ринку земель сільськогосподарського призначення
- •4. Основні напрями розвитку ринку земель житлової та громадської забудови, інших земель несільськогосподарського призначення
- •4.1. Стан розвитку ринку землі несільськогосподарського призначення
- •4.2. Завдання щодо реалізації основних напрямів ринку землі
- •5. Правові засади купівлі-продажу земельних ділянок
- •7. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
- •8. Право дарування, успадкування, обміну та застави земельних ділянок
- •9. Придбання права власності на земельні ділянки, зайняті об’єктами незавершеного будівництва та автозаправними станціями
- •1. Завдання, зміст і порядок охорони земель
- •2. Стимулювання охорони земель
- •3. Правове забезпечення захисту грунтів
- •4. Проблеми охорони агроландшафтів України
- •1. Система управління земельними ресурсами
- •2. Управління як засіб реалізації земельного законодавства
- •3. Організаційно-правові форми управління щодо використання та охорони земель
- •4. Поняття і завдання землеустрою
- •5. Роль землеустрою в регулюванні земельних відносин
- •6. Поняття та зміст державного земельного кадастру
- •7. Порядок ведення державного земельного кадастру
- •8. Облік кількості і якості земель у складі державного земельного кадастру
- •9. Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
- •10. Методика грошової оцінки земель населених пунктів
- •11. Методика грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)
- •12. Методика експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення1
- •13. Визначення тарифів на проведення робіт під час експертної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення
- •14. Поняття і функції кадастрового номера земельної ділянки1
- •16. Порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам
- •17. Особливості встановлення меж кадастрових зон і кадастрових кварталів
- •18. Тенденції щодо створення кадастру майбутнього
- •1. Організація державного контролю
- •2. Державний комітет України по земельних ресурсах як головний орган державного контролю
- •3. Інші спеціально уповноважені державні органи, що здійснюють земельний контроль
- •4. Громадський земельний контроль
- •5. Виробничий земельний контроль
- •6. Правові форми земельного контролю
- •7. Моніторинг земель
- •8. Стимулювання працівників спеціально уповноважених органів у галузі контролю за охороною природи і раціональним використанням земельних ресурсів
- •9. Захист прав та вирішення земельних спорів
- •10. Порядок розгляду земельних спорів судами
- •11. Розгляд земельних спорів третейським судом
- •1. Поняття і види юридичної відповідальності
- •3. Дисциплінарна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •4. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •4.1. Види правопорушень, за які наступає відповідальність
- •4.3. Розгляд справ про порушення земельного законодавства
- •4.5. Постанова по справі про адміністративне правопорушення
- •4.6. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень
- •5. Цивільна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •6. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення
- •2. Правові форми плати за землю
- •3. Співвідношення орендної плати за землю і земельної ренти
- •4. Особливості обчислення плати за різні категорії земель
- •5. Обчислення і строки сплати земельного податку
- •6. Пільги щодо плати за землю
- •ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
- •1. Поняття земель сільськогосподарського призначення
- •2. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •3. Права і обов’язки власників і користувачів земель сільськогосподарського призначення
- •4. Суб’єкти прав на землі сільськогосподарського призначення
- •1. Земельна реформа – шлях до удосконалення земельних правовідносин
- •2. Основні ознаки приватизації земель
- •3. Порядок складання проектів приватизації земель
- •3.1. Загальні рекомендації
- •3.2. Підготовчі роботи
- •3.3. Складання проекту
- •4. Паювання земель колективної власності
- •4.1. Мета і зміст паювання земель
- •4.2. Порядок складання схем поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)
- •4.3. Порядок передачі земельної частки (паю) в натурі
- •5. Паювання земель колективної власності за спрощеною процедурою
- •6. Виділення єдиним масивом земельних ділянок групі власників земельних часток (паїв)
- •8. Розширення приватних підсобних господарств за рахунок земельних часток (паїв)
- •9. Приватизація земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти незавершеного будівництва
- •10. Приватизація земельних ділянок, на яких розташовані автозаправні станції
- •11. Земельна правосуб’єктність комерційних сільськогосподарських підприємств
- •1. Правовий режим земель фізичних осіб
- •1.1. Земельні правовідносини у приватному підсобному господарстві
- •2. Правовий режим земель юридичних осіб
- •2.1. Правові форми використання земель юридичними особами
- •2.2. Земельні правовідносини в селянському (фермерському) господарстві
- •3. Містобудівний кадастр земель житлової і громадської забудови
