- •Лекція 9 (2 години) Класифікація методів вимірювання концентрацій шкідливих домішок в навколишньому середовищі
- •1.1 Загальні відомості про методи вимірювання концентрації шкідливих домішок у природному середовищу
- •1.2 Фотоколориметричний метод
- •1.2.1 Метод спектрального відбивання
- •1.2.2 Метод селективного поглинання
- •Іпогл ─ інтенсивність поглинутого світла. При порівняльних вимірах поглинання світла розчинами користуються однаковими кюветами,
- •Приладне забезпечення фотометрії
- •1─Джерело світла; 2 ─світлофільтр (монохроматор); 3 ─кювета з розчином; 4 ─детектор (фотоелемент, який перетворює енергію випромінення в електричну).
- •1.2.3 Візуальна колориметрія
- •1.1 Люмінесцентний аналіз
- •- Кварцова лампа; 2 - діафрагма; 3 - заслонка; 4 - фільтр; 5 - кварцова оптика; 6- посудина з досліджуваним розчином; 7- кварцова оптика; 8- світлофільтри; 9- фотоелементи.
- •Спектроскопічні методи
- •1.2. Атомна-емісійна спектрометрія
- •1.3. Атомно – абсорбційна спектроскопія
- •1.3.1. Атомно-флуоресцентний метод
- •1.4. Іонізаційні методи
- •1.4.1. Полум'яно-іонізаційний метод
- •1.4.3 Радіоізотопні методи
- •Лекція 11 (2 години)
- •1.1 Загальні відомості про хроматографію
- •1.2.Обладнання газової хроматографії
- •1.2 Обладнання газової хроматографії.
- •В залежності від форми ізотерми розподілу піки розподілення мають вигляд, представлений на рис. 1.6
- •Визначення швидкості руху аналізуємої речовини
- •1.2.1 Розподільча хроматографія
- •Колоночна хроматографія
- •1.3.Тонкошарова і паперова хроматографія Паперова розподільча хромаиографія
- •Тонкошарова хроматографія
- •Хроматографування
- •Висхідна тонкошарова хроматографія
- •Низхідна тонкошарова хроматографія
- •Горизонтальна тонкошарова хроматографія
- •Радикальна тонкошарова хроматографія
- •1.3.1. Осадкова хроматографія
- •Лекція 12 (2 години)
- •1.1. Зважувальний метод
- •1.2. Оптичні та електростатичні методи
- •1.3. Експресні методи і прилади
- •1.1. Сутність електрохімічних методів аналізу
- •1.2. Потенціометрія, кондуктометрія, кулонометрія.
- •2.1. Кондуктометрія
- •2.2. Амперстатична кулонометрія
- •1.3 Вольтамперометрія.
- •3.1. Електрогравіметрія
- •1.4. Організація вимірювань шкідливих домішок у природному середовищі.
- •Лекція 15(2 години)
- •1.1 Відбір проб повітря
- •1─Пластмасовий корпус; 2 ─теплоізолуційна посудина; 3 ─подвійниі круглий отвір;
- •4 ─Мікропориста гумова пластинка; 5 ─два отвори в пластинці; 6 ─поглинач.
- •1─Пробка з целофану; 2 ─скляна крупка; 3 ─целофан з гумовим кільцем-утримувачем.
- •1.3. Аппаратура для дозування малих концентрацій токсичних газів і парів
- •1─ Кран-дозатор; 2─ частково вакуумований балон місткістю 10л; 3─ пластинка для перемішування із фторопласта.
- •1─ Балон з газовою сумішшю; 2─ поглинальні посудини; 3─ аспіратор; 4 ─ регульований винтовий зажим; 5─ запорний винтовий зажим; 6─ мірний циліндр.
- •1.4 Комплексні лабораторії
- •1.1. Відбір проб з рік і з водних потоків.
- •1.2 Відбір проб вологих опадів, грунтових вод.
- •1.3. Відбір проб грунтів
- •1.4. Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у природному середовищі. Відбір і приготування проб водного середовища.
