2.4. Оператори визначення контуру.

2.4.1. Принципи програмування контурів.

Контуром на мові програмування називається, записана в строку послідовність деяких елементів розділених між собою радіальною комою “,”.

Елементами контуру можуть бути:

- індифікатор геометричної змінної – (точки, прямої, кола, контуру, ТЗК);

- модифікатор положення {ХМ, ХВ, УМ, УВ};

- модифікатор положення {SSW};

- модифікатор направлення {CLW, CCLW};

- скалярний підвираз;

- скалярний ідентифікатор;

- скалярна константа;

- радіус округлення {значення радіуса}

Техніка програмування контурів.

Приклад 1: К1>100, Р1, Р2, 30, Р4

В прикладі програмується рух по точках Р1 і Р2 з подачею 100 ^мм/_хв і рух в точку Р4 з подачею 30 ^мм/_хв.

Приклад 2: К1>L1, L2, L3, 10, L4

В прикладі програмується рух в точку переміщення прямих L1 і L2, дальше рух по L2 в точку переміщення L2 і L3, дальше рух по прямій L3 з подачею 10 ^мм/_хв до пересічення L3 і L4.

Приклад 3: К1>L1, С1, L2, YB, ССLW, С2, С3, СLW, РІ.

В даному прикладі програмується рух до точки переміщення прямої L1 і кола С1 (по правилу мовлення модифікатор ХМ можна не писати), дальший рух по колу С2 до дотику з прямою L2 (по правилу мовлення напрямок CLW можна не писати), дальший рух по прямій L2 до пересічення з колом С2 модифікатор YB, дальше рух проти ходу годинникової стрілки по колу С2 до дотику з колом С3, дальше рух по годинниковій стрілці по колу С3 до точки Р1.

Слід відмітити, що приведений приклад опису контуру можна записати іншим методом не користуючись правилом мовлення.

К1>СLW, X14, L1, С1, L2, YB, C2, ССLW, С3, СLW, РІ

Якщо програмується достатньо довгий контур який не поміщається в одній строці, то його можна перенести на слідуючу строку використовуючи продовження контура: ,

Наприклад 4: К1>L1, L2, L3, ХВ, С4, L4, L8, L9, L11

, L12, L13, 600

, L2 9 К2

Приклад 5: Необхідно рухатись по контуру в точку перетину прямої L1 і кола С1 з модифікатором ХВ. Цей контур можна записати двома варіантами:

К1>ХВ, L1, С1

К1>L1, ХВ, С1

Приклад 6: Якщо програмується рух в точку дотику прямої і кола то модифікатор можна не писати.

К1>L1, С1

Приклад 7: Контури, серед елементів яких є ідентифікатори інших контурів, називаються вложеннями. Вложені контури повинні бути об’явлені раніше.

К2>L1, L2, ССLW, С1, L3

К>К1, Р12, L33, L2, К23, 200

Приклад 8: К1>15 – програмується подача в контурі 15 ^мм/_хв.

К1>25, Р2 – подача при русі в точку Р2 – 25 ^мм/_хв.

Приклад 9: Недопустимо починати і закінчувати запис контуру колом. Необхідно щоб в контурі визначились точки початку і кінця дуги кола.

К1>С1, L1, L2 ... L12 невірно

К1>L12, С1, L11, L12 ... вірно

або

К1>Р1, С1, L1, L2 ... L12 вірно

Приклад 10: Якщо необхідно “згладити” контур або його частини дугами, то це можна зробити записуючи радіус округлення у фігурних дужках серед елементів контуру.

К1>0.6, L1, L2, L3, С4, L4, Р6, L7 – згладжується весь контур R = 0.6 мм.

К1> L1, L2, L3, 0.6, С4, L4, Р6, L7, 2, L8, L9, L10, 0, Р3, Р5 – згладжується частина контуру радіусами 0.6 і 2 мм., пізніше згладження виключається: 0