Система фонем сучасної укр. Літ. Мови, їх класифікація. Варіанти голосних і приголосних фонем.

Голосні звуки складаються з чистого тону. В українській мові 6 голосних фонем: а, о, у, е, и, і. Кожній голосній фонемі притаманні чотири розрізнювальні (диференційні) ознаки: чистий тон, ряд, піднесення, наголошеність чи ненаголошеність.

В українській мові є три голосні переднього ряду і три - заднього. У передньому ряду вони від низького до високого піднесення розташовуються так: е - и - і; у задньому - відповідно: а - о - у.

За міжнародною класифікацією і та у - звуки високого піднесення, и -високо-середнього, е та о - середнього, а - низького. Але якщо брати до уваги відносне положення язика при творенні різних суміжних звуків у кожному ряду, то в передньому ряду и сприймається як звук середнього піднесення (між і та е), а е -низького. Саме так розрізняють їх наші мовнослухові аналізатори.

Голосні бувають наголошені й ненаголошені.

Наголошений голосний вимовляється з більшою силою голосу й трохи довше, ніж ненаголошений. Голосні під наголосом, а також в абсолютному кінці слова звучать чітко: великий - велич, зелень - зелений, сидить - сидячи, голубка - голуб, сяюче - сяючи, випише - випиши, поле –поли.

Загалом у літературній вимові ненаголошені голосні вимовляються досить виразно (особливо а, о, у, і), мало чим відрізняючись якісно від наголошених. Найменш розрізняють ненаголошені е та и. Крім того, голосні характеризуються різною висотою тону, яка визначається другою формантою. Найнижчий тон має звук у, найвищий - і. Тон голосних зростає в такому порядку: у -о -а -е -и -і (приблизно 700 - 800-1200-1600-1900 - 2200 Гц). Голосні фонеми позначаються 10 буквами: а, о, у, е, и, і, я, ю, є, ї.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИГОЛОСНИХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

1. За участю голосу і шуму.

• Сонорні: м л р н в j

• Шумні: - глухі: к, п, т, ф, х, ц, ч, с, ш

• дзвінкі: б г ґ д ж з дж дз

2. За місцем творення:

• Губні: б п в м ф

• Язикові: - передньоязикові: - ясенні: дж ж ч ш л р

• зубні: д т з с н ц

• середньоязикові: j

• задньоязикові: ґ к х

• Глоткові: г

3. За способом творення:

• проривні (зімкнено-проривні): б п д т ґ к

• Зімкнено-прохідні: - носові: м н

• дрижачий: р

• боковий: л

• Зімкнено-щілинні (африкати): дз дж ц ч

• Щілинні (фрикативні): в ф з с ж ш г х

4. За твердістю - м'якістю:

• Пом'якшені: б [б'] п в м ф ґ к х ж ч щ дж г

Решта приголосні можуть бути як твердими, так м'якими [с].

Варіанти фонеми - це той відтінок у звука, якого він набуває в слабкій позиції, тобто такій, що не сприяє виявленню головного звукового значення фонеми. Розрізняють 3 головних типи варіантів фонем: позиційний, факультативний, комбінаторний.

Позиційним варіантом фонеми є звук, що вимовляється в чітко означеній слабкій позиції: мене [м е н е] /м е н е/: /є/ - [е] - позиційний варіант.

Факультативні варіанти фонем не є обов'язковими, а тільки можливими. Прикладами їх може бути вимова в гуцульських говорах шиплячих на місці свистячих чи поширена вимова м'якого л в полтавських говорах.

Комбінаторні варіанти фонем з'являються у різноманітних сполученнях приголосних, що виникають при словотворенні чи зумовлюються іншими фонетичними причинами:

вічно /вічно //в/ -[в']- комбінаторний варіант

[вічно]

просьба /просба //о/-[о]- комбінаторний варіант

[ п р о з б а ] /с/ - [з] - комбінаторний варіант

5