15 Заняття
1. Рефлексія «Три кола» (10 хв.) Мета: актуалізувати отримані знання та досвід учасників.
Хід проведення: Тренер пропонує учасникам відповісти на три запитання. Відповіді учасників фіксуються на фліп-чарті за наступною схемою:
Запитання для обговорення: 1. Як я можу використати отримані знання для себе? 2. Як я можу використати отримані знання для організації? 3. Як я можу використати отримані знання для України:? 4. Як рефлексія допомагає систематизувати знання?
До уваги тренера! Під час виконання цього завдання спочатку учасники по колу (за бажанням) відповідають на перше запитання, а тренер фіксує їх відповіді, потім – аналогічно на друге і третє запитання. |
2. Визначення очікувань учасників «Зоряна мапа неба» (продовження) (10 хв.) Мета: допомогти учасникам сформулювати власні очікування від третього дня тренінгу.
Обладнання: вирізані з кольорового паперу зірки (за кількістю учасників), клей.
Хід проведення: Тренер ознайомлює учасників із тематикою третього дня тренінгу та пропонує їм на зірках різного кольору написати свої очікування від цього дня. Далі учасники по черзі їх проговорюють, після чого розташовують нові зірки на «Зоряній мапі неба» поряд із тими, що з'явилися там учора та позавчора. Потім проводиться загальне обговорення.
Запитання для обговорення
|
3. Вправа «Проектування ігрової програми» (105 хв.) Мета: сформувати в учасників навички проектування ігрових програм.
Обладнання: 4 аркуші фліп-чарту, маркери.
Хід проведення: На початку вправи тренер просить учасників розрахуватися за принципом «Атос – Портос – Араміс – Д'Артаньян» та об'єднатися в 4 мікрогрупи за цими іменами. Кожна група за бажанням учасників обирає тему ігрової програми, яку вони будуть проектувати. Далі групи протягом 40 хвилин проектують ігрові програми за обраними темами, фіксуючи свої напрацювання на аркушах фліп-чарту. Кожна група протягом 15 хвилин презентує свою ігрову програму (розповідає про неї, але не проводить). Інші групи уважно стежать за презентацією, після чого:
|
Наприкінці вправи проводиться загальне обговорення. Запитання для обговорення:
|
4. Підведення підсумків «Зоряна мапа неба» (завершення) (10 хв.) Мета: узагальнити результати роботи під час тренінгу.
Обладнання: маркери.
Хід проведення: Тренер пропонує учасникам підійти до плакату «Зоряна мапа неба», прочитати свої очікування на зірках і визначити, чи виправдалися вони під час тренінгу. Зірки з очікуваннями, які виправдалися, учасники за допомогою маркерів поєднують лініями в сузір'я. Наприкінці вправи тренер надає можливість усім учасникам висловити свої думки та враження.
5. Завершення тренінгу (10 хв.) Обладнання: бланки підсумкових анкет (Додаток 34). Заповнення підсумкових анкет.
Література до розділу 4
Айшервуд М.М. Полноценная жизнь инвалидов. – М., 1991. – 164 с.
Афанасьєв С.П. Последний звонок: как организовать праздник для выпускников: Методическое пособие. – Кострома: Эврика – М., 1998. – 137 с.
Бакли Роджер. Теория и практика тренинга. – СПб.: Издательский дом «Питер», 2002. – 352 с.
Батанов О.В. Територіальна громада – основа місцевого самоврядування в Україні. – К., 2001. – 260 с.
Безпалько О.В. Концептуальні підходи до організації соціально-педагогічної роботи в громаді // Наука і сучасність. Зб. наук. праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. – К.: Логос, 2004. – С. 3–12.
Безпалько О.В. Соціально-педагогічні аспекти діяльності громад в Україні: ретроспективний огляд // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. – Вип. 1 (11). – К.: НПУ, 2004. – С. 63–72.
Бирженюк Г.М., Горбунова Н.А., Бузене Л.В. Методическое руководство культурно-просветительной работой. – М.: Просвещение. – 1989. – 154 с.
Братусь И. Социальная работа в организациях охраны здоровья. – Эссе по курсу «Социальная работа в здравоохранении». – М.: Московская школа социальных и экономических наук, 2000. – 22с.
Бултон И. Активизация сообщества. – М.: ТАСИС, 2004. – 52 с.
Бурматова О.П. Территориальная организация населения. – Новосибирск: БАГС, 2001. – 120 с.
