- •Українська літературна мова як унормована форма загальнонародної мови. Роль Тараса Шевченка у становленні норм української літературної мови
- •Писемна і усна форми сучасної укр. Літ. Мови. Функціональні стилі укр. Літ. Мови.
- •Фонологія. Поняття фонеми. Інваріант /основний вияв/ і варіанти фонем: позиційні, комбінаторні, факультативні. Фонетична і фонематична транскрипції.
- •Система фонем сучасної укр. Літ. Мови, їх класифікація. Варіанти голосних і приголосних фонем.
- •Закономірності сполучуваності звукових одиниць. Палаталізація приголосних. Асиміляція приголосних. Дисиміляція приголосних. Спрощення в групах приголосних.
- •Чергування голосних фонем (з історичним поясненням).
- •Чергування приголосних фонем (з історичним поясненням).
- •Склад, типи складів. Наголос в українській мові.
- •Українська орфоепія. Суспільне значення орфоепічних норм. Сучасні орфоепічні норми.
- •Графіка й орфографія. Принципи української орфографії.
- •Слово як основна одиниця лексичної системи. Слово і поняття. Поняття лексеми. Типи лексичних значень слів в укр. Мові.
- •Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення слів. Типи перенесення значень слів. Розширення і звуження значень слів.
- •Омоніми, їх тип. Синоніми, їх типи. Пароніми. Антоніми.
- •Лексика сучасної української літературної мови з погляду її походження.
- •Активна і пасивна лексика української сучасної мови. Архаїзми, історизми, неологізми, їх стилістичне використання.
- •Лексика сучасної укр, літ. Мови з експресивно-стилістичного погляду (загальновживана, міжстильова, розмовно-побутова, книжна, термінологічна, експресивно-емоційна лексика). Жаргонізми, арготизми.
- •Українська фразеологія. Класифікація фразеологічних одиниць. Стилістичні функції фразеологізмів.
- •Українська лексикографія. Типи словників. Характеристика найважливіших словників укр. Мови.
- •Морфемна структура слова в українській мові. Поняття морфеми. Типи морфем.
- •Словотвір як розділ мовознавства. Поняття про твірну основу і словотворчий формант. Словотвірне значення. Словотворчий тип як основна одиниця класифікації похідних слів.
- •Основні способи творення слів у сучасній українській літературній мові.
- •Граматика, її розділи. Граматичне значення, граматична форма, граматична категорія. Способи вираження граматичних значень слова в українській мові.
- •Іменник. Лексико-граматичні розділи іменників.
- •Граматичні категорії іменника.
- •Відмінювання іменників. Принципи поділу іменників на відміни і групи. Невідмінювані іменники. Система закінчень іменників і відміни (в історичному освітленні).
- •Відмінювання іменників першої відміни. Відмінкові форми іменників першої відміни Тверда група
- •Відмінкові форми іменників другої відміни
- •Відмінкові форми іменників четвертої відміни
- •Система закінчень іменників II відміни в історичному освітлені.
- •Множина
- •Система закінчень іменників іii-іv відміни в історичному освітленні. Словотвір іменників.
- •Множина
- •Множина
- •Словотвір іменників
- •Прикметник. Значеннєво-граматичні розряди прикметників. Словозміна прикметників. Способи прикметникового словотвору.
- •Числівник. Значеннєві розряди числівників. Словозміна числівників.
- •Відмінювання числівників
- •3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівники на -дцять і –десят:
- •5. Відмінювання числівників двісті - чотириста та числівників на -сот:
- •Займенник. Розряди займенників за значенням та за співвідношенням з іншими частинами мови. Відмінювання займенників.
- •2. Зворотний займенник
- •3. Присвійні займенники
- •4. Вказівні займенники
- •5. Означальні займенники
- •6. Питальні (відносні) займенники
- •Дієслово. Система дієслівних форм сучасної української літературної мови. Інфінітив як початкова форма дієслівної парадигми.
- •Категорія виду дієслова. Творення видових пар дієслів. Способи дієслівної дії.
- •Категорія перехідності-неперехідності. Дієслівна категорія стану.
- •Категорія способу. Дійсний, умовний і наказовий способи дієслів, їх значення і утворення (в історичному освітленні). Вторинні значення форми способу, їх стилістичне використання.
