1.4. Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у природному середовищі. Відбір і приготування проб водного середовища.

Визначення вмісту радіонуклідів у водному середовищі необхідно для контролю міграції й накопичення радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища.

Пункти спостереження й періодичність відбору проб для визначення вмісту радіонуклідів у водному середовищі регламентується Положенням про радіаційний контроль, погодженим з місцевими органами санітарного нагляду.

Відбір проб з водного середовища.

У кожній контрольній точці відбирають пробу води в обсязі 1-2 літрів. Високомінералізовані води беруться в меншій кількості (приблизно500 мл) . Для аналізу використовують чисто вимиту ємність (пляшку, банку, каністру

Проби води відкритих водних об'єктів відбирають на ділянках, вільних від рослинності й предметів, що можуть призвести до каламутності води.

Проби води зі свердловин спостереження, варто відбирати в різні сезони року, але не рідше чотирьох разів на рік. Проби води зі свердловин спостереження відбирають спеціальним пробовідбірником (склянкою із нержавіючої сталі бажано окремою для кожної свердловини).

При відборі проб з водопровідної мережі чи артсвердловини, воду набирають після її спуску протягом 15-20 хвилин. Перед наповненням ємності (пляшки й т.п.) ,її тричі ополіскують водою, що відбирається. Відібрану пробу підкислюють шляхом додавання чотирьох мілілітрів концентрованої азотної кислоти HО, кожен літр води щоб уникнути сорбції радіоактивних нуклідів на стінках посуду. Вода повинна підлягати дослідженню в день відбору. Якщо це неможливо, відібрані проби поміщають у холодильник. Для проведення гамма-спектрометричного аналізу води відкритих водних об'єктів необхідно відібрати пробу в кількості не менше 10 літрів з наступним осадженням і випаровуванням зазначеного обсягу до 3-х або 1-го літра залежно від кількості, що застосовуються в лабораторіях .

При готування проб водного середовища.

Пробу води поміщають у термостійку склянку ємністю 1000 мл і випаровують на піщаній лазні або електроплитці з азбестовою сіткою при температурі не більше 80°С у витяжній шафі. Паралельно готують мішень, для чого її обробляють спиртом, сушать і зважують.

Проби для радіометричного аналізу випаровують до об’єму від 5 до 10 мл, постійно контролюючи режим, щоб не допускати кипіння. Концентрований розчин переносять на алюмінієву мішень. Склянку ополіскують 5 мл 2%-го розчину азотної кислоти, яку потім переносять на ту ж мішень. На мішені концентрований розчин висушують під інфрачервоною лампою, визначають масу сухого залишку й передають на радіометричний аналіз. У робочий журнал заносять номер проби, масу й дату відбору, обсяг проби, дату готування, масу сухого залишку, вид аналізу, для якого готувалася проба.

Відбір і приготування проб радіоактивних опадів.

Радіоактивними опадами називаються опади у вигляді дощу, роси, снігу, граду, паморозі, або продукти седиментації в сухому вигляді, що випадають із атмосфери на поверхню землі. Визначення радіоактивності осідаючого пилу й атмосферних опадів проводиться з метою контролю величини осколкової активності, що випадає на поверхню землі, а також з метою контролю за пошеренням і щільністю локальних опадів, обумовлених викидами об'єктів, що використають радіоактивні речовини, зокрема локальними опадами.

Контроль за щільністю радіоактивних опадів з атмосфери здійснюється безупинно з експозицією в один місяць у контрольних точках зони строгого режиму, санітарно-захисної й спостережної зон. У кожному пункті спостереження встановлюють пробовідбірник (кюветозбірник) на висоті 0,5 - 3,5 м від поверхні землі. В окремих випадках допустиме розміщення пробовідбірників на дахах одноповерхових будівель.

На відбір однієї проби необхідно 0,5 години часу, на приготування проби для радіометричного аналізу 1,2 години.

Відбір проб осідаючого пилу й атмосферних опадів.

Для відбору проб застосовують пробовідбірники довільної форми, бажано металеві емальовані кювети (ванночки) з нержавіючої сталі розміром не менше 50х50 см і висотою бортиків не менш 10 см.

Пробовідбірники встановлюють у контрольних точках на спеціальних стійках. Дно пробовідбірника ретельно змазують тонким шаром гліцерину або іншою липкою сумішшю. У чашку Петрі поміщають марлеву серветку розміром 10х10 см і заливають туди 50 мл етилового спирту. В іншу чашку Петрі поміщають марлевий тампон (розмір довільний) і змочують його гліцерином у кількості 20-30 мл.

Ємність для відбору проби атмосферних опадів (банку, каністру й ін.) дезактивують і проводять маркування.

По закінченню експозиції заміряють кількість атмосферних опадів. Відбирають у промаркіровану ємність два літри проби, залишок виливають. Якщо за час експозиції випало менш двох літрів опадів на випаровування відбирають весь об’єм, попередньо замірявши його мірним циліндром (мірною склянкою).

Внутрішню поверхню пробовідбірника (кювети) протирають марлевою серветкою, змоченою в спирті. Серветку після обробки пробовідбірника поміщають у чашку Петрі для транспортування в лабораторію.

Ємність із відібраною пробою також транспортують у лабораторію, а внутрішню поверхню пробовідбірника знову обробляють марлевим тампоном, змоченим гліцерином для нової експозиції.

Приготування проб осідаючого пилу й атмосферних опадів.

Прожарюють порцелянові тиглі й зважують їх на терезах.

Марлеву серветку із чашки Петрі переносять у підготовлений і промаркірований порцеляновий тигель.

Відібрані атмосферні опади (2 л) випаровують у піщаній лазні або електроплитці з азбестовою сіткою як було сказано раніше. Розчин з осадом, що випав, переносять в інший підготовлений і промаркірований порцеляновий тигель, склянку ополіскують невеликою кількістю 2 %-го розчину азотної кислоти, після чого розчин додають у той же тигель.

Вміст обох тиглів озоляють у муфельній печі при Т =100⁰ С до одержання білої або біло-сірої маси золи.

Після прожарювання тиглі переносять в эксикатор й, охолодивши, зважують на аналітичних терезах з точністю до третього знака для визначення маси золи.

Обидві наважки переносять на алюмінієві мішені (підкладки) для виміру їхньої активності.

У робочий журнал заносять дату й місце відбору проби, об’єм зібраних опадів, об’єм опадів узятих на випаровування, масу отриманої золи, масу наважок на обидві мішені, узяті для виміру активності, величину площі пробовідбірника (кювети, каструлі й т.п.).

Для проведення гама-спектрометричного аналізу густини радіоактивних опадів масу отриманої золи після вимірювання на сумарну активність потрібно висипати в лабораторний посуд (склянка, пенал й т.п.). В залежності від експозиції (1 місяць, 1 тиждень) потрібно зібрати всі проби за квартал , упакувати в промаркірований лабораторний посуд з супровідним сертифікатом для відправлення на гамма-спектрометричний аналіз.