Вачков И.В. Основы и технологии группового тренинга. Психотехники: Учебное пособие. – М.: Издательство „Ось – 89", 2001. – 224 с.
Вернер Д. Реабилитация детей-инвалидов. – М., 1995. – 134 с.
Влада і громада: співпраця влади і громадськості у вирішенні місцевих проблем / А. Ткачук, В. Артеменко, Р. Рукомеда. – К.: Ін-т громад. сусп-ва, 2004. – 88 с.
Водолазький В.В. Формування зв'язків із громадськістю в органах місцевого самоврядування України: соціологічний аналіз моделей. Автореф. дис. канд. соціол. наук. 22.00.03. – К., 2003. – 16 с.
Воронина Г.А. Методика и технология работы социального работника. – М.: ИЦ «Академия», 2000. – 187 с.
Воропай О. Звичаї нашого народу. – К.: “Оберіг”. – 1993. – 140 с.
Гонеев А.Д., Лифинцева В.А. Основи коррекционной педагогики. – М., 1999. – 150 с.
Гордієнко Л.О. Громада як один із педагогічних чинників у соціальному вихованні молоді Великої Британії // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 11. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління. 36. наук, праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. – №1 (23). – С. 61–67.
Гостенина В.И. Социальное партнерство в различных моделях общества. – М., 2001. – 96 с.
Громада як осередок соціальної роботи з дітьми та сім'ями: Метод. матеріали для тренера / О.В. Безпалько та ін.: Під заг. ред. І.Д. Звєрєвої. – К: Наук. світ, 2004. – 69 с.
Громади України: на шляху відродження. – К: "Ай- Бі", 2002. – 279 с.
Детский праздник в школе, оздоровительном лагере, дома: Подсказки организаторам досуговой деятельности. – М.: Московское городское педагогическое общество, 2000. – 127 с.
Дубиковський Л., Охріменко Г. Громада як первинний об'єкт місцевого самоврядування // Самоврядування та самоорганізація територіальних громад: Матеріали наук.-прак. конференції (Львів, 23-24 червня 1999 р.). – Львів, 1999. – С. 40.
Еремин В.А. Улица – подросток – воспитатель. – М.: Просвещение, 1991. – 160 с.
Жарков А.Д. Новые аспекты в организации и методике информационно-пропагандистской работы клубов. – М.: МГИК. – 1989. – 121 с.
Жарков А.Д. Организация культурно-просветительной работы. – М.: Просвещение. – 1989. – 215 с.
Зайцева Т.В. Теория психологического тренинга. СПб.: Речь, М.: Смысл, 2002. – 80 с.
Закон "Про місцеве самоврядування" від 21.05. 1997 року. – htpp//www.rada.kiev.ua
Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: 36. прав. док. – К.: Сфера, 1998. – 12 с.
Збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я дітей та молоді: потенціал громади. Методичні матеріали до тренінгу / Упоряд. Н.В. Зимівець: За заг. ред. Г.М. Лактіонової. – К.: Науковий світ, 2004. – 161 с.
Игры, обучение, тренинг, досуг. / Под ред. Петрусинского В.В. – М., 1994. – 368 с.
Инновационные методы обучения в гражданском образовании / Величко В.В., Карпиевич Д.В., Кирилюк Л. – 2-е изд. Доп. – М: «Медисонт», 2001. – 168 с.
Іванова І.Б. Соціально-психологічні проблеми дітей-інвалідів. – К,: 2000. – 145 с.
«Как закалялась сталь». Леонид Кроль, Екатерина Михайлова. – М.: Независимая фирма «Класс», 2002. – 241 с.
Как организовать собственное дело: Пособие для тренеров. О. Порайко, Л. Бессонова, Л. Руденко и др. – К: НПМ., 2002. – 128 с.
Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: навчально-методичний посібник. – К.: УДЦССМ, 2001. – 220 с.
Киселёва Т.Г., Красильников Ю.Д. Основы социально-культурной деятельности. – М.: МГИК, 1991. – 146 с.
Климанська Л., Софин О. Громада в системі громадянського суспільства // Реформування соціальних служб в Україні: сучасний стан та перспективи: Зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. / За ред. Неллі Ничкало, Бреда Мак Кензі. –Львів-Вінніпег: Видавнича фірма "Малті-М" – Львів, 2003. – С. 78–81.