- •Історія форм умовного способу
- •Історія форм наказового способу
- •Категорія часу дієслова. Форми теперішнього, минулого і майбутнього, їх значення і творення (в історичному освітленні).
- •Творення форм минулого і давноминулого часу
- •Історія особових форм теперішнього часу
- •Історія форм минулого часу.
- •Категорія особи, числа і роду дієслів. Безособові дієслова.
- •Дієприкметник, дієприслівник, предикативні форми на -но –то (в історичному освітленні).
- •Прислівник. Значеннєві розряди прислівників. Словотвір прислівників.
- •Означальні прислівники
- •Обставинні прислівники
- •Безособово-предикативні прислівники
- •Прийменник. Принципи класифікації прийменників, їх семантичні типи. Сполучник. Поділ сполучників за структурою і способом уживання. Синтаксичні функції сполучників.
- •Частки. Структурні і функціональні різновиди часток. Вигуки. Розряди вигуків. Інтер'єктивація.
- •Предмет синтаксису. Типи синтаксичних одиниць. Аспекти вивчення синтаксису. Синтаксичні одиниці у сфері мови і мовлення.
- •Синтаксичні одиниці у сфері мови і мовлення
- •Синтаксичні зв'язки і семантико-синтаксичні відношення, їх типи.
- •Проблеми словосполучення. Типи синтаксичних словосполучень.
- •Речення як основна одиниця мови і мовлення, його основні ознаки. Парадигма речення.
- •Комунікативна організація речення. Актуальне членування. Тема і рема. Типи речень за метою висловлювання.
- •Типи речень за метою висловлювання
- •Позиційна структура речення. Головні члени речення. Семантико-синтаксична структура елементарного речення. Типи предикатів. Субстанціальні синтаксеми.
- •Другорядні члени речення, їх типи. Субстанціальні і вторинні предикатні синтаксеми, із співвідношення з другорядними членами речення.
- •Односкладні речення, їх типи.
- •Неповні речення, їх типи. Слово-речення. Приєднувальні конструкції. Перервані структури.
- •Речення з однорідними членами і відокремленими другорядними членами.
- •Однорідні присудки
- •Однорідні і неоднорідні означення
- •Речення із вставними і вставленими конструкціями. Звертання і вокативні речення.
- •Складне речення як синтаксична одиниця. Засоби зв'язку частин складного речення. Формально-синтаксична, семантико-синтаксична і комунікативна організація складного речення.
- •Складносурядні речення, їх типи
- •Складнопідрядні елементарні речення, їх структурно-семантичні особливості. Принципи класифікації складнопідрядних речень. Логіко-граматична класифікація.
- •Складнопідрядні речення з підрядною означальною і з'ясувальною частинами.
- •Складнопідрядні речення з підрядними детермінантними частинами.
- •Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •Складнопідрядні речення з підрядними причини.
- •Складнопідрядні речення з підрядними способу дії, міри і ступеня
- •Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
- •Порівняльний зворот
- •Складнопідрядні багатокомпонентні речення.
- •Складне безсполучникове речення.
- •Складні речення з різними видами зв'язку (сполучниковим, безсполучниковим; сурядним, підрядним).
- •Пряма, непряма і невласне пряма мова. Основи сучасної української пунктуації.
