Лекція 14 (2 години) Дистанційне зондування Землі

План лекцій

1. Аерокосмічні методи зйомки.

2. Літальні апарати та їх обладнання.

3. Теплова аерозйомка.

4. Радіолокаційне зондування.

5. Радіотеплова аерозйомка.

6. Аерогеохімічна зйомка.

1.1 Аерокосмічні методи зйомки

. Загальні відомості про дистанційні методи дослідження навколишнього середовища

Дистанційні методи спостереження та вивчення навколишнього середовища - це комплекс апаратурних і методичних розробок, що дозволяє одержувати й аналізувати фото-, кіно- і телевізійні зображення, спектральні картини природних і штучних утворень, які доставляються чи передаються з аерокосмічних засобів спостереження, або за допомогою приладів, установлюваних у важкодоступних місцях Землі, показання яких автоматично передаються в центри спостереження й збору інформації.

Зображення підрозділяють на три категорії відповідно до рівня їхньої просторової інтеграції:

- глобальні – знімки й спектри всієї (або майже всієї) освітленої частини Землі;

- регіональні, які охоплюють значні площі географічних областей і країн;

- локальні, які дають поняття про окремі райони й ландшафти.

Головні переваги дистанційних методів моніторингу:

- інтеграція горизонтальна і вертикальна, що дає змогу отримати на одному зображенні великі ділянки поверхні Землі та різні компоненти ландшафту;

- інтеграція динамічна - одержання однією реєструючою системо системою послідовних зображень однієї й тієї ж території через певні проміжки часу;

- висока оглядовість, можливість одержання одночасної інформації про великі території;

- можливість переходу від дискретної картини значень показників стану навколишнього середовища в окремих точках території до безперервної картини просторового розподілу показників;

- можливість одержання інформації у важкодоступних місцях.

Потенційні переваги дистанційних методів найбільш проявляються в сфері глобального моніторингу, а також у сфері національного моніторингу держав, що займають великі території. У сфері локального дистанційні методи можуть також успішно доповнювати контактні методи вимірів. При рішенні більшості завдань моніторингу навколишнього середовища найбільш ефективним є комплексне застосування истанційних і контактних методів спостереження.

Дистанційні методи широко застосовуються для одержання даних про повітряні забруднення, їх типи, концентрації і джерела. Дистанційні вимірювання дають можливість безперервне визначення середніх концентрацій шкідливих речовин по площі (на відміну від звичайних методів, які дають концентрації лише в одній точці), а також оцінку вертикального розподілу домішок, що характеризують потенціал забруднень. Також дистанційні методи оцінювать рух забруднюючих речовин в атмосфері без аналізу проб у різних пунктах, що дозволяє встановлювати вплив джерела забруднення, розташованого на відстані декількох кілометрів, прогнозувати загрозливі ситуації.[]

Дистанційні методи успішно застосовуються для одержання супутникової метеорологічної інформації, що дозволяє здійснювати розробку класифікації хмарності й установлення закономірностей планетарного розподілу хмарного покриву, визначення місця зародження й напрямок переміщення циклонів, тайфунів, пилових бур, аерозольних і газоподібних забруднювачів.

Отримані з космосу фотографії й телевізійні зображення дають змогу встановлювати забруднення Світового океану, структуру й напрямок морських течій, льодовий покрив, танення льодів, заплави й дельти рік, древні русла, якість води у великих водоймах і водотоках, засоленість прибережних зон, водну ерозію, області виходу підземних вод на поверхню, одержати вичерпні поняття про водні ресурси Землі й виробити наукові рекомендації їхньої витрати.

За допомогою інформації, одержаної за допомогою сучасних методиів дистанційного дослідження ділянок земної поверхні із застосуванням супутників, лазерної й радарної техніки та її дешифрування можна провести лісопатологічне обстеження, визначити вид пожеж й ступінь пошкодження насаджень, намітити різні лісогосподарські заходи, встановити динаміку й прогноз рівня ґрунтових вод, визначити рослинні ресурси у зоні впливу меліоративних споруджень, прогноз еволюції ландшафту в природних умовах і при антропогенних впливах, виміряти поток енергії, що входить в екосистему і виходить із неї (співвідношення поглиненої і відбитої радіації), визначити врожайність сільськогосподарських культур тощо.