- •4. Земельно-кадастрова інвентаризація земель житлової і громадської забудови
- •4.1. Поняття та організаційні заходи
- •4.2. Виконання робіт щодо інвентаризації земель
- •4.3. Складання і оформлення матеріалів інвентаризації земель
- •5. План земельно-господарського устрою населеного пункту
- •6. Встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та передача їх у спільне користування членам об’єднань власників багатоквартирних будинків
- •6.1. Поняття прибудинкових територій, встановлення та закріплення їхніх меж і передачі їх у спільне користування
- •6.2. Надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків
- •6.3. Право на прибудинкову територію та на її використання
- •7.1. Поняття та зміст юридичних і технічних правил
- •7.2. Земельна ділянка та її складові
- •7.3. Визначення часток у спільній частковій власності, обмежень та сервітутів
- •7.4. Формування меж земельних ділянок спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб в існуючій багатоповерховій забудові
- •8. Складання проектів щодо встановлення меж сільських населених пунктів
- •8.1. Мета і зміст складання проектів
- •8.2. Виготовлення та оформлення технічної документації
- •8.3. Перенесення проекту в натуру
- •1. Правовий режим земель промисловості
- •2. Правовий режим земель транспорту
- •3. Правовий режим земель зв’язку та енергетики
- •4. Правовий режим земель оборони
- •1. Поняття земель особливо охоронних територій
- •2. Правовий режим земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення
- •2.2. Землі природних та біосферних заповідників
- •2.3. Землі національних природних і регіональних ландшафтних парків
- •2.4. Землі ботанічних садів
- •2.5. Землі дендрологічних та зоологічних парків
- •3. Правовий режим земель оздоровчого призначення
- •1. Поняття і види земель лісового фонду
- •2. Правові форми користування землями лісового фонду
- •3. Управління в галузі використання земель лісового фонду
- •4. Виникнення та припинення права лісового землекористування
- •5. Правове регулювання відтворення та охорони земель лісового фонду
- •6. Лісовпорядкування та державний лісовий кадастр
- •7. Відповідальність за порушення лісового законодавства
- •1. Поняття, склад та загальна характеристика земель водного фонду
- •2. Особливості користування водними об’єктами
- •3. Управління землями водного фонду
- •4. Користування землями водного фонду
- •5. Водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, смуги відведення
- •6. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •1. Поняття земель надрокористування
- •2. Надання земель для користування надрами
- •3. Права та обов’язки користувачів надр
- •4. Плата за користування надрами
- •1. Поняття техногенно забруднених земель
- •2. Правовий режим зон відчуження та безумовного відселення
- •СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
- •ЛІТЕРАТУРА, ВИКОРИСТАНА ПІД ЧАС ПІДГОТУВАННЯ ДАНОГО ВИДАННЯ
- •1. Перелік основних нормативно-правових актів
Земельне право України
У подальшому він був покладений в основу тих майноC вих прав, які найчастіше називають правами на майно осіб, що не являються власниками. Положення, встановлені римським правом, засвоювались і національним правом баC гатьох держав більш пізнього періоду виникнення. Не пройC шло осторонь цього також і право України, доповнене деяC кими характерними рисами.
2. Право земельного сервітуту в Україні
2.1. Поняття та види земельних сервітутів
Аналогічно римському праву в Україні визнано, що сервіC тут становить різновидність майнових прав. Це є суттєвим визC нанням, оскільки на сервітут поширюються всі інші норми та ознаки майнового права.
Суб’єктами сервітуту слід вважати власників майна, обтяжеC ного сервітутом, з одного боку, та осіб, що здійснюють право серC вітуту, – з іншого. За чинним законодавством це повинні бути громадяни чи юридичні особи – власники чи користувачі зеC мельної ділянки або іншої нерухомості. Як і майновий сервітут римського права, сервітут українського права установлюється на користь визначеної земельної ділянки чи іншої нерухомості.
В якості об’єкта сервітуту в українському праві вважаються земельні ділянки.
Право земельного сервітуту визначається не лише як право на майно, а й більш конкретно, як право обмеженого користуC вання чужими земельними ділянками.
Так, згідно з вимогами Земельного кодексу України земельC ним сервітутом є право обмеженого користування чужими земельними ділянками, встановлене для однієї особи або декC ількох осіб (приватний земельний сервітут) чи для необмежеC ного кола осіб (публічний земельний сервітут).
Приватний земельний сервітут встановлюється за домовлеC ністю між особою, що вимагає його встановлення, та власником земельної ділянки. В разі недосягнення такої згоди, рішення
122
Розділ VII. Право земельного сервітуту
приймається у судовому порядку за позовом особи, що вимаC гає встановлення сервітуту.
Публічний земельний сервітут встановлюється шляхом прийняття відповідного закону, іншого нормативноCправового акта України чи за рішенням суду.
