- •Вступ
- •ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
- •1. Предмет і метод земельного права
- •2. Система і принципи земельного права
- •2. Земельне право СРСР (1917–1990 рр.)
- •3. Історія земельного права України
- •3.1. Розвиток земельного законодавства України
- •3.3. Земельний кодекс України 2001 р.
- •1. Поняття і види джерел земельного права
- •2. Конституція України і закони як основні джерела земельного права
- •1. Поняття земельних правовідносин
- •2. Види земельних правовідносин
- •3. Земельно-правові норми
- •4. Виникнення, зміна і припинення земельних правовідносин
- •1. Поняття права власності на землю
- •2. Право державної власності на землю
- •3. Право комунальної власності на землю
- •4. Розмежування земель права державної і комунальної власності
- •5. Право приватної власності на землю
- •1. Право постійного і тимчасового користування землею
- •2. Порядок надання земельних ділянок у постійне користування юридичним особам
- •3. Правові засади оренди землі
- •4. Договір оренди землі
- •5. Орендодавці та орендарі. Їх права та обов’язки
- •6. Зміна, припинення і поновлення договору оренди землі
- •1. Право сервітуту за римським правом
- •2. Право земельного сервітуту в Україні
- •2.1. Поняття та види земельних сервітутів
- •2.2. Правовий режим земельних сервітутів
- •3. Обмеження щодо використання земельних ділянок
- •1. Тенденції розвитку земельного обігу
- •2. Розвиток ринку землі
- •3. Правові засади формування ринку земель сільськогосподарського призначення
- •4. Основні напрями розвитку ринку земель житлової та громадської забудови, інших земель несільськогосподарського призначення
- •4.1. Стан розвитку ринку землі несільськогосподарського призначення
- •4.2. Завдання щодо реалізації основних напрямів ринку землі
- •5. Правові засади купівлі-продажу земельних ділянок
- •7. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
- •8. Право дарування, успадкування, обміну та застави земельних ділянок
- •9. Придбання права власності на земельні ділянки, зайняті об’єктами незавершеного будівництва та автозаправними станціями
- •1. Завдання, зміст і порядок охорони земель
- •2. Стимулювання охорони земель
- •3. Правове забезпечення захисту грунтів
- •4. Проблеми охорони агроландшафтів України
- •1. Система управління земельними ресурсами
- •2. Управління як засіб реалізації земельного законодавства
- •3. Організаційно-правові форми управління щодо використання та охорони земель
- •4. Поняття і завдання землеустрою
- •5. Роль землеустрою в регулюванні земельних відносин
- •6. Поняття та зміст державного земельного кадастру
- •7. Порядок ведення державного земельного кадастру
- •8. Облік кількості і якості земель у складі державного земельного кадастру
- •9. Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
- •10. Методика грошової оцінки земель населених пунктів
- •11. Методика грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)
- •12. Методика експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення1
- •13. Визначення тарифів на проведення робіт під час експертної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення
- •14. Поняття і функції кадастрового номера земельної ділянки1
- •16. Порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам
- •17. Особливості встановлення меж кадастрових зон і кадастрових кварталів
- •18. Тенденції щодо створення кадастру майбутнього
- •1. Організація державного контролю
- •2. Державний комітет України по земельних ресурсах як головний орган державного контролю
- •3. Інші спеціально уповноважені державні органи, що здійснюють земельний контроль
- •4. Громадський земельний контроль
- •5. Виробничий земельний контроль
- •6. Правові форми земельного контролю
- •7. Моніторинг земель
- •8. Стимулювання працівників спеціально уповноважених органів у галузі контролю за охороною природи і раціональним використанням земельних ресурсів
- •9. Захист прав та вирішення земельних спорів
- •10. Порядок розгляду земельних спорів судами
- •11. Розгляд земельних спорів третейським судом
- •1. Поняття і види юридичної відповідальності
- •3. Дисциплінарна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •4. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •4.1. Види правопорушень, за які наступає відповідальність
- •4.3. Розгляд справ про порушення земельного законодавства
- •4.5. Постанова по справі про адміністративне правопорушення
- •4.6. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень
- •5. Цивільна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •6. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення
- •2. Правові форми плати за землю
- •3. Співвідношення орендної плати за землю і земельної ренти
- •4. Особливості обчислення плати за різні категорії земель
- •5. Обчислення і строки сплати земельного податку
- •6. Пільги щодо плати за землю
- •ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
- •1. Поняття земель сільськогосподарського призначення
