- •Лекція 9 (2 години) Класифікація методів вимірювання концентрацій шкідливих домішок в навколишньому середовищі
- •1.1 Загальні відомості про методи вимірювання концентрації шкідливих домішок у природному середовищу
- •1.2 Фотоколориметричний метод
- •1.2.1 Метод спектрального відбивання
- •1.2.2 Метод селективного поглинання
- •Іпогл ─ інтенсивність поглинутого світла. При порівняльних вимірах поглинання світла розчинами користуються однаковими кюветами,
- •Приладне забезпечення фотометрії
- •1─Джерело світла; 2 ─світлофільтр (монохроматор); 3 ─кювета з розчином; 4 ─детектор (фотоелемент, який перетворює енергію випромінення в електричну).
- •1.2.3 Візуальна колориметрія
- •1.1 Люмінесцентний аналіз
- •- Кварцова лампа; 2 - діафрагма; 3 - заслонка; 4 - фільтр; 5 - кварцова оптика; 6- посудина з досліджуваним розчином; 7- кварцова оптика; 8- світлофільтри; 9- фотоелементи.
- •Спектроскопічні методи
- •1.2. Атомна-емісійна спектрометрія
- •1.3. Атомно – абсорбційна спектроскопія
- •1.3.1. Атомно-флуоресцентний метод
- •1.4. Іонізаційні методи
- •1.4.1. Полум'яно-іонізаційний метод
- •1.4.3 Радіоізотопні методи
- •Лекція 11 (2 години)
- •1.1 Загальні відомості про хроматографію
- •1.2.Обладнання газової хроматографії
- •1.2 Обладнання газової хроматографії.
- •В залежності від форми ізотерми розподілу піки розподілення мають вигляд, представлений на рис. 1.6
- •Визначення швидкості руху аналізуємої речовини
- •1.2.1 Розподільча хроматографія
- •Колоночна хроматографія
- •1.3.Тонкошарова і паперова хроматографія Паперова розподільча хромаиографія
- •Тонкошарова хроматографія
- •Хроматографування
- •Висхідна тонкошарова хроматографія
- •Низхідна тонкошарова хроматографія
- •Горизонтальна тонкошарова хроматографія
- •Радикальна тонкошарова хроматографія
- •1.3.1. Осадкова хроматографія
- •Лекція 12 (2 години)
- •1.1. Зважувальний метод
- •1.2. Оптичні та електростатичні методи
- •1.3. Експресні методи і прилади
- •1.1. Сутність електрохімічних методів аналізу
- •1.2. Потенціометрія, кондуктометрія, кулонометрія.
- •2.1. Кондуктометрія
- •2.2. Амперстатична кулонометрія
- •1.3 Вольтамперометрія.
- •3.1. Електрогравіметрія
- •1.4. Організація вимірювань шкідливих домішок у природному середовищі.
- •Лекція 15(2 години)
- •1.1 Відбір проб повітря
- •1─Пластмасовий корпус; 2 ─теплоізолуційна посудина; 3 ─подвійниі круглий отвір;
- •4 ─Мікропориста гумова пластинка; 5 ─два отвори в пластинці; 6 ─поглинач.
- •1─Пробка з целофану; 2 ─скляна крупка; 3 ─целофан з гумовим кільцем-утримувачем.
- •1.3. Аппаратура для дозування малих концентрацій токсичних газів і парів
- •1─ Кран-дозатор; 2─ частково вакуумований балон місткістю 10л; 3─ пластинка для перемішування із фторопласта.
- •1─ Балон з газовою сумішшю; 2─ поглинальні посудини; 3─ аспіратор; 4 ─ регульований винтовий зажим; 5─ запорний винтовий зажим; 6─ мірний циліндр.
- •1.4 Комплексні лабораторії
- •1.1. Відбір проб з рік і з водних потоків.
- •1.2 Відбір проб вологих опадів, грунтових вод.
