Ніхто не зайвий. У справжній громаді людей з неї не виключають з огляду на їхню расу, національність, стать, вік або вірування. Така громада також вітає різні форми людського самовираження – сміх і сльози, страх і віру, мрії й практичні плани.

Вірність своїм людям і відданість своїй роботі. В справжній громаді люди горнуться одне до одного, навіть коли їм буває дуже нелегко. Коли виникають персональні розбіжності або перешкоди на шляху до реалізації спільних задумів, люди наполегливо шукають спільного виходу з труднощів і підтримують одне одного.

Рішення ухвалюються через консенсус. Справжня громада не живе за принципом, згідно з яким завжди перемагає більшість. Люди в ній докладають усіх зусиль, щоб краще зрозуміти один одного. Так триває доти, доки не досягається консенсус, тобто врешті-решт вони знаходять такий напрям діяльності, який усі вони згодні підтримувати в міру своїх спроможностей.

Індивідуальні розбіжності не вважаються за перешкоду. В такій громаді відмінності в поглядах людей не нехтуються, не приховуються, не відкидаються і не змінюються – навпаки, їх вітають як найдорогоцінний дар. Щоб навчитися це робити, потрібен час і щире бажання.

Реалістичне оцінювання своїх сил і слабостей. Громада укладатиме більш реалістичні плани, якщо будуть братися до уваги міркування кожного з її членів. Справжня громада – це також громада реалістична, адже вона постійно оцінює умови свого життя й не перестає докладати зусиль, аби їх поліпшити.

Безпечне місце, в якому люди можуть бути самими собою. У справжній громаді люди почувають себе цілком безпечно й мають усі можливості зростати та розвиватися як індивіди, любити і підтримувати одне одного. Ніхто не намагається «переробити» когось іншого; кожна особа дбає про свій власний розвиток.

Коло не має сторін. Лідерство переходить від однієї особи до іншої. Ніхто не буває керівником раз і назавжди. Кожен іноді бере на себе обов’язки лідера і претендує на пошану за свій внесок у спільну справу. Кожен іноді перетворюється на учня, який може чогось навчитися від когось іншого в групі.

Дух миру й любові. Справжня громада об’єднана духом єдності, взаємо підтримки й товариськості. Люди почувають себе добре в такій громаді.

ДОДАТКИ

Додаток 4.

КОЛА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ

Існує багато різноманітних концепцій, для пояснення яких застосовується коло – найбільш цілісна, досконала та динамічна з геометричних фігур. Тож і ми для пояснення взаємозв'язків у громаді обрали коло, поділене на чотири рівнозначні сектори...

Життя окремої особистості протікає в чотирьох сферах її життєдіяльності: духовна сфера – цінності, переконання, погляди, прагнення, ідеали; фізична сфера – самопочуття, стан здоров'я на фізіологічному рівні; емоційна (психологічна) сфера – почуття, емоції, симпатії, захоплення тощо; розумова сфера – мислення, стереотипи, ерудиція, освіта тощо.

Всі ці сфери тісно взаємопов'язані, отже можуть взаємодіяти через вияв чи то позитивного, чи негативного впливу, відповідно до того, який стан благополуччя виявляє людина в кожній із них. Важливо, щоб людина рухалась шляхом гармонійного розвитку своєї особистості, тобто працювала над покращенням стану кожної з цих сфер.

Особа

Кожна окрема людина, особистість належить до своєї родини (або групи людей, яку вона вважає своєю родиною). Розглядаючи окремо кожну родину, також можна виділити чотири сфери її існування:

культурне та духовне життя –  життєві цінності, погляди, традиції тощо; фізичне середовище та економіка – умови проживання, матеріальне забезпечення тощо; взаємини (емоційний рівень) – задоволення потреб в любові, повазі, приналежності та ін.; світоглядні позиції – установки, стереотипи, традиції тощо.

Працюючи в громаді, ми повинні пам'ятати, що громади складаються з сімей, а сім'ї також утворюють взаємини, які можна трансформувати, аби створити здорові громади. Родина теж має соціальні зв'язки. Члени родини можуть відчувати підтримку, повагу і любов, або навпаки – лише критику та неадекватну оцінку. Родини можуть ухвалювати рішення, поважаючи думку кожного з її членів, але може статися й так, що один із членів родини використовує свій вплив для того, щоб контролювати інших. Родина може забезпечувати здорове середовище, в якому задовольняються основні потреби всіх її членів, і в якому вони почуваються у безпеці. Або, навпаки, родинне середовище може бути небезпечним, а людина не матиме елементарних речей, зокрема, їжі та відпочинку. І нарешті, родини мають певні цінності та переконання, які впливають на їхню поведінку та стосунки і взаємодію з іншими членами громади. Родинні зв'язки також можна зобразити у вигляді кола, як показано нижче.

