- •Передмова
- •Розділ 1. Феноменологія волонтерського руху
- •1.1. Волонтерство в інституційному просторі
- •1.2. Історико-феноменологічний аналіз волонтерства
- •1.3. Організаційно-нормативно-правові засади волонтерства в Україні
- •Розділ 2. Людські ресурси у волонтерській роботі
- •2.1. Шляхи залучення добровільних помічників до соціальної діяльності
- •2.2. «Стилі» роботи волонтерів та їх роль у реалізації соціальних проектів
- •2.3. Ризики волонтерської діяльності, шляхи їх попередження та подолання
- •Розділ 3. Практичні аспекти волонтерської діяльності
- •3.2. Деякі організаційно-управлінські аспекти волонтерської діяльності студентської молоді: регіональний зріз
- •3.3. Роль волонтерства в особистісному та професійному становленні студентів спеціальностей «Соціальна педагогіка», «Соціальна робота»
- •Розділ 4. Тренінгова програма «волонтерство як ресурс соціальної роботи з дітьми та сім’ями»
- •1 Заняття
- •2. Знайомство: вправа «Інтерв’ю» (20 хв.)
- •3. Прийняття правил роботи групи (10 хв.)
- •2 Заняття
- •1. Рефлексія «4 стилі» (10 хв.)
- •2. Вправа «Громадянин» (10 хв.)
- •3. Повторення правил (10 хв.)
- •4. Вправа «Мапа міста» (20 хв.)
- •5. Вправа «Кроти» (25 хв.)
- •6. Вправа «Потреби – проблеми» (15 хв.)
- •7. Вправа «Схематизація проблеми» (15 хв.)
- •8. Вправа «Шляхи вирішення проблем громади» (20 хв.)
- •3 Заняття
- •1. Рефлексія «Зворотний кадр» (5хв.)
- •2. Повторення правил роботи групи, визначення очікувань (10 хв.)
- •3. Вправа на активізацію «Дві шеренги» (10 хв.)
- •4. Вправа «Сходи участі» (30 хв.)
- •5. Вправа «Якості волонтера, які будуть корисними у роботі з громадою» (10 хв.)
- •6. Вправа «Малювання одним олівцем» (10 хв.)
- •7. Міні-лекція «Модель соціального партнерства» (10 хв.)
- •8. Вправа «Партнери» (30 хв.)
- •9.Підведення підсумків семінару-тренінгу (5 хв.)
- •4 Заняття
- •1. Вправа-рефлексія «Дорожній знак» (5 хв.)
- •2. Повторення правил та визначення очікувань групи (10 хв.)
- •3. Міні-лекція «Профілактична робота в діяльності соціального працівника» (10 хв.)
- •4. Вправа «Шукаємо визначення для понять «тренінг», «соціально-просвітницький тренінг», «тренер» (10 хв.)
- •5. Робота в групах «Специфічні риси тренінгу» (25 хв.)
- •6. Міні-лекція «Стандарти тренера» (5 хв.)
- •7. Робота в групах «Визначення поняття «компетентність» (5 хв.)
- •8. Робота в групах «Складові професійної компетентності тренера» (15 хв.)
- •9. Міні-лекція «Групова динаміка» (10 хв.)
- •10. Методика «Мозаїка». «Критерії оцінки ефективності тренінгу» (20 хв.)
- •11. Вправа на завершення «Коло компліментів» (5 хв.)
- •5 Заняття
- •1. Рефлексія попереднього дня (10 хв.)
- •2. Повторення правил та визначення очікувань групи (10 хв.)
- •3. Міні-лекція «Класифікація компонентів тренінгу за в.-д. Вебером» (10 хв.)
- •4. Дискусія «Якою повинна бути структура тренінгу?» (25 хв.)
- •5. Вправа на активізацію «33» (5 хв.)
- •6. Робота на самостійне опрацювання «Навчання, що ґрунтується на досвіді. Модель д. Колбі» (25 хв.)
- •7. Робота в групах «Тренінговий цикл за Девідом Лі» (30 хв.)
- •8. Вправа «я дякую за роботу...» (5 хв.)
- •6 Заняття
- •1. Рефлексія «Думки-образ» (10 хв.)