Клуб – организатор семейного досуга. – Методические рекомендации / Сост. Петрова А.Л. – М., 1988 – 23 с.
Коваль М.В. Рационально досуг учащихся // Советская педагогика, 1986. – № 5. – С. 40–42.
Кокарев И. Соседские сообщества: путь к будущему России. – М: Прометей, 2001. – 248 с.
Кон И.С. Социализация и воспитание молодёжи: Новое политическое мышление. – М.,1989. – С. 191–205.
Корда Г.С. У мікрорайоні школи / Підручник. – К.: Радянська школа, 1987. – 69 с.
Кравченко Р.І. Соціальна робота з розумово відсталими людьми: Навч. Посіб. – К., 2001. – 140 с.
Крупник А. Соціальне замовлення – нова технологія розв'язання соціальних проблем в Україні // Соціальна політика і соціальна робота. – 2000. – № 3,4. – С. 3–13.
Лоусон Т., Герод Д. Социология: Словарь-справ / Перевод с англ. К.С. Ткаченко. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. – 605 с.
Мадорский М.Р., Зак А.З. Глазами подростков. Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1991. – 96 с.
Маккорлі С, Лінч Р. Управління діяльністю волонтерів: Як залучити громадськість до вирішення проблем суспільства. Пер. с англ. – К.: Гурт, 1998. – 286 с.
Матвеев В.Ф. Психические нарушения при дефектах зрения и слуха. – М., 1987. – 120 с.
Махов Ф.С. Подросток и свободное время. – Л.: Лениздат., 1982. – 152 с.
Мельников Н. Недооценивается работа внешкольных учреждений // Воспитание школьников, 1991. – №1. – С. 28–31.
Методика освіти „рівний-рівному”: Навч.-метод. посібник. – Зимовець Н.В., Лещук Н.О., Авельцева Т.П. – К: Навчальна книга, 2002. – 127 с.
Мискевич А.Б. Человек и свободное время. – Минск: Наука и техника, 1989. – 52 с.
Михайлова Е.Н. Социализация молодёжи: “круглый стол” в НИИ / Советская педагогика. – 1990. – №3 – С. 149-150.
Моделювання та впровадження програм щодо здорового способу життя: Метод, матеріали для тренера / Упоряд.: В.В. Лях., Т.Л. Лях. / Під заг. ред. І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової – К., 2001. – 143 с.
Молодь і дозвілля (теорія, методика та практика роботи з підлітками за місцем проживання). Випуск ІІ. – К.: АЛД, 1996. – 120 с.
Мосалев Б.Г. Методическое руководство деятельностью клубного учреждения. – М., 1989. – 137 с.
На допомогу батькам, що мають дітей з особливими потребами. / Л.В. Борщевська, А.В. Зіброва, І.Б. Іванова – К., 1999. – 87 с.
Новіков В. Соціальне партнерство. // Соціальна політика і соціальна робота. – 2000. – № 1. – С. 47–52.
Освітні профілактичні прогарами. – К.: Главник, 2006. – 128 с.
Пермяков О.А. Вільний час учнів. – К.: Знание. – Сер.7. Педагогика. – № 10, 1990 – 45 с.
Підготовка волонтерів до роботи з дітьми обмежених функціональних можливостей: Метод. рек. до проведення тренінг. занять / О.В. Безпалько, С.В. Едель – К., 2001. – 146 с.
Підготовка волонтерів та їх роль у реалізації соціальних проектів / Під ред. І. Звєрєвої, Г. Лактіонової. – К.: Науковий світ, 2001. – 49 с.
Проблеми соціального захисту молоді в умовах зміни соціально-економічних відносин / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Київ 25-28 листопада 1992 р. / Ред. кол. Барабаш В.В., Гайдукевич В.І. та інш. – К.: МУСНІ та УНДУПМ. – 253 с.
Робочі матеріали семінару «Покращення якості соціальних послуг дітям і сім’ям у громаді» / Упор. Авельцева Т.П., Зимовець Н.В.. – Дніпропетровськ, 2005. – 96 с.
Самоукина Н. В. Игры, в которые играют. Психологический практикум. – Дубна: Феникс, 2000. – 128 с.
Самоукина Н.В. Психология оптимизма. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2001. – 240 с.
Свободное время: мы и дети / Сост. В.М. Жебровский – К.: Политиздат Украины, 1989. – 135 с.