Родина

Життя окремих сімей проходить у громадах, де ці сім'ї відчувають на собі вплив громадської діяльності, яку також можна розглядати за чотирма аспектами: культурний – цінності людей певної громади, їх переконання, ідеали, цілі, пріоритети, мораль тощо, а не лише належність до певного етносу; економічний – стан і способи задоволення базових потреб членів громади; соціальний – взаємини між людьми, їх соціальна захищеність, впевненість у завтрашньому дні, участь людей в житті громади, відкритість новим ідеям, іншим громадам і т.д.; політичний – розподіл влади, система управління своїми справами та ресурсами.

Щоб створити справжню громаду, необхідно працювати по всіх згаданих напрямах.

Громади складаються з великої кількості взаємозв'язків різних видів. І всі вони є частиною розвитку громади. У зв'язку з цим ми можемо говорити про соціальний аспект життя у громаді. Тут мова йде про те, наскільки люди у громаді відчувають, що про них турбуються, підтримують і цінують; як члени громади навчаються спілкуватися одне з одним, розв'язувати конфлікти, поважати старших і лідерів, доглядати дітей і давати молоді можливість робити власний внесок у життя громади. Крім того, тут ідеться про те, наскільки відкритою є дана громада для нових ідей, для взаємодії з тими, хто має відмінні погляди, а також до сприйняття нових методів роботи у випадку, коли старі вже не спрацьовують.

Інший аспект життя громади можна назвати економічним. Він дає змогу з'ясувати, як саме люди у громаді взаємодіють одне з одним, зі світом природи та з іншими громадами для задоволення своїх основних потреб. Ці взаємозв'язки можуть принести членам громади процвітання, впевненість у власних силах, зростання власної гідності або, навпаки, призвести до злиднів, залежності від інших та руйнування довкілля.

Крім того, громади мають політичний вимір. У цьому аспекті громадського життя йдеться про те, як громада ухвалює рішення, хто користується владою, а хто ні. Кожна громада має власну систему управління своїми справами, а також ресурсами, які необхідно використовувати на благо людей. Ці аспекти також є важливою складовою політичного життя громади. І нарешті, громади відрізняються між собою культурними аспектами. Культура громади може зазнавати впливу етнічних груп, які живуть в її межах, однак самого лише розуміння того, що дана громада належить, наприклад, до татарської культури, недостатньо. Коли ми говоримо про культурні аспекти, мова йде про переконання, цінності, мораль і цілі, якими керуються люди. Культурна основа громади, часом, здається невидимою, однак її роль схожа на роль програмного забезпечення у комп'ютері. Ми не можемо «побачити» комп'ютерну програму, однак саме вона визначає, яким чином працюватиме комп'ютер. Подібним «програмним забезпеченням» для громади є цінності та переконання, які впливають на формування всіх аспектів громадського життя. В багатьох громадах далеко не всі люди мають однакові цінності, переконання та цілі. Тому коли соціальні працівники розвивають мережу соціальних послуг у громаді, вони мають усвідомлювати ці полікультурні реалії.

Громада

Громади складають суспільства, регіони, народи, держави, світ людей в цілому. Так, скажімо, державний рівень, якому підпорядковуються та в межах якого виявляють свою активність громади, сім’ї та громадяни, також можна розглядати як чотири середовища впливу.

культурне – релігійні погляди, культурна спадщина та сучасний розвиток культури; економічне та соціальне – стан економіки та соціальної політики; соціальне – злагода, поміркованість, гуманізм у вирішенні соціальних питань; політичне та ідеологічне – влада та ідеологія держави, а також лідери цих систем.

Держава

(Розглянуті чотири рівні – особа, родина, громада та держава – можна зобразити у вигляді різних за розміром, накладених одне на одне кіл: відповідно – меншого, більшого, ще більшого та великого).

Діяльність фахівця на будь-якому рівні потребує врахування ситуації на різних рівнях та секторах.

Так, скажімо, працюючи над вирішенням конкретної проблеми громади, важливо враховувати вплив всіх рівнів і секторів як на виникнення проблеми, так і на її розв'язання.

Здійснюючи певну діяльність у громаді, важливо враховувати її наслідки як для родин, які входять до її складу, так і для конкретних людей, а також зацікавленість держави, її сприяння здійсненню та розвитку даної діяльності.

Те саме можна сказати про ефективність роботи і з конкретною людиною, коли важливо вивчити стан впливу на неї та її життя різних рівнів навколишнього середовища. Проте, якщо особа перебуває в стані кризи і потребує термінового впливу на її ситуацію, тоді, безперечно, достатньо обмежитись лише особистісним рівнем, і, може, навіть конкретним сектором, в якому виявляється неблагополуччя.

Аналіз конкретних проблем (людей, сімей, громад, суспільства) на різних секторах і рівнях, а також одержання підтримки та допомоги з боку конкретних осіб та організацій на цих рівнях, дозволяє досягати більшої результативності та надійності у вирішенні цих проблем та подоланні їх наслідків.

(За матеріалами семінару «Форми та методи соціальної роботи у громаді». 14-16 жовтня 2003 р. / Укладач Джуді Боп. – К.: ХДФ, 2003. – 33с.).