Лабораторна робота № 7 Хвороби капусти і інших рослин родини капустяні

Мета: Вивчити основні ознаками найпоширеніших хвороб капустяних овочевих культур.

Завданя: Скласти характеристику найпоширеніших хвороб капустяних культур.

Питання для розгляду:

1. Хвороби капусти викликані грибами.

2. Хвороби капусти бактеріями.

3. Хвороби капусти викликані вірусами.

Питання для самостійної роботи: Основи систематики грибів класу Базидіоміцети (Basidiomycetes).

Форма 1

Особливості біології збудників найпоширеніших хвороб капустяних.

Хвороба її назва та збудник	Джерела інфекції (як поширюється, де зимує, скільки зберігає життєздатність)	Період прояву і симптоми ураження рослин	Шкодочинність	Заходи боротьби

Обладнання і матеріали: гербарій уражених хворобами рослин, кольорові фото хвороб, атласи хвороб, офіційне видання «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні».

Хрестоцвіті культури у відкритому й закритому ґрунті уражуються великою кількістю захворювань. Найшкідливішими з них є чорна ніжка, кила, фомоз, пероноспороз, фузаріоз, альтернаріоз, судинний і слизистий бактеріоз, а також вовчок. Останнім часом більше стали проявлятися і вірусні хвороби.

1. Грибні хвороби. Чорна ніжка

Чорна ніжка частіше розвивається в парниках, інколи і на грядках. Уражуються головчаста і цвітна капуста, кольрабі, а також редис і деякі інші хрестоцвіті.

Проявляється на розсаді від моменту з'явлення проростків до повного її формування. Рослини втрачають тургор, жовтіють і поникають, їх кореневі шийки чорніють, тоншають і загнивають, а зовні часто вкриваються білим павутинним нальотом.

Уражені чорною ніжкою рослини, як правило, гинуть і легко висмикуються із землі, бо коренева система їх недостатньо розвинена.

Збудниками чорної ніжки є різні гриби й бактерії, переважають гриби Rhizoсtonia aderholdii, Olpidium brassicae, Pythium debaryanum.

Рослини можуть заражатись або зооспорами, або міцеліальним ростком, що виростає із зооспорангіїв.

Гриби Rh. aderholdii і P. debaryanum, крім хрестоцвітих, уражують огірки, буряки, моркву, салат, гречку і багато інших рослин.

Розвиток чорної ніжки спостерігається при надмірному поливі й поганій вентиляції в парниках. Захворювання посилюється при загущених посівах і ураженнях рослин капустяною мухою. Особливо великі вогнища чорної ніжки утворюються при вирощуванні розсади без заміни ґрунту і без дезінфекції його.

Збудники чорної ніжки можуть бути внесені із насінням. Шкідливість чорної ніжки виявляється у випаданні рослин і непридатності їх для висаджування у відкритому ґрунті.

Заходи б о р о т ь б и. Заміна ґрунту в парниках, дезінфекція його, правильний режим вирощування розсади. Внесення повного добрива.

Протруювання насіння.

Оптимальна температура (12—15°) і вологість ґрунту (не вище 75%). Систематичне розпушування його, провітрювання парників, не слід допускати загущення посівів.

У випадках з'явлення чорної ніжки в парниках великі вогнища ураження полити 3%-ним розчином мідного купоросу, а невеликі — 1%-ною бордоською рідиною (1 л на 1 м²), а потім підсипати шар піску до 2 см, це створить умови для формування додаткових Коренів вище місця ураження. Такі парники треба особливо старанно провітрювати

ПЕРОНОСПОРОЗ, АБО НЕСПРАВЖНЯ БОРОШНИСТА РОСА

Дуже поширене захворювання розсади хрестоцівітних культур. Уражуються також насінники, іноді качани й коренеплоди під час зберігання їх. Зустрічається майже скрізь.

.На розсаді характерними є такі прояви хвороби: на верхньому боці сім’ядолей і листків блідо-жовті розпливчасті плями, а з нижнього—білий пухкий наліт. Уражені рослини загнивають гинуть. Особливо розвивається хвороба в парниках при загущених посівах і в умовах високої вологості, іноді всі рослини гинуть протягом 2—З днів.

На насінниках капусти, редьки й редису пероноспороз проявляється на листках, стеблах, квітконіжках і стручках, на яких утворюються чорні або бурі плями різної величини з білим невеликим плісеневим нальотом. При ураженні молодих стручків утворюється недорозвинене і щупле насіння.

Під час зберігання капусти хвороба може розвиватися на зовнішніх листках качанів з утворенням сіруватих розпливчастих плям з білуватим нальотом і викликати гниття качанів.

На коренях ріпи і редису можуть з'явитися сірі й бурі епідермальні плями з розтріскуванням тканин.

Збудником захворювання є нижчий гриб Peronospora brassicae порядку Peronosporales. Міцелій його розміщується в міжклітинниках тканин рослини, а на поверхні утворюється конідіальне спороношення. Оптимальною температурою для їх проростання вважають 8—12° а для розвитку хвороби — 10—15°. Конідії формуються рано вранці, коли є роса.

Основне джерело інфекції— заражені маточники, в яких гриб зберігається у вигляді ооспор. На насінні і рослинних рештках збудник хвороби зберігається рідко.

Шкідливість хвороби полягає в тому, що випадає розсада, пригнічується ріст насінників і погіршується якість насіння, а також уражуються качани капусти і коренеплоди під час зберігання.

Білокачанні сорти капусти більше уражуються, ніж червонокачанні.

Заходи боротьби. Збирання насіння із здорових насінників. Перед висіванням старанна перевірка і видалення щуплого насіння і решток рослин.

При використанні насіння з слабоуражених рослин його добре прогрівають у воді при температурі 48—50° протягом 20 хвилин.

Дезінфекція парників. У парниках не можна допускати загущених посівів і надмірної вологості, треба систематично провітрювати їх. При з'явленні хвороби видалення з парників уражених рослин і обприскування розсади 1%-ною бордоською рідиною з додаванням 0,5—1%-ного клейстеру або 0,5%-ного збираного молока для кращого прилипання препарату. У разі потреби обприскування повторюють через кожні—7 днів.

Знищення післязбиральних решток і оранка поля плугом з передплужником.

Перевірка насінників перед висаджуванням у полі й вибраковуванням хворих коренів.