Свободное время организации досуга / Сост. Абрамова Н.Ф. – М., 1988. – 59 с.
Семигіна Т. Робота в громаді як складова діяльності соціального працівника // Соціальна політика і соціальна робота. – 2001. – №4. – С. 61–71.
Семигіна Т. Робота в громаді: практика й політика. – К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2004. – 180 с.
Сидоренко Е.В. Психодраматическнй и недирективный подходы в групповой работе с людьми. Методические описания и комментарии. – СПб, 1992. – 198 с.
Сойко Е.В. Здоровье как явление социального бытия и основание действенной силы человека и его эволюции // Мир психологии. – 2000. – № 9 (21). – С. 3–10.
Социальные службы для молодёжи (теория, методика и организация работы). Сб. материалов. / Ред. кол. Балакирева Л.И., Васильева О.Т., Волынец Т.В. и др. – Вып.2. – Киев-Харьков, 1992. – 253 с.
Соціальна педагогіка: Навч. посіб. / За ред. А.Й. Капської – К., 2000. – 240 с.
Соціальна робота з людьми з особливими потребами: Методичні матеріали для тренера / Упоряд. О.В. Безпалько та інші; Під заг ред. І.Д. Звєрєвої. – К.: Науковий світ, 2002 – 55 с.
Стандартні правила щодо урівняння можливостей інвалідів: Прийняті Генерал. Асамблеєю ООН на 48 сес. 20.12.1993. (резолюція 48/96). –Л., 1998. – 94 с.
Сухомлинский В.А. Сочинения в 2-х тт. – Т.1. – М.: Педагогика, 1979 – 558 с.
Технологии социально-психологических тренингов. – М.: Редакционно-издательский центр Консорциума «Социальное здоровье России», 2001. – 208 с.
Технологізація волонтерської роботи в сучасних умовах / За ред. проф. Капської А.Й. – К.: ДЦССМ, 2001. – 140 с.
Технології виховної роботи в умовах табірної зміни (теорія і практика). – К,: Грайлик, 1998. – 146 с.
Технології соціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. Капської А.Й. – К.: УДЦССМ, 2000. – 240 с.
Ткачук А. Ф. Населення чи громада? Або як впливати на місцеву владу. – К.: Інститут громадянського суспільства, 2003. – 73 с.
Фоломеева Т. В., Богомолова Н. Н. Фокус-группы как метод социально-психологического исследования. – М.: Магистр, 1997. – 80 с.
Фопель К. Барьеры, блокады и кризисы в групповой работе. Сборник упражнений / Пер с нем. – М.: Генезис, 2003. – 160 с.
Фопель К. Психологические группы: Рабочие материалы для ведущего: Практическое пособие / Пер. с нем. – М.: Генезис, 1999. – 256 с.
Фопель К. Создание команды: Психологические игры и упражнения / Пер с нем. – М.: Генезис, 2003. – 400 с.
Фопель К. Сплоченность и толерантность в группе: Психологические игры и упражнения / Пер с нем. – М.: Генезис, 2003. – 336 с.
Фопель К. Технология ведения тренинга. Теория и практика / Пер с нем. – М.: Генезис, 2003. – 272 с.
Фопель К. Энергия паузы: Психологические игры и упражнения: Практическое пособие / Пер с нем. – М.: Генезис, 2002. – 240 с.
Фопель К. Эффективный воркшоп. Динамическое обучение. Пер с нем. – М.: Генезис, 2003. – 368 с.
Форми організації дозвілля дітей та молоді: Методичні матеріали до тренінгу / Упоряд. В.В. Молочний, С.О. Моньков, О.В. Безпалько; За заг. ред. І.Д. Звєрєвої – К.: Науковий світ, 2004. – 58 с.
Фрейджер Р., Фейдимен Д. Личность: теории, эксперименты, упражнения. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2001. – 864 с.
Харди И. Врач, сестра, больной. Психология работы с больными. – Будапешт, 1985. – 180 с.
Харченко С.Я. Подготовка учителя к работе с детскими общественными объединениями. – Луганск: ЛГПИ, 1992. – 130 с.
Хрящева Н. Ю. Психогимнастика в тренинге. – М., 1999. – 94 с.
Цукерман Г.А., Мастеров Б.М. Психология саморазвития. – М., 1995. – 146 с.
Чистякова М.И. Психодиагностика. – М., 1990. – 98 с.