- •Відбір і приготування проб радіоактивних опадів.
- •Відбір і приготування проб, для визначення вмісту радіонуклідів у грунті
- •Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у рослинності
- •Відбір і приготування проб для визначення радіоактивної забрудненості різних поверхонь
- •1.1. Метеорологічний майданчик
- •1.3 Метерологічні прилади
- •Вимірювання вологості повітря На станціях використовуються два методи вимірювання вологості повітря: психрометричний метод в теплу пору року та гігрометричний – у холодну.
- •Вимірювання атмосфепного тиску
- •До результатів вимірювання вводять невеликі поправки на змочуваність відра і часткове випаровування опадів:
- •Тверді опади до 0,5 поділки – поправка 0,0 мм;
1.4.3 Радіоізотопні методи
Радіоізотопні методи грунтуються на іонізації речовини за допомогою радіоактивного випромінювання. Найбільше розповсюдження дістали два основних види випромінювання:
• α-випромінювання (ядра атомів гелію);
• β-випромінювання (електрони, позитронн);
Основною частиною приладу, який використовується в радіоізотопному методі є іонізаційна камера, через яку пропускається досліджуваний газ (пара). Усередині камери розташовують колектор іонів і джерело випромінювання у вигляді таблетки певного ізотопу.
Оскільки іонізації звичайно піддаються усі компоненти досліджуваної газової суміші, для виділення внеску в загальний іонний струм саме досліджуваного компонента застосовують диференціальні перетворювачі (компоненти), що складаються з двох іонізаційних камер. Через одну пропускається досліджуваний газ, а через іншу – нульовий газ. По різниці іонних струмів у цих камерах можна судити про концентрацію досліджуваного компонента.
Лекція 11 (2 години)
Хроматографія
План лекції
1.1 Види хроматографії.
1.2 Обладнання газової хроматографії.
1.3 Тонкошарова і паперова хромотграфії.
1.1 Загальні відомості про хроматографію
Метод хроматографії був відкритий у 1903-1906 роках російським вченим Цветом М.С.
Хроматографія ─ це фізико-хімічний метод розділення речовин, який базується на розподіленні речовин, що аналізуються, між двома фазами, що не змішуються, з яких одна ─ рухома (інертний газ, рідина), друга ─ нерухома (тверде тіло або рідина ).
Існує декілька типів хроматографії: газова , рідинна , тонкошарова , паперова, іонообмінна.
Газова хроматографія одержала назву по рухомій фазі (газ-рідина-пар). Нерухома фаза ─ це тверда активна речовина, яка має абсорбційні властивості з великою площею дотику.
В залежності від консистенції рухомої і нерухомої фаз хроматографія поділяється наступним чином (табл 1.1):
Таблиця 1.1.
Види хроматографії
Рухома фаза |
Нерухома фаза |
Вид хроматографії |
|
газ , пар |
тверде активне тіло (адсорбент) |
Газова хромато-графія ГХ |
газоадсорбційна хроматографія (ГАХ) |
газ , пар |
ТН-НРФ (сорбент) |
газорідинна хроматографія (ГРХ) |
|
рідина |
адсорбент |
Рідинна хромато-графія РХ |
рідинно-адсорбційна хроматографія (РАХ) |
рідина |
рідина |
рідинно-рідинна хроматорграфія (РРХ) |
Метод хроматографії відрізняється високою точністю та селективністю.
Газова хроматографія ─ безперервно працюючий фізичний метод розподілення сумішей газів, парів, рідин, що не розкладаються, та твердих речовин при їх проходженні крізь колонку, яка заповнена сорбентом.
В колонці відбувається розподіл суміші, внаслідок розподілу її компонентів між рухомою газовою фазою та нерухомою фазою (твердою або рідкою).
Існує два загальних вида газової хроматографії:
1. Газоадсорбційна ─ в якій компоненти суміші безперервно розподіляються між рухомою газовою фазою, яка називається газ-носій, та твердим адсорбентом, що обумовлено чергуванням процесів сорбції та десорбції.
