Основи налагодки свердлильного верстату з чпк.
Налагоджування свердлильного верстату з ЧПК виконують в такій послідовності:
У відповідності з картою наладки підібрати інструменти, перевірити відсутність пошкоджень, правильність загострення, надійність кріплення.
Встановити і закріпити інструменти в револьверній головці у відповідності з технологічним процесом( по карті наладки ).
Револьверну головку повернути так, щоби інструмент з найбільшим вильотом став у робочу позицію.
Підвести інструмент в ручному режимі до деталі з недобігом 2мм., а пізніше підняти повзун в крайнє положення. Натиснувши кнопку індикації R, прочитати на індикаторі координату від нуля верстату.
Ручку ручного вводу встановити в положення XR і на коректорі XR набрати прочитану індикацію по R (з знаком “+”). Якщо величина R не дорівнює прийнятій в програмі (наприклад R0), то різницю набрати на коректорі 0Z. Можна також встановити R0 шляхом підйому або опускання стола верстату. Таким чином , після відпрацювання команди R0 інструмент завжди прискорено підійде до деталі ( з не доходом 2 мм.).
Почергово підвести до деталі (з не доходом 2мм.) всі інструменти, пізніше підняти повзун в нуль верстату. Прочитане на індикаторі значення ввести в коректори відповідної позиції револьверної головки. При заміні або загострені різального інструменту різницю вильотів також враховувати коректорами.
Закріпити на столі пристрій.
Провести пробне закріплення заготовки і перевірити надійність затиску.
Зробити “ прив’язку “ нуля програми до осі шпинделя. Для цього перемістити стіл від підвісного пульта, встановити точку “нуля “програми під віссю шпинделя (контроль з допомогою центра або індикатора). Якщо нуль програми має фіксовану віддаль “а “ ( по вісі X ) і “ в “ ( по вісі Y) від установочного штиря. Прочитану індикацію надрати з протилежним знаком на коректорах OX,OY. При наладці з установочним штиром у випадку необхідності врахувати значення “а “ і “в “.Таким чином, при відпрацюванні команд Х+000000 і У+000000 вісь шпинделя стане над центром штиря або над точкою нуля програми.
Встановити перфострічку в зраховуюче влаштування і в режимі “ наладка” перевірити всю програму, слідкуючи, щоби при повороті револьверної головки або позиціюванні інструменту не зачепив деталь. Не проходив близько від неї або пристрою. При необхідності провести коректування координати Z.
Перевірити відпрацювання всіх постійних циклів в режимі “ наладка “ без обробки деталі.
Обробити пробну деталь. По даних замірів деталі провести корекцію з допомогою коректорів для відповідних позицій
Тема: Системи автоматизованого програмування (САП).
Суть і призначення систем автоматизованого програмування (САП).
Найскладнішою проблемою, від вирішення якої залежить ефективність використання верстатів з ЧПК, є швидка і якісна підготовка КП. Із збільшенням масштабів застосування верстатів з ЧПК, розширенням їх технологічних можливостей у напрямку багато інструментальної і об’ємної обробки і створенням на їх базі ГВС, підготовка КП стала неможливою без автоматизації цього процесу за допомогою ЕОМ.
При автоматизованому програмуванні у ідеальному випадку всі задачі ручного програмування повинні вирішуватись на ЕОМ, включаючи розрахунки режимів різання.
САП – це комплекс технічних, програмних, мовних, інформаційних засобів, які здійснюють перетворення даних креслення деталі в коди пристрою керування обладнання з ЧПК.
Структура САП.
Як правило, САП організовані за класичною структурою: вхідна мова, процесор, проміжна мова, постпроцесор. В залежності від реалізації можливі відхилення від цієї структури.
Вхідна мова САП – проблемно-орієнтована мова, призначена для опису вихідних даних про деталь і технологічний процес її обробки на обладнанні з ЧПК.
Процесор САП – програмний виріб, призначений для вирішення загальних геометричних і технологічних задач, а також задач керування процесом обробки даних на ЕОМ, реалізація якого можлива у вигляді спеціалізованого програмного пристрою.
Проміжна мова процесор-постпроцесор – внутрішня проблемно-орієнтована мова системи САП, яка служить для представлення даних, що передаються від процесора до постпроцесора. В літературі проміжна мова процесор-постпроцесор зустрічається під назвою CLDATA (дані про переміщення інструмента).
Класифікація САП.
САП класифікують за багатьма ознаками:
за кількістю керуємих координат: 2-х, 2.5, 3-х і багатокоординатні;
за рівнем прийняття рішень: з автоматизацією і без автоматизації технології;
за областю застосування: універсальні та спеціалізовані;
за формою представлення вихідних даних: з вільною структурою, з табличним представленням, з представленням у формі “меню”;
за режимом роботи: інтерактивні та пакетні.
Форми представлення вихідних даних.
Із вільною структурою представлення (словарний запис).
Програма на мові таких САП представляє собою множину операторів, які складаються із елементів мови (службових слів, ідентифікаторів, спеціальних символів тощо), що будуються по заданому синтаксису. Така форма запису вихідної інформації дозволяє оперувати широким набором понять і задовольняє вимоги універсальної САП.
Недоліком запису вільним текстом є велика кількість правил, які необхідно засвоїти для запису різних за структурою фраз, громіздкість запису і складність транслятора для переробки тексту вихідної інформації.
Таблична форма.
При табличній формі представлення технолог заповнює спеціальні бланки у формі таблиць. Кожна графа таблиці відповідає визначеному виду вихідних даних, наприклад, геометрії деталі, технологічним командам, керуючою інформацією тощо.
Представлення у формі “меню”.
Представлення у формі “меню” – це властивість інтерактивних САП. З екрана дисплея у визначеному форматі запрошується необхідна інформація. Технологу залишається тільки заповнити відповідні графи, які висвітлюються на дисплеї, або відповісти
Вихідна мова САП “Інтерсап G+”
Вступ.
Вихідна мова системи призначена для автоматизації процесу підготовки керуючих програм (КП) і орієнтований на наступні типи обладнання з ЧПК:
токарні верстати;
фрезерні верстати;
світло променеві і електроерозійні верстати;
преси з ЧПК.
Система побудована таким чином, що підготовку КП певного рівня складності можна проводити не знаючи вхідної мови системи, використовуючи інтерактивний графічний режим проектування і розвинуту систему підказок. Але для високоактивного використання всіх можливостей системи для проектування КП необхідні знання вхідної мови системи.