- •2. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •3. Права і обов’язки власників і користувачів земель сільськогосподарського призначення
- •4. Суб’єкти прав на землі сільськогосподарського призначення
- •1. Земельна реформа – шлях до удосконалення земельних правовідносин
- •2. Основні ознаки приватизації земель
- •3. Порядок складання проектів приватизації земель
- •3.1. Загальні рекомендації
- •3.2. Підготовчі роботи
- •3.3. Складання проекту
- •4. Паювання земель колективної власності
- •4.1. Мета і зміст паювання земель
- •4.2. Порядок складання схем поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)
- •4.3. Порядок передачі земельної частки (паю) в натурі
- •5. Паювання земель колективної власності за спрощеною процедурою
- •6. Виділення єдиним масивом земельних ділянок групі власників земельних часток (паїв)
- •8. Розширення приватних підсобних господарств за рахунок земельних часток (паїв)
- •9. Приватизація земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти незавершеного будівництва
- •10. Приватизація земельних ділянок, на яких розташовані автозаправні станції
- •11. Земельна правосуб’єктність комерційних сільськогосподарських підприємств
- •1. Правовий режим земель фізичних осіб
- •1.1. Земельні правовідносини у приватному підсобному господарстві
- •2. Правовий режим земель юридичних осіб
- •2.1. Правові форми використання земель юридичними особами
- •2.2. Земельні правовідносини в селянському (фермерському) господарстві
- •3. Містобудівний кадастр земель житлової і громадської забудови
- •4. Земельно-кадастрова інвентаризація земель житлової і громадської забудови
- •4.1. Поняття та організаційні заходи
- •4.2. Виконання робіт щодо інвентаризації земель
- •4.3. Складання і оформлення матеріалів інвентаризації земель
- •5. План земельно-господарського устрою населеного пункту
- •6. Встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та передача їх у спільне користування членам об’єднань власників багатоквартирних будинків
- •6.1. Поняття прибудинкових територій, встановлення та закріплення їхніх меж і передачі їх у спільне користування
- •6.2. Надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків
- •6.3. Право на прибудинкову територію та на її використання
- •7.1. Поняття та зміст юридичних і технічних правил
- •7.2. Земельна ділянка та її складові
- •7.3. Визначення часток у спільній частковій власності, обмежень та сервітутів
- •7.4. Формування меж земельних ділянок спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб в існуючій багатоповерховій забудові
- •8. Складання проектів щодо встановлення меж сільських населених пунктів
- •8.1. Мета і зміст складання проектів
- •8.2. Виготовлення та оформлення технічної документації
- •8.3. Перенесення проекту в натуру
- •1. Правовий режим земель промисловості
- •2. Правовий режим земель транспорту
- •3. Правовий режим земель зв’язку та енергетики
- •4. Правовий режим земель оборони
- •1. Поняття земель особливо охоронних територій
- •2. Правовий режим земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення
- •2.2. Землі природних та біосферних заповідників
- •2.3. Землі національних природних і регіональних ландшафтних парків
- •2.4. Землі ботанічних садів
- •2.5. Землі дендрологічних та зоологічних парків
- •3. Правовий режим земель оздоровчого призначення
- •1. Поняття і види земель лісового фонду
- •2. Правові форми користування землями лісового фонду
- •3. Управління в галузі використання земель лісового фонду
- •4. Виникнення та припинення права лісового землекористування
- •5. Правове регулювання відтворення та охорони земель лісового фонду
- •6. Лісовпорядкування та державний лісовий кадастр
- •7. Відповідальність за порушення лісового законодавства
- •1. Поняття, склад та загальна характеристика земель водного фонду
- •2. Особливості користування водними об’єктами
- •3. Управління землями водного фонду
- •4. Користування землями водного фонду
- •5. Водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, смуги відведення
- •6. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •1. Поняття земель надрокористування
- •2. Надання земель для користування надрами
- •3. Права та обов’язки користувачів надр
- •4. Плата за користування надрами
- •1. Поняття техногенно забруднених земель
- •2. Правовий режим зон відчуження та безумовного відселення
- •СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
- •ЛІТЕРАТУРА, ВИКОРИСТАНА ПІД ЧАС ПІДГОТУВАННЯ ДАНОГО ВИДАННЯ
- •1. Перелік основних нормативно-правових актів
Земельне право України
2.Право державної власності на землю
Уході проведення земельної реформи в Україні питання про право державної власності на землю має важливе значенC ня для науки і практики. Це питання не мало ніякого значення раніше, коли вся земля була виключно державною власністю, вона не ділилась на власність Союзу РСР та союзних республік. Лише розмежовувалась їх компетенція щодо розпорядження єдиним державним фондом.