За призначенням Земельним кодексом України встановлюC ються такі види земельних сервітутів:
проходу – право проходу або проїзду на велосипеді чеC рез чужу земельну ділянку;
проїзду – право проїзду на транспортному засобі проC їзною частиною через чужу земельну ділянку;
інженерної комунікації – право прокладання та експлуаC тації державних, комунальних та приватних ліній електC ропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комуC нікацій через чужу земельну ділянку;
водопроводу – право проводити на свою земельну ділянку воду з чужої водойми або через чужу земельну ділянку;
водостоку – право відведення води зі своєї земельної ділянки на чужу або через чужу земельну ділянку;
водозабору – право забору води для потреб своєї земельної ділянки з чужої водойми та право проходу до водойми;
водопою – право поїти свою худобу та право прогону худоби, що веде до водойми;
прогону худоби – право прогону худоби та проходу чеC рез чужу земельну ділянку;
пасовища – право сінокосу та випасу худоби на чужій земельній ділянці в періоди, що відповідають місцевим умовам та звичаям;
будівництва – право зведення будівель та споруд на власній земельній ділянці з опорою на сусідню земельну ділянку, або будівель та споруд, що нависають над сусідC ньою земельною ділянкою на відповідній висоті, право зведення будівель та споруд на сусідній земельній ділянці;
ремонтноCбудівельної смуги – право встановлення будіC вельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;
123
Земельне право України
охорони довкілля – право здійснювати на чужій зеC мельній ділянці заходи щодо охорони довкілля;
проведення науковоCдослідних робіт – право тимчасовоC го користування земельною ділянкою для проведення науковоCдослідних робіт;
вилову риби з берега водного об’єкта;
інші способи задоволення потреб, які не можуть бути забезC печені без встановлення відповідних земельних сервітутів.
2.2.Правовий режим земельних сервітутів
Углаві 17 Земельного кодексу України підкреслюється, що земельні сервітути, встановлені на земельну ділянку, не позбавC ляють власника цієї земельної ділянки прав володіння, корисC тування та розпорядження нею.
Земельні сервітути підлягають обов’язковій державній реєC страції в порядку, передбаченому Земельним кодексом. ІнфорC мація про встановлення земельного сервітуту є невід’ємною частиною правовстановлюючого документа щодо земельної ділянки, на яку встановлено земельний сервітут.
Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку до іншої особи.
Земельний сервітут не може бути предметом купівліCпродаC жу, застави і не може передаватися будьCяким способом особою,
вінтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.
Власник, а також користувач та орендар земельної ділянки, на яку встановлено земельний сервітут, має право, якщо інше не передбачено законом, вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, відповідної винагороди за його встановлення.
Власникові земельної ділянки, на яку встановлено земельC ний сервітут, мають бути відшкодовані збитки, завдані внасліC док користування земельним сервітутом.
Земельні сервітути встановлюються на визначений та неC визначений строк.
124
Розділ VII. Право земельного сервітуту
Норми Земельного кодексу передбачають припинення дії земельного сервітуту. На вимогу власника земельної ділянC ки, на яку встановлено земельний сервітут, його дія може бути припинена у зв’язку із виникненням підстав для його встановлення.
Дія земельного сервітуту припиняється на вимогу власниC ка земельної ділянки у разі:
поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановC лено земельний сервітут, та власника земельної ділянки, на яку він встановлений;
відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут, від його подальшого використання;
рішення суду;
закінчення строку, на який було встановлено земельний сервітут.
Якщо земельна ділянка, на яку встановлено земельний сервC ітут, не може бути використана відповідно до її призначення, власник цієї земельної ділянки має право вимагати зняття зеC мельного сервітуту з цієї земельної ділянки у судовому порядку.
З введенням земельного сервітуту власник не позбавC ляється права володіння, користування і розпорядження своєю земельною ділянкою. Разом з сервітутом у правовий вжиток увійшло поняття “обтяжування” (обмеження) майна сервітутом. Чи попадає правова природа обтяжування в розC ряд обмежень права власності? Власник обмеженого сервіC тутом майна не позбавляється ні одного із належних йому прав. Однак він опиняється обмеженим у здійсненні права користування земельною ділянкою в такій мірі, в якій цього вимагає право сервітуту. Він уже не може вільно, на свій розсуд користуватися земельною ділянкою так, як він мав би змогу це робити у разі відсутності сервітуту. Подібне обмеC ження у праві користування впливає на зміст права власC ності, відповідно частково і обмежує його.
Як і всяке інше право, встановлене законом, право сервітуC ту підлягає захисту. Захист здійснюється в судовому порядку. Позов подається особою, що має право на сервітут; відповідаC
125