- •2. Вправа «Методи проведення занять» (30 хв.)
- •3. Міні-лекція «Методика задавання запитань» (15 хв.)
- •4. Робота в групах «Складання запитань за методикою orid» (15 хв.)
- •5. Інформаційне повідомлення«Ефективні підходи до проведення просвітницької роботи» (20 хв.)
- •6. Підведення підсумків (5 хв.).
- •7 Заняття
- •1. Вправа «Практична діяльність» (100 хв.)
- •3 Етап:
- •2. Вправа «Аркуші добрих побажань» (10 хв.)
- •8 Заняття
- •1. Рефлексія «Думки-образ» (15 хв.)
- •2. Визначення очікувань учасників семінару за методикою «Пісочний годинник» (10 хв.)
- •3. Вправа «Формулювання понятійного апарату» (30 хв.)
- •4. Вправа «Колесо життя» (20 хв.)
- •5. Міні-лекція. «Соціальна політика та її вплив на здійснення соціальної допомоги людям з особливими потребами» (10 хв.)
- •6. Вправа «Аналіз сегрегації та інтеграції» (30 хв.)
- •7. Підведення підсумків «Чарівна скринька» (5 хв.)
- •9 Заняття
- •1. Рефлексія попереднього дня «Зворотний перегляд» (5 хв.)
- •2. Визначення очікувань групи за методикою «Пісочний годинник» (5 хв.)
- •3. Вправа «Ярлики» (30 хв.)
- •4. Міні-лекція «Медична та соціальна моделі соціальної допомоги людям з особливими потребами» (20 хв.)
- •5. Айсбрейкер «Диригент» (5 хв.)
- •6. Міні-лекція «Як оцінити потреби клієнта» (15 хв.)
- •7.Вправа «Оцінка потреб клієнта» (30 хв.)
- •8. Підведення підсумків дня (5 хв.)
- •10 Заняття
- •1. Рефлексія попереднього дня (5 хв.)
- •2. Визначення очікувань групи за методикою «Пісочний годинник» (5 хв.)
- •3. Вправа «Аналіз слабких і сильних можливостей» (20 хв.).
- •4. Інформаційне повідомлення «Ресурси в соціальній роботі» (15 хв.)
- •11 Заняття
- •2. Визначення очікувань групи за методикою «Пісочний годинник» (5 хв.)
- •6. Підведення підсумків тренінгу (10 хв.) Хід проведення:
- •12 Заняття
- •13 Заняття
- •14 Заняття
- •15 Заняття
- •Додаток 4.
- •Додатки
- •Додаток 5.
Ніхто не зайвий. У справжній громаді людей з неї не виключають з огляду на їхню расу, національність, стать, вік або вірування. Така громада також вітає різні форми людського самовираження – сміх і сльози, страх і віру, мрії й практичні плани.
Вірність своїм людям і відданість своїй роботі. В справжній громаді люди горнуться одне до одного, навіть коли їм буває дуже нелегко. Коли виникають персональні розбіжності або перешкоди на шляху до реалізації спільних задумів, люди наполегливо шукають спільного виходу з труднощів і підтримують одне одного.
Рішення ухвалюються через консенсус. Справжня громада не живе за принципом, згідно з яким завжди перемагає більшість. Люди в ній докладають усіх зусиль, щоб краще зрозуміти один одного. Так триває доти, доки не досягається консенсус, тобто врешті-решт вони знаходять такий напрям діяльності, який усі вони згодні підтримувати в міру своїх спроможностей.
Індивідуальні розбіжності не вважаються за перешкоду. В такій громаді відмінності в поглядах людей не нехтуються, не приховуються, не відкидаються і не змінюються – навпаки, їх вітають як найдорогоцінний дар. Щоб навчитися це робити, потрібен час і щире бажання.
Реалістичне оцінювання своїх сил і слабостей. Громада укладатиме більш реалістичні плани, якщо будуть братися до уваги міркування кожного з її членів. Справжня громада – це також громада реалістична, адже вона постійно оцінює умови свого життя й не перестає докладати зусиль, аби їх поліпшити.
