7.2.2. Гайд-парк хіх

Контекст гри апелює к подіям ХІХ ст. в інтелектуальному середовищі представників самих різноманітних суспільних прошарків, що збиралися в лондонському Гайд-парку. Опис цих зібрань надається в тринадцятій главі роману «Мартін Іден» - тому студентам перед грою пропонується прочитати цей уривок. Саме звідси Мартин дізнався про ідеї Г. Спенсера, які глибоко його вразили: «Мартин зрозумів, що не знає нічого, та не дізнався б, скільки б ні подорожував морями. Він тільки ковзав по поверхні речей...

... Та ось з’явилася людина – Спенсер, який привів усе це до системи, об’єднав, зробив висновки та представив перед здивованим оком Мартина конкретний та упорядкований світ в усіх деталях і з повною наочністю...

...Більш за все вразив Мартина звя’зок між науками – усіма науками».

Уривок з твору Дж. Лондона має звернути увагу студентів на те, що розмова, навіть на ту й саму тему в різних умовах може вкрай відрізнятися за характером та формою.

Основна мета гри «Гайд-парк ХІХ» передбачує відтворити невимушену та захоплюючу дискусію навколо ідей Г. Спенсера. Суперечку, яка дозволила б глибше пізнати ідеї Г. Спенсера та науковий дискурс наприкінці XIX – на початку XX сторіччя. До суперечки долучаються «прибічники» різноманітних соціологічних концепцій, які знайомі студентам на час проведення гри. Щоб роль кожного з учасників була більш природньою, виконується певна підготовка, до якої входить:

- Вивчення моди, лексікону науково-популярної періодики та типових біографій того періоду, щоб мати уявлення про культурно-історичний контекст.

- Вивчення додаткової літератури, що стосується ідей Спенсера, Дарвіна, позитивістів, еволюціонистів, психологічної школи та ін.

- Оформлення карти-схеми за наступними параметрами:

Основні ідеї Спенсера

Контр-ідеї

Суміжні ідеї

Основні ідеї представника іншого напрямку

Така карта дозволяє більш наочно уявити ключові питання, з яких може йти суперечка, які аргументи можуть бути висунуті в межах тієї чи іншої соціологічної концепції, які можуть бути додаткові діалогічні зв’язки з умовами загальних задач гри. Дуже благодатним завершенням буде подовження мислення Спенсера в майбутнє, трансполяція його на системний підхід та структурний функціоналізм Парсонса (Організм = система, органи = елементи системи: інститути, організації, спільноти та ін. паралель між функціями, еволюцією систем та елементів, тощо.)

–студент має більш детально ознайомитися з біографічними даними соціолога, прибічника концепції якого студент хоче зіграти

- рольова характеристика герою, якого студент буде зображати: його зовнішність, вік, походження, соціальна приналежність, освіта та рівень знань, умови, в яких він сформувався як прибічник тієї чи іншої концепції, мотиви його знаходження в Англії та перебування в Гайд-парку.

Нетрадиційність гри – в тому, що вона несе в собі елементи карнавального діалогу, тому створює неповторну атмосферу з невимушеністю, відкритістю, дією.