- •Лекція 9 (2 години) Класифікація методів вимірювання концентрацій шкідливих домішок в навколишньому середовищі
- •1.1 Загальні відомості про методи вимірювання концентрації шкідливих домішок у природному середовищу
- •1.2 Фотоколориметричний метод
- •1.2.1 Метод спектрального відбивання
- •1.2.2 Метод селективного поглинання
- •Іпогл ─ інтенсивність поглинутого світла. При порівняльних вимірах поглинання світла розчинами користуються однаковими кюветами,
- •Приладне забезпечення фотометрії
- •1─Джерело світла; 2 ─світлофільтр (монохроматор); 3 ─кювета з розчином; 4 ─детектор (фотоелемент, який перетворює енергію випромінення в електричну).
- •1.2.3 Візуальна колориметрія
- •1.1 Люмінесцентний аналіз
- •- Кварцова лампа; 2 - діафрагма; 3 - заслонка; 4 - фільтр; 5 - кварцова оптика; 6- посудина з досліджуваним розчином; 7- кварцова оптика; 8- світлофільтри; 9- фотоелементи.
- •Спектроскопічні методи
- •1.2. Атомна-емісійна спектрометрія
- •1.3. Атомно – абсорбційна спектроскопія
- •1.3.1. Атомно-флуоресцентний метод
- •1.4. Іонізаційні методи
- •1.4.1. Полум'яно-іонізаційний метод
- •1.4.3 Радіоізотопні методи
- •Лекція 11 (2 години)
- •1.1 Загальні відомості про хроматографію
- •1.2.Обладнання газової хроматографії
- •1.2 Обладнання газової хроматографії.
- •В залежності від форми ізотерми розподілу піки розподілення мають вигляд, представлений на рис. 1.6
- •Визначення швидкості руху аналізуємої речовини
- •1.2.1 Розподільча хроматографія
- •Колоночна хроматографія
- •1.3.Тонкошарова і паперова хроматографія Паперова розподільча хромаиографія
- •Тонкошарова хроматографія
- •Хроматографування
- •Висхідна тонкошарова хроматографія
- •Низхідна тонкошарова хроматографія
- •Горизонтальна тонкошарова хроматографія
- •Радикальна тонкошарова хроматографія
- •1.3.1. Осадкова хроматографія
- •Лекція 12 (2 години)
- •1.1. Зважувальний метод
- •1.2. Оптичні та електростатичні методи
- •1.3. Експресні методи і прилади
- •1.1. Сутність електрохімічних методів аналізу
- •1.2. Потенціометрія, кондуктометрія, кулонометрія.
- •2.1. Кондуктометрія
- •2.2. Амперстатична кулонометрія
- •1.3 Вольтамперометрія.
- •3.1. Електрогравіметрія
- •1.4. Організація вимірювань шкідливих домішок у природному середовищі.
- •Лекція 15(2 години)
- •1.1 Відбір проб повітря
- •1─Пластмасовий корпус; 2 ─теплоізолуційна посудина; 3 ─подвійниі круглий отвір;
- •4 ─Мікропориста гумова пластинка; 5 ─два отвори в пластинці; 6 ─поглинач.
- •1─Пробка з целофану; 2 ─скляна крупка; 3 ─целофан з гумовим кільцем-утримувачем.
- •1.3. Аппаратура для дозування малих концентрацій токсичних газів і парів
- •1─ Кран-дозатор; 2─ частково вакуумований балон місткістю 10л; 3─ пластинка для перемішування із фторопласта.
- •1─ Балон з газовою сумішшю; 2─ поглинальні посудини; 3─ аспіратор; 4 ─ регульований винтовий зажим; 5─ запорний винтовий зажим; 6─ мірний циліндр.
- •1.4 Комплексні лабораторії
- •1.1. Відбір проб з рік і з водних потоків.
- •1.2 Відбір проб вологих опадів, грунтових вод.
- •1.3. Відбір проб грунтів
- •1.4. Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у природному середовищі. Відбір і приготування проб водного середовища.
- •Відбір і приготування проб радіоактивних опадів.
