6. Питальні (відносні) займенники

Н.в.	хто	що	З.в.	Кого	що
Р.в.	Кого (до кого)	Чого (до чого)	О.в.	ким	чим
Д.в.	кому	чому	М.в.	На кому (на кім)	На чому (на чім)

відмінок	Одн. Ч.р.	Одн. Ж.р.	Одн. С.р.	множина
Н.в.	чий	чия	чиє	чиї
Р.в	чийого	чиєї	чийого	чиїх
Д.в.	Чийому (чиєму)	Чиїй	Чийому (чиїм)	Чиїм
З.в.	Чий (чийого)	Чию	Чиє	Чиї (чиїх)
О.в.	Чиїм	Чиєю	Чиїм	Чиїми
М.в.	На чийому (чиєму, чиїм)	На чиїй	На чийому (чиєму, чиїм)	На чиїх

Займенники який, котрий відмінюються, як прикметники твердої групи.

33

Дієслово. Система дієслівних форм сучасної української літературної мови. Інфінітив як початкова форма дієслівної парадигми.

Дієслово - називає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робити? що зробити? Має категоріальне значення процесуальної ознаки. Основна функція - предикативна.

Система дієслівних форм.

1 .Дієвідмінюване дієслово.

2.Дієприкметник (передає ознаку, що виникає внаслідок дії чи процесу не пов'язаним з виконавцем).

З.Дієприслівник (засіб додаткової характеристики дії чи стану, завдяки вказівці на іншу ознаку)

4.Інфінітив (вихідна форма для всіх дієслів).

5.Присудкова форма на –но, -то.

Неозначена форма дієслова

Неозначена форма дієслова називає дію або стан безвідносно до часу, особи, роду, числа, способу. Вона незмінна. У цій формі дієслова відповідають на питання що робити? що зробити? і завжди закінчуються суфіксом -ти (у поезії допускається також суфікс -ть): Земле, моя все плодющая мати, сили, що в твоїй живе глибині, краплю, щоб в бою сильніше стояти, дай і мені! Силу рукам дай: щоб пута ламати, ясність думкам - в серце кривди влучать, дай працювать, працювать, працювати, в праці сконать! (І. Франко). У пестливій дитячій мові в неозначеній формі деяких дієслів у суфіксі -ти замість кінцевого звука и виступають суфікси –ки, -оньки, -очки, -усі тощо: спатки, їстоньки, питоньки, спатусі.

Неозначена форма вважається початковою формою дієслова. Тому в словниках дієслова подаються саме в цій формі.

У реченні неозначена форма дієслова виступає:

а) присудком або частиною присудка: Молодість здатна творити несподіване й неймовірне (Я. Качура). Як любо йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця! (В. Сосюра);

б) підметом: Лиш боротись - значить жить (І. Франко);

в) додатком: Ті пісні мене вчили (чого?) поважати труд людський і піт, шанувать Вітчизну мою милу, бо вона одна на цілий світ (В. Симоненко);

г) означенням: Стала наближатися година (яка?) рушати в дорогу (С. Васильченко);

ґ) обставиною: Прилітає зозуленька (з якою метою?) над ним покувати (Т. Шевченко).

Неозначена форма дієслова в контексті може набувати значення:

дійсного способу: Цап крутнувсь, зіп'явсь на дибки і... тікать, задравши хвіст (С. Олійник). Люди жати, а ми на межі лежати (Нар. творчість);

умовного способу (у такому разі до неозначеної форми додається частка б): Все вдається, все біжить, тільки б жити, тільки жить (П. Тичина);

наказового способу: Раптом ранило їй в руку... Пересилюючи муку, крикнула: - Не відступать! (П. Тичина).

34