- •Вступ
- •ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
- •1. Предмет і метод земельного права
- •2. Система і принципи земельного права
- •2. Земельне право СРСР (1917–1990 рр.)
- •3. Історія земельного права України
- •3.1. Розвиток земельного законодавства України
- •3.3. Земельний кодекс України 2001 р.
- •1. Поняття і види джерел земельного права
- •2. Конституція України і закони як основні джерела земельного права
- •1. Поняття земельних правовідносин
- •2. Види земельних правовідносин
- •3. Земельно-правові норми
- •4. Виникнення, зміна і припинення земельних правовідносин
- •1. Поняття права власності на землю
- •2. Право державної власності на землю
- •3. Право комунальної власності на землю
- •4. Розмежування земель права державної і комунальної власності
- •5. Право приватної власності на землю
- •1. Право постійного і тимчасового користування землею
- •2. Порядок надання земельних ділянок у постійне користування юридичним особам
- •3. Правові засади оренди землі
- •4. Договір оренди землі
- •5. Орендодавці та орендарі. Їх права та обов’язки
- •6. Зміна, припинення і поновлення договору оренди землі
- •1. Право сервітуту за римським правом
- •2. Право земельного сервітуту в Україні
- •2.1. Поняття та види земельних сервітутів
- •2.2. Правовий режим земельних сервітутів
- •3. Обмеження щодо використання земельних ділянок
- •1. Тенденції розвитку земельного обігу
- •2. Розвиток ринку землі
- •3. Правові засади формування ринку земель сільськогосподарського призначення
- •4. Основні напрями розвитку ринку земель житлової та громадської забудови, інших земель несільськогосподарського призначення
- •4.1. Стан розвитку ринку землі несільськогосподарського призначення
- •4.2. Завдання щодо реалізації основних напрямів ринку землі
- •5. Правові засади купівлі-продажу земельних ділянок
- •7. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
- •8. Право дарування, успадкування, обміну та застави земельних ділянок
- •9. Придбання права власності на земельні ділянки, зайняті об’єктами незавершеного будівництва та автозаправними станціями
- •1. Завдання, зміст і порядок охорони земель
- •2. Стимулювання охорони земель
- •3. Правове забезпечення захисту грунтів
- •4. Проблеми охорони агроландшафтів України
- •1. Система управління земельними ресурсами
- •2. Управління як засіб реалізації земельного законодавства
- •3. Організаційно-правові форми управління щодо використання та охорони земель
- •4. Поняття і завдання землеустрою
- •5. Роль землеустрою в регулюванні земельних відносин
- •6. Поняття та зміст державного земельного кадастру
- •7. Порядок ведення державного земельного кадастру
- •8. Облік кількості і якості земель у складі державного земельного кадастру
- •9. Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
- •10. Методика грошової оцінки земель населених пунктів
- •11. Методика грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)
- •12. Методика експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення1
- •13. Визначення тарифів на проведення робіт під час експертної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення
- •14. Поняття і функції кадастрового номера земельної ділянки1
- •16. Порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам
- •17. Особливості встановлення меж кадастрових зон і кадастрових кварталів
- •18. Тенденції щодо створення кадастру майбутнього
- •1. Організація державного контролю
- •2. Державний комітет України по земельних ресурсах як головний орган державного контролю
- •3. Інші спеціально уповноважені державні органи, що здійснюють земельний контроль
- •4. Громадський земельний контроль
- •5. Виробничий земельний контроль
- •6. Правові форми земельного контролю
- •7. Моніторинг земель
- •8. Стимулювання працівників спеціально уповноважених органів у галузі контролю за охороною природи і раціональним використанням земельних ресурсів
- •9. Захист прав та вирішення земельних спорів
- •10. Порядок розгляду земельних спорів судами
- •11. Розгляд земельних спорів третейським судом
- •1. Поняття і види юридичної відповідальності
- •3. Дисциплінарна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •4. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •4.1. Види правопорушень, за які наступає відповідальність
- •4.3. Розгляд справ про порушення земельного законодавства
- •4.5. Постанова по справі про адміністративне правопорушення
- •4.6. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень
- •5. Цивільна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •6. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення
- •2. Правові форми плати за землю
- •3. Співвідношення орендної плати за землю і земельної ренти
- •4. Особливості обчислення плати за різні категорії земель
- •5. Обчислення і строки сплати земельного податку
- •6. Пільги щодо плати за землю
- •ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
- •1. Поняття земель сільськогосподарського призначення
- •2. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •3. Права і обов’язки власників і користувачів земель сільськогосподарського призначення