Безпечне місце, в якому люди можуть бути самими собою. У справжній громаді люди почувають себе цілком безпечно й мають усі можливості зростати та розвиватися як індивіди, любити і підтримувати одне одного. Ніхто не намагається «переробити» когось іншого; кожна особа дбає про свій власний розвиток.
Коло не має сторін. Лідерство переходить від однієї особи до іншої. Ніхто не буває керівником раз і назавжди. Кожен іноді бере на себе обов’язки лідера і претендує на пошану за свій внесок у спільну справу. Кожен іноді перетворюється на учня, який може чогось навчитися від когось іншого в групі.
Дух миру й любові. Справжня громада об’єднана духом єдності, взаємо підтримки й товариськості. Люди почувають себе добре в такій громаді.
ДОДАТКИ
Додаток 4.
КОЛА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ
Існує багато різноманітних концепцій, для пояснення яких застосовується коло – найбільш цілісна, досконала та динамічна з геометричних фігур. Тож і ми для пояснення взаємозв'язків у громаді обрали коло, поділене на чотири рівнозначні сектори...
Життя окремої особистості протікає в чотирьох сферах її життєдіяльності: духовна сфера – цінності, переконання, погляди, прагнення, ідеали; фізична сфера – самопочуття, стан здоров'я на фізіологічному рівні; емоційна (психологічна) сфера – почуття, емоції, симпатії, захоплення тощо; розумова сфера – мислення, стереотипи, ерудиція, освіта тощо.
Всі ці сфери тісно взаємопов'язані, отже можуть взаємодіяти через вияв чи то позитивного, чи негативного впливу, відповідно до того, який стан благополуччя виявляє людина в кожній із них. Важливо, щоб людина рухалась шляхом гармонійного розвитку своєї особистості, тобто працювала над покращенням стану кожної з цих сфер.
Особа
Кожна окрема людина, особистість належить до своєї родини (або групи людей, яку вона вважає своєю родиною). Розглядаючи окремо кожну родину, також можна виділити чотири сфери її існування:
культурне та духовне життя – життєві цінності, погляди, традиції тощо; фізичне середовище та економіка – умови проживання, матеріальне забезпечення тощо; взаємини (емоційний рівень) – задоволення потреб в любові, повазі, приналежності та ін.; світоглядні позиції – установки, стереотипи, традиції тощо.
Працюючи в громаді, ми повинні пам'ятати, що громади складаються з сімей, а сім'ї також утворюють взаємини, які можна трансформувати, аби створити здорові громади. Родина теж має соціальні зв'язки. Члени родини можуть відчувати підтримку, повагу і любов, або навпаки – лише критику та неадекватну оцінку. Родини можуть ухвалювати рішення, поважаючи думку кожного з її членів, але може статися й так, що один із членів родини використовує свій вплив для того, щоб контролювати інших. Родина може забезпечувати здорове середовище, в якому задовольняються основні потреби всіх її членів, і в якому вони почуваються у безпеці. Або, навпаки, родинне середовище може бути небезпечним, а людина не матиме елементарних речей, зокрема, їжі та відпочинку. І нарешті, родини мають певні цінності та переконання, які впливають на їхню поведінку та стосунки і взаємодію з іншими членами громади. Родинні зв'язки також можна зобразити у вигляді кола, як показано нижче.
Родина
Життя окремих сімей проходить у громадах, де ці сім'ї відчувають на собі вплив громадської діяльності, яку також можна розглядати за чотирма аспектами: культурний – цінності людей певної громади, їх переконання, ідеали, цілі, пріоритети, мораль тощо, а не лише належність до певного етносу; економічний – стан і способи задоволення базових потреб членів громади; соціальний – взаємини між людьми, їх соціальна захищеність, впевненість у завтрашньому дні, участь людей в житті громади, відкритість новим ідеям, іншим громадам і т.д.; політичний – розподіл влади, система управління своїми справами та ресурсами.
Щоб створити справжню громаду, необхідно працювати по всіх згаданих напрямах.
