- •Лабораторна робота № 6 Хвороби буряків.
- •Особливості біології збудників найпоширеніших хвороб буряків.
- •Коренеїд
- •Пероноспороз, або несправжня борошниста роса
- •Плямистість листків
- •Борошниста роса
- •Хвороби коренів
- •Кагатна гниль
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 7 Хвороби капусти і інших рослин родини капустяні
- •Особливості біології збудників найпоширеніших хвороб капустяних.
- •Грибні хвороби. Чорна ніжка
- •Альтернаріоз, або чорна плямистість.
- •Фомоз, або суха гниль
- •Фузаріоз
- •Біла і сіра гниль
- •2. Бактеріальні хвороби судинний бактеріоз
- •Слизистий бактеріоз капусти
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 8 Тема: Хвороби томатів
- •1. Грибні хвороби септоріоз, або біла плямистість листків
- •Макроспоріоз
- •Клядоспоріоз, або буруватість листків
- •Фітофтороз, або бура гниль
- •Чорна гниль плодів
- •Верхівкова гниль
- •В'янення пасльонових культур
- •2.Бактеріальні хвороби бактеріальний рак помідорів
- •Чорна бактеріальна плямистість, або бородавчастість помідорів
- •3. Вірусні хвороби помідорів
- •Тютюнова мозаїка
- •Огіркова мозаїка
- •Штрихуватість
- •Бронзовість
- •Стовбур.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: хвороби гарбузових культур.
- •Грибні хвороби.
- •Борошниста роса
- •Несправжня борошниста роса
- •Антракноз
- •Бура, або оливкова плямистість огірка ( кладоспоріоз)
- •Аскохітоз
- •Кореневі гнилі
- •Фузаріозне в'янення
- •2. Бактеріальні хвороби. Бактеріоз огірків
- •3. Вірусні хвороби
- •Питання для самоконтролю
Пероноспороз, або несправжня борошниста роса
Це захворювання завдає великої шкоди в бурякосіючих районах України, інших областях.
Пероноспороз проявляється переважно на молодих надземних органах буряків. У буряків першого року найбільше уражує центральні листки розетки, а другого року (висадки) — на початку вегетації наймолодші листки центральної або периферійних бруньок. Пізніше на насінниках уражуються верхівки квітконосних пагонів, приквітки, квітки і навіть клубочки бурякового насіння. Листки, уражені пероноспорозом, скручуються краями вниз, потовщуються, бліднішають, стають крихкими і покриваються (частіше з нижнього боку) сіро-фіолетовим нальотом, який складається з конідіального спороношення патогену Peronospora schachtii. Гриб належить до фікоміцетів порядку Peronosporales і є облігатним вузькоспеціалізованим паразитом. Міцелій гриба поширюється в міжклітинниках тканин рослини.
У період вегетації рослин гриб поширюється конідіями, які утворюються на конідієносцях.
Всередині тканин рослини в умовах підвищеної вологості гриб іноді утворює ооспори. Ооспори можуть зберігатися на рештках уражених рослин, в насінні й навесні бути первинним джерелом інфекції. При проростанні ооспори утворюють міцеліальний росток, який проникає в тканини молодих листків і потім розвивається в грибницю, яка утворює пізніше конідіальне спороношення.
Основним джерелом відновлення хвороби є міцелій гриба, який зберігається в головках маточних або будь-яких зимуючих буряків (іноді він може проникати не тільки в поверхневі тканини головки і кореня, а й глибше). При використанні заражених коренів буряків на насінники міцелій уражує спочатку розетку, а потім і квітконосні пагони. Тому пероноспороз, як правило, спочатку проявляється на посівах буряків, розміщених поблизу насінників. Інкубаційний період хвороби залежно від віку буряків, температури й вологості повітря може тривати 5—32 дні. Найшвидше він проходить на молодих рослинах, коли температура повітря близько 16° і вологість-понад.70%.
Несправжня борошниста роса зумовлює значні порушення фізіологічних процесів у рослин: погіршує фотосинтез, посилює дихання, обмін речовин і витрату цукрів, збільшує нагромадження органічних кислот
Шкідливість несправжньої борошнистої роси залежить від часу її з'явлення і ступеня розвитку. У роки сильного розвитку хвороби гине близько 40% молодих рослин. При розвитку пероноспорозу в червні і навіть в липні вага кореня знижується до 30%, а недобір насіння становить 60—65 процентів.
Корені буряків, уражені пероноспорозом, мають понижену стійкість проти кагатної гнилі.
Заходи боротьби. Ізолювання на відстань 1000 м посівів маточних буряків від насінників і безвисадкових. буряків, що є основними джерелами інфекції. Видалення перших уражених рослин на посівах буряків; на маточних і безвисадкових буряках видалення уражених рослин протягом всього вегетаційного періоду. Очищення поля від гички й коренів і глибока оранка плугом з передплужником. Протруювання насіння. При виявленні перших уражених рослин обприскування посівів.