Після отримання самостійності і набуття суверенітету УкC раїною в неї виникло право державної, комунальної і приватC ної власності на землю. Названі форми власності були закріпC лені Конституцією України, Законом України “Про власність”, Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” та Земельним кодексом України.
Відповідно до норм Земельного кодексу України у дерC жавній власності перебувають усі землі України за межами населених пунктів (крім земель права комунальної та приватC ної власності), а також землі в межах населених пунктів, на яких розташовані об’єкти права державної власності.
Право державної власності на землю набувається і реаліC зується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.
До земель, що перебувають виключно у державній власності, належать:
землі гірничодобувної промисловості, земельні ділянки із затвердженими родовищами корисних копалин загальноC державного значення;
землі єдиної енергетичної та космічної систем;
землі залізниць, що належать до державної власності, авC томобільних доріг державного значення, землі державних об’єктів повітряного і трубопровідного транспорту, дерC жавних установ зв’язку та інформації;
землі Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших військових формувань, утворених відповідно до закону;
82
Розділ V. Право власності на землю
землі природноCзаповідного фонду та інші землі прироC доохоронного призначення загальнодержавного значенC ня, а також землі територій та об’єктів загальнодержавноC го значення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історикоCкультурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
землі лісового фонду, крім земель права комунальної та приватної власності;
землі водного фонду, крім земель права комунальної та приватної власності;
землі державних сільськогосподарських науковоCдослідних установ і навчальних закладів та їх дослідних господарств, а також державних учбових господарств навчальних закладів, державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, державних елітноCнасінницьких і насінницьких господарств;
землі державних племінних заводів, племінних державC них господарств, конезаводів, державних господарств з вирощування хмелю, ефіроолійних і лікарських рослин, фруктів і винограду;
земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади;
землі Національної академії наук України, державних гаC лузевих академій наук, інших державних наукових устаC нов та організацій;
землі зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внасC лідок Чорнобильської катастрофи.
Держава може створювати фонд земель запасу для подальC шого використання з метою забезпечення загальнодержавних потреб, які необхідні для провадження діяльності, що належить до такої за Конституцією та іншими законами України.
Держава набуває права власності на землю у разі:
примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільних потреб за умови попереднього і повного відшкодування її вартості;
83
Земельне право України
придбання за договорами купівліCпродажу, дарування, міни, іншими цивільноCправовими угодами;
одержання у спадщину;
передачі у власність державі земельних ділянок права комунальної власності територіальними громадами сіл, селищ, міст.
Земельні ділянки права державної власності надаються, як правило, державним підприємствам, установам, організаціям в користування чи оренду. Ці ділянки повинні пройти державну реєстрацію в органах Державного комітету по земельних ресурсах України. Дані органи ведуть державний облік і моніторинг земель, земельний кадастр. У них обліковуються всі державні землі.
Держава є самостійним суб’єктом цивільних і відповідних їм земельних правовідносин, наприклад, в угодах діє як рівнопC равна сторона. Вона проявляє себе в цьому випадку не як пубC лічна влада, а як звичайний власник землі. На неї розповсюдC жуються правила і норми про юридичних осіб. Від імені держави виступають її органи влади в межах своїх повноваC жень. Вони розпоряджаються лише державними землями.