Шапиро Б.Ю. Методологические аспекты психосоциальной работы с людьми с ограниченными возможностями // Измененное общество: тория и практика. – С. 21–31.
Энциклопедия психологических тестов. – М.: Терра-Книжный клуб, 1999. – 143 с.
Энциклопедия социальной работы: В 3-х т. Т.3: перевод с англ. – М.: Центр общечеловеческих ценностей, 1994. – 498 с.
«Я хочу провести тренинг». Пособие для начинающего тренера, работающего в области профилактики ВИЧ/СПИД, наркозависимости и инфекций, передающихся половым путём. Гуманитарный проект. – Новосибирск, 2000. – 167 с.
Ялом И. Теория и практика групповой психотерапии. – СП.: Питер, 2000. – 640 с.
ДОДАТКИ Додаток 1а.
№ |
Перелік питань |
Загальна кількість, 100% |
Учні |
Студенти |
|||||
Всього, 40% |
Середні, 22% |
Старші, 18% |
Всього, 60% |
Історичний, 23% |
Природно-географічний, 19% |
Фізико-математичний, 18% |
|||
1 |
Чи готовий ти до виконання волонтерської діяльності? А) так |
76 |
28 |
14 |
14 |
48 |
21 |
15 |
12 |
Б) ні |
10 |
5 |
3 |
2 |
5 |
1 |
2 |
2 |
|
В) не визначився |
14 |
7 |
5 |
2 |
7 |
1 |
2 |
4 |
|
2 |
Чи чув ти коли-небудь про волонтерський рух взагалі? А) так |
86 |
32 |
17 |
15 |
54 |
23 |
17 |
14 |
Б) ні |
14 |
8 |
5 |
3 |
6 |
0 |
2 |
4 |
|
|
Якщо так, то від кого? А) друзі |
33 |
16 |
7 |
9 |
17 |
1 |
8 |
8 |
Б) однокласники / одногрупники |
24 |
8 |
4 |
4 |
16 |
4 |
6 |
6 |
|
В) ЗМІ |
2 |
0 |
0 |
0 |
2 |
1 |
0 |
1 |
|
Г) педагоги |
36 |
14 |
10 |
4 |
22 |
15 |
4 |
3 |
|
Д) інші волонтери |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
|
Е) родичі |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Є) власний варіант : 1. «При проходженні педагогічної практики» |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
|
2. «Випадково на вулиці» |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
3. «У міському транспорті» |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
5 |
Чи хотів би ти займатись волонтерською діяльністю? А)так |
46 |
21 |
12 |
9 |
25 |
16 |
7 |
2 |
Б) ні |
21 |
10 |
4 |
6 |
11 |
2 |
4 |
5 |
|
В) не визначився |
33 |
9 |
6 |
3 |
24 |
5 |
8 |
11 |
|
6 |
Що могло б змусити тебе зайнятися волонтерською діяльністю?
|
22 |
14 |
11 |
3 |
8 |
1 |
1 |
6 |
|
8 |
5 |
4 |
1 |
3 |
0 |
0 |
3 |
|
|
25 |
14 |
4 |
10 |
11 |
2 |
6 |
3 |
|
|
15 |
3 |
1 |
2 |
12 |
9 |
2 |
1 |
|
|
18 |
2 |
2 |
0 |
16 |
2 |
9 |
5 |
|
|
6 |
2 |
0 |
2 |
4 |
3 |
1 |
0 |
|
|
6 |
0 |
0 |
0 |
6 |
6 |
О |
О |
|
7 |
Виконуючи свою діяльність, з якими б категоріями людей тобі працювалося б найлегше ? А) діти |
3 39 |
16 |
8 |
8 |
23 |
6 |
8 |
9 |
Б) молодь |
27 |
9 |
4 |
5 |
18 |
7 |
5 |
6 |
|
В) дорослі |
15 |
7 |
5 |
2 |
8 |
2 |
4 |
2 |
|
Г) люди похилого віку |
12 |
7 |
5 |
2 |
5 |
3 |
1 |
1 |
|
Д) люди з функціональними обмеженнями |
7 |
1 |
0 |
1 |
6 |
5 |
1 |
0 |
|
Е) інші: |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
8 |
Які види робіт тобі найбільше подобаються? А) проведення ігор |
30 |
18 |
13 |
5 |
12 |
2 |
7 |
3 |
Б) проведення тренінгів |
10 |
1 |
0 |
1 |
9 |
7 |
1 |
1 |
|
В) організація та участь у культурно-масових заходах |
29 |
8 |
4 |
4 |
21 |
3 |
5 |
13 |
|
Г) профілактичні заходи |
11 |
1 |
0 |
1 |
10 |
6 |
4 |
0 |
|
Д) індивідуальні консультації |
5 |
0 |
0 |
0 |
5 |
5 |
0 |
0 |
|
Е) інші: 1. «спілкування з людьми» |
15 |
12 |
5 |
7 |
3 |
0 |
2 |
1 |
|
9 |
Виконання якого виду діяльності тобі найближче? А) робота з однією людиною |
23 |
6 |
2 |
4 |
17 |
6 |
6 |
5 |
Б) з групою |
35 |
14 |
6 |
8 |
21 |
8 |
7 |
6 |
|
В) зі спільнотою |
16 |
1 |
0 |
1 |
15 |
7 |
5 |
3 |
|
Г) індивідуальна робота на дому |
26 |
19 |
14 |
5 |
7 |
2 |
1 |
4 |
|
Д) інше |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
10 |
Яку б кількість свого вільного часу ти міг би присвячувати здійсненню волонтерської діяльності?
