Граматичний довідник дієслово the verb

Дієсловом називається частина мови, яка означає дію або стан. Дієслово має особові (Finiteforms) і неособові форми (Non-Finiteforms).

Особові– це форми, які виражають особу, число, час, стан, спосіб і виступають у реченні у функції присудка. Дієслова в англійській мові можуть мати активний чи пасивний стан, дійсний, умовний чи наказовий спосіб.

Дійсний спосібозначає реальну дію, яка відбувається, відбувалася чи відбуватиметься:

America believes in education: the average professor earns more money in a year than a professional athlete earns in a whole week.(EvanEsar)

Умовний спосібвиражає не реально виявлену дію, а лише бажану або можливу за певних умов:

If I had to live my life again, I'd make the same mistakes, only sooner. (Tallulah Bankhead)

Наказовий спосіб виражає наказ, спонукання, прохання, побажання і т. ін.:

To avoid criticism, do nothing, say nothing, be nothing.(ElbertHubbard)Неособові форми не мають звичайних форм особи, числа, способу і не бувають у реченні присудком, хоча і можуть входити до його складу. До неособових форм належать інфінітив (theInfinitive), герундій (theGerund) і дієприкметник (theParticiple).

За значенням і функцією в реченні дієслова можуть бути смисловими, допоміжними і напівдоміжнимими.

До смислових дієслів належать дієслова, які мають самостійне значення і вживаються в реченні у функції простого присудка:

I know Kung Fu, Karate, and 47 other dangerous words. (Jo Ramos)

Допоміжні – це ті дієслова, які не мають самостійного значення і допомагають утворювати складні форми дієслова. До них належать: to be, to have, to do, shall, should, will, would.

The future will be better tomorrow. (Dan Quayle)

The cost of living is going up and the chance of living is going down. (Flip Wilson)

Напівдопоміжні – це дієслова, що не мають повністю самостійного значення і можуть бути присудком лише в поєднанні з іншими дієсловами. До них відносяться дієслова-зв’язки та модальні дієслова.

Дієслова-зв’язки допомагають утворювати складений іменний присудок. Основним дієсловом-зв’язкою є дієслово tobe. Проте ряд інших дієслів таких, як: tobecome, toget, togrow та деякі інші можуть виступати в ролі дієслова-зв’язки:

America is a mistake, a giant mistake. (Sigmund Freud)

До модальних дієслів належать can, may, must, ought, shall, should, will, need, dare, а також to be, to have у значенні зобов’язання.Модальні дієслова виражають можливість, необхідність, бажаність здійснення дії і в сполученні з інфінітивом утворюють складний модальний присудок:

You can lead a man up to the university, but you can't make him think.(Finley Peter Dunne)

Основними формами англійського дієслова є:

1) інфінитив (theInfinitive);

2) минулий простий(неозначений ) час (thePastSimple (Indefinite) Tense);

3) дієприкметник минулого часу (thePastParticiple);

4) дієприкметник теперішнього часу (the Present Participle).

За способом утворення простого минулого часу і дієприкметника минулого часу дієслова в англійській мові поділяються на правильні (RegularVerbs) та неправильні (IrregularVerbs).

В англійській мові, як і в українській є перехідні (Transitive Verbs) і неперехідні дієслова (Intransitive Verbs).

Перехідні дієслова означають дію, що переходить боспрямовананапредмет або особу, тобто вони можуть мати прамий додаток: to buy, to ask, to translateта ін.

Неперехідні дієслова означають дію, що прямо не переходить на предмет чи особу. Такі дієслова не можуть мати прямого додатка: togo, toliveта ін.

Деякі дієслова можуть бути як перехідними, так і неперехідними: tomove, tostopта ін.