Складносурядні речення, їх типи

Складносурядне речення - це речення, частини якого рівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сурядних сполучників: Завірюха стугоніла, вила а мороз гострив свій білий ніж. Частини складносурядного речення з'єднуються сполучниками сурядності: розділовими: одиничними або, чи, хоч, повторюваними: аби…аби, чи...чи, хоч...хоч, то...то, не то…не то; єднальними: одиничними і, й, та (в значенні і) та повторюваними і…і. ні...ні (ані...ані); протиставними а. але, та (в значенні але), проте, зате, однак.

Складносурядні речення поділяються на елементарні і неелементарні. Елементарні структури є вихідними, базовими. Неелементарні складносурядні речення завжди є і семантично неелементарними, оскільки складаються не менше ніж з трьох предикативних частин. Складносурядні конструкції поділяють на речення відкритої і закритої структури. До речень відкритої структури відносять утворення з темпоральними відношеннями між частинами та розділові складносурядні речення, кількість предикативних одиниць яких можна розширити, напр.: Дніпро неспокійно шумить і реве, і хвиля берег миє, і мла стоїть від землі до неба, глухого, беззоряного.

Складносурядні речення закритої структури поєднують лише дві предикативні частини і виражають зіставні, протиставні та градаційні відношення.

З огляду на граматичну природу сполучників, складносурядні елементарні речення поділяють на речення з єднальними, зіставно-протиставними, розділовими і градаційними сполучниками.

Складносурядне речення з єднальними сполучниками

У складносурядних реченнях може виражатися:

одночасність дій, подій, явищ, станів (І ми співали, і вони з нами також); послідовність дій, подій, явищ, станів (Хтось відчинив двері, і ми зайшли у кімнату);

причиново-наслідкова залежність між діями, подіями, явищами, станами (Дощ пройшов - і Київ зазеленів).

Складносурядне речення з протиставними сполучниками

У складносурядних реченнях з протиставними сполучниками може виражатися:

зіставлення дій, подій, явищ, станів (На клумбах горіли маки, а левкої ще тільки розлускалися);

протиставлення дій, подій, явищ, станів (Чорні хмари стояли над містом, але дощу ще не було).

Складносурядне речення з розділовими сполучниками

У складносурядних реченнях з розділовими сполучниками може виражатись:

взаємовиключення дій, подій, явищ, станів (Чи ви мене не чуєте, чи, може, ще не прокинулися'?).

чергування дій, подій, явищ, станів (Мене то кидало в жар, то проймало холодом).

Речення з градаційними сполучниками. Частини цих речень поєднуються особливими парними градаційними сполучниками не тільки…,але й; не тільки…, а й.; не лише…, але й; не лише..., а й, перший компонент яких перебуває у першій частині, другий - у другій.

56

Складнопідрядні елементарні речення, їх структурно-семантичні особливості. Принципи класифікації складнопідрядних речень. Логіко-граматична класифікація.

Складнопідрядні речення мінімальної структури (елементарні) є центральним типом складного речення, складаються з двох предикативних частин.

Складнопідрядні елементарні речення - речення, в яких частини поєднуються підрядним зв'язком і одна частина синтаксично підпорядкована іншій.

Структурно-семантична класифікація. Стала популярною в другій половині XX ст. Розглядає речення як єдине структурно-семантичне ціле. Вона враховує: до чого відноситься підрядна частина (до окремого слова, словосполучення чи до головної частини в цілому); якими формально-граматичними засобами підрядна частина приєднується до головної; які змістові відношення наявні між частинами складнопідрядного речення.

Учені по-різному підходять до зазначених критеріїв, інколи застосовуючи й інші. Єдиної класифікації складнопідрядних речень у сучасному мовознавстві нема донині.

Не викликає заперечень загальний поділ складнопідрядних речень на нерозчленовані (одночленні) і розчленовані (двочленні) конструкції.

За характером синтаксичних засобів зв'язку частин складнопідрядного речення виділяють три різновиди цих конструкцій.

1.Сполучниковий тип. У реченнях цього різновиду головна роль належить підрядним сполучникам різного типу (семантичним і функціональним), що містяться в підрядній частині, напр.: Іншого шляху, щоб вийти на царицинську колію, не було.