|
20 |
6 |
3 |
3 |
14 |
2 |
7 |
5 |
|
|
17 |
1 |
0 |
1 |
16 |
1 |
8 |
7 |
|
11 |
0 |
0 |
0 |
11 |
9 |
0 |
2 |
|
|
16 |
15 |
8 |
7 |
1 |
1 |
0 |
0 |
|
|
20 |
8 |
5 |
3 |
12 |
10 |
1 |
1 |
|
|
11 |
10 |
6 |
4 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
|
5 |
0 |
0 |
0 |
5 |
0 |
2 |
3 |
|
11 |
Що може завадити тобі займатися волонтерською діяльністю?
|
30 |
9 |
4 |
5 |
21 |
4 |
8 |
9 |
|
9 |
6 |
4 |
2 |
3 |
1 |
2 |
0 |
|
|
4 |
3 |
2 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
|
16 |
4 |
1 |
3 |
12 |
7 |
3 |
2 |
|
матеріальні труднощі, що змушують шукати підробіток |
8 |
0 |
0 |
0 |
8 |
3 |
2 |
3 |
|
|
15 |
12 |
7 |
5 |
3 |
0 |
1 |
2 |
|
|
12 |
0 |
0 |
0 |
12 |
8 |
3 |
1 |
|
|
6 |
6 |
4 |
2 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
ДОДАТКИ
Додаток 1.
Що я знаю про волонтерську роботу з дітьми, сім'ями та молоддю у громаді? |
Яку інформацію про волонтерську роботу з дітьми, сім'ями та молоддю у громаді я хотів(ла) б отримати під час тренінгу? |
|
|
ДОДАТКИ
Додаток 2.
ЩО ТАКЕ ВОЛОНТЕРСТВО. ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ
Звертаючись до проблем волонтерства, ми, по суті, звертаємось до такого загону людей, які розумом і серцем розуміють і відчувають болі, труднощі, радощі і печалі інших людей. І, як стверджують самі учасники цього руху, це прекрасний стан душі.
Волонтери – хто вони?
Існує чимало визначень: добровільні помічники; люди, які надають безкоштовну допомогу; люди, які працюють безкоштовно; люди, які переходять у розпорядження суспільства й сприяють розв'язанню місцевих проблем; люди, які допомагають «будувати храм»; такі ж люди, як й інші, але трохи кращі.
Досвід волонтерства показує, що людина при включенні в групу добровольців, зазвичай, має власну мотивацію, суть якої можна виразити через п'ять основних потреб: мати, бути, робити, любити, рости. І якщо ці потреби будуть задоволені, то Ви відбулися як волонтер. Волонтер лише тоді зможе бути волонтером, коли він спроможний відчувати означені потреби інших людей. У такому випадку потреби однієї людини можуть посилюватися потребами іншої, що в результаті дасть змогу досягти бажаних результатів.
У Загальній декларації про волонтерську діяльність, останній варіант якої був прийнятий на XVI Всесвітній конференції добровольців у 2001 році в Амстердамі (Нідерланди), визначено такі принципи діяльності добровольців:
|
За належністю до певної організаційної структури серед волонтерів України можна умовно виокремити тих, хто працює при центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, а також волонтерів – членів різних громадських об'єднань.
