- •Лекція 9 (2 години) Класифікація методів вимірювання концентрацій шкідливих домішок в навколишньому середовищі
- •1.1 Загальні відомості про методи вимірювання концентрації шкідливих домішок у природному середовищу
- •1.2 Фотоколориметричний метод
- •1.2.1 Метод спектрального відбивання
- •1.2.2 Метод селективного поглинання
- •Іпогл ─ інтенсивність поглинутого світла. При порівняльних вимірах поглинання світла розчинами користуються однаковими кюветами,
- •Приладне забезпечення фотометрії
- •1─Джерело світла; 2 ─світлофільтр (монохроматор); 3 ─кювета з розчином; 4 ─детектор (фотоелемент, який перетворює енергію випромінення в електричну).
- •1.2.3 Візуальна колориметрія
- •1.1 Люмінесцентний аналіз
- •- Кварцова лампа; 2 - діафрагма; 3 - заслонка; 4 - фільтр; 5 - кварцова оптика; 6- посудина з досліджуваним розчином; 7- кварцова оптика; 8- світлофільтри; 9- фотоелементи.
- •Спектроскопічні методи
- •1.2. Атомна-емісійна спектрометрія
- •1.3. Атомно – абсорбційна спектроскопія
- •1.3.1. Атомно-флуоресцентний метод
- •1.4. Іонізаційні методи
- •1.4.1. Полум'яно-іонізаційний метод
- •1.4.3 Радіоізотопні методи
- •Лекція 11 (2 години)
- •1.1 Загальні відомості про хроматографію
- •1.2.Обладнання газової хроматографії
- •1.2 Обладнання газової хроматографії.
- •В залежності від форми ізотерми розподілу піки розподілення мають вигляд, представлений на рис. 1.6
- •Визначення швидкості руху аналізуємої речовини
- •1.2.1 Розподільча хроматографія
- •Колоночна хроматографія
- •1.3.Тонкошарова і паперова хроматографія Паперова розподільча хромаиографія
- •Тонкошарова хроматографія
- •Хроматографування
- •Висхідна тонкошарова хроматографія
- •Низхідна тонкошарова хроматографія
- •Горизонтальна тонкошарова хроматографія
- •Радикальна тонкошарова хроматографія
- •1.3.1. Осадкова хроматографія
- •Лекція 12 (2 години)
- •1.1. Зважувальний метод
- •1.2. Оптичні та електростатичні методи
- •1.3. Експресні методи і прилади
- •1.1. Сутність електрохімічних методів аналізу
- •1.2. Потенціометрія, кондуктометрія, кулонометрія.
- •2.1. Кондуктометрія
- •2.2. Амперстатична кулонометрія
- •1.3 Вольтамперометрія.
- •3.1. Електрогравіметрія
- •1.4. Організація вимірювань шкідливих домішок у природному середовищі.
- •Лекція 15(2 години)
- •1.1 Відбір проб повітря
- •1─Пластмасовий корпус; 2 ─теплоізолуційна посудина; 3 ─подвійниі круглий отвір;
- •4 ─Мікропориста гумова пластинка; 5 ─два отвори в пластинці; 6 ─поглинач.
- •1─Пробка з целофану; 2 ─скляна крупка; 3 ─целофан з гумовим кільцем-утримувачем.
- •1.3. Аппаратура для дозування малих концентрацій токсичних газів і парів
- •1─ Кран-дозатор; 2─ частково вакуумований балон місткістю 10л; 3─ пластинка для перемішування із фторопласта.
- •1─ Балон з газовою сумішшю; 2─ поглинальні посудини; 3─ аспіратор; 4 ─ регульований винтовий зажим; 5─ запорний винтовий зажим; 6─ мірний циліндр.
- •1.4 Комплексні лабораторії
- •1.1. Відбір проб з рік і з водних потоків.
- •1.2 Відбір проб вологих опадів, грунтових вод.
- •1.3. Відбір проб грунтів
- •1.4. Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у природному середовищі. Відбір і приготування проб водного середовища.
- •Відбір і приготування проб радіоактивних опадів.
- •Відбір і приготування проб, для визначення вмісту радіонуклідів у грунті
- •Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у рослинності
- •Відбір і приготування проб для визначення радіоактивної забрудненості різних поверхонь
- •1.1. Метеорологічний майданчик
- •1.3 Метерологічні прилади
- •Вимірювання вологості повітря На станціях використовуються два методи вимірювання вологості повітря: психрометричний метод в теплу пору року та гігрометричний – у холодну.
- •Вимірювання атмосфепного тиску
- •До результатів вимірювання вводять невеликі поправки на змочуваність відра і часткове випаровування опадів:
- •Тверді опади до 0,5 поділки – поправка 0,0 мм;
1.2 Відбір проб вологих опадів, грунтових вод.
Проби вологих опадів (дощу й сніги) надзвичайно чутливі до забруднень, які можуть виникнути при використанні недостатньо чистого посуду, потраплянні сторонніх (не атмосферного походження) часток й ін. Вважається, що проби вологих опадів не слід відбирати поблизу джерел значних забруднень атмосфери - наприклад, котелень або ТЕЦ, відкритих складів матеріалів і добрив, транспортних вузлів й ін. У подібних випадках проба буде зазнавати значного впливу зазначених локальних джерел антропогенного забруднення.
