3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівники на -дцять і –десят:

відмінок	зразок
Н.в.	шість	дванадцять	П’ятдесят
Р.в.	Шест-и (шість-ох)	Дванадцят-и (-ох)	П’ятдесят-и (-ох)
Д.в.	Шест-и (шість-ом)	Дванадцят-и (-ом)	П’ятдесят-и (-ом)
З.в.	Шість (шість-ох)	Дванадцять	П’ятдесят (-ох)
О.в.	Шістьма (шість-ома)	Дванадцять-ма (-ома)	П’ятдесять-ма (-ома)
М.в.	(на) шест-и (шість-ох)	(на) дванадцят-и (-ох)	(на) п’ятдесят-и (-ох)

4. Відмінювання числівників сорок, дев'яносто, сто. Ці числівники мають лише дві неоднакові відмінкові форми:

Н.в., З.в.	Сорок	Дев’яност-о	Ст-о
Р.в.,Д.в.,О.в.,М.в.	Сорок-а	Дев’яност-а	Ст-а

5. Відмінювання числівників двісті - чотириста та числівників на -сот:

відмінок	зразок
Н.в.	Двіст-і	Трист-а	п’ятсот
Р.в.	Двохсот	Трьохсот	П’ятисот
Д.в.	Двомст-ам	Трьомст-ам	п’ятист-ам
З.в.	Двіст-і	Трист-а	п’ятсот
О.в.	Двомаст-ами	Трьомаст-ами	п’ятьмаст-ами
М.в.	(на) двохст-ах	(на) трьохст-ах	(на) п’ятист-ах

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що манежать до відповідних відмін.

7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами: п'ятеро - п'ятьох, п'ятьом, п'ятеро, п'ятьома, (на) п'ятьох.

8. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга - як порядковий.

9. У складених кількісних числівників відмінюються всі складові частини: двісті тридцять шість - двохсот тридцяти шести.

10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент: двісті тридцять шостий - двісті тридцять шостого.

32

Займенник. Розряди займенників за значенням та за співвідношенням з іншими частинами мови. Відмінювання займенників.

Займенник - частина мови, яка узагальнено вказує на предмети, ознаки або кількісність не називаючи їх. Займенник не має свого постійного лексичного значення (сигніфіката). Він кожного разу залежно від мовної ситуації, певною мірою пристосовуючи свою граматичну форму до тих слів, замість яких його вжито, вказує на інші явища, наповнюється іншим змістом. Займенники в мові вживаються передусім для того, щоб уникнути повторення тих самих слів.

Розряди займенників за значенням. Залежно від значення займенники поділяються на дев'ять розрядів: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені й заперечні. Особові займенники вказують на особи: я, ми (перша особа), ти, ви (друга особа), він, вона, воно, вони (третя особа). Зворотний займенник себе вказує на діяча, якого певним чином стосується виконувана ним дія. Оскільки цей займенник виступає в реченні лише додатком, то він не має форми називного відмінка. Займенник себе входить до багатьох стійких зворотів: брати себе в руки, бути самим собою. Присвійні займенники вказують на належність предмета першій особі: мій, наш; другій особі: твій, ваш; третій особі множини: їхній (на належність предмета третій особі однини вказують особові займенники в родовому відмінку: його, її); будь-якій особі, яка виконує дію: свій. Вказівні займенники вказують на предмет: цей, той; на ознаку: такий; на кількість: стільки. Означальні займенники весь, всякий, кожний, інший, сам, самий за своїм значенням і граматичними ознаками співвідносні з прикметниками. Питальні займенники являють собою запитання, які ставляться до іменника: хто?що?; до прикметника: який?чий?; до числівника: скільки? котрий? Неозначені займенники хтось, щось, якийсь, чийсь у непрямих відмінках після приголосних м і х перед часткою (постфіксом) -сь можуть мати вставний голосний о: кимсь і кимось, чимсь і чимось, якимсь і якимось, якихсь і якихось, чиїмсь і чиїмось, чиїхсь і чиїхось. Заперечні займенники ніхто, ніщо, ніякий, нічий, виражають ті самі значення стосовно осіб, предметів, що і питальні але в заперечній формі.

За значенням і граматичними ознаками займенникові слова неоднотипні, вони поділяються на три групи:

1. Узагальнено-предметні займенники співвідносяться з іменниками. Вони дають вказівку на предмети і характеризуються спільними з іменниками граматичними ознаками: віднесеністю до одного з трьох граматичних родів (він, вона, воно) 2. Узагальнено-якісні займенники дають вказівку на ознаки і за граматичними значеннями співвідносяться з прикметниками: вони змінюються за родами, числами і відмінками. 3. Узагальнено-кількісні займенники вказують на кількість (стільки, скільки) або порядок предметів при лічбі (котрий) і за морфологічними ознаками співвідносяться з числівниками. Слова стільки і скільки змінюються за відмінками, а котрий — за відмінками, родами і числами.

У реченні займенники, що вказують на предмети, виступають підметом або додатком, зрідка обставиною.

Відмінювання займенників_____1. Особові займенники

відмінок	однина	множина	однина	множина
Н.в.	я	ми	ти	ви
Р.в	Мене (до мене)	нас	Тебе (до тебе)	вас
Д.в.	Мені	Нам	Тобі	Вам
З.в.	Мене	Нас	Тебе	Вас
О.в.	Мною	Нами	Тобою	Вами
М.в.	На мені	На нас	На тобі	На вас
відмінок	Одн.ч.р.	Одн.ж.р.	Одн.с.р.	множина
Н.в.	він	вона	воно	вони
Р.в.	Його (до нього)	Її (до неї)	Його (до нього)	Їх (до них)
Д.в.	йому	їй	йому	їм
З.в.	його	її	його	їх
О.в.	ним	нею	ним	ними
М.в.	На ньому (на нім)	На ній	На ньому (на нім)	На них