В Україні волонтерський рух серед молоді набув масового характеру у різних сферах суспільного життя, зокрема, в області освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення тощо.
Особливість волонтерського руху в Україні полягає в тому, що найбільш чисельною групою волонтерів, які працюють у соціальній сфері, є учнівська та студентська молодь, а діяльність, яку вони здійснюють, має, переважно, соціально-педагогічний характер.
Волонтерська робота молодіжних груп спрямована, як правило, на найболючіші проблеми, що існують в українському суспільстві. Типові види діяльності волонтерів у соціальній сфері – це догляд за хворими, людьми похилого віку та інвалідами на дому й у спеціалізованих установах, догляд за вмираючими у хоспісах, робота з ув'язненими у в'язницях, колоніях і допомога їм після виходу з ув'язнення, робота з дітьми і молоддю у дитячих садках, школах, групах вільного часу, молодіжних клубах, допомога представникам етнічних меншин через консультування і відповідний супровід, допомога бездомним і безпритульним, збір коштів тощо.
Участь молодих людей у волонтерському русі дає їм змогу зробити особистий внесок у розв'язання соціальних проблем, самореалізуватися через ініціювання проектів і програм соціально-педагогічної спрямованості.
Найбільш поширеними формами підготовки волонтерів є семінари, тренінги, Школи волонтерів і табори. Нині організація роботи волонтерів у державних і громадських організаціях виходить на якісно новий рівень. Порівняно з минулими роками, актуалізується питання менеджменту волонтерських програм, відпрацьовуються механізми залучення волонтерів до різних напрямів соціально-педагогічної діяльності. У деяких громадських організаціях серед співробітників є людина, яка займає посаду «менеджер волонтерів». Цей спеціаліст повністю відповідає за набір, підписання угоди, постановку завдань і відстеження результатів діяльності волонтерів. Лише за умови усвідомлення добровольцем таких питань, як зміст його роботи, його клієнти, ступінь його відповідальності, тривалість роботи, час початку та кінця роботи, місце роботи, особливості роботи, необхідність додаткової освіти, співробітники, пільги, заохочення, кар'єра, можна говорити про можливість його якісної роботи.
Це свідчить про те, що робота волонтерів також має свою ціну і вимагає від організації фінансових, кадрових і часових ресурсів.
ДОДАТКИ
Додаток 3.
ЩО ТАКЕ ГРОМАДА. ХАРАКТЕРИСТИКИ ВОЛОНТЕРСЬКОГО ЗАГОНУ, ЯК СПРАВЖНЬОЇ ГРОМАДИ Термін громада може вживатися стосовно різних людських угруповань, а саме:
Територіальна громада – її представниками є індивіди, які живуть географічно близько і розробляють механізми задоволення спільних потреб (наприклад, сільська або міська громада).
Громада з особливими потребами – її представляють ті особи, які мають спільний досвід і взаємостосунки із широким загалом (наприклад, особи з вадами зору або слуху, ВІЛ-інфіковані , хворі на СНІД, безробітні).
Громада за конкретними інтересами – включає тих людей, які мають спільні інтереси, хобі, тощо.
Етнічна та/або культурна громада – представниками її є особи, які мають спільну культуру, мову та /або етнічне походження (наприклад, громада циган).
Релігійна громада – сюди входять люди, які мають однакові вірування, належать до однієї релігії (наприклад, християни, мусульмани, тощо).
Професійна громада – складається з осіб, котрі мають однакову освіту і спільні професійні інтереси (наприклад, наукова громада, громада соціальних працівників).
Громада певного соціоекономічного класу – її представниками є люди з однаковими умовами життя і соціальними проблемами (наприклад, діти вулиці, одинокі матері без відповідного фінансового забезпечення тощо).
У статті 1 закону «Про місцеве самоврядування а Україні» (1997) територіальна громада – це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Волонтерський загін – це, перш за все, саме громада, якій притаманні специфічні характеристики. Поняття громада означає певну кількість людей, які живуть разом, утворюючи, визнаючи та підтримуючи свою «спільну єдність».
Скот Пек ідентифікував вісім характеристик справжньої громади, на підставі свого багаторічного досвіду допомоги громадам, які вже були на межі розпаду, знайти шляхи зцілення. Коли всі вісім названих характеристик мають місце, стверджує він, тоді група людей справді живе в умовах спільної єдності або громади.