2.Відносний (сполучнослівний) тип. Це конструкції, в яких у підрядних частинах наявні сполучні слова, що не лише поєднують підрядну частину з головною, а й виступають членом речення у підрядній частині. Наприклад, у реченні Мабуть, ще ніколи до цієї хвилини Демид, що сидів попереду поруч з Павловим, не міг оцінити справжньої краси сучасних київських околиць сполучне слово що в підрядній частині виконує роль підмета.

3.Займенниково-співвідносний тип. Цей різновид складнопідрядних речень становлять конструкції, в яких у головній частині наявне співвідносне слово, якому в підрядній відповідає сполучник чи сполучне слово (такий - який, так - як, той - хто, той - що, туди - куди, там - де тощо). Займенникове співвідносне слово, об'єднуючи зміст головної і підрядної частин в одне ціле, виступаючи показником формальної і смислової незавершеності головної частини, функціонує певною мірою як службове слово щодо підрядної і головної частин речення.

Принципи класифікації складнопідрядних речень

У східнослов'янському мовознавстві складнопідрядні речення класифікують за логіко-граматичним, формально-граматичним і структурно-семантичним (семантико-структурним) принципами.

Логіко-граматична (традиційна) класифікація. У її межах підрядні речення розглядають як розгорнуті члени простого речення. Відповідно до членів речення (підмет, присудок, додаток, означення, обставина) виділяють і підрядні речення: підметові, присудкові, додаткові, означальні, обставинні (ряд різновидів).

Формально-граматична класифікація. Ґрунтується на засобах зв'язку головної і підрядної частин. Її розробляли О.Пєшковський, П.Фортунатов, М.Петерсон, Л.Булаховський. З огляду на засоби зв'язку вони виділили три типи складнопідрядних речень: складнопідрядні речення, в яких підрядні поєднуються з головними сполучниками; складнопідрядні речення, в яких підрядні поєднуються з головними сполучними словами; складнопідрядні речення з роздільною паузою.

Про структурно-семантичну класифікацію було сказано вище. Перейдемо до більш детальної характеристики логіко-граматичної класифікації.

Складнопідрядні речення з підрядним підметовим. Це такі речення, в яких підрядна частина виконує роль відсутнього в головному реченні підмета або ж конкретизує підмет головної частини, виражений займенником. Від головної до підрядної частини ставиться питання хто? що?

Складнопідрядні речення з підрядним присудковим. Це такі речення, в яких підрядна частина конкретизує іменну частину складеного присудка в головному реченні, виражену займенником: Він тільки один був такий, що міг здійняти з вікон ґрати, розвалити мури.

Складнопідрядні речення з підрядним додатковим. Це речення, в яких підрядна частина виконує роль додатка до одного із членів головного речення або ж конкретизує додаток головної частини, виражений займенником. Як і додаток, підрядні додаткові речення відповідають на питання непрямих відмінків. З головним реченням підрядні поєднуються сполучниками що, щоб, як, ніби, мов, немов, наче, неначе, чи, сполучними словами як, де, куди, коли, звідки, чому, напр.: Чути було лише, як коні стукали копитами.

Складнопідрядні речення з підрядним означальним. Це речення, в яких підрядна частина виконує роль означення або уточнює означення до якогось члена головного речення Підрядні відповідають на питання який? яка? яке? які? Вони поєднуються з головними сполучниками що, щоб, як, ніби, нібито, мов, немов, наче, неначе, сполучними словами який, чий, котрий, коли, хто, що, де, куди, звідки, напр.: За лісом, що темнів на схилі гори, спалахнула пожежа.

Складнопідрядні речення з підрядним обставинним. Це такі речення, в яких підрядна частина виконує функцію обставини. Підрядні частини здебільшого стосуються змісту всієї головної частини і відповідають на питання де? куди? звідки? коли? з якого часу? до якого часу? чому? з якої причини? як? яким способом? Наскільки? для чого? навіщо? з якою метою? за якої умови? незважаючи на що? та ін.

Виділяють такі види підрядних обставинних:

- часу,

- місця,

- причини,

- умови;

- допусту,

- мети;

- наслідку;

- способу дії,

- порівняльні.

57