Альтернаріоз, або чорна плямистість.

Поширений скрізь, особливо в районах з достатньою вологою. Проявляється на молодих і дорослих рослинах хрестоцвітих культур переважно на насінниках в період достигання і збирання їх.

На сім'ядолях і стеблах сходів утворюються чорні некротичні смуги і плями, внаслідок чого рослини відмирають. На верхніх листках головок більш дорослих рослин головчастої капусти з'являються темні зональні плями близько 1 см в діаметрі з пухким сажистим нальотом, а на головках цвітної капусти — бура гниль.

На насінниках дуже уражуються стебла й стручки. Вони покриваються темним бархатистим нальотом, зморщуються і засихають. Насіння в уражених стручках зморщується і погано достигає..

Збудником хвороби є недосконалий гриб Alternaria brassicae порядку Hyphales. Міцелій гриба багатоклітинний, розміщується у міжклітинниках тканин рослини.

A. brassicae на уражених головках капусти, що перезимували,, може утворити сумчасту стадію Phleospora herbarum. При ураженні стручків міцелій гриба проникає в зародок насіння, внаслідок чого воно недорозвивається і має низьку схожість.

A. brassicae — напівсапрюфіт, в рослини проникає тільки через: поранення і різні пошкодження комахами.

Під час вегетації гриб поширюється - конідіями. Інкубаційний, період при температурі 25° — один-два дні. Розвитку хвороби сприяють великі опади і загущення насінників.

Джерелами інфекції альтернаріозу є уражене насіння і післязбиральні рештки рослин, в яких гриб зберігається конідіями і міцелієм.

Особливо великої шкоди альтернаріоз завдає насінникам, різко знижуючи врожай і схожість насіння.

Стійких сортів проти альтернаріозу немає, але ранні сорти капусти уражуються менше, оскільки рослини достигають до періоду випадання великих дощів.

Заходи боротьби. Зібрані насінники треба просушити на відкритому повітрі або під навісом і негайно обмолотити, щоб запобігти посиленню розвитку альтернаріозу. Обов'язкове повітряно-теплове сушіння насіння при температурі 30° протягом доби, а потім протруювання. Зберігають насіння при температурі 2—8° і відносній вологості повітря 65%; ефективним є прогрівання його у воді при 48—50° протягом 20—25 хвилин.

Протягом вегетації видалення на насінниках хворих листків і обприскування рослин. Обприскування треба провадити, починаючи з періоду цвітіння, і повторювати після кожного дощу, але не рідше як через кожні 15 днів.

Не можна закладати на зберігання головки капусти, хворі на альтернаріоз. Після збирання насінників, а також капусти першого року та інших хрестоцвітих культур знищують рештки їх і провадять зяблеву оранку плугом з передплужником.

Фомоз, або суха гниль

Захворювання дуже розвивається у вологі роки, особливо в низинах і заплавах річок. Уражуються головчаста, цвітна і брюссельська капуста, кольрабі, бруква, турнепс, редис, ріпа, гірчиця та інші хрестоцвіті.

Молоді рослини, уражені фомозом, відстають у рості, на прикореневій частині стебла їх, головному і бічних коренях з'являються жовтувато-сіруваті, трохи заглиблені плями. Згодом плями темнішають і на поверхні їх утворюються дрібні чорні пікніди. Уражені тканини стебла і коренів руйнуються, трухнуть, тому рослини швидко гинуть.

На листках, стеблах, стручках і качанах дорослих рослин з'являються круглі або довгасті світло-бурі плями з темною каймою. У них утворюються численні чорні пікніди. Уражені стебла ламаються.

Збудником захворювання є недосконалий гриб Phoma lingam порядку Pycnidiales. Міцелій гриба поширюється у міжклітинниках, а на поверхні уражених тканин рослини утворюються випуклі пікніки. У рослину гриб проникає крізь тканини, уражені комахами (личинкою капустяної мухи і хрестоцвітими клопами).

При температурі 21—23° інкубаційний період хвороби триває 5—8 днів, а при її зниженні збільшується. За вегетацію рослини гриб може дати 5—8 поколінь. Особливо сильно розвивається фомоз на насінниках.

Уражені рослини відстають у рості, в'януть і засихають часто ще до утворення стручків. У загиблих рослин ясно виражена суха гниль коренів і качанів — внутрішні тканини їх мають буре забарвлення, а в серцевині утворюються порожнини, заповнені білою грибницею. Нерідко спостерігається почорніння судин, яке іноді сягає верхівки молодих квітконосних пагонів.

При ураженні стручків гриб проникає в насіння, розвиваючи свою грибницю в поверхневих шарах оболонки. У насінні грибниця залишається життєздатною протягом кількох років.

Гриб добре зберігається в ґрунті на уражених рештках рослин у формі пікнід протягом трьох років.

Фомоз розвивається і при зберіганні капусти, особливо в умовах високої вологості й підвищеної температури. Виразки на головках значно збільшуються, а качани трухнуть.

Отже, джерелом інфекції фомозу можуть бути уражені рештки рослин у ґрунті, заражене насіння і уражені качани насінної капусти.

Шкідливість фомозу полягає в тому, що випадають окремі рослини, відмирають листки, зменшується врожай насіння і погіршується їх якість. Стійких сортів проти хвороби поки що немає.

Заходи боротьби. Додержання правильної сівозміни, вирощування капусти й інших хрестоцвітих; культур на одному й тому самому полі не раніш як через 3 роки.

Заготівля насіння із здорових,або слабо уражених ділянок, очищення і протруювання його.

Для насінників відбирати тільки здорові рослини. Навесні перед висаджуванням качани треба ретельно перевірити, вибракувати ті з них, що мають ознаки хвороби.

Не можна розміщувати насінники в одному полі з рослинами першого року. Краще на полях з рослинами першого року створювати з боку пануючих вітрів метрові захисні смуги з посівів гороху або інших неуражуваних фомозом культур.

Боротьба з комахами (капустяною мухою, хрестоцвітими клопами та ін.), що сприяють зараженню капусти фомозом.