Відмінкові форми іменників другої відміни
Тверда група
відмінок |
однина |
множина |
||
Н.в. |
Степ |
Батьк-о |
Степ-и |
Батьк-и |
Р.в. |
Степ-у |
Батьк-а |
Степ-ів |
Батьк-ів |
Д.в. |
Степ-ові/у |
Батьк-ові/у |
Степ-ам |
Батьк-ам |
З.в. |
Степ |
Батьк-а |
Степ-и |
Батьк-ів |
О.в. |
Степ-ом |
Батьк-ом |
Степ-ами |
Батьк-ами |
М.в. |
(у) степ-у |
(на) батьк-ові/у |
(у) степ-ах |
(на) батьк-ах |
Кл.в. |
Степ-е |
Батьк-у |
Степ-и |
Батьк-и |
М’яка група
відмінок |
однина |
множина |
||
Н.в. |
День |
Гай |
Дн-і |
Га-ї |
Р.в. |
Дн-я |
Га-ю |
Дн-ів |
Га-їв |
Д.в. |
Дн-ю/еві |
Га-ю/єві |
Дн-ям |
Га-ям |
З.в. |
День |
Гай |
Дн-і |
Га-ї |
О.в. |
Дн-ем |
Га-єм |
Дн-ями |
Га-ями |
М.в. |
(по) дн-ю |
(у) га-ю |
(по) дн-ях |
(у) га-ях |
Кл.в. |
день |
Га-ю |
Дн-і |
Га-ї |
Мішана група
відмінок |
однина |
множина |
Н.в. |
Кущ |
Кущ-і |
Р.в. |
Кущ-а |
Кущ-ів |
Д.в. |
Кущ-у/еві |
Кущ-ам |
З.в. |
Кущ |
Кущ-і |
О.в. |
Кущ-ем |
Кущ-ами |
М.в. |
(у) кущ-і |
(у) кущ-ах |
Кл.в. |
кущ |
Кущ-і |
Відмінкові форми іменників третьої відміни
відмінок |
однина |
множина |
||
Н.в. |
Тінь |
Ніч |
Тін-і |
Ноч-і |
Р.в. |
Тін-і |
Ноч-і |
Тін-ей |
Ноч-ей |
Д.в. |
Тін-і |
Ноч-і |
Тін-ям |
Ноч-ам |
З.в. |
тінь |
Ніч |
Тін-і |
Ноч-і |
О.в. |
Тінн-ю |
Нічч-ю |
Тін-ями |
Ноч-ами |
М.в. |
(у) тін-і |
Уноч-і |
(у) тін-ях |
(у) ноч-ах |
Кл.в. |
Тін-е |
Ноч-е |
Тін-і |
Ноч-і |
Відмінкові форми іменників четвертої відміни
відмінок |
однина |
множина |
||
Н.в. |
Курч-а |
Ім’-я |
Курч-ат-а |
Ім-ен-а |
Р.в. |
Курч-ат-и |
Ім-ен-і/я |
Курч-ат |
Ім-ен |
Д.в. |
Курч-ат-і |
Ім-ен-і |
Курч-ат-ам |
Ім-ен-ам |
З.в. |
Курч-а |
Ім-я |
Курч-ат/а |
Ім-ен-а |
О.в. |
Курч-ам |
Ім-ен-ем/ям |
Курч-ат-ами |
Ім-ен-ами |
М.в. |
(на) курч-ат-і |
(по) ім-ен-і |
(на) курч-ат-ах |
(по) ім-ен-ах |
Кл.в. |
Курч-а |
Ім-я |
Курч-ат-а |
Ім-ен-а |
Уваги до відмінкових форм іменників четвертої відміни:
I) Чергування:
1. додавання до основи іменника формотворчих суфіксів -ат-, -ен-, що є характерною ознакою цієї відміни:
Приклади імен. з суф –ат |
Список імен. з суф –ен |
Гус-я – гус-ят-и |
Ім-я – ім-ен-і |
Курч-а – курч-ат-и |
Плем-я – плем-ен-і |
Тел-я – тел-ят-и |
Сім-я – сім-ен-і |
Дівч-а – дівч-ат-и |
Тім-я – тім-ен-і |
Лош-а – лаш-ат-и |
Вим-я – вим-ен-і |
Деякі іменники не змінюються, а саме:
а) іншомовні слова, які закінчуються на голосний (крім -а після приголосного та -я): амплуа, кашне, протеже, ательє, парі, таксі; але слово пальто змінюється: пальта, пальті, пальтом і т. д;
б) жіночі прізвища на приголосний та -о: про Ганну Чубач, з Ліною Костенко; але чоловічі прізвища на приголосний та -о відмінюються: про Петра Чубача, з Юрієм Костенком;
в) більшість буквених абревіатур: на ЧАЕС, послуги ДКО, в СПУ, договір із ВАТ, від райвно; але: у загсі, на ЛАЗІ, до ВАКу.
У складних назвах, що пишуться через дефіс, відмінюються, де можна, обидві частини: музей-квартира - музею-квартири, фабрика-кухня - на фабриці-кухні, Переяслав-Хмельницький - з Переяслава-Хмельницького.
28