- •1.3. Відбір проб грунтів
- •1.4. Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у природному середовищі. Відбір і приготування проб водного середовища.
- •Відбір і приготування проб радіоактивних опадів.
- •Відбір і приготування проб, для визначення вмісту радіонуклідів у грунті
- •Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у рослинності
- •Відбір і приготування проб для визначення радіоактивної забрудненості різних поверхонь
- •1.1. Метеорологічний майданчик
- •1.3 Метерологічні прилади
- •Вимірювання вологості повітря На станціях використовуються два методи вимірювання вологості повітря: психрометричний метод в теплу пору року та гігрометричний – у холодну.
- •Вимірювання атмосфепного тиску
- •До результатів вимірювання вводять невеликі поправки на змочуваність відра і часткове випаровування опадів:
- •Тверді опади до 0,5 поділки – поправка 0,0 мм;
1.1. Відбір проб з рік і з водних потоків.
Місце для первинної оцінки або відбору проби вибирається відповідно до мети аналізу й на підставі уважного вивчення всієї наявної попередньої інформації, а також натурного дослідження : місцевості або контрольованого об'єкта, причому повинні враховуватися всі обставини, які могли б вплинути на склад взятої проби або результат первинної оцінки наявності й рівня забруднення (впливу).
Місце вибору проб стічних вод оцінюється й вибирається тільки після докладного ознайомлення з технологією виробництва, споживанням і скиданням води, місцем розташування цехів об'єкта, системою його каналізації, призначенням і роботою окремих елементів систем очищення.
Створи відбору й оцінки проб встановлюють на водоймах приблизно в 1км вище найближчого за течією пункту водокористування (водозабір для питного водопостачання, місця купання, організованого відпочинку, територія населеного пункту), а на непротічних водоймах і водоймищах - в 1км в обидва боки від пункту водокористування.
Звичайно прийнято відбирати проби води одного створу в 3-х ділянках (біля обох берегів й у фарватері), але можна й в 1-2-х ділянках (при обмежених технічних можливостях або на невеликих водоймах) - залежно від характеру водокористування й з урахуванням умов водного режиму в даному пункті або розподілу стічних вод у водоймі.
Найчастіше на водоймі відбираються так звані разові проби. Однак при обстеженні водойми може виникнути необхідність відбору й серій періодичних і регулярних проб — з поверхневих, глибинних, придонних шарів вод і т.п. Проби можуть бути відібрані також з підземних джерел, водопроводу і т.п. Усереднені дані про склад вод дають змішані проби.
У нормативних документах визначені основні правила й рекомендації, які варто використати для одержання репрезентативних проб. Репрезентативною, (від англ., represetative - представницький, показовий) вважається така проба, що максимально характеризує якість води по даному показнику, є типовою й не змінюється внаслідок концентраційних й інших факторів. Різні види водойм (водних джерел) спричиняють деякі особливості відбору проб у кожному випадку.
Проби з рік і водних потоків відбирають для визначення якості води в басейні ріки, придатності води для харчового використання, зрошення, для водопою худоби, риборозведення, купання й водного спорту, встановлення джерел забруднення.
Для визначення впливу місця скидання стічних вод і вод приток, проби відбирають вище за течією й місці, де відбулося повне змішання вод. Варто мати на увазі, що забруднення можуть бути нерівномірно поширені по потоку ріки, тому звичайно проби відбирають у місцях максимально бурхливого потоку, де потоки добре перемішуються. Пробо відбірники поміщають униз за течією потоку, розташовуючи на потрібній глибині.
Проби із природних і штучних озер (ставків). Якість води у водоймах (як озерах, так і ріках), носить циклічний характер, причому спостерігається добова й сезонна циклічність. Із цієї причини щоденні проби варто відбирати в один й той же час доби, а тривалість сезонних досліджень повинні бути не менше 1 року, включаючи дослідження серій проб, відібраних протягом кожної пори року.