Громади складаються з великої кількості взаємозв'язків різних видів. І всі вони є частиною розвитку громади. У зв'язку з цим ми можемо говорити про соціальний аспект життя у громаді. Тут мова йде про те, наскільки люди у громаді відчувають, що про них турбуються, підтримують і цінують; як члени громади навчаються спілкуватися одне з одним, розв'язувати конфлікти, поважати старших і лідерів, доглядати дітей і давати молоді можливість робити власний внесок у життя громади. Крім того, тут ідеться про те, наскільки відкритою є дана громада для нових ідей, для взаємодії з тими, хто має відмінні погляди, а також до сприйняття нових методів роботи у випадку, коли старі вже не спрацьовують.
Інший аспект життя громади можна назвати економічним. Він дає змогу з'ясувати, як саме люди у громаді взаємодіють одне з одним, зі світом природи та з іншими громадами для задоволення своїх основних потреб. Ці взаємозв'язки можуть принести членам громади процвітання, впевненість у власних силах, зростання власної гідності або, навпаки, призвести до злиднів, залежності від інших та руйнування довкілля.
Крім того, громади мають політичний вимір. У цьому аспекті громадського життя йдеться про те, як громада ухвалює рішення, хто користується владою, а хто ні. Кожна громада має власну систему управління своїми справами, а також ресурсами, які необхідно використовувати на благо людей. Ці аспекти також є важливою складовою політичного життя громади. І нарешті, громади відрізняються між собою культурними аспектами. Культура громади може зазнавати впливу етнічних груп, які живуть в її межах, однак самого лише розуміння того, що дана громада належить, наприклад, до татарської культури, недостатньо. Коли ми говоримо про культурні аспекти, мова йде про переконання, цінності, мораль і цілі, якими керуються люди. Культурна основа громади, часом, здається невидимою, однак її роль схожа на роль програмного забезпечення у комп'ютері. Ми не можемо «побачити» комп'ютерну програму, однак саме вона визначає, яким чином працюватиме комп'ютер. Подібним «програмним забезпеченням» для громади є цінності та переконання, які впливають на формування всіх аспектів громадського життя. В багатьох громадах далеко не всі люди мають однакові цінності, переконання та цілі. Тому коли соціальні працівники розвивають мережу соціальних послуг у громаді, вони мають усвідомлювати ці полікультурні реалії.
Громада
Громади складають суспільства, регіони, народи, держави, світ людей в цілому. Так, скажімо, державний рівень, якому підпорядковуються та в межах якого виявляють свою активність громади, сім’ї та громадяни, також можна розглядати як чотири середовища впливу.
культурне – релігійні погляди, культурна спадщина та сучасний розвиток культури; економічне та соціальне – стан економіки та соціальної політики; соціальне – злагода, поміркованість, гуманізм у вирішенні соціальних питань; політичне та ідеологічне – влада та ідеологія держави, а також лідери цих систем.
Держава
(Розглянуті чотири рівні – особа, родина, громада та держава – можна зобразити у вигляді різних за розміром, накладених одне на одне кіл: відповідно – меншого, більшого, ще більшого та великого).
Діяльність фахівця на будь-якому рівні потребує врахування ситуації на різних рівнях та секторах.
Так, скажімо, працюючи над вирішенням конкретної проблеми громади, важливо враховувати вплив всіх рівнів і секторів як на виникнення проблеми, так і на її розв'язання.
Здійснюючи певну діяльність у громаді, важливо враховувати її наслідки як для родин, які входять до її складу, так і для конкретних людей, а також зацікавленість держави, її сприяння здійсненню та розвитку даної діяльності.
Те саме можна сказати про ефективність роботи і з конкретною людиною, коли важливо вивчити стан впливу на неї та її життя різних рівнів навколишнього середовища. Проте, якщо особа перебуває в стані кризи і потребує термінового впливу на її ситуацію, тоді, безперечно, достатньо обмежитись лише особистісним рівнем, і, може, навіть конкретним сектором, в якому виявляється неблагополуччя.
Аналіз конкретних проблем (людей, сімей, громад, суспільства) на різних секторах і рівнях, а також одержання підтримки та допомоги з боку конкретних осіб та організацій на цих рівнях, дозволяє досягати більшої результативності та надійності у вирішенні цих проблем та подоланні їх наслідків.
(За матеріалами семінару «Форми та методи соціальної роботи у громаді». 14-16 жовтня 2003 р. / Укладач Джуді Боп. – К.: ХДФ, 2003. – 33с.).