2. Газорідинна ─ в якій відбувається чергування розчинення компонента у плівці рідкої фази, яка нанесена на твердий інертний носій, з оберненим виділенням в газову фазу , тобто в потік газу-носія.
Розроблені також такі види хроматографії: капілярна та реакційна аналітична (мікронасадочна).
Капілярна ─ варіант газорідинної хроматографії, але на відміну від неї рідка нерухома фаза наноситься не на поверхню зерен твердого носія, а на внутрішню поверхню самої колонки, яка являє собою мідний капіляр довжиною 100 мм і вище та з внутрішнім діаметром 0,1-0,5 мм.
Мікронасадочна ─ використовує колонки малого діаметра. Напрямком реакційної хроматографії є аналіз повітрянного середовища, який має високочутливі методи кількісного визначення сумішей, парів, шкідливих газів.
Одним із основних фізичних процесів в хроматографії є адсорбція. Адсорбція – це самовільний процес концентрування одного з компонентів гетерогенної системи на поверхні розділу фаз. Адсорбція спостерігається на розділу рідина – газ, рідина – рідина (рідини, що не змішуються), тверде тіло – газ, тверде тіло – рідина. Найширше використовується адсорбція твердими поверхнями. Серед речовин з найбільш розвинутими поверхнями є активоване вугілля, силікагель, оксид алюмінію, глина та інше.
Якщо речовина поглинається всередину адсорбента, то процес називається абсорбцією. Поглинання, що призводить до утворення нових хімічних сполук, називається хемосорбцією. Адсорбція супроводжується зворотним процесом – десорбцією. В стані адсорбційної рівноваги середнє число частин, що адсорбуються, рівне середньому числу частин, що десорбують за одиницю часу. Адсорбція газів, рідин, парів – процес екзотермічний, тобто вона зростає з пониженням температури. Адсорбція, як правило, протікає вибірково. Наприклад, активоване вугілля добре поглинає хлор, але не поглинає оксид вуглецю.
Адсорбція на твердій поверхні значною мірою залежить від величини поверхні адсорбції. Чим краще подріблений адсорбент, тобто чим більша його поверхня, тим сильніше протікатиме адсорбція.
Кількість адсорбованого газу на твердому адсорбенті залежить від тиску, температури, природи газу.
У газовій хроматографії компоненти, що розділяються, переміщуються по колонці з сорбентом за допомогою інертного газу-носія. Як адсорбенти газів найчастіше використовують вугілля молекулярні сита (ціоліти), силікагелі та інші адсорбери. Компоненти суміші відповідно до своїх коефіцієнтів розподілення селекційно утримуються нерухомою фазою сорбенту доти, доки у газі-носії не утворяться окремі зони. Ці зони – носії компонента виводяться газом-носієм з колонки і реєструються детектором у вигляді сигналу, що є функцією часу. Запис результатів хроматографічного аналізу на діаграмній стрічці називається хроматограмою (рис. 9.20). Вісь ординат фіксує сигнал детектора в мікровольтах, а вісь абсцис – час.
Рис.1.1 Хроматограма
Поряд з адсорбційною газовою хроматографією широко використовується газорідинна хроматографія для аналізу газів. В ній розподіл компонентів аналізованої суміші відбуваються між газоподібною і рідкою фазами. Нерухомою фазою є високо кипляча рідина, нанесена на твердий інертний носій (діоксид кремнію, полімери тощо), рухомою фазою – газ-носій, в якому міститься аналізована суміш. При пропусканні газу-носія через колонку, протікають багаторазові процеси розчинення і виділення газу в рідкій плівці. Розділення суміші визначається коефіцієнтами розподілу аналізованих речовин між фазами.
Методика виконання аналізу така ж, як і в адсорбційній хроматографії.
Аналіз суміші проводять за хроматограмою, яка є чіткішою, ніж у випадку адсорбційної газової хроматограми.