- •Передмова
- •Організація навчального процесу з навчальної дисципліни «внутрішня медицина» за кредитно-модульною системою
- •Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу
- •Модуль 1 (4-й курс). Основи внутрішньої медицини (ендокринологія, гастроентерологія, пульмонологія, гематологія) Всього годин: 270 / 9 кредитів (лекції – 40, практичні заняття – 150, срс – 80)
- •Модуль 2 (V курс). Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)
- •Модуль 3 (VI курс). Сучасна практика внутрішньої медицини (за спеціальністю „Лікувальна справа”)
- •Модуль 4 (VI курс). Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини (за спеціальністю „Лікувальна справа”)
- •Змістовий модуль №3 « Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання» (60 годин, 2 кредити)
- •Тематичний план лекцій Змістового модуля 3: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання”
- •Тематичний план практичних занять
- •Види самостійної роботи студентів
- •Практичне заняття № 20. Основні симптоми пульмонологічної патології та методи дослідження в пульмонології
- •Перкусія легень
- •Методи обстеження хворих з пульмонологічною патологією
- •3 При огляді шкіри в хворого з легеневою недостатністю виявляють
- •Практичне заняття № 21 Хронічний обструктивний бронхіт. Емфізема легень
- •Класифікація хронічного бронхіту
- •3. Функція зовнішнього дихання.
- •Емфізема легень
- •Методи обстеження:
- •Практичне заняття № 22 Бронхіальна астма
- •1.Внутрішні фактори
- •2. Зовнішні фактори
- •Бронхоспазм
- •Набряк слизової
- •Гіперсекреція
- •1. Вершинина м.В. Бронхиальная астма: современные подходы к диагностике и лечению: учеб.Пособие, Феникс – Ростов-на-Дону, 2007.
- •2. Маколкин в.И., Овчаренко с.И. Внутренние болезни. – Москва, ”Медицина’’, 2005.
- •Додаток а. Спірограмма хворого на бронхіальну астму з середнім ступенем бронхіальної обструкції до та після вдихання сальбутамола (фармакотест)
- •Практичне заняття №23 Пневмонії
- •3. Синдром запальних змін легеневої тканини:
- •1. Антибактеріальна терапія
- •3. Відновлення дренажної функції бронхів:
- •4. Протизапальна та жарознижувальна терапія:
- •5. Імунокоригуюча терапія:
- •Практичне заняття № 24 Плеврити
- •1. Плеврити неспецифічні:
- •Тести початкового рівня знань
- •Клінічні задачі для самопідготовки
- •Практичне заняття №25 Інфекційно-деструктивні захворювання бронхолегеневої системи
- •Клініка ідз бронхолегеневої системи
- •Діагностика ідз бронхолегеневої системи
- •1. Бактеріологічне та мікологічне дослідження харкотиння:
- •3. Покращення дренажної функції бронхів
- •Питання до підсумкового модульного контролю
- •Основні гастроентерологічні скарги, механізм їх виникнення, захворювання при яких вони спостерігаються, методи фізикального обстеження.
- •Методи дослідження в гастроентерології: фегдс, колоноскопія, біопсія. Показання та протипоказання до їх проведення.
Класифікація хронічного бронхіту
І. Необструктивний (простий) – проксимальний ХБ. (ОФВ1> 80%)
ІІ. Обструктивний – дистальний ХБ. (ОФВ1< 80%)
За характером харкотиння, що виділяється
І. Катаральний бронхіт (слизове харкотиння).
ІІ. Гнійний бронхіт (гнійне харкотиння).
Таким чином, можливі 4 основні клінічні форми ХБ:
І. Хронічний простий, або необструктивний катаральний бронхіт.
ІІ. Хронічний простий, або необструктивний гнійний бронхіт.
ІІІ. Хронічний обструктивний катаральний бронхіт.
ІV. Хронічний гнійно-обструктивний бронхіт.
Стадії важкості ХОЗЛ:
Стадія |
ОФВ1 в % від належного |
Клініка |
I Легка |
>80% |
|
II Середньо-важка |
50–80% |
|
III Важка |
30–50%
|
|
IV Вкрай важка |
<30% або <50% + хронічна дихальна недостатність |
|
Фаза
загострення (ознаки загострення: посилення задишки, збільшення виділення гнійного харкотиння. Має бути присутнім 2 з трьох ознак. Або має бути присутньою одна ознака разом з одною з наступних – наявність інфекції дихальних шляхів протягом останніх 5 діб; лихоманка, яка не пов’язана з іншими причинами; збільшення сухих свистячих хрипів; посилення кашлю; збільшення ЧД або ЧСС на 20% в порівнянні з стабільним станом).
ремісія
За перебігом
латентний
з рідкими загостреннями
з частими загостреннями
безперервно рецидивуючий
Ускладнення
емфізема легень
легенева недостатність
легеневе серце
кровохаркання
Основними клінічними проявами хронічного бронхіту є кашель з харкотинням і задишка. При простому бронхіті основними симптомами є кашель та продукція харкотиння. Задишка з’являється через 20-30 років існування хвороби і є ознакою легеневої недостатності. При загостренні хронічного обструктивного бронхіту виражені всі симптоми.
Ознаки хронічної бронхіальної обструкції:
задишка при фізичному навантаженні
надсадний малопродуктивний кашель
слабкий кашльовий поштовх
збільшення фази видиху при спокійному і форсованому диханні
сухі свистячі хрипи на видиху
симптоми обструктивної емфіземи легень
При катаральному бронхіті загальний стан мало змінюється, тому хворі рідко звертаються за допомогою. При гнійному бронхіті з’являються симптоми загальної інтоксикації – пітливість, підвищення температури тіла, слабкість, втомлюваність. Фактично при простому катаральному бронхіті звернення хворих до лікаря відбувається частіше на етапі формування незворотних змін у бронхах, що є прогностично несприятливим моментом для видужання і працездатності хворого, тому виявлення цієї форми повинно бути максимально ранньою, що дасть змогу запобігти ранній інвалідизації таких хворих.
При розвитку хронічної легеневої недостатності та легеневої гіпертензії виникає «теплий» акроціаноз, набрякають шийні вени, мають місце ознаки емфіземи легень – бочкоподібна грудна клітка (збільшений передньозадній розмір грудної клітки, розширені міжреберні проміжки, коробковий звук при перкусії). При гнійному обструктивному бронхіті може розвинутися також паралітична (крайній ступінь астенічної) грудна клітка та пальці у вигляді барабанних паличок і нігті у вигляді годинникових скелець.
При аускультації в період загострення вислуховується жорстке дихання, дифузні сухі свистячі хрипи, рідше незвучні дрібнопухирчасті хрипи.
Ускладнення
вторинні пневмонії
астматичний синдром
вторинні бронхоектази
емфізема легень
легенева недостатність
хронічне легеневе серце
Діагностика
Лабораторні дослідження мало інформативні. Гострофазові показники крові навіть при тяжкому загостренні виражені слабо і можуть бути відсутніми. При вираженій дихальній недостатності розвивається компенсаторний еритроцитоз.
1. Бронхоскопія - найбільш інформативний метод обстеження при ХОБ.
Мал. 12. Бронхоскопічна картина гнійно-катарального ендобронхіту з застоєм умісту в сегментарних бронхах.
2. Бронхографічне обстеження виявляє ряд характерних симптомів, у тому числі деформацію стінок бронхів, що дозволяє віддиференціювати ХОБ від бронхоектатичної хвороби.