2.6. Режим “Середовище”
В цьому режимі користувач має можливість встановити: текучий розділ вихідних (ВП) і керуючих (КП) програм; текуче ім’я макробібліотеки; зберегти встановлені параметри в файлі конфігурацій sgp. cnf.
G 2. DOC.
2. Оператори визначення геометричних об’єктів.
Оператори визначення геометричних об’єктів: точок, прямих, кіл, контурів, сплайнів (ТЗК) записуються у виді двох частин – лівої і правої. Ліва частина від правої відділяються розділювачем >.
Зліва від знака > записується індифікатор визначаємого геометричного об’єкта. З права від знака > записується само визначення об’єкта.
2.1 Оператори визначення точок. САП ““Інтерсап G+ “
В мові реалізовано 16 способів визначення точок.
2.1.1. Точка, опреділена 3 – ма (2 – ма ) координатами Р – ім’я > координатою Х, Y, Z.
П
риклад:
РІ > 12, 15, 0
РІ > Х, У, Z.
2.1.2. Точка, оприділена пересіченням двох заданих прямих.
Р – ім’я > L1– ім’я, L2 - ім’я
П
риклад:
Р1 > L1, L2
X
2.1.3. Точка, оприділена пересіченням прямої з колом.
Р – ім’я > L – ім’я, С - ім’я {XM, XB, YB, YM}
Т
ут
модифікатори XM, XB, YB, YM уточнюють, яку
із двох можливих точок оприділить
оператор.
Приклад: Р23 > L1, C1, YB
P24 > L1, C1, YM
2.1.4. Точка, оприділена як точка дотику заданої прямої і заданого кола.
Р – ім’я > L – ім’я, С - ім’я
P23>L1,C1
2.1.5. Точка, оприділена як центр заданого кола.
Р – ім’я > С - ім’я
P
23>C1
2.1.6. Точка, оприділена пересіченням двох кіл.
Р – ім’я > С - ім’я, С - ім’я {XM, XB, YB, YM}
P23>C1,C2,XM
H22>C1,C2,XB
2.1.7. Точка, оприділена як точка дотику двох заданих кіл.
Р – ім’я > С - ім’я, С - ім’я
P
23>C1,C2
2.1.8. Точка оприділена, як точка пересічення заданого кола з прямою, що проходить через центр заданого кола під заданим кутом до осі Х.
Р – ім’я > С - ім’я {XM, XB, YB, YM}кут
Приклад: РІ > СІ, ХМ, 45
P2>C1,XB,45
Примітка: Додатні кути проти ходу годинника стрілки.
2.1.9. Точка, оприділена як точка, симетрична заданій точці відносно заданої прямої.
Р
– ім’я > Р ім’я, L – ім’я
P4>P3,L4
2.1.10. Точка, визначена переносом заданої точки на задане значення по координатах Х, У.
Р
– ім’я > Р - ім’я, Х,
У
P3>P4,30,-15
2.1.11. Точка, визначена як точка повернута на заданий кут відносно початку координат.
Р
– ім’я > Р - ім’я, ANG, кут
Р1 > Р0, ANG, 90
2.1.12. Точка, визначена перетином кола заданого радіусом і центром з прямою яка проходить через центр кола під заднім кутом до осі Х.
Р – ім’я > Р – ім’я, радіус, {XM, XB, YB, YM}, кут
Р2 > Р3, 10, ХВ, 30
P1>P3,10,XM,30
2.1.13. Точка, визначена пересіченням прямої і контура.
Р – ім’я > К - ім’я, L – ім’я, n – номер пересічення
Р – ім’я – індифікатор визначення точки
L – ім’я – індифікатор прямої
К - ім’я – індифікатор контура
n – номер – порядковий номер пересічення, рахуючи від початку контура.
P
1>K1,L1,3
2.1.14. Точка визначена через задану точку. (Перейменування точки.)
Р – ім’я > Р – ім’я
2.1.15. Точка, визначена координатами першої (послідньої) опорної точки контуру.
Р – ім’я > ( STK, ETK), К – ім’я
К – ім’я – ім’я контура
STK – визначається координатами першої опорної точки контуру
ETK – визначається координатами послідньої опорної точки контура
РЗ > STK, К1
2.1.16. Точка, визначена координатами заданої опорної точки контуру.
Р – ім’я > К – ім’я, n
n-номер опорної точки контуру
Р1 > К1, З