- •Лекція 9 (2 години) Класифікація методів вимірювання концентрацій шкідливих домішок в навколишньому середовищі
- •1.1 Загальні відомості про методи вимірювання концентрації шкідливих домішок у природному середовищу
- •1.2 Фотоколориметричний метод
- •1.2.1 Метод спектрального відбивання
- •1.2.2 Метод селективного поглинання
- •Іпогл ─ інтенсивність поглинутого світла. При порівняльних вимірах поглинання світла розчинами користуються однаковими кюветами,
- •Приладне забезпечення фотометрії
- •1─Джерело світла; 2 ─світлофільтр (монохроматор); 3 ─кювета з розчином; 4 ─детектор (фотоелемент, який перетворює енергію випромінення в електричну).
- •1.2.3 Візуальна колориметрія
- •1.1 Люмінесцентний аналіз
- •- Кварцова лампа; 2 - діафрагма; 3 - заслонка; 4 - фільтр; 5 - кварцова оптика; 6- посудина з досліджуваним розчином; 7- кварцова оптика; 8- світлофільтри; 9- фотоелементи.
- •Спектроскопічні методи
- •1.2. Атомна-емісійна спектрометрія
- •1.3. Атомно – абсорбційна спектроскопія
- •1.3.1. Атомно-флуоресцентний метод
- •1.4. Іонізаційні методи
- •1.4.1. Полум'яно-іонізаційний метод
- •1.4.3 Радіоізотопні методи
- •Лекція 11 (2 години)
- •1.1 Загальні відомості про хроматографію
- •1.2.Обладнання газової хроматографії
- •1.2 Обладнання газової хроматографії.
- •В залежності від форми ізотерми розподілу піки розподілення мають вигляд, представлений на рис. 1.6
- •Визначення швидкості руху аналізуємої речовини
- •1.2.1 Розподільча хроматографія
- •Колоночна хроматографія
- •1.3.Тонкошарова і паперова хроматографія Паперова розподільча хромаиографія
- •Тонкошарова хроматографія
- •Хроматографування
- •Висхідна тонкошарова хроматографія
- •Низхідна тонкошарова хроматографія
- •Горизонтальна тонкошарова хроматографія
- •Радикальна тонкошарова хроматографія
- •1.3.1. Осадкова хроматографія
- •Лекція 12 (2 години)
- •1.1. Зважувальний метод
- •1.2. Оптичні та електростатичні методи
- •1.3. Експресні методи і прилади
- •1.1. Сутність електрохімічних методів аналізу
- •1.2. Потенціометрія, кондуктометрія, кулонометрія.
- •2.1. Кондуктометрія
- •2.2. Амперстатична кулонометрія
- •1.3 Вольтамперометрія.
- •3.1. Електрогравіметрія
- •1.4. Організація вимірювань шкідливих домішок у природному середовищі.
- •Лекція 15(2 години)
- •1.1 Відбір проб повітря
- •1─Пластмасовий корпус; 2 ─теплоізолуційна посудина; 3 ─подвійниі круглий отвір;
- •4 ─Мікропориста гумова пластинка; 5 ─два отвори в пластинці; 6 ─поглинач.
- •1─Пробка з целофану; 2 ─скляна крупка; 3 ─целофан з гумовим кільцем-утримувачем.
- •1.3. Аппаратура для дозування малих концентрацій токсичних газів і парів
- •1─ Кран-дозатор; 2─ частково вакуумований балон місткістю 10л; 3─ пластинка для перемішування із фторопласта.
- •1─ Балон з газовою сумішшю; 2─ поглинальні посудини; 3─ аспіратор; 4 ─ регульований винтовий зажим; 5─ запорний винтовий зажим; 6─ мірний циліндр.
- •1.4 Комплексні лабораторії
- •1.1. Відбір проб з рік і з водних потоків.
- •1.2 Відбір проб вологих опадів, грунтових вод.
- •1.3. Відбір проб грунтів
- •1.4. Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у природному середовищі. Відбір і приготування проб водного середовища.
- •Відбір і приготування проб радіоактивних опадів.
- •Відбір і приготування проб, для визначення вмісту радіонуклідів у грунті
- •Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у рослинності
- •Відбір і приготування проб для визначення радіоактивної забрудненості різних поверхонь
- •1.1. Метеорологічний майданчик
- •1.3 Метерологічні прилади
- •Вимірювання вологості повітря На станціях використовуються два методи вимірювання вологості повітря: психрометричний метод в теплу пору року та гігрометричний – у холодну.
