Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpargalki_SUChASNA.doc
Скачиваний:
89
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
1.51 Mб
Скачать

Односкладні речення, їх типи.

Односкладними є речення, у яких є лише один головний член і другий не передбачається За значенням головного члена односкладні речення поділяються на особові, безособові та називні Виділяємо такі типи односкладних речень з урахуванням формально-граматичних і семантичних ознак: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні, номінативні, які за способом вираження головного члена поділяються на дієслівні (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні) та іменні (номінативні) речення.

Односкладні речення, як і двоскладні, можуть бути поширеними і не поширеними, повними і неповними.

Односкладні означено-особові речення - речення, головний член яких виражений дієсловом дійсного способу першої або другої особи однини чи множини теперішнього або майбутнього часу, а також наказового способу і вказує особовим закінченням на означену особу: Не бійсь досвітньої мли, досвітній огонь запали.

Односкладні неозначено-особові речення - речення, головний член яких виражений дієсловом третьої особи множини теперішнього чи майбутнього часу або ж формою множини минулою часу і називає дію, здійснювану неозначеними особами: Просять тебе не втручатися в мої справи.

Односкладні узагальнено-особові речення - речення, головний член яких виражений дієсловом другої особи теперішнього чи майбутнього часу (рідше - іншими особовими формами) і вказує на узагальнену особу: Удосвіта встанеш більше діла зробиш. Односкладні безособові речення - речення, головний член яких називає дію чи стан, незалежні від активного діяча: Дихалось вільно, ішлося по землі легко.

Односкладні інфінітивні речення – речення, головний член яких виражений синтаксично незалежним інфінітивом А слова дружнього за гроші не купиш. Односкладні номінативні речення - речення, головний член яких виражений іменником у формі називного відмінка: Весна. Теплінь. Жайворонки в небі. Односкладні речення можуть бути поширені, непоширені, повні, неповні.

51

Неповні речення, їх типи. Слово-речення. Приєднувальні конструкції. Перервані структури.

Неповні речення - речення, в яких одна із ланок їхньої будови не вимовляється, однак фіксується свідомістю.

Неповні речення класифікують на контекстуальні, ситуативні та еліптичні.

1.Контекстуальні неповні речення. Це такі структури, в яких пропущений член (члени) визначається з контексту, переважно з попереднього речення. Найчастіше це речення з неназваним підметом. Був козак Самійло. Ховала губи від поцілунку, хоч знала, що поцілує, втікала від Самійла через кладку, хоч знала, що не втече, боролася з козаком у п'янкому полину, хоч знала, що не оборониться, і народила йому двох соколят - синів...

2.Ситуативні неповні речення. У цих структурах пропущений член (головний чи другорядний) не вживається з огляду на ситуацію мовлення, з якої він зрозумілий. Наприклад, у процесі спілкування двох чи більше осіб часто не називаються зрозумілі для мовців речі, напр.: Потримай (портфель); Покажи (книгу); візьми (яблуко). Принеси (стільця) Часто ці речення використовуються в конструкціях із прямою мовою, напр.: За тиждень усе село знало вже нового вчителя. Сільська молодь марила ним, а поважні чоловіки казали :- Молодий іще трохи, та нічого (С. Васильченко).

3.Еліптичні речення. Це структури, в яких неназваний член не визначається з контексту та обстановки мовлення, а зумовлюється структурою та семантикою самого речення. Найчастіше пропущеним є присудок двоскладного чи головний член односкладного речення, який установлюється лише приблизно. Базовим типом простого речення є двоскладні речення. Наступну позицію займають односкладні конструкції, периферію простого речення становлять слова-речення.

Слова-речення - структурно нечленовані синтаксичні одиниці, що виражаються частками, модальними словами і вигуками. За характером змісту, що його виражають слова-речення виділяють такі семантичні групи:

1.Стверджувальні (Так! Еге! Угу!).

2.Заперечні (Ні! Не правда!),

3.Питальні (Гак? Ні? Дійсно?).

4.Спонукальні (Геть! Годі! Гей!),

5 Емоційно-оцінні( Ох! Тьху! Ага!),

б.Слова-речення у функції мовного етикету (нічого не стверджується не заперечується).

Своєрідні побудови, характерною ознакою яких є незавершеність Сучасні дослідження цих конструкцій в україністиці засвідчують, що не всі вони є еквівалентами речень. Незакінчені (перервані) речення - структури, в яких не виражені ознаки внутрішньої структурної організації і комунікативно-інформативної завершеності:Так було кілька днів...

Звертання-речення

Ці структури трактують то як еквіваленти речення, то як окремий тип односкладних речень.

Звертання-речення (вокативні речення) - однослівні речення, виражені кличним відмінком іменника, що самостійно передають нерозчленовані думки, почуття, волевиявлення. Головним членом є звертання, ім'я особи, до якої звернене мовлення. Залежно від змісту поділяються на спонукально-кличні, емоційно-оцінні.

52

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]