Зразки опадів збирають у спеціальні ємності, приготовлені з нейтральних матеріалів. Дощова вода збирається за допомогою лійки (діаметром не менш 20см) у мірний циліндр (або безпосередньо в відро).
Відбір проб снігу звичайно проводять, вирізуючи керни на всю глибину (до землі), причому робити це доцільно наприкінці періоду рясних снігопадів (на початку березня).
Проби ґрунтових вод відбирають для визначення придатності ґрунтових вод як джерело питної води, а також для технічних або сільськогосподарських цілей; для визначення впливу на якість ґрунтових вод потенційно небезпечних господарських об'єктів; при проведенні моніторингу забруднювачів ґрунтових вод.
Ґрунтові води вивчають, відбираючи проби з артезіанських шпар, колодязів, джерел. Варто мати на увазі, що якість води в різних водоносних горизонтах може значно розрізнятися, тому при відборі проби ґрунтових вод варто оцінити доступними способами глибину горизонту, з якого відібрана проба, можливі градієнти підземних потоків, інформацію про склад підземних порід, через які пролягає горизонт.
При відборі проб варто звертати увагу (фіксувати в протоколі) на супроводжуючий відбір проб, гідрологічні й кліматичні умови, такі як опади і їхній насиченість, паводки, застійність водойми й ін.
Посуд для відбору проб повинна бути чистою. Чистота посуду забезпечується попереднім миттям її гарячою мильною водою (пральні порошки й хромова суміш не використовується), багаторазовим споліскуванням чистою теплою водою. Надалі для відбору проб бажано використати ту саму посудину. Посудини, призначені для відбору проб, попередньо ретельно миють, обполіскують не менш трьох разів водою, котру відбирають і закупорюють скляними або пластмасовими пробками, прокип'яченими в дистильованій воді. Між пробкою й відібраної пробою у посудині залишають повітря обсягом 5-10мл. У загальний посуд відбирають пробу на аналіз тільки тих компонентів, які мають однакові умови консервації й зберігання.
Склад стічних вод дуже коливається, і тому відбираються середні та середньопорційні проби на протязі доби. Якщо кількість води, що спускається, постійна, то відбирають середні проби, які дорівнюють кількості рідини через рівні інтервали часу. Для цього відібрані на протязі доби проби наливають у великі бутилі, змішують і відбирають для аналізу 1-3 літри.
Якщо кількість води не постійна, то проби беруть у відомі проміжки часу, які відповідають етапам технологічного процесу. Для характеристики зміни складу води окремих стоків в різний час дня відбираються разові проби та визначаються окремі компоненти, які характерні для стоків.
Проби беруть через 1-2 години та відразу аналізують (використовують посудини на 120 мл). Для зберігання стічної води використовують посудини з поліетилену або боросілікатного скла.
Для відбору проб з глибини використовують батометр (пляшка Майєра) на тросі, який опускається в воду. Трос висмикується і пляшка заповнюється. Для транспортування проб використовують ящики з перетинками.
Стічна вода ─ двохфазна система (частіше суспензія, рідше емульсія). Якщо шкідливі речовини в твердій фазі, то таку фазу визначають за допомогою відстоювання або центрифугування. Аналітичний контроль визначає кількість завислих речовин до та після аналізу.
Якщо шкідливі речовини в рідкій фазі, то аналізуєма вода попередньо профільтровується. Це пов'язано з тим, що треба перевіряти ефективність очистки шкідливих компонентів (іонів міді, свинцю), а не їх сполук у вигляді опадів.
Коли проводиться хімічний аналіз суспензії, то необхідно привести суміш у гомогений стан. Для цього проводять механічне перемішування за допомогою мішалки , стан проби буде стабільним на протязі 10-15 хв. Також можна додавати невелику кількість рідкого скла (100 мл в розрахунку на 1 л суспензії).
При цьому суміш залишається однорідною на протязі 24 годин.
Якщо проба стоїть більше 12 годин, тоді пробу необхідно консервувати, додаючи різні речовини, які не перешкоджують визначенню компонентів (для визначення азоту додається сірчана кислота), при визначенні БПК додавити антисептик не можна. При дослідженні вимірювань, які відбуваються в складі стічної води під час перебування її у відстойнику, додавати консервуючі речовини не припустимо.
У випадку звичайних, що найбільше часто забруднюють воду речовин застосовуються досить прості й давно перевірені способи консервації й зберігання проб.
Таблиця
Способи консервування, особливості відбору і зберігання проб
Показник, що аналізується |
Спосіб консервування і кількість консерванту на 1л |
Максимальний час зберігання проби |
Особливості відбору і зберігання проб |
Сухий залишок |
2мл хлороформу |
1-2 доби |
- |
Феноли |
Не консервують |
В день відбору |
Відбирати в скляні ємності |
4г NaOH |
1-2 доби |
Зберігати при 4°С |
|
Фосфати |
Не консервують |
В день відбору |
- |
2-4мл хлороформу |
1 доба |
- |
|
Флориди |
Не консервують |
7 діб |
Відбирають поліетиленовий посуд |
Хлориди |
Не консервують |
В день відбору проб |
- |
Кольоровість |
Не консервують |
В день відбору проб |
- |
2-4мл хлороформу |
1-2 доби |
- |
Однак при додаванні до водних проб їхніх стабілізаторів завжди необхідно всебічно враховувати їхні властивості й ті ускладнення, які можуть виникнути при аналізі через застосування добавок за допомогою яких консервують проби.