- •Вимірювання атмосфепного тиску
- •До результатів вимірювання вводять невеликі поправки на змочуваність відра і часткове випаровування опадів:
- •Тверді опади до 0,5 поділки – поправка 0,0 мм;
Приладне забезпечення фотометрії
Приладне забезпечення фотометрії можна представити в наступному вигляді (рис. 1.6).
Рис. 1.6. Приладне забезпечення фотометрії:
1─Джерело світла; 2 ─світлофільтр (монохроматор); 3 ─кювета з розчином; 4 ─детектор (фотоелемент, який перетворює енергію випромінення в електричну).
Для кількісної оцінки інтенсивності зафарбування або світлопоглинання використовують:
а) пристрої для безпосереднього порівняння (візуальна колориметрія) інтенсивності зафарбування (колориметричні пробірки, циліндри, циліндри з кранами, компаратори);
б) колориметри, фотометри і оптичні пристрої, які використовують для візуального порівняння інтенсивності світлових потоків, що пройшли через порівняльний розчин (візуальна колориметрія);
в) фотоелектричні колориметри і фотометри ─ це оптичні пристрої, які використовують для вимірювання ступеню поглинання або пропускання поліхроматичного світла за допомогою фотоелементів (колориметри фотоелектричні концентраційні КФК-2 і КФК-3);
г) спектрофотометри ─ фотоелектричні фотометри, в яких застосовують для вимірювання поглинання або пропускання монохроматичне світло (спектрофотометр СФ-46 тощо). В спектрофотометрах за допомогою монохроматора виділяють вузький промінь світла шириною 1- 2нм.
Для збільшення чутливості фотометричного визначення доцільно використовувати поглинання не змішаного (білого) світла, а тих променів, які максимально поглинаються зафарбованим розчином, що фотометрується. Щоб виділити промені певної довжини хвилі в фотоколориметрах застосовують світлофільтри (20-50 нм). В якості світлофільтрів використовують кольорові скельця і плівкі, зафарбовані рідини і інтерфераційні фільтри. Світлофільтри вибирають таким чином, щоб спектральна область максимального поглинання променів зафарбованих розчином і область максимального перепуску променів світлофільтром була однією і тією ж: максимум поглинання ─ максимум пропускання (рис. 1.7).
Фотоелемент (рис. 1.8) перетворює світлову енергію, яка проходить через фотометруємий розчин в електричну. Згідно закону фотоефекту, сила виникаючого фототоку прямо пропорційна інтенсивності падаючого на фотоелемент світла. Фотоелементи базуються на явищі фотоефекту, суть яких в вириванні електронів з поверхні тіл під дією світлової енергії. Застосовують 3 типи фотоелементів:
закриваючий шар (вентильні);
з зовнішнім фотоефектом (газонаповнені або вакуумні);
з внутрішнім фотоефектом (фотоопір).
Рис. 1.7. Світлофільтр :
1 ─ скло;2 ─ шар срібла; 3 ─ шар магній-фтора; 4 ─ шар срібла; 5 ─ захисне скло.
Рис. 1.8. Фотоелемент :
↓─ потік світла; 1─ залізний електрод; 2 ─ напівпровідник із селену; 3 ─металеве кільце; 4 ─електрод із тонкого шару золота; 5─ гальванометр.
Вентильний фотоелемент складається з залізної пластини, на яку нанесено шар напівпровідника, який покрито плівкою катодно-розпиленого металу. Межа між напівпровідником і металевою плівкою створює закриваючий шар, що пропускає струм в одному напрямку.
Робота фотоелементів із зовнішнім фотоефектом базується на переході електронів під дією світла від світлочутливого катоду до аноду. В основі роботи фотоопорів лежить зниження опору речовини під дією випромінення певної довжини хвилі.
Широко застосовуються в фотометрії такі прилади як колориметр фотоелектричний концентраційний КФК-2 та спектрофотометр СФ-46.
Колориметр фотоелектричний концентраційний КФК-2 призначений для вимірювання на окремих ділянках діапазону довжин хвиль 315-980 нм, що виділяються світлофільтрами, коефіцієнтів пропускання та оптичної густини рідких розчинів та твердих тіл, а також визначення концентрації речовин в розчинах методом побудови градуювальних графіків.
Колориметр дозволяє також виконувати вимірювання коефіцієнтів пропускання розсіювальних завислих речовин, емульсій та колоїдних розчинів у світлі, що проходить.