- •Відбір і приготування проб, для визначення вмісту радіонуклідів у грунті
- •Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у рослинності
- •Відбір і приготування проб для визначення радіоактивної забрудненості різних поверхонь
- •1.1. Метеорологічний майданчик
- •1.3 Метерологічні прилади
- •Вимірювання вологості повітря На станціях використовуються два методи вимірювання вологості повітря: психрометричний метод в теплу пору року та гігрометричний – у холодну.
- •Вимірювання атмосфепного тиску
- •До результатів вимірювання вводять невеликі поправки на змочуваність відра і часткове випаровування опадів:
- •Тверді опади до 0,5 поділки – поправка 0,0 мм;
Відбір і приготування проб, для визначення вмісту радіонуклідів у грунті
Визначення вмісту радіонуклідів у ґрунті контрольованої, санітарно-захисної та спостережної зон проводять для контролю міграції й накопичення радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища.
Відбір проб ґрунту проводять один раз у рік паралельно з пробами рослинності у всіх контрольних точках контрольованої, санітарно-захисної і спостережної зон. Відбір проб ґрунту зі свердловин спостереження проводиться 1 раз у квартал.
На відбір однієї проби ґрунту необхідно 0,2 години, на приготування однієї проби ґрунту для радіометрії або спектрометрії - 1,2 години.
Для аналізу готують дві паралельні проби. Дублікат проби зберігають протягом року.
Відбір проб ґрунту.
Відбір проб ґрунту здійснюється пробовідбірником або лопатою з гострозаточеним ріжучим краєм й мінімальною шероховатістю внутрішньої поверхні.
При відборі проб ґрунтів з контрольних свердловин слід користуватися спеціальним ґрунтовим буром або іншим пристосуванням, яке зможе його замінити.
Перед відбором проби проводять вимірювання потужності дози на висоті 1 м над поверхнею ґрунту, у місцях передбачуваного відбору. Відбір проб на обраних ділянках проводиться методом конверта, тобто відбирається не менше п'яти проб, одна з яких ближче до центра ділянки, а інші чотири - до його периферії. Відстань між окремими точками конверта повинна бути приблизно однаковою і може становити від декількох метрів до декількох сотень метрів. При складній конфігурації ділянки кількість точок відбору може бути більше п'яти, рівномірно розміщених по всій ділянці.
З місця відбору проби видаляють ножицями трав'яний покрив. Монолітним куском 10х10 см, товщиною 5 см вирізують ґрунт.
Пробу ґрунту очищають від коріння й упаковують у щільний папір. У супровідному сертифікаті вказують дату й місце відбору проби. В лабораторію проби ґрунту транспортують у поліетиленовому мішку (пакеті), у який вкладають етикетку (супровідний сертифікат) установленого зразка написом назовні.
Приготування проб ґрунту.
Вимірювальну кювету (підкладку) обробляють спиртом і сушать.
Пробу ґрунту висушують протягом доби в сушильній шафі при температурі +60°С до повітряно-сухого стану.
Висушену пробу розтирають у ступці до порошкоподібного стану фракції (0,25 мм) і просівають через сито на поліетиленовий аркуш (кювету).
На аркуші пробу обробляють методом квартування. Роздрібнену масу перемішують на аркуші, на якому висипана проба, надають їй форму диска й ділять на чотири частини. Дві діаметрально протилежні видаляють, дві що залишилися перемішують і т.п., довівши залишок проби до маси, необхідної для заповнення вимірюваної кювети (підкладки), щоб поверхня проби перебувала на рівні верхнього краю кювети (підкладки).
Одну частину проби поміщають на вимірювальну кювету (підкладку). Поверхню проби вирівнюють. Другу частину упаковують в щільний папір і залишають як дублікат. На кюветі (підкладці) і дублікаті вказують номер проби й дату її приготування. У робочий журнал записують дату відбору проби й місце відбору проби.
Для проведення гамма-спектрометричного аналізу ґрунту необхідно 1 кг висушеної проби, відповідно підготовленої. Приготовлену пробу упаковують у поліетиленовий мішок (пакет), у який вкладається етикетка (супровідний сертифікат) встановленого зразка надписом назовні й передають для вимірювання на спектрометрі.