Право державної власності на землю гарантується КонстиC туцією України і набувається та реалізується виключно на підставі Земельного кодексу України, інших законів, що видаC ються відповідно до нього.
3. Право комунальної власності на землю
Відповідно до ст. 140 Конституції України, а також ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” коC мунальними утвореннями є село, селище, місто, район у місті. Відповідно до чинного законодавства комунальні утворення є суб’єктами права. До них застосовуються норми і правила про юридичні особи.
У Земельному кодексі України також відмічається, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
84
Розділ V. Право власності на землю
Право комунальної власності на землю територіальні громаC ди сіл, селищ, міст реалізують як безпосередньо, так і через їх органи місцевого самоврядування.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, які не знаходяться у приватній або дерC жавній власності, а також земельні ділянки поза їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть створювати фонд земель запасу для подальшого його використання в своїх інтересах. Ці територіальні громади набувають право комунальC ної власності на землю у разі:
передачі їм земель права державної власності;
примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів задоволення суспільних потреб за умови попеC реднього і повного відшкодування їх вартості;
одержання у спадщину;
придбання за договором купівліCпродажу, дарування, міни, іншими цивільноCправовими угодами;
з інших підстав, прямо передбачених законом.
Комунальна власність на землю – це власність комунальних утворень в межах їх територій. Однак і тут не всі землі знахоC дяться в комунальній власності. Вони визначаються методом “відрахування” земель державної і приватної власності.
В першу чергу це землі, зайняті комунальними об’єктами (інженерної і соціальної інфраструктури, школами, лікарнями, підприємствами громадського харчування, театрами, музеями, дитячими установами, комунальним житлом тощо). На териC торії комунального утворення виділяються землі загального користування. Це – дороги, вулиці, сквери, насадження, парки, майдани, пляжі, цвинтарі тощо.
У комунальну власність можуть включатись землі, отримані за рішенням місцевої адміністрації у власників земельних діляC нок шляхом їх викупу в установленому порядку, а також землі, що передаються із державних земель.
Усі землі комунальної власності проходять державну реєстрацію в органах Державного комітету по земельних ресурсах України.
85
Земельне право України
Від імені комунальних утворень їх органи місцевого самоC врядування здійснюють права володіння, користування та розC порядження комунальними землями. Державними і приватниC ми землями вони не мають права розпоряджатися.
Вони мають право здійснювати об’єднання, обмін, перерозC поділ комунальних земель між комунальними утвореннями. Це може здійснюватись на основі договору між ними за згодою з органами державної влади. Крім того вони виконують і публічні функції як органи публічної влади.
На землях права комунальної власності дозволяється будіC вництво будинків, будівель і споруд відповідно до законодавC ства та державних стандартів, норм, правил, а також місцевих правил забудови. Забудова повинна здійснюватися згідно з вимогами генерального плану населеного пункту, іншої містоC будівної документації, плану земельноCгосподарського устрою.
Розміри площі земельних ділянок для будівництва та обслуC говування житлових будинків, дачного і гаражного будівництва, спорудження інших будівель і споруд та озеленення територій встановлюються відповідною містобудівною і землевпорядною планувальною документацією з урахуванням вимог, визначених державними нормами і місцевими правилами.
Громадянам за рішенням сільської, селищної, міської ради із земель права комунальної власності можуть передаватися у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для спорудC ження індивідуальних житлових будинків, господарських будC івель і гаражів.
Житловим, житловоCбудівельним кооперативам за рішенC ням сільської, селищної, міської ради із земель права комунальC ної власності можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися у довгострокову оренду земельні ділянки для житC лового будівництва, розмір яких встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. ГаражноCбудівельні кооперативи можуть придбати земельні ділянки у власність або у користування на умовах оренди.
Прибудинкові земельні ділянки, на яких розташовані багаC токвартирні житлові будинки, що перебувають у комунальній
86