- •4. Суб’єкти прав на землі сільськогосподарського призначення
- •1. Земельна реформа – шлях до удосконалення земельних правовідносин
- •2. Основні ознаки приватизації земель
- •3. Порядок складання проектів приватизації земель
- •3.1. Загальні рекомендації
- •3.2. Підготовчі роботи
- •3.3. Складання проекту
- •4. Паювання земель колективної власності
- •4.1. Мета і зміст паювання земель
- •4.2. Порядок складання схем поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)
- •4.3. Порядок передачі земельної частки (паю) в натурі
- •5. Паювання земель колективної власності за спрощеною процедурою
- •6. Виділення єдиним масивом земельних ділянок групі власників земельних часток (паїв)
- •8. Розширення приватних підсобних господарств за рахунок земельних часток (паїв)
- •9. Приватизація земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти незавершеного будівництва
- •10. Приватизація земельних ділянок, на яких розташовані автозаправні станції
- •11. Земельна правосуб’єктність комерційних сільськогосподарських підприємств
- •1. Правовий режим земель фізичних осіб
- •1.1. Земельні правовідносини у приватному підсобному господарстві
- •2. Правовий режим земель юридичних осіб
- •2.1. Правові форми використання земель юридичними особами
- •2.2. Земельні правовідносини в селянському (фермерському) господарстві
- •3. Містобудівний кадастр земель житлової і громадської забудови
- •4. Земельно-кадастрова інвентаризація земель житлової і громадської забудови
- •4.1. Поняття та організаційні заходи
- •4.2. Виконання робіт щодо інвентаризації земель
- •4.3. Складання і оформлення матеріалів інвентаризації земель
- •5. План земельно-господарського устрою населеного пункту
- •6. Встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та передача їх у спільне користування членам об’єднань власників багатоквартирних будинків
- •6.1. Поняття прибудинкових територій, встановлення та закріплення їхніх меж і передачі їх у спільне користування
- •6.2. Надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків
- •6.3. Право на прибудинкову територію та на її використання
- •7.1. Поняття та зміст юридичних і технічних правил
- •7.2. Земельна ділянка та її складові
- •7.3. Визначення часток у спільній частковій власності, обмежень та сервітутів
- •7.4. Формування меж земельних ділянок спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб в існуючій багатоповерховій забудові
- •8. Складання проектів щодо встановлення меж сільських населених пунктів
- •8.1. Мета і зміст складання проектів
- •8.2. Виготовлення та оформлення технічної документації
- •8.3. Перенесення проекту в натуру
- •1. Правовий режим земель промисловості
- •2. Правовий режим земель транспорту
- •3. Правовий режим земель зв’язку та енергетики
- •4. Правовий режим земель оборони
- •1. Поняття земель особливо охоронних територій
- •2. Правовий режим земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення
- •2.2. Землі природних та біосферних заповідників
- •2.3. Землі національних природних і регіональних ландшафтних парків
- •2.4. Землі ботанічних садів
- •2.5. Землі дендрологічних та зоологічних парків
- •3. Правовий режим земель оздоровчого призначення
- •1. Поняття і види земель лісового фонду
- •2. Правові форми користування землями лісового фонду
- •3. Управління в галузі використання земель лісового фонду
- •4. Виникнення та припинення права лісового землекористування
- •5. Правове регулювання відтворення та охорони земель лісового фонду
- •6. Лісовпорядкування та державний лісовий кадастр
- •7. Відповідальність за порушення лісового законодавства
- •1. Поняття, склад та загальна характеристика земель водного фонду
- •2. Особливості користування водними об’єктами
- •3. Управління землями водного фонду
- •4. Користування землями водного фонду
- •5. Водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, смуги відведення
- •6. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •1. Поняття земель надрокористування
- •2. Надання земель для користування надрами
- •3. Права та обов’язки користувачів надр
- •4. Плата за користування надрами
- •1. Поняття техногенно забруднених земель
- •2. Правовий режим зон відчуження та безумовного відселення
- •СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
- •ЛІТЕРАТУРА, ВИКОРИСТАНА ПІД ЧАС ПІДГОТУВАННЯ ДАНОГО ВИДАННЯ
- •1. Перелік основних нормативно-правових актів
Розділ XXIII. Правовий режим техногенно забруднених земель
Адміністрація зони організовує та координує проведення всіх заходів на територіях зони відчуження, а також зони безуC мовного (обов’язкового) відселення, вирішує питання їх фінанC сування, охорони громадського порядку, захисту наукових і економічних інтересів держави, вживає заходів до створення безпечних умов праці та зменшення рівня опромінення персоC налу, який працює на цих територіях, з метою охорони його здоров’я, забезпечує додержання норм радіаційної безпеки, порядку поводження з радіоактивними відходами, а також несе відповідальність за оперативне, повне й об’єктивне інформуванC ня населення про екологічний стан у цих зонах.
Для більш ефективного проведення всіх заходів на території зони безумовного (обов’язкового) відселення після повного відселення жителів з населених пунктів, віднесених до цієї зони, Адміністрація зони в разі необхідності може створювати свої підрозділи на місцях. Рішення Адміністрації зони є обов’язкоC вим для виконання всіма підприємствами, установами і органC ізаціями, розташованими або залученими до робіт у зазначених зонах, незалежно від форм власності та організаційноCправових форм.
Управління зоною безумовного (обов’язкового) відселення до повного відселення жителів з населених пунктів, віднесених до цієї зони, та управління зоною гарантованого добровільного відселення здійснюється відповідними обласними радами.
2. Правовий режим зон відчуження та безумовного відселення
Ст. 12 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначає види діяльності, заборонені у зонах відчуC ження та безумовного відселення.
Землі зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відсеC леня виводяться з господарського обігу, відмежовуються від суміжних територій і переводяться до категорії радіаційно неC безпечних земель.
599
Земельне право України
У зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відсеC лення забороняється:
постійне проживання населення;
здійснення діяльності з метою одержання товарної проC дукції без спеціального дозволу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту наC селення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
перебування осіб, які не мають на це спеціального дозвоC лу, а також залучення до роботи осіб без їх згоди;
вивезення за межі зон без спеціального дозволу МіністерC ства України з питань надзвичайних ситуацій та у спраC вах захисту населення від наслідків Чорнобильської каC тастрофи землі, глини, піску, торфу, деревини, а також заготівля і вивезення рослинних кормів, лікарських росC лин, грибів, ягід та інших продуктів побічного лісокорисC тування, за винятком зразків для наукових цілей;
винесення або вивезення із зон будівельних матеріалів і конструкцій, машин і устаткування, домашніх речей тощо без спеціального дозволу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і дозиметричноC го контролю;
ведення сільськогосподарської, лісогосподарської, виробC ничої та іншої діяльності, а також будівництво без спецC іального дозволу Міністерства України з питань надзвиC чайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
випасання худоби, порушення середовища перебування диких тварин, спортивне та промислове полювання і риC бальство;
перегін тварин, сплав лісу. В’їзд на територію зони і виїзд
знеї здійснюється тільки за спеціальними перепустками
зобов’язковим дозиметричним контролем людей та транспортних засобів. Транзитний проїзд усіх видів трансC порту здійснюється за спеціальними перепустками, що видаються Адміністрацією зони;
600
Розділ XXIII. Правовий режим техногенно забруднених земель
будьCяка інша діяльність, яка не забезпечує режим радіаC ційної безпеки;
перебування осіб, які мають медичні протипоказання для роботи в контакті з джерелами іонізуючого випромінюванC ня або щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідC ності з роботами щодо ліквідації наслідків аварії на ЧорноC бильській АЕС, оскільки вони є професійно хворими.
Узонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відсеC лення спеціалізованими підрозділами здійснюються обов’язкові заходи щодо:
запобігання винесенню радіонуклідів з території зон і радC іоактивному забрудненню навколишнього середовища;
моніторингу стану природного середовища та медикоCбіоC логічного моніторингу;
утримання території в належному санітарному і пожежоC безпечному стані;
застосування методів фіксації радіонуклідів на місцевості.
Всі види діяльності повинні проводитись з обмеженням загальної колективної дози радіоактивного опромінення, а таC кож з обмеженням кількості залучених осіб.
У зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відсеC лення забезпечується суворий природоохоронний режим, охоC рона територій, природних, історичних та етнокультурних паC м’яток відповідно до чинного законодавства.
Охорону громадського порядку, протипожежну безпеку на територіях зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, контрольноCпропускний режим у разі в’їзду та виїC зду з таких зон забезпечують спеціалізовані органи МіністерC ства внутрішніх справ України.
Контроль за виконанням зазначених заходів здійснюється на території зони відчуження Адміністрацією зони, зони безумовноC го (обов’язкового) відселення – відповідними обласними Радами.
Земельні ділянки, розташовані у зоні гарантованого доброC вільного відселення, належать до радіоактивно забруднених і використовуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
601
Земельне право України
Якщо за економічними та екологічними умовами подальше використання цих земель неможливе, вони переводяться до категорії радіаційно небезпечних.
Узоні гарантованого добровільного відселення забороняється:
будівництво нових, розширення діючих підприємств, безC посередньо не пов’язаних із забезпеченням радіоекологіC чного, соціального захисту населення, а також умов його життя та праці;
будьCяка діяльність, що погіршує радіоекологічну ситуацію;
природокористування, яке не відповідає вимогам норм радіаційної безпеки;
внесення пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів без спеціальC ного дозволу відповідних органів Кабінету Міністрів України;
залучення школярів, учнів і студентів до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров’я.
Узоні посиленого радіоекологічного контролю забороняється:
будівництво санаторіїв, піонерських таборів, баз і буC динків відпочинку, а також будівництво нових підприємств, які шкідливо впливають на здоров’я насеC лення і навколишнє середовище;
будьCяка діяльність, що погіршує радіоекологічну ситуацію;
природокористування, яке не відповідає вимогам норм радіаційної безпеки;
внесеня пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів без спеціального дозволу відповідних органів Кабінету Міністрів України;
залучення школярів, учнів і студентів до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров’я.
3.Контроль за додержанням правового режиму в зонах, що зазнали
техногенного забруднення
Контроль за додержанням правового режиму в зонах, що зазнали техногенного забруднення, регулюється нормами ЗакоC ну України “Про правовий режим території, що зазнала радіоC активного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
602
Розділ XXIII. Правовий режим техногенно забруднених земель
Державний контроль за додержанням правового режиму в зонах, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється обласними радами, їх виконавчоCрозпорядчими органами, а також уповноваженими на те державними органами в порядC ку, встановленому законодавством України.
Органом, відповідальним за здійснення державного конC тролю за додержанням правового режиму зони відчуження, є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Прогнозні оцінки сумарної дози опромінення людей, а таC кож контроль за додержанням норм радіаційної безпеки здійснюється Міністерством охорони здоров’я України.
Загальна оцінка радіаційної обстановки на території зон, що зазнали радіоактивного забруднення, радіоекологічний монітоC ринг території, методичне керівництво та координація робіт по визначенню радіаційної обстановки здійснюються МіністерC ством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Радіаційний контроль за рівнем радіоактивного забрудC нення сільськогосподарських угідь здійснюється МіністерC ством аграрної політики України, водних ресурсів – ДержавC ним комітетом України по водному господарству; підземних вод та корисних копалин – Державним комітетом України по геології та використанню надр, атмосферного повітря на території населених пунктів – Державним комітетом УкраїC ни по гідрометеорології.
Радіаційний контроль за рівнем радіоактивного забрудненC ня сільськогосподарської продукції і продуктів харчування здійснюється Міністерством аграрної політики України та Міністерством охорони здоров’я України.
Радіаційний контроль за рівнем радіоактивного забрудненC ня залізничного, водного, авіаційного та автомобільного трансC порту, їх складових частин, вирішення питань про надання дозволу на його переміщення за межі зон відчуження та безуC
603
Земельне право України
мовного (обов’якового) відселення здійснюється міністерстваC ми і відомствами, яким належать вказані транспортні засоби, за участю в необхідних випадках відповідних служб Міністерства внутрішніх справ України.
Радіаційний контроль за вивезенням домашніх і побутових речей, знарядь праці та будівельних матеріалів за межі радіоакC тивно забрудненої території, з якої передбачається відселення людей, здійснюється органами державного санітарного нагляду й відповідними службами Міністерства України з питань надC звичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а домашніх тварин – органами державного ветеринарного нагляду.
Контроль за достовірністю і об’єктивністю даних відомчих служб, що здійснюють радіаційний контроль, незалежно від їх підпорядкування, покладається на Державний санітарний наC гляд Міністерства охорони здоров’я України, а метрологічний контроль – на Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації.
Відомчий радіаційний контроль за рівнями радіоактивного забруднення продукції здійснюється підприємствами, об’єднанC нями і організаціями, які її виготовляють.
Особи, винні у порушенні встановленого цим Законом праC вового режиму в зонах, що зазнали радіоактивного забрудненC ня, а також у невиконанні приписів державних органів, які здійснюють контроль у цій галузі, – несуть встановлену закоC нодавством кримінальну, адміністративну, матеріальну чи іншу відповідальність.
Особи, з вини яких громадянам, підприємствам, установам і організаціям завдано майнової шкоди, пов’язаної з недодерC жанням встановленого цим Законом режиму в зонах, що зазC нали радіоактивного забруднення, повинні відшкодувати завC дану потерпілим майнову шкоду відповідно до чинного законодавства.
604