- •Передмова
- •Організація навчального процесу з навчальної дисципліни «внутрішня медицина» за кредитно-модульною системою
- •Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу
- •Модуль 1 (4-й курс). Основи внутрішньої медицини (ендокринологія, гастроентерологія, пульмонологія, гематологія) Всього годин: 270 / 9 кредитів (лекції – 40, практичні заняття – 150, срс – 80)
- •Модуль 2 (V курс). Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)
- •Модуль 3 (VI курс). Сучасна практика внутрішньої медицини (за спеціальністю „Лікувальна справа”)
- •Модуль 4 (VI курс). Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини (за спеціальністю „Лікувальна справа”)
- •Змістовий модуль №3 « Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання» (60 годин, 2 кредити)
- •Тематичний план лекцій Змістового модуля 3: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання”
- •Тематичний план практичних занять
- •Види самостійної роботи студентів
- •Практичне заняття № 20. Основні симптоми пульмонологічної патології та методи дослідження в пульмонології
- •Перкусія легень
- •Методи обстеження хворих з пульмонологічною патологією
- •3 При огляді шкіри в хворого з легеневою недостатністю виявляють
- •Практичне заняття № 21 Хронічний обструктивний бронхіт. Емфізема легень
- •Класифікація хронічного бронхіту
- •3. Функція зовнішнього дихання.
- •Емфізема легень
- •Методи обстеження:
- •Практичне заняття № 22 Бронхіальна астма
- •1.Внутрішні фактори
- •2. Зовнішні фактори
- •Бронхоспазм
- •Набряк слизової
- •Гіперсекреція
- •1. Вершинина м.В. Бронхиальная астма: современные подходы к диагностике и лечению: учеб.Пособие, Феникс – Ростов-на-Дону, 2007.
- •2. Маколкин в.И., Овчаренко с.И. Внутренние болезни. – Москва, ”Медицина’’, 2005.
- •Додаток а. Спірограмма хворого на бронхіальну астму з середнім ступенем бронхіальної обструкції до та після вдихання сальбутамола (фармакотест)
- •Практичне заняття №23 Пневмонії
- •3. Синдром запальних змін легеневої тканини:
- •1. Антибактеріальна терапія
- •3. Відновлення дренажної функції бронхів:
- •4. Протизапальна та жарознижувальна терапія:
- •5. Імунокоригуюча терапія:
- •Практичне заняття № 24 Плеврити
- •1. Плеврити неспецифічні:
- •Тести початкового рівня знань
- •Клінічні задачі для самопідготовки
- •Практичне заняття №25 Інфекційно-деструктивні захворювання бронхолегеневої системи
- •Клініка ідз бронхолегеневої системи
- •Діагностика ідз бронхолегеневої системи
- •1. Бактеріологічне та мікологічне дослідження харкотиння:
- •3. Покращення дренажної функції бронхів
- •Питання до підсумкового модульного контролю
- •Основні гастроентерологічні скарги, механізм їх виникнення, захворювання при яких вони спостерігаються, методи фізикального обстеження.
- •Методи дослідження в гастроентерології: фегдс, колоноскопія, біопсія. Показання та протипоказання до їх проведення.
Практичне заняття № 21 Хронічний обструктивний бронхіт. Емфізема легень
Актуальність
Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) – найбільш поширена патологія у світі. Згідно зі статистичними даними у світі нараховується близько 600 млн. пацієнтів з ХОЗЛ, щороку від цієї патології вмирає 3 млн. чоловік. У загальній структурі смертності ХОЗЛ займають 5-е місце у світі, 4-е – у США, поступаючись тільки інфаркту міокарда, злоякісним новоутворенням й інсульту, а також посідають 12-е місце серед причин інвалідності.
Навчальні цілі
навчити студентів розпізнавати основні симптоми при хронічному обструктивному бронхіті та емфіземі легень
ознайомити студентів з методами дослідження, що застосовуються для діагностики ХОЗЛ, показаннями до їхнього застосування, методикою виконання, діагностичною цінністю кожного з них
навчити студентів самостійно трактувати результати проведених досліджень
Що студент повинен знати
поширеність ХОЗЛ
етіологічні фактори ХОЗЛ
патогенез ХОЗЛ
класифікацію ХОЗЛ
клінічні прояви ХОЗЛ
ускладнення ХОЗЛ
методи діагностики ХОЗЛ
підходи до лікування ХОЗЛ
Що студент повинен уміти
інтерпретувати дані показників функції зовнішнього дихання, оглядо-вої рентгенографії органів грудної порожнини, бронхоскопії, ЭКГ
інтерпретувати дані клініко-лабораторних методів дослідження (зага-льний аналіз крові, аналіз харкотиння)
призначити схему адекватної терапії хр. обструктивного бронхіту
Перелік практичних навичок, якими повинен оволодіти студент
пальпація грудної клітки
перкусія легень
аускультація легень
Зміст теми
Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) – об’єднують захворювання органів дихання, що включають хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ), емфізему легень (ЕЛ).
Смертність від ХОЗЛ в світі:
2020: За прогнозами, ХОЗЛ вийде на третє місце серед причин смерті. Очікується , що за числом смертей ХОЗЛ буде поступатися тільки ішемічній хворобі серця та цереброваскулярним захворюванням.
Етіологія:
ХОЗЛ – це багатокомпонентне захворювання, в основі якого лежить хронічне запалення в дихальних шляхах.
Етіологічні фактори:
І. Токсикохімічні:
1. Паління
2. Вдихання забрудненого повітря
3. Вплив професійних шкідливостей:
а) дія різних видів пилу (вугільного, кварцевого, цементного, бавовняного)
б) дія токсичних парів (хлору, кислот, аміаку та інше.)
ІІ. Бронхолегенева інфекція
ІІІ. Генетична спадковість
Розвиток ХОЗЛ може бути спадково детермінованим при вродженому дефіциті α-1 –антитрипсина, але частіше обумовлюється активним або пасивним палінням, забрудненням повітряного середовища, тривалим впливом професійних факторів (пил, випари, хімічні подразники), несприятливою атмосферою житла (кухонний чад, побутова хімія). При всьому різноманітті причин загострень ХОЗЛ, істотна роль належить інфекційному фактору (близько 50-60% усіх загострень). Основними бактеріальними патогенами у хворих із загостренням ХОЗЛ є:
H. influenzae
S. pneumoniae
M. catarrhalis
Enterobacteriaceae
Pseudomonas spp.
S. aureus
Вірусна інфекція (віруси гриппу А и В, риновіруси)
Патогенез:
Патогенетичну основу ХОЗЛ становить хронічний запальний процес трахеобронхіального дерева, легеневої паренхіми і судин, при якому виявляється підвищення кількості макрофагів, Т-лімфоцитів та нейтрофілів. Морфологічно в трахеобронхіальному дереві запальні клітини інфільтрують поверхневий епітелій, розширюються слизові залози і збільшується кількість келихоподібних клітин, що веде до гіперсекреції слизу. У дрібних бронхах і бронхіолах запальний процес відбувається циклічно зі структурним ремоделюванням бронхіальної стінки, що характеризується підвищенням вмісту колагену й утворенням рубцевої тканини, що призводить до стійкої обструкції дихальних шляхів. Поступово формується обструктивна емфізема легень і пов'язана з цим редукція капілярного кровотоку. Судинні зміни полягають у потовщенні інтими з наступним збільшенням кількості гладком’язих клітин і колагену, та незворотним потовщенням судинної стінки.
У розвитку ХОЗЛ існує послідовна етапність: захворювання починається з гіперсекреції слизу з наступним порушенням функції миготливого епітелію, розвивається бронхіальна обструкція, що призводить до формування емфіземи легень, порушення газообміну, дихальної недостатності, легеневої гіпертензії і розвитку хронічного легеневого серця.
Бронхіальна обструкція
Викладені факти показують, що ХОЗЛ за своїм патогенезом і морфологією принципово відрізняється від бронхіальної астми.
Структурні зміни.
Мукоціліарна дисфункція
Гіперсекреція
слизу Підвищення
в'язкості
слизу Порушення
мукоціліарного
транспорту Пошкодження
слизової
Хронічний бронхіт – патологічний процес, який характеризується надлишковою продукцією слизу бронхіальними залозами, що призводить до кашлю, який триває не менше 3 місяців на рік протягом 2 останніх років, при виключенні інших причин продуктивного кашлю (туберкульоз, абсцес, рак легень та ін.) У сучасному розумінні ХБ – це ендобронхіт, що